про залишення позовної заяви без руху
03 листопада 2025 рокусправа № 380/21699/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. одержав позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Золочівського відділу Державної міграційної служби України, про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії, -
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - позивач) з позовом до Золочівського відділу Державної міграційної служби України (далі - відповідач), в якому виклала такі вимоги:
« 1. Визнати протиправним відмову «відповідача» (ДМС) у розробці та видачі «паспорта-книжечки» Громадянина України моїм дітям: Син: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , Донька: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
2. Зобов?язати відповідача (ДМС) розробити та видати відповідно до Положення 26.06.1992 р. №2503-ХII, «паспорт-книжечку» громадянина України на ПД дітей: Син: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
3. (За можливості на розсуд суду) Визнати протиправним та зобов'язати «відповідача» не вносити ПД (персональні данні) дітей до електронно-цифрових реєстрів (по типу ЭДДР, УНЗР та/або іншші...) або визнати ПД дітей такими, що внесені до зазначених реєстрів - протиправо.
(Підкреслюю, що ми не проти інформації на папері - письмово в рамках Закону, ми конкретно проти електронно-цифрової інформації та біометризації).
4. Стягнути на мою користь «судовий сбір» з відповідача в розмірі 1212,00 грн., та «правнича допомога» 12500 грн. (Додаток 4)
5. Рекомендувати «відповідачу» (на розсуд суду) - не посилатися на підзаконний акт МВС №456, що порушують приписи Положення 26.06.1992 р. №2503-XII - на підставі рішенням ВП ВС справи №806/3265/17 (113/9901/2/18)».
Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя перевірив позовну заяву та додані до неї матеріали і встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
1. Згідно з пунктом 2 частиною 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Частиною 6 статті 160 КАС України передбачено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Відповідно до змісту позовної заяви позивач не виконала викладені вимоги та не зазначила:
щодо позивача - поштовий індекс; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
щодо відповідача - поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
При цьому, суддя зазначає, що в позовній заяви позивач вказав код ЄДРПОУ відповідача - 37831493, однак згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказаний код ЄДРПОУ не належить Золочівському відділу Державної міграційної служби України, а належить Головному управлінню Державної міграційної служби України, яке перебуває в стані припинення.
Вказана інформація щодо відповідача відповідно до положень Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657-XII перебуває у вільному, безкоштовному, необмеженому доступі, є загальновідомою;
Зазначені недоліки не є надміру формальними, оскільки їх виправлення в майбутньому може вплинути на ефективність виконання рішення, а також на своєчасність повідомлення сторін про рух справи, так як у зв'язку з недостатнім фінансуванням суду на здійснення витрат на закупівлю поштових марок та оплати послуг відправлення поштової кореспонденції.
Не здійснення позивачем певних дій щодо пошуку загальновідомої інформації не звільняє його від обов'язку зазначення обов'язкових реквізитів та відомостей у позовній заяві, визначених положеннями статті 160 КАС України.
2. Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 8 статті 160 КАС України передбачено, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
За змістом частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон №3674-VI).
Частиною 1 статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI).
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Вказаний позов містить 2 вимоги немайнового характеру. Тому судовий збір за подання цього позову становить 2422,40 грн.
До позовної заяви позивач долучила квитанцію №СР97-02ЕХ-Е6С8-РКК0 від 15.10.2025.
Однак згідно з квитанцією отримувач - ГУК Львів/Золочівська тг/22030101, код 38008294, номер рахунку - UA918999980313131206000013879. Вказаний номер рахунку належить Золочівському районному суду Львівської області.
Тобто, позивач подала позовну заяву до Львівського окружного адміністративного суду та долучила квитанція про сплату судового збору на рахунок Золочівського районного суду Львівської області.
Викладене свідчить, що за подання адміністративного позову позивач не сплатила судовий збір та не долучила доказів сплати такого.
Отже, за подання цього позову слід сплатити судовий збір в сумі 2422,40 грн за платіжними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду розміщені, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі “Судовий збір», де також можна автоматично розрахувати судовий збір та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
3. Відповідно до пунктів 4, 5 та 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
З викладених приписів пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України у сукупності із вимогами статей 5, 77 цього Кодексу (обов'язок доказування) висновується, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси і яка у зв'язку з цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві котрий саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставини, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
При цьому, обов'язок щодо визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду процесуальним законодавством покладено саме на позивача, для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України, і вказаний обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Отож, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №826/16958/17.
Відповідно до змісту позовної заяви позивач вказала, що відповідачем протиправно відмовлено її дітям у виготовленні паспортів у формі «книжечки», однак у прохальній частині позивач вказує вимоги із формулюванням «За можливості на розсуд суду», «на розсуд суду», «рекомендувати «відповідачу», а також в альтернативний спосіб «Визнати протиправним та зобов'язати «відповідача» не вносити ПД (персональні данні) дітей до електронно-цифрових реєстрів (по типу ЭДДР, УНЗР та/або іншші...) або визнати ПД дітей такими, що внесені до зазначених реєстрів - протиправо».
Таким чином, необхідно уточнити позовні вимоги і викласти їх відповідно до вимог статті 5 КАС України.
4. Відповідно до пунктів 6, 7, 8, 11 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Всупереч викладении нормам Кодексу адміністративного судочинства України позивач не виконала всіх вимог.
5. Згідно з положеннями частини 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Суддя зазначає, що позивач подала до суду лише 1 примірники позовної заяви, однак примірника позовної заяви із додатками для відповідача не долучено.
6. Згідно частини 1 статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до частини 1 статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина 3 статті 15 КАС України).
За приписами частини 4 статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з частиною 6 статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до статті 79 Закону України «Про нотаріат» нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Абзацом 4 пункту 8 Розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 №814, передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Отже, суд зауважує, що при зверненні до суду із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні подаватися належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.
Водночас позивач долучила до позовної заяви копії документів, складені іноземною мовою, проте не долучила перекладу копій даних документів.
7. Згідно з частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частини 2 статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
До позовної заяви позивач долучила копії документів, однак жодна із таких копії не засвідчений належним чином позивачем.
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам передбаченим статтями 160, 161 КАС України, тому позовну заяву слід залишити без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суддя,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Золочівського відділу Державної міграційної служби України, про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2. Позивачу надати строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
4. Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кравців Олег Романович