Справа № 756/13758/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7555/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
22 жовтня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 11 вересня 2025 року про зміну запобіжного заходу, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із вищою освітою, працюючого фізичною особою-підприємцем, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 11.09.2025 року частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , про зміну запобіжного заходу, та змінено застосований до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді застави.
Визначено для ОСОБА_7 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, а саме 170 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 514 760 (п'ятсот чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят) гривень.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, у залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, навчання;
- утримуватися від спілкування з особами, яким надано статус свідків у рамках кримінального провадження №12025100050001729;
- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_9 від 11.09.2025 року, згідно якої змінено підозрюваному запобіжний захід з тримання під вартою на заставу у розмірі 170 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 514 760 гривень.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначав, що вважає вищевказану ухвалу Оболонського районного суду м. Києва незаконною, необгрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, та такою, що підлягає скасуванню.
Приймаючи рішення про зміну запобіжного заходу, а саме у вигляді застави, Оболонський районний суд зазначив, що домашній арешт з огляду на стан здоров?я ОСОБА_7 ускладнить можливість проходження планових обстежень, поїздок до спеціалізованих медичних закладів та реабілітаційних центрів, а застава у помірному розмірі забезпечить виконання процесуальних обов'язків підозрюваним та водночас дозволить йому реалізувати право на медичну допомогу.
У відповідності до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні №12025100050001729 від 02.07.2025 стороною захисту ініційовано укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, з підстав повного та беззастережного визнання ОСОБА_7 своєї винуватості, зобов?язання співпрацювати із прокурором та судом у розслідуванні та судовому розгляді вказаного кримінального провадження й здійснення добровільного перерахування грошових коштів на потреби ЗСУ.
Вирішуючи питання щодо помірності застави, Оболонський районний суд м. Києва в ухвалі від 11.09.2025 року зазначив, що зважаючи на угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, однією з умов якої є перерахування 500 000 грн. на підтримку Збройних Сил України після її затвердження судом.
Визначена ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 11.09.2025 року застава у розмірі 514 760 грн. є непомірним тягарем для підозрюваного ОСОБА_7 , так як його стан здоров?я потребує систематичні витрати на лікування.
Тобто розмір застави, визначений судом ОСОБА_7 , є невиправдано завищеним та завідомо непомірним для нього, така надмірна застава ставить його у безвихідь, порушує баланс між інтересами суспільства та правом на свободу.
У матеріалах справи немає відомостей про майновий стан, які б свідчили про спроможність ОСОБА_7 сплатити заставу в такому розмірі, а потім ще й здійснити перерахування 500 000 грн. на підтримку Збройних Сил України після затвердження судом угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним.
Зважаючи на те, що ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва було задоволено клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП м. Києва про застосування запобіжного заходу та обрано ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 19.09.2025 року включно та визначено заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн., що також було непомірним тягарем для ОСОБА_7 , тому застава, визначена вищевказаною ухвалою, не була сплачена, та внаслідок цього ОСОБА_7 знаходився під вартою до 11.09.2025 року включно.
Зважаючи на факт укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, з підстав повного та беззастережного визнання ОСОБА_7 своєї винуватості, зобов'язання співпрацювати із прокурором та судом у розслідуванні та судовому розгляді вказаного кримінального провадження, сторона захисту звернулась з клопотанням про зміну запобіжного заходу та прокурор також підтримав дане клопотання, враховуючи стан здоров'я підозрюваного та з підстав укладання угоди.
Тим самим сторона захисту та прокурор реалізували свої права, які передбачені ст.ст. 22, 26 КПК України в повному обсязі.
Захисник вважає, що слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ухвалою від 11.09.2025 року, задовольняючи частково клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу підзахисному ОСОБА_7 із тримання під вартою на заставу, вийшов за межі заявленого клопотання та визначив запобіжний захід, який не був заявлений ані стороною захисту, ані прокурором, тим самим поклав на підозрюваного непомірний тягар, який виражений в непомірному розмірі застави.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора ОСОБА_8 , який проти задоволення апеляційної скарги захисника заперечив, вивчивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчим відділом Оболонського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100050001729 від 02.07.2025 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 332, ч.3 ст. 369-2 КК України.
23.07.2025 року ОСОБА_7 у відповідності до ст. 278 КПК України, було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 332, ч.3 ст. 369-2 КК України.
24.07.2025 року ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 до підозрюваного ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19.09.2025 року включно із застосуванням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн.
04.09.2025 року захисник ОСОБА_6 , що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва з клопотанням про зміну підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем його реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- цілодобово не відлучатись з місця його постійного мешкання.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 11.09.2025 року частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , про зміну запобіжного заходу, та змінено застосований до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді застави.
Визначено для ОСОБА_7 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, а саме 170 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 514 760 (п'ятсот чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят) гривень.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, у залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, навчання;
- утримуватися від спілкування з особами, яким надано статус свідків у рамках кримінального провадження №12025100050001729;
- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які:
1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;
2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені у клопотанні захисника підстави для зміни ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу перевірялись під час судового розгляду клопотання.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними доказами, та окрім того, він під час досудового розслідування визнав свою вину у вчинених ним кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.3 ст. 332, ч.3 ст. 369-2 КК України, про що свідчить наявна у матеріалах провадження угода з прокурором про визнання підозрюваним винуватості (а.п.22-31).
Дійшовши висновку про часткове задоволення клопотання захисника в інтересах підозрюваного про зміну запобіжного заходу, слідчим суддею правильно встановлено, що матеріали судового провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Крім того, слідчим суддею обґрунтовано встановлено, що у кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, та/або суду; ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик незаконного впливу на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні; ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, наявність у нього ІІ-ої групи інвалідності та ряду тяжких хронічних захворювань, які потребують постійного нагляду та лікування у кваліфікованих медичних закладах, що неможливо забезпечити в умовах тримання під вартою, та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у провадженні підстав для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді застави у розмірі 170 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 514 760,00 грн., правильно зауваживши при цьому, що саме цей запобіжний захід є пропорційним, достатнім та менш обмежувальним запобіжним заходом, ніж тримання під вартою, відповідає принципу співмірності, визначеному практикою ЄСПЛ та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.
Правильним є і висновок слідчого судді про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж застава, не здатні запобігти ризикам, зокрема, домашній арешт, який просив застосувати до підозрюваного захисник, ускладнить можливість проходження ним планових обстежень, поїздок до спеціалізованих медичних закладів та реабілітаційних центрів, а застава у визначеному слідчим суддею розмірі забезпечить виконання процесуальних обов'язків підозрюваним та водночас дозволить йому безперешкодно реалізувати право на належну медичну допомогу.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні обставин, з якими закон пов'язує можливість зміни ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу у розмірі 514 760 грн. із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя вийшов за межі заявленого стороною захисту клопотання, колегією суддів відхиляються, оскільки слідчий суддя, розглядаючи клопотання про зміну запобіжного заходу, виходячи із наданих йому законом дискреційних повноважень, не обмежений доводами клопотання, якщо, встановивши наявність підстав для зміни запобіжного заходу, дійде висновку про можливість та доцільність застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, про застосування якого просить підозрюваний у своєму клопотанні, що і має місце у даному провадженні.
Доводи апеляційної скарги про те, що визначена слідчим суддею застава є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_7 , та те, що слідчий суддя фактично погіршив становище підозрюваного, є необгрунтованими, оскільки з урахуванням обсягу повідомленої підозри, даних про особу підозрюваного, та того факту, що підозрюваний має можливість перерахувати на підтримку Збройних Сил України 500 000 грн., слідчий суддя станом на день розгляду клопотання дійшов вірного висновку про зміну запобіжного заходу не на домашній арешт, як просив захисник у своєму клопотанні, а на заставу у розмірі 514 760 гривень, яка, по-перше, згідно вимог ч. 1 ст. 176 КПК України є більш м'яким запобіжним заходом ніж домашній арешт, та, по-друге, здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на час досудового розслідування.
На переконання колегії суддів, такий розмір застави є співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками, особою підозрюваного, та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
Інші доводи апеляційної скарги захисника висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 181, 201 КПК України, з урахуванням встановлених на даний час фактичних обставин вчинення правопорушення, характеризуючих даних про особу підозрюваного, стану його здоров'я, та з урахуванням інших обставин кримінального провадження у їх сукупності, змінив запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_7 з тримання під вартою на заставу.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 200, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 11 вересня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3