Справа № 757/1860/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/8031/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
22 жовтня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 січня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 січня 2025 року клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу повернуто особі, яка його подала.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2025 року, постановити нову ухвалу, якою клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 задовольнити, змінити запобіжний захід з тримання під вартою із визначеною заставою у розмірі 39 600 000 грн. на особисте зобов'язання із покладенням додаткових обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
В скарзі захисник вказує на те, що дана ухвала слідчого судді не відповідає вимогам закону, є необґрунтованою, невмотивованою та такою, яка постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Зазначає, що підставою для повернення клопотання про зміну запобіжного заходу стало невиконання заявником, на думку суду, вимог ч. 3 ст. 201 КПК, а саме відсутність: копій матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; переліку свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
Сторона захисту не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, вважає їх передчасними та такими, що відповідають вимогам КПК, оскільки в силу положень ст. 201 КПК України, слідчий суддя наділений повноваженнями щодо розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу або ж на залишення такого клопотання без розгляду, при цьому, будь-яких інших повноважень слідчому судді не надано.
????Таким чином, апелянт вважає, що слідчим суддею постановлено ухвалу, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами.
В судове засідання прокурор, підозрюваний та його захисник не з'явилися, належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду. Тому колегія суддів вважає за можливе розглянути дане провадження за відсутності прокурора та захисника.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно статей 7, 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 частини третьої статті 395 КПК України якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
За змістом частини першої статті 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог частини другої статті 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об'єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги у визначені законом строки.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що оскаржувану ухвалу про повернення клопотання про зміну запобіжного заходу постановлено без повідомлення та за відсутності учасників кримінального провадження.
Копію оскаржуваної ухвали захисник отримала 10.02.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення поштового відправлення.
Апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції 17.02.2025 року.
З урахуванням наведеного та враховуючи положення ч. 7 ст. 115 КПК України, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи захисника про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, а відтак пропущений апелянтом процесуальний строк підлягає поновленню.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує наявність у національному праві засобу правового захисту для забезпечення прав і свобод, викладених у Конвенції.
Згідно з цією статтею, національний засіб юридичного захисту має бути таким, що дозволяє компетентному національному органу як розглянути «небезпідставну скаргу», подану на підставі Конвенції так і забезпечити відповідну сатисфакцію. Держави наділені певним полем розсуду щодо способу, в який вони забезпечують виконання своїх зобов'язань за цим положенням («De Souza Ribeiro v. France» п. 78, заява №22689/07, рішення 13.12.2012 року, «Байсаков проти України» п. 70, заява №54131/08, рішення 18.02.2010 року).
Викладену у статті 13 Конвенції вимогу щодо «ефективного засобу правового захисту» належить тлумачити як таку, що має на увазі настільки ефективний засіб захисту, наскільки це можливо з огляду на притаманні конкретному контексту обмеження можливостей для оскарження ( «Klass and Others v/ Germany», п. 69 ).
У змісті статті 13 Конвенції не існує будь-яких обмежень для застосування до будь-якого з аспектів «права на судовий розгляд», зафіксованого в пункті 1 статті 6 Конвенції («Kudla v. Poland» (GC) п.151).
Будь-які обмеження, що містяться у національному законодавстві про право на перегляд, повинні за аналогією з правом на доступ до суду, що міститься в пункті 1 статті 6 Конвенції, мати законну мету і не порушувати саму суть цього права («Galstyan v. Armenia» п. 125, «Gurepka v. Ukraine» п. 59, «Krombach v. France» п. 96, «Shvydka v. Ukraine» п. 49).
Беручи до уваги вищезазначену аналогію, доречним є повторення встановленого принципу Суду про важливість права на доступ до суду, з урахуванням важливої ролі права на справедливий судовий розгляд у демократичному суспільстві. У випадках, де існує право на оскарження відповідно до статті 2 Протоколу №7, воно має бути настільки ж ефективним (Airey v. Ireland», п. 24, «Shvydka v. Ukraine» п. 49).
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд.
Порядок та перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, визначено Главою 31 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
В ст. 309 КПК України наведено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, та визначено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
В даному випадку для захисника «справа» в розумінні п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України зводиться виключно до питання повернення слідчим суддею клопотання про зміну запобіжного заходу, що вирішене оскарженою ухвалою.
При цьому, іншого механізму судового захисту, ніж звернення до апеляційного суду для захисту порушених прав, апелянт не має.
Тому слід зробити висновок, що засобом правового захисту для забезпечення прав і свобод ОСОБА_7 , в інтересах якого діє захисник ОСОБА_6 , в даному випадку є апеляційний перегляд відповідної ухвали про повернення клопотання про зміну запобіжного заходу.
З огляду на викладене, ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 січня 2025 року є такою, що підлягає апеляційному перегляду.
Як вбачається зі змісту клопотання захисника, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 листопада 2024 року у справі № 757/55422/24-к продовжено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 23.01.2025 року включно.
Цією ж ухвалою визначено підозрюваному ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 39 364 000 (тридцять дев'ять мільйонів триста шістдесят чотири тисячі) гривень.
25.12.2025 року ОСОБА_7 внесено заставу в розмірі 39 364 000 грн., що підтверджується відповідною довідкою ТУ ДСА в м. Києві від 25.12.2025 року № 902-з/24, та звільнено останнього з-під варти.
В подальшому, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 грудня 2024 року у справі № 757/61181/24-к задоволено клопотання заступника керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 , погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - заступником начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.02.2025, із визначенням застави у розмірі 133 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 402 724 000 грн.
16.01.2025 року захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 звернулась до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням, у якому просила змінити ОСОБА_10 запобіжний захід з тримання під вартою із визначеною заставою у розмірі 39 600 000 грн. на особисте зобов'язання із покладенням додаткових обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 січня 2025 року клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу повернуто особі, яка його подала, з посиланням на те, що вказане клопотання не відповідає вимогам ч. 3 ст. 201 КПК України, зокрема, до нього не додано матеріалів на підтвердження доводів, викладених в клопотанні.
Також слідчий суддя зазначив, що адвокатом ОСОБА_6 в прохальній частині клопотання зазначено, про необхідність зміни ОСОБА_7 запобіжного заходу із визначеною заставою у розмірі 39 600 000 грн. на особисте зобов'язання із покладенням додаткових обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України. Разом з тим, дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею встановлено, що ані ухвалою у справі № 757/55422/24-к, ані ухвалою у справі № 757/61181/24-к запобіжний захід із визначеною заставою у розмірі 39 600 000 грн. до ОСОБА_7 не застосовано.
На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні слід повернути.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне.
Відповідно до вимог п. 18 ст. 3 КПК України слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Тобто, за змістом вказаної норми однією з головних функцій слідчого судді є насамперед здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження під час досудового розслідування.
За положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Тобто, враховуючи сферу дії принципу диспозитивності, процесуальний закон чітко зазначає у який спосіб суд, слідчий суддя вирішують питання. Таким чином, слідчий суддя має вирішувати питання, які віднесені до його повноважень процесуальним законом і саме в спосіб, передбачений процесуальними нормами.
Частина 1 статті 201 КПК України регламентує, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ч. 5 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Крім того, відповідно до частини другої ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.
Положеннями частини четвертої статті 194 КПК України передбачено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Таким чином, постановлення слідчим суддею ухвали про повернення клопотання стороні захисту, поданого в порядку ст. 201 КПК України, не передбачено нормами КПК України.
Відповідно ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: 1) неповнота судового розгляду; 2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; 3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 4) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 410 КПК України, неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого рішення.
Згідно ст. 411 КПК України, судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо: 1) висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду; 2) суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; 3) за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші; 4) висновки суду, викладені в судовому рішенні, містять істотні суперечності.
Частиною першою статті 412 КПК України, визначено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу поза межами його процесуальних повноважень, з порушенням вимог щодо кримінального провадження, передбачених Кримінальним процесуальним законом, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали і призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
З урахуванням того, що колегія суддів позбавлена можливості перевірити наявність чи відсутність підстав для задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, оскільки питання, які порушуються у клопотанні не були предметом розгляду слідчого судді суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ,підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з призначенням нового розгляду слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва матеріалів клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 201, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Поновити захиснику ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 січня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 січня 2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий судовий розгляд клопотання адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , про зміну запобіжного заходу по суті цього клопотання слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
________________ ________________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4