Справа № 757/43368/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7637/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
22 жовтня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2025 року про повернення клопотання про скасування арешту майна,
за участю:
представника власника майна ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2025 року клопотання адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна повернуто заявнику.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 вересня 2025 року та постановити нову ухвалу, якою клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.03.2025 року у кримінальному провадженні №42023000000001971 від 12.12.2023 року, - визнати таким, що підлягає розгляду слідчим суддею у встановленому законом порядку.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, представник посилається на те, що вважає дану ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою, та такою, що не відповідає вимогам КПК України.
Апелянт вказує на те, що слідчий суддя зазначає, що згідно ст. 50 КПК України, повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером, договором або дорученням органу або установи. Встановлення будь яких додаткових вимог окрім названих - не допускається. Слідчий суддя вірно констатує закон, проте хто такий адвокат ОСОБА_9 , яке він має відношення до даної справи і чому представник заявника, адвокат ОСОБА_7 має відповідати за недоліки в документах ОСОБА_9 , стороні захисту не зрозуміло.
Слідчий суддя констатує, що вимоги до ордеру адвоката встановлені положенням про ордер на надання правової допомоги. Проте ордер, що наданий разом із клопотанням про скасування арешту майна не містить візуального підпису, а також відсутнє підписання такого ордеру електронним цифровим підписом. Крім того, в матеріалах справи відсутній протокол створення та перевірки КЕП, а також адвокатом на підтвердження своїх повноважень не надано свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, скарга подана без підтвердження повноважень останнього, тому скаргу слід повернути. Проте таке твердження слідчого судді абсолютно не відповідає ані закону, ані дійсним обставинам справи, ані наявним у справі доказам. Клопотання про скасування арешту майна було подано через особистий електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд». До поданого клопотання було прикріплено 8 додатків, посилання на які є у самому тексті клопотання. Серед додатків також наявні і ордер на представлення інтересів заявника, і свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Отже, якщо ордер є додатком до документа, який посвідчується ЕЦП через систему «Електронний суд», окремого фізичного чи електронного підпису на ордері не вимагається, відповідно до позиції Верховного Суду, яка визнає такий порядок належним підтвердженням повноважень адвоката.
Також представник власника майна зазначає, що слідчий суддя посилається та констатує, що вимоги до ордера про надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів затверджені Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року №41. Проте на сьогоднішній день наявне Рішення Ради адвокатів від 08.06.2024 №36 «Про внесення змін до положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ №162 від 04.08.2017», зокрема доповнено п.12 Положення новим підпунктом 12.15 такого змісту: «Ордер вважається підписаним адвокатом, якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний підпис, або ордер засвідчено електронним підписом, або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.
В судове засідання не з'явився власник майна, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги його було повідомлено належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку представника власника майна ОСОБА_7 , який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з наведених у ній підстав, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував щодо апеляційної скарги, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно статей 7, 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 частини третьої статті 395 КПК України якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
За змістом частини першої статті 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог частини другої статті 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об'єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги у визначені законом строки.
З урахуванням наведеного, оскільки клопотання розглянуто слідчим суддею 10.09.2025 року без виклику представника власника майна, копію повного тексту представником власника майна отримано 19.09.2025, а апеляційну скаргу подано до суду 22.09.2025 року, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42023000000001971 від 12.12.2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 255, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.4 ст. 410 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.03.2025 року у справі № 757/9376/25-к накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, заборонивши відчужувати наступне майно:
- житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 101,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 37137863);
- транспортний засіб марки JEEP PATRIOT, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 (зареєстрований на батька ОСОБА_6 , та перебуває у постійному користуванні ОСОБА_10 );
- транспортний засіб марки CHEVROLET CAРTIVA, номерний знак НОМЕР_3 VIN НОМЕР_4 , що на праві власності належить ОСОБА_10 .
04.09.2025 року адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.03.2025 року у справі № 757/9376/25-к.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2025 року клопотання адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна повернуто заявнику.
Слідчий суддя, повертаючи вказане клопотання, вказав, що оскільки в матеріалах клопотання відсутні документи на підтвердження повноважень адвоката ОСОБА_7 , вказане клопотання подано без підтвердження повноважень останнього, відтак клопотання слід повернути.
Однак, з такими висновками слідчого судді суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Законність і обґрунтованість рішень слідчого судді, прийнятих на досудовому розслідуванні, може бути забезпечена можливістю їх оскарження в апеляційному порядку. Як зазначено в постанові ККС ВС (постанова у справі № 757/27041/21-к (провадження № 51-3781км21), перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК України. Частина 3 ст. 309 КПК України встановлює, що інші ухвали слідчого судді, ніж зазначені в цій статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
У постанові від 12 жовтня 2017 року у справі № 757/49263/15-к Верховний Суд України сформулював висновок про те, що в разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці її законності. Аналогічні правові позиції викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справах № 237/1459/17 та 243/6674/17-к.
Як зазначає Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №483/346/24: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3 Конституції України).
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке згідно статті 64 Конституції України не може бути обмежене, навіть в умовах воєнного стану (див. ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року в справі № 204/2321/22 (провадження № 61-4845св22), пункт 7.46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року в справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22)).
Гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров'я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів звернення до суду, а не їх обмеження судами (див. ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року в справі № 204/2321/22 (провадження № 61-4845св22))».
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом (абзац 2 частини восьмої статті 14 ЦПК України).
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частини п'ята, шоста статті 43 ЦПК України).
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина сьома статті 62 ЦПК України).
Апеляційний суд звертає увагу на те, що рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 04 серпня 2017 року»:
викладено пункт 2, Положення у новій редакції: «9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).»;
доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 наступного змісту: «12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об'єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».
Європейський суд з прав людини зауважив, що «зобов'язання використовувати електронний зв'язок для звернення до апеляційного суду має на меті гарантувати належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності шляхом прискорення, полегшення та підвищення надійності процедурних обмінів. Усвідомлюючи бум дематеріалізації правосуддя в державах-членах і виклики, пов'язані з цим, Суд переконаний, що цифрові технології можуть сприяти кращому відправленню правосуддя і бути поставленим на службу правам, гарантованим статтею 6 § 1 Конвенції тому Суд погоджується, що така мета є законною» (CASE OF XAVIER LUCAS v. FRANCE, 15567/20 § 46, ЄСПЛ, від 09 червня 2022 року).
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що ордер вважається таким, що містить підпис адвоката за умови, що: він містить власноручний («фізичний») підпис, він підписаний електронним підписом, він є додатком до документа, який підписано електронним підписом;
у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається.
Повертаючи клопотання адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна, слідчий суддя послався на те, що в матеріалах клопотання відсутній протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, та адвокатом на підтвердження своїх повноважень не надано свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, скарга подана без підтвердження повноважень останнього, тому скаргу слід повернути.
Суд першої інстанції не врахував, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»;
Поза увагою слідчого судді залишилось те, що рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 04 серпня 2017 року» доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 наступного змісту: «12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об'єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».
Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги те, що ордер адвокатом ОСОБА_7 долучено в якості додатків до клопотання про скасування арешту майна, яке підписане кваліфікованим електронним підписом в системі ЄСІТС, рішення слідчого судді не відповідає вимогам ст. 174 КПК України, яка регулює скасування арешту майна, та не передбачає повернення клопотання з будь яких підстав. В даному випадку слідчий суддя мав розглянути клопотання по суті та прийняти рішення про скасування арешту, або про відмову у цьому, належним чином обґрунтувавши його.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя, постановляючи рішення про повернення клопотання про скасування арешту майна, допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки таке рішення слідчого судді не передбачено вимогами КПК України.
На переконання колегії суддів, допущені слідчим суддею порушення є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, і відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставами для скасування судового рішення.
За наслідками перевірки в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про повернення клопотання, апеляційний суд в межах своїх повноважень позбавлений можливості постановити нову ухвалу та вирішувати клопотання про скасування арешту на майно по суті, оскільки це є компетенцією слідчого судді місцевого суду.
За викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2025 року скасувати, а матеріали за клопотанням адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна повернути до суду першої інстанції для нового розгляду по суті цього клопотання.
Керуючись ст. ст. 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Поновити представнику власника майна ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді
Печерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий судовий розгляд клопотання представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року, у кримінальному провадженні № 42023000000001971 від 12.12.2023 року по суті цього клопотання слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4