Єдиний унікальний номер справи: 650/2503/25 Головуючий в І інстанції: Хомик І.І.
Номер провадження: 22-ц/819/1229/25 Доповідач: Майданік В.В.
04 листопада 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Майданіка В.В.,
суддів: Воронцової Л.П.,
Склярської І.В.,
секретар Олійник К.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт",
Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога-Плюс",
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 04 вересня 2025 року, ухвалене у складі судді Хомик І.І., дата складення повного тексту рішення - не зазначено, у справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ковальчук Микола Олександрович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога-Плюс" про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати за землю,
Стислий виклад позовної заяви, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги
ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ковальчук Микола Олександрович, звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, після уточнень, просив:
--- розірвати договір оренди землі від 21.06.2006 року №4АА002128-040671500037 (з урахування додаткової угоди від 28.12.2017 року), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 31607334, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:017:0004, з урахуванням Договору про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "Перемога-Плюс" від 17 квітня 2025 року №1704/25-17;
--- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога-Плюс" на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 54 704,08 грн, витрати на судовий збір та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Позов обґрунтований наступним.
Позивач є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:017:0004, загальною площею 8,9712 га, яка розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності серії ХС № 064163.
21.06.2006 року між позивачем та ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" було укладено договір оренди землі №4АА002128-040671500037.
10.10.2015 року було укладено додаткову угоду до договору оренди, згідно якої новим орендатором спірної земельної ділянки стало ПП "Ютс-Агропродукт Плюс".
28.12.2017 року між позивачем, ПП "Ютс-Агропродукт Плюс" та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 21.06.2006 року. Цією додатковою угодою сторони домовилися викласти договір оренди в новій редакції, визначити нову сторону в договорі (Орендаря), а саме ТОВ "ЮТС-Агропродукт". Було встановлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в сумі 308 539,65 грн. Також встановлено, що розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою становить 5,91% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 18 234,69 грн.
01.03.2018 року укладено чергову додаткову угоду до договору оренди землі. Встановлено строк дії договору оренди до 30.11.2027 року.
Крім того, позивачу стало відомо, що ТОВ "ЮТС-Агропродукт" уклало 17.04.2025 року договір № 1704/25-21про відчуження (продаж) права оренди, внаслідок чого відповідні права та обов'язки перейшли до ТОВ "Перемога-Плюс".
Проте, станом на день подання позовної заяви, жодних виплат заборгованості з орендної плати Відповідачем не здійснено.
Відповідачем порушені умови договорів оренди та не сплачено орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки. Загальна сума боргу становить 54 704,08 грн.
З початку агресії російської федерації проти України та до дня подачі позовної заяви відповідачем не було вчинено дій щодо повідомлення позивача про причини не виконання умов договору оренди.
Також всупереч умовам договору, а саме, що земельна ділянка передавалася відповідачу в оренду з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва для вирощування сільгосппродукції, на сьогоднішній день земельна ділянка не оброблена, перебуває в сильно забур'яненому стані, що призводить до погіршення якісних властивостей ґрунту та зниження його родючості.
Вказані вище обставини підтверджують факт недобросовісності відповідача.
Таким чином, систематичне невиконання орендарем своїх обов'язків є достатньою підставою для розірвання договору оренди землі та стягнення нарахованої, але не сплаченої орендної плати у розмірі 54 704,08 грн.
Ухвалою суду від 24.04.2025 року було відкрито провадження у справі за вказаним позовом й постановлено розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін у судове засідання.
Ухвалою суду від 30.05.2025 року до участі в розгляді справи було залучено співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога-Плюс". Крім того, було ухвалено прийняти уточнені позові вимоги, викладені в клопотанні представника позивача, здійснювати подальший розгляд справи в їх межах.
Ухвалою суду від 26.06.2025 року було відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" до ОСОБА_1 про зобов'язання привести земельну ділянку з кадастровим номером 6520686700:03:017:0004 у придатний для використання стан шляхом надання до них доступу на підставі акту виконаних робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів та дистанційного зондування землі.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 01.10.2025 року вказану ухвалу від 26.06.2025 року було змінено, її резолютивну частину було викладено в редакції: "Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" до ОСОБА_1 про зобов'язання привести земельну ділянку у придатний для використання стан повернути заявнику".
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, враховуючи наступне.
Позивачем не надано суду доказів невиплати відповідачем орендної плати. Доказами наведеного зокрема можуть бути виписки по банківським рахункам за останні три роки, або відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків за останні три роки, або інші докази, які достатньо вказують на порушення умов договору оренди відповідачем.
ТОВ "ЮТС-Агропродукт" здійснює свою діяльність на території Херсонської області. З початку вторгнення військ рф значна частина території Херсонської області була окупована аж до 11.11.2022, в тому числі і сільські ради, де знаходяться масиви земельних ділянок, що перебувають у користуванні ТОВ "ЮТС-Агропродукт".
В умовах дії непереборної сили, майже всі працівники підприємства покинули територію області, відновлення діяльності Товариства не виявилося можливим.
Відповідно до розпорядження Херсонської обласної ради від 01.03.2023, ТОВ "ЮТС-Агропродукт" включено до переліку підприємств, які постраждали внаслідок обставин непереборної сили.
Відповідно до об'єднаного витягу з ЄРДР (№ 2) у кримінальному провадженні № 42022232090000075 від 12.04.2022 чітко зазначаються обставини про те, що військовими рф здійснено проникнення до ТОВ "ЮТС-Агропродукт" за адресою: Херсонська область, Бериславський район, с. Новорайськ, вул. Промислова, 3 (довоєнне місцезнаходження) у зв'язку із чим представники підприємства позбавлені доступу до підприємства та належному йому майну.
Більше того, після деокупації території, більша частина майна ТОВ "ЮТС-Агропродукт" була розкрадена або знищена, офіс зруйнований.
ТОВ "ЮТС-Агропродукт" надало достатньо доказів на підтвердження того, що невиконання умов договору відбулося не з вини підприємства та обумовлено агресією рф та окупацією.
Згідно розпоряджень Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області орендовані ТОВ "ЮТС-Агропродукт" земельні ділянки є непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забрудненням вибухонебезпечними предметами.
Представник позивача надав до суду відповідь на відзив в якій зазначив, що судами першої та апеляційної інстанції не одноразово встановлено той факт, що протягом 2022-2024 років ТОВ "ЮТС-Агропродукт" недобросовісно виконувало обов'язки орендаря. І саме недобросовісні дії ТОВ "ЮТС-Агропродукт" змусили громадян масово звертатися до суду для захисту своїх прав та інтересів.
Відповідач навмисно постійно вчиняє дії щодо затягування судових процесів.
Відповідач, обґрунтовуючи свої заперечення, посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2924/02.0-7.1.
Відповідач обмежився лише посиланням на військові дії на території України та Херсонської області зокрема, але не надав доказів на підтвердження того, які саме обставини (окупація територій, де розташовані орендовані земельні ділянки; їх безпосередня близькість до зони бойових дій тощо) вплинули на господарську діяльність підприємства. Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв'язку з воєнним станом.
Надане відповідачем розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 "Про доповнення переліку суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили", відповідно до якого ТОВ "ЮТС-Агропродукт" Головою Херсонської обласної ради було визнано підприємством, що постраждало внаслідок обставин непереборної сили, наведених обставин не підтверджує. Також відсутні докази отримання відповідачем відповідного сертифікату Торгово-промислові палати в Україні із засвідченням таких обставин.
Факт перебування вказаної земельної ділянки на території України, яка в період часу з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року входила до тимчасово окупованої російською федерацією території України, сам по собі також не може свідчити про очевидну неможливість використання відповідачем її у своїй господарській діяльності, а отже неможливість виконання останнім взятих на себе зобов'язань з орендної плати. Адже самі по собі лише посилання на вказаний факт без надання належних доказів на підтвердження неможливості виконання відповідних зобов'язань за договором оренди землі не можуть бути підставою для звільнення від вказаних зобов'язань.
Посилання відповідача на розпорядження Новорайської СВА Бериславського району як на таке, що підтверджує факт непридатності спірної земельної ділянки є не обґрунтованим, оскільки вказані розпорядження лише надають відповідачу пільги, але не звільняє від плати за орендну плату приватної власності і також у вказаних розпорядженнях Новорайська СВА не визнає ділянки непридатними або засміченими вибухонебезпечними предметами, а лише надає пільги на певний строк.
Лист-довідка Новорайської СВА від 03.03.2025 року за №01-12/432/25 саме і носить доказову базу щодо системності невиконання договірних відносин відповідачем протягом 2022-2024 років. Так, згідно вказаної довідки, починаю з 24.02.2022 року і по теперішні час ТОВ "ЮТС-Агропродукт" на території Новорайської СВА не здійснює ніякого господарювання. Обстеження комісією земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Новорайської селищної ради не проводилися, окремих розпоряджень щодо визнання земельних ділянок сільськогосподарського призначення забрудненими не приймалося. Навіть після проведення розмінування земель сільськогосподарського призначення на території Новорайської громади спеціальними саперними військами відповідач так і не почав обробіток земель сільськогосподарського призначення. За наявною інформацією орендна плата за землю сільськогосподарського призначення громадянам, що маю земельні ділянки (паї) в Новорайській громаді, не сплачується.
Вказані обставини також підтверджуються листом-довідкою від 05.05.2025 року, в якій Новорайська СВА повторно зазначала, що жодних пільг зі сплати ПДФО та військового збору з орендної плати за землі приватної власності відповідач не отримував, не проводилося жодних заходів щодо визнання земельних ділянок приватної власності забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами і така інформація не вносилася до ДЗК.
Посилання відповідача на низку фактів підриву громадян в Херсонській області на вибухових предметах не має жодного відношення до обов'язку відповідача вчасно та в повному обсязі виконувати умови договору оренди, в тому числі і щодо виплати орендної плати.
ТОВ "ЮТС-Агропродукт" не було направлено орендодавцю жодного повідомлення про неможливість використання вказаної земельної ділянки, відомості щодо виникнення обставин непереборної сили до відома позивача доведені не були. Також, відповідач не повідомив про зміну адреси реєстрації підприємства. Вже більше трьох років відповідач не виходить на зв'язок.
Також, як вбачається із нотаріально посвідчених заяв працівників ТОВ "ЮТС-Агропродукт", відповідач протягом 2023-2024 років провадив господарську діяльність на території Бериславського району Херсонської області. Вказана обставина вчергове підтверджує свідоме нехтування відповідачем обов'язку виконувати умови договору оренди землі. Просить задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача ТОВ "Перемога-Плюс" в судове засідання не з'явився, хоч був належно повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на сайті "Судова влада України".
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 04 вересня 2025 року позов було задоволено частково. Суд вирішив:
--- розірвати договір оренди землі від 21.06.2006 року №4АА002128-040671500037 (з урахування додаткової угоди від 28.12.2017 року), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 31607334, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:017:0004, з урахуванням Договору про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "Перемога-Плюс" від 17 квітня 2025 року №1704/25-17;
--- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога-Плюс" на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю в 36 469,39 грн, витрати на судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Договору оренди землі відповідач зобов'язаний був нарахувати та сплатити орендодавцю (позивачу) орендну плату за земельну ділянку за 2022, 2023 та 2024 роки до 31 грудня кожного поточного року, однак цього не виконав. Загальна сума боргу становить 54 704,08 грн.
Також суд виходив з того, що матеріали справи не містять жодних доказів сплати орендної плати відповідачем, зокрема, платіжних документів, квитанцій або іншої інформації, що свідчила б про виконання ним грошового зобов'язання за договором. Водночас, як вказав суд, представник позивачки послідовно й обґрунтовано заперечує факт надходження будь-яких коштів у рахунок орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки.
Також, суд виходив з того, що згідно з листом-довідкою Новорайської СВА від 03.03.2025 року №01-12/432/25, починаючи з 24.02.2022 року і по теперішні час ТОВ "Ютс-Агропродукт" на території Новорайської СВА не здійснює ніякого господарювання, навіть після проведення розмінування земель сільськогосподарського призначення на території Новорайської громади. За наявною інформацією орендна плата за землю сільськогосподарського призначення громадянам, що мають земельні ділянки (паї) в Новорайській громаді, не сплачується.
Також суд виходив з того, що суду не надано доказів того, що новий орендар вказаних земельних ділянок, а саме ТОВ "Перемога-Плюс", на даний час здійснює господарську діяльність на зазначених земельних ділянках, виконує умови договору оренди, зокрема щодо цільового використання землі, її обробітку та сплати орендної плати.
Також суд вважав, що відповідач не довів, що мав об'єктивну неможливість використовувати орендовану земельну ділянку у своїй господарській діяльності. Зокрема,як зазначив суд, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка не могла бути використана за її цільовим призначенням. Також відповідач не звертався до позивача з повідомленнями про наявність обставин, які унеможливлювали виконання ним договірних зобов'язань, не надав доказів причинно-наслідкового зв'язку між воєнними діями та неможливістю обробітку землі.
Також, суд виходив з того, що відповідач, обґрунтовуючи свої заперечення, посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2924/02.0-7.1. Однак, вказав суд, товариство обмежилось лише посиланням на військові дії на території України та Херсонської області зокрема, але не надало доказів на підтвердження того, які саме обставини вплинули на господарську діяльність підприємства.
Також суд враховував ту обставину, що упродовж 2022 року відповідач не міг належно використовувати спірну земельну ділянку, оскільки вона перебувала на території, яка була тимчасово окупована рф з 09.04.2022 року по 11.11.2022 року і відповідно він не міг провести посівну компанію та компанію по збору врожаю. А тому, вважав суд, позовні вимоги в частині стягнення орендної плати за 2022 рік задоволенню не підлягають.
Крім того, стягуючи витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн з ТОВ "Перемога-Плюс", відповідно до п.1 ч.2 ст.141, ст.137 ЦПК України, суд враховував, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, що підтверджується доказами, вважав понесені позивачем витрати обґрунтованими, необхідними та співмірними з урахуванням характеру правовідносин, суті спору, обсягу наданих правничих послуг та ціни позову, такими, що підлягають стягненню з відповідача, враховуючи часткове задоволення позовних вимог.
На вказане рішення відповідач ТОВ "Ютс-Агропродукт" подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про його скасування й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому він послався на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неповне з'ясування обставин справи, порушення норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права.
Зокрема зазначив, що долучені позивачем листи-довідки Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 03.03.2025 №01-12/432/25 та від 05.05.2025 №01-12/1008/25 містять загальну інформацію, при цьому не містять інформації та відомостей про земельну ділянку, що є предметом спірного Договору оренди землі. При цьому звернув увагу, що позивач не долучив до позову запити або листи, у відповідь на які було надано довідки, у зв'язку з чим неможливо достовірно встановити контекст та зміст листів-довідок. На його думку законодавством не передбачені повноваження Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області на надання листів-довідок, які долучив позивач, а тому вказана військова адміністрація перевищила повноваження під час надання описаних листів-довідок, відтак вказаний доказ є недопустимим.
Також вказав, що суд дійшов хибного висновку, що наведені розпорядження Новорайської СВА (від 01 березня 2023 року № 24 "Про доповнення переліку суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили", від 31.10.2023 № 163 "Про надання пільг ТОВ "Ютс-Агропродукт" із місцевих податків та зборів… на 2022-2023 роки", від 06.02.2024 року № 29 "Про надання пільг ТОВ "Ютс-Агропродукт" із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на І квартал 2024 року") не поширюються на спірні правовідносини, оскільки земельна ділянка, яка є предметом договору оренди землі, щодо якої подано позов, перебуває у приватній власності позивача, і не належить до земель комунальної форми власності. При цьому зазначив, що у вступній частині згаданих рішень зазначається, що у зв'язку з потенційною загрозою забруднення земельних ділянок відповідачу надано пільги з місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади. На думку скаржника ці документи є беззаперечним доказом існування обставин, які об'єктивно унеможливили не лише провадження господарської діяльності відповідачем, але й будь-яке використання орендованих земельних ділянок.
Також зазначив, що поза увагою суду залишилось те, що відповідачем надано доказ, а саме лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області № 66 03-2942/66 16/3 від 11.06.2025 року, який є підтвердженням того, що земельна ділянка, яка є предметом договору оренди землі, щодо якого подано позов, є потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами. На думку скаржника, даний доказ підтверджує наявність обставин неможливості використання землі орендарем відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України, а не дії обставин непереборної сили або наявності умов для розірвання договору з ініціативи відповідача.
Також вказав, що судом не було належно повідомлено ТОВ "Перемога-Плюс", яке не зареєструвало електронного кабінету, про дату, час і місце засідання суду, а також в матеріалах справи відсутні докази які б підтверджували таке повідомлення.
Також зазначив, що з порушенням процесуального терміну, передбаченого ч.5 ст.185 ЦПК України, судом винесено ухвалу про повернення зустрічного позову через 10 днів (17.06.2025 року подано зустрічний позов, а ухвалою від 26.06.2025 року було відмовлено у його прийнятті). Подання зустрічного позову обґрунтовано тим, що в ТОВ "Ютс-Агропродукт" не було обов'язку сплачувати орендну плату з огляду на неможливість використання земельної ділянки через її потенційне забруднення вибухонебезпечними предметами відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України. На його думку, первісний та зустрічний позови є взаємопов'язаними, відповідно суд зобов'язаний був розглядати зустрічний позов разом з первісним позовом. Як наслідок, відповідно до ч.5 ст.274 ЦПК України справа мала б розглядатися за правилами загального позовного провадження, а суд розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження, що є безумовною підставою для його скасування.
Також вказав, що суд не звернув уваги на те, що право оренди земельної ділянки ТОВ "Ютс-Агропродукт" було відчужено ТОВ "Перемога-Плюс" на підставі відповідного правочину і, таким чином, новий орендар несе відповідальність за невиконання зобов'язань за договором, а тому, на його думку, ТОВ "Ютс-Агропродукт" не є боржником за зобов'язаннями, передбаченими договором оренди землі, а тому відповідно не повинен бути відповідачем за цим позовом та відповідно сплачувати судові витрати за рішенням суду.
Також вказав, що у цій справі суд не застосував положення ч.6 ст.762 ЦК України, згідно якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Адже, зазначив, відповідачем обґрунтовано відсутність обов'язку сплати орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним, через обставини, за які він не відповідає, на його думку вказані обставини підтверджуються: тимчасовою окупацією території Херсонської області, де розташована земельна ділянка; вказаними розпорядженнями Новорайської сільської військової адміністрації, якими визначено, що земельні ділянки не придатні до їх використання через потенційне забруднення; Листом Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області від 11 червня 2025 року № 6603-2942/6616/3.
Скаржник просив врахувати правові висновки Верховного Суду у релевантних правовідносинах: постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року по справі № 910/7495/16, постанова Верховного Суду від 20 березня 2024 року по справі № 911/255/23.
Щодо задоволення судом вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зазначив, що адвокат Ковальчук Микола Олександрович є також представником у подібних справах (в тому числі, що розглядаються суддею Хомик І.І.), що свідчить про його обізнаність щодо правового обґрунтування та правової позиції щодо подібних спорів, тому виникають сумніви щодо необхідності кількості витрачених годин на підготовку даного позову та свідчить про завищений розмір гонорару. Крім того, вказав, що в апелянта є сумніви щодо дотримання даним адвокатом вимог податкового законодавства щодо сплати податків, що є необхідною мірою для проведення камеральної перевірки на підставі судової ухвали. А тому просив суд зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, до 3 000 грн. При цьому також просив витребувати інформацію щодо перебування адвоката ОСОБА_2 на обліку у контролюючому органі за місцем свого постійного проживання як самозайнята особа чи як фізична особа-підприємець та надати інформацію щодо декларування ним доходу в розмірі 10 000 грн, отриманого за надання правничої допомоги в межах цієї справи і фактично сплаченого податку від задекларованого доходу.
У своєму відзиві ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ковальчук Микола Олександрович, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі оскаржуване рішення.
При цьому вказав, що з боку представників ТОВ "Ютс-Агропродукт" не було направлено орендодавцю жодного повідомлення про неможливість використання вказаної земельної ділянки, відомості щодо виникнення обставин непереборної сили до відома Позивача доведені не були. Також, відповідач не повідомив про зміну адреси реєстрації підприємства. Вже більше трьох років відповідач не виходить на зв'язок. Більше того, у договорі оренди міститься контактний номер телефону позивача, на який відповідач жодного разу не зателефонував. Також, відповідачем не здійснено заходів щодо розміщення грошових коштів за орендну плату на депозит нотаріуса, що прямо передбачено чинним законодавством.
Також вказав, що відповідач обмежився лише посиланням на військові дії на території України та Херсонської області зокрема, але не надав доказів на підтвердження того, які саме обставини (окупація територій, де розташовані орендовані земельні ділянки; їх безпосередня близькість до зони бойових дій тощо) вплинули на господарську діяльність підприємства. Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв'язку з воєнним станом. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор). Постанова ВС від 31.08.2022 у справі №910/15264/21.
Також зазначив, що відповідачем не надано жодного розпорядчого документу, який би підтверджував припинення/призупинення діяльності відповідача в період з 24.02.2022 року по травень 2025 року. Надане відповідачем розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 "Про доповнення переліку суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили", відповідно до якого відповідача Головою Херсонської обласної ради було визнано підприємством, що постраждало внаслідок обставин непереборної сили, наведених обставин не підтверджує. Також відсутні докази отримання відповідачем відповідного сертифікату Торгово-промислові палати в Україні із засвідченням таких обставин.
Також вказав, що факт перебування вказаної земельної ділянки на території України, яка в період часу з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року входила до тимчасово окупованої російською федерацією території України, сам по собі також не може свідчити про очевидну неможливість використання відповідачем її у своїй господарській діяльності, а отже неможливість виконання останнім взятих на себе зобов'язань з орендної плати. Адже самі по собі лише посилання на вказаний факт без надання належних доказів на підтвердження неможливості виконання відповідних зобов'язань за договором оренди землі не можуть бути підставою для звільнення від вказаних зобов'язань.
Також вказав, що посилання відповідача на розпорядження Новорайської СВА Бериславського району як на таке, що підтверджує факт непридатності спірної земельної ділянки є необґрунтованим, оскільки вказані розпорядження лише надають відповідачу пільги, але не звільняють від плати за орендну плату приватної власності і також у вказаних розпорядженнях Новорайська СВА не визнає ділянки непридатними або засміченими вибухонебезпечними предметами, а лише надає пільги на певний строк.
Також зазначив, що в матеріалах справи знаходиться лист-довідка Новорайської СВА від 03.03.2025 року за №01-12/432/25, який надає доказову базу щодо системності невиконання договірних відносин відповідачем протягом 2022-2024 років. Згідно з нею відповідач так і не почав обробіток земель сільськогосподарського призначення, а також за наявною інформацією орендна плата за землю сільськогосподарського призначення громадянам, що мають земельні ділянки (паї) в Новорайській громаді, не сплачується.
Вказані обставини також підтверджуються листом-довідкою від 05.05.2025 року, в якій Новорайська СВА повторно зазначала, що жодних пільг зі сплати ПДФО та військового збору з орендної плати за землі приватної власності відповідач не отримував, не проводилося жодних заходів щодо визнання земельних ділянок приватної власності забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами і така інформація не вносилася до ДЗК (копія довідки знаходиться у матеріалах справи).
Також зазначив, що, як вбачається із нотаріально посвідчених заяв працівників відповідача, останній протягом 2023-2024 років провадив господарську діяльність на території Бериславського району Херсонської області. Вказана обставина вчергове підтверджує свідоме нехтування відповідачем обов'язку виконувати умови договору оренди землі.
Щодо посилання відповідача на лист ГУ ДСНС у Херсонській області вказав, що у вказаному листі ГУ ДСНС у Херсонській області зазначає, що ймовірно земельні ділянки потенційно забруднені. Більше того, в кінці листа ГУ ДСНС рекомендує відповідачу звернутися до Херсонської ОВА, оскільки саме Херсонська ОВА є органом, на який покладено питання контролю за проведенням розмінування. Тобто, зазначив, відповідач намагається використовувати гру слів для формування вигідної для себе позиції.
Також вказав, що, переслідуючи намір щодо несплати заборгованості з орендної плати, відповідач уклав з ТОВ "Перемога-Плюс" договір №1704/25-17 від 17.04.2025 року про відчуження (продаж) права оренди земельних ділянок приватної власності на території Херсонської області (копія договору додається). Більше того, як вбачається з конверту, яким було надіслано позовну заяву ТОВ "Перемога-Плюс" як співвідповідачу по аналогічним справам, ТОВ "Перемога-Плюс" відсутнє фізично за місцем реєстрації, що в чергове підтверджує факт намагання ТОВ "ЮТС-Агропродукт" затягнути терміни розгляду справи в суді.
Крім того, зазначив, що відповідач ТОВ "ЮТС-Агропродукт" (код ЄДРПОУ 41101589) є взаємопов'язаною особою з ТОВ "Перемога-Плюс" (код за ЄДРПОУ 33251307), адже у відповідача та Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" є один і той самий кінцевий беніфіціарний власник - підприємство ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) (Країна резидентства: Сполучені Штати Америки). У свою чергу директором підприємства Роменська філія ПрАТ "Райз-Максимко" є ОСОБА_3 , яка у свою чергу є засновником ТОВ "Перемога-Плюс".
Справу було призначено до апеляційного розгляду на 04.11.2025 року о 08-30 годині, однак учасники справи, які до суду не з'явилися й про причини неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. У зв'язку з цим апеляційний суд вважає причину неявки в судове засідання вказаних осіб неповажною, вважає, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Фактичні обставини, встановлені судом
Відповідно до Державного акту на право приватної власності серії ХС № 064163 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:017:0004, загальною площею 8,9712 га., що розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району, Херсонської області.
За Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованою 15.04.2025 року, підтверджується, що об'єктом нерухомого майна є земельна ділянка загальною площею 8,9712 га, яка розташована в Херсонській області, Бериславському районі, на території Степнянської сільської ради - кадастровий номер ділянки 6520686700:03:017:0004.
Згідно з записом № 31607334 від 13.06.2016 року за ТОВ "Ютс-Агропродукт" зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки.
21.06.2006 року між позивачем та ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" було укладено договір оренди землі №4АА002128-040671500037.
10.10.2015 року було укладено додаткову угоду до договору оренди, згідно якої новим орендатором спірної земельної ділянки стало ПП "Ютс-Агропродукт Плюс".
28.12.2017 року між позивачем, ПП "Ютс-Агропродукт Плюс" та ТОВ "Ютс-Агропродукт" було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 21.06.2006 року №4АА002128-040671500037. Цією додатковою угодою сторони домовилися викласти договір оренди в новій редакції, визначити нову сторону в договорі (Орендаря), а саме ТОВ "Ютс-Агропродукт". Було встановлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в сумі 308 539,65 грн. Також встановлено, що розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою становить 5,91% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 18 234,69 грн.
Згідно з Додатковою угодою № 1100047-3 від 01.03.2018 року та Додаткової угоди № 1100047 від 28.12.2017 року, сторони виклали договір оренди земельної ділянки в новій редакції, визначили орендарем ТОВ "Ютс-Агропродукт".
Згідно з умовами договору оренди та додатковими угодами орендна плата мала сплачуватися до 31 грудня кожного року.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 17.04.2025р № 1704/25-23 новим орендарем визначено ТОВ "Перемога-Плюс" код ЄДРПОУ 33251307, 37223 Лохвицький район, Полтавська область, с. Гиряві Ісківці, вул. Миру, буд. 12.
Вказана обставина підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна та копією договору, долученого представником позивача до уточнених позовних вимог.
Згідно з пунктом 2.3 зазначеного договору, до покупця переходять усі права та обов'язки орендаря щодо земельних ділянок за відповідними договорами оренди.
Згідно з листом-довідкою Новорайської сільської військової адміністрації від 03.03.2025 року за № 01-12/432/25 станом на 25.02.2025 року земельні ділянки належні позивачам, які перебувають в оренді ТОВ "Ютс-Агропродукт", не використовуються, тобто обробіток її не здійснюється; також ТОВ "Ютс-Агропродукт" протягом 2022-2024 років зверталось до Новорайської СВА із заявою про визнання орендованих земельних ділянок потенційно забрудненими, але у відповідь на таку заяву приймалось лише розпорядження про надання пільг із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади. Такі ділянки комісією військової адміністрації не обстежувались та окремими розпорядженнями не визнавались забрудненими вибухонебезпечними предметами, а вважались такими, що потребують обстеження в зв'язку з тим, що громада тривалий час (вісім місяців 2022 року) перебувала в окупації військових російської федерації і на цих землях велись бойові дії. Але, вже після деокупації, що відбулась 11.11.2022 року, незважаючи на проведення обстеження та очищення цих земельних ділянок спеціальними саперними військами України та відновлення можливості використовувати їх за цільовим призначенням, ТОВ "Ютс-Агропродукт" на сьогоднішній день так і не розпочало використання на території Новорайської сільської громади орендованих ними земельних ділянок і, за наявною інформацією, орендна плата власникам земельних ділянок також не сплачується.
Наявні розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 31.10.23р. № 163 "Про надання пільг ТОВ "Ютс-Агропродукт" із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на 2022-2023рр", розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області № 15 від 18.04.2024 року "Про нову редакцію розпорядження начальника сільської військової адміністрації "Про надання пільг ТОВ "Ютс-Агропродукт" та розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 11.02.25р. № 58 "Про надання пільг ТОВ "Ютс-Агропродукт" із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на 2025р".
Надання пільг здійснено на підставі Закону України № 3050-ІХ від 11.04.23р., яким передбачено звільнення платників податку від сплати екологічного податку, плати за землю та нерухоме майно, за знищене або пошкоджене майно внаслідок бойових дій, а також з урахуванням повноважень, передбачених Законом України "Про правовий режим воєнного стану".
Таким чином, згідно з умовами зазначених договору оренди землі та додаткових угод, відповідач ТОВ "Ютс-Агропродукт" повинен був сплатити орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки. Однак, станом на день подання позову відповідач не здійснив жодних виплат за орендною платою, а також не повідомив позивача про причини виникнення заборгованості.
Загальна сума заборгованості за вказаними договорами оренди складає 54 704,08 грн.
Відповідно до листа Головного управління ДСНС України у Херсонській області № № 66 03-2942/66 16/3 від 11 червня 2025 року, направленого у відповідь на звернення ТОВ "Ютс-Агропродукт", піротехнічні розрахунки ДСНС до проведення робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) на земельних ділянках, орендованих товариством на території Бериславського району Херсонської області, не залучались, а самі роботи з розмінування проводились іншими фаховими відомствами.
При цьому зазначено, що, ймовірно, вищевказані земельні ділянки можуть бути потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Окремо наголошено, що у зв'язку із щоденними обстрілами з боку збройних сил російської федерації різними типами озброєння, Головне управління не може гарантувати безпеку при проведенні польових робіт на даних територіях.
У зв'язку з викладеним, ДСНС рекомендувало товариству звернутися до Херсонської обласної військової адміністрації, яка, згідно з розпорядженням від 6 березня 2023 року №?101, визначає пріоритетність заходів із розмінування, координує їх виконання і може підтвердити статус відповідних територій.
Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушення зобов'язань, а саме його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є підставою для розірвання договору.
Загальною умовою виконання цивільно-правових зобов'язань, відповідно до ст.526 ЦК України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
За положеннями ст.651 ЦК України ("Підстави для зміни або розірвання договору"):
--- зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1);
--- договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2);
--- у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина 3).
За ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно зі ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ч.1 ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Згідно зі ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.15 вказаного Закону істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За положеннями ст.ст.21, 22 вказаного Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Відповідно до ст.23 вказаного Закону орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
За положеннями ст.24 вказаного Закону орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.
Статтею 96 ЗК України серед обов'язків землекористувачів передбачений такий, як обов'язок своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею (п."в" ч.1).
На підставі ст.32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірвано за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст.24, 25 Закону України "Про оренду землі" та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Аналогічна умова зазначена в Договорі оренди землі.
Відповідно до пункту "д" ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.
Наведене повністю узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом України у постановах від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12 та від 28 вересня 2016 року у справі № 6-977цс16.
У постанові від 25.06.2025 року у справі № 610/941/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок:
"У ч.2 ст.651 ЦК України використано формулу закінчення "та в інших випадках", що дозволяє зробити висновок, що правило, викладене у цій правовій нормі, не може бути скасоване (ані спеціальним законодавством, ані домовленістю сторін), а може бути винятково доповнене - спеціальним законодавством або домовленістю сторін.
З наведеного можна зробити висновок, що приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом "д" ч.1 ст.141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та правила ч.2 ст.651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних.
Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23, провадження № 12-19гс24".
Також у вказаній вище постанові зазначено:
"Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом "д" ч.1 ст.141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як "систематичність" та "несплату", зокрема, орендної плати … під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття "систематичність" у подібних правовідносинах є усталеною".
Також у вказаній постанові Верховний Суд висловив свою позицію щодо розірвання договору оренди землі на підставі п."д" ч.1 ст.141 ЗК України, а також на підставі ч.2 ст.651 ЦК України.
Так, щодо розірвання договору оренди землі на підставі п."д" ч.1 ст.141 ЗК України Верховний Суд зазначив:
"Щодо поняття "несплата", вжите у п."д" ч.1 ст.141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати. Такий висновок є логічним та виправданим, оскільки поняття "несплата" та "недоплата" не є тотожними. Оскільки в конструкції згаданої правової норми не наведено жодного означення до слова "несплата", можна виснувати, що законодавець у згаданій правовій нормі не передбачив жодної альтернативи повної несплати, тобто не визначив, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є не лише систематична несплата, а й систематична недоплата орендної плати. До того ж потрібно враховувати, що розмір недоплати може варіюватися орієнтовно від 1 % до 99 % суми належної орендної плати, що не може не впливати на ступінь порушення прав власника землі та оцінку істотності такого порушення. Протилежне розуміння, а саме якщо вважати підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" ч.1 ст.141 ЗК України, зокрема й сплату орендної плати не в повному обсязі (часткове виконання зобов'язання), навряд чи буде справедливим та розумним, оскільки під дію цієї спеціальної норми права підпадатимуть і незначні (неістотні) порушення, наприклад систематична недоплата 1,00 грн зі 10 000,00 грн орендної плати. За таких обставин суди будуть змушені на підставі п."д" ч.1 ст.141 ЗК України розривати договори оренди землі всупереч принципу збереження договору".
Щодо розірвання договору оренди землі на підставі ч.2 ст.651 ЦК України Верховний Суд зазначив:
"Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.
У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - "значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору". Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення. …
Головна ідея, на якій ґрунтується правило ч.2 ст.651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку.
Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов'язаних з укладенням та виконанням договору. …
Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19).
Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові (від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23) зазначала, що у разі, якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначеного умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосуванню підлягає не спеціальна норма п."д" ч.1 ст.141 ЗК України, а загальне правило ч.2 ст.651 ЦК України - у разі істотності порушення договору іншою стороною.
Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі ч.2 ст.651 ЦК України.
Натомість у разі неістотної часткової несплати орендної плати, а так само у разі виникнення спору щодо її розміру, порядку здійснення платежів тощо, у власника завжди є право на звернення до суду з позовом про стягнення таких орендних платежів, 3 % річних, інфляційних втрат, неустойки тощо. Такий спосіб захисту буде ефективним та пропорційним, відновлюватиме порушене право орендодавця та зберігатиме договір оренди землі виходячи з балансу інтересів обох сторін.
Верховний Суд ураховує, що у контексті ч.2 ст.651 ЦК України систематична несплата може підтверджувати ненадійність контрагента і те, що кредитор не може бути впевнений у належному виконанні договору в майбутньому, і такий висновок не спростовується подальшим погашенням заборгованості. У п."д" ч.1 ст.141 ЗК України йдеться про факт систематичної повної несплати, і такий факт уже завершився в минулому, тому підстава для пред'явлення позову (і для його задоволення) продовжує існувати".
Таким чином розірвання договору оренди землі можливе як на підставі п."д" ч.1 ст.141 ЗК України, так і на підставі ч.2 ст.651 ЦК України. У першому випадку (п."д" ч.1 ст.141 ЗК України) мають бути доведені два та більше випадки повної несплати орендної плати. У другому ж випадку (ч.2 ст.651 ЦК України) має бути доведено істотне порушення умов договору, наприклад, якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував.
У постанові Верховного Суду від 06.06.2019 року у справі № 388/647/17 зроблено такий висновок: "у своєму висновку суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність ознак систематичності несплати СПС "Степ" орендної плати й відповідно підстав для розірвання договору оренди, оскільки відповідач сплатив, а ОСОБА_2 та у подальшому позивач ОСОБА_1 отримали орендну плату наперед. Доводи касаційної скарги про систематичну несплату відповідачем орендної плати не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду, так як зводяться до переоцінки доказів, такі доводи були предметом розгляду суду апеляційної інстанції і не знайшли свого підтвердження. Суд апеляційної інстанції вірно виходив із того, що матеріалами справи підтверджується факт отримання ОСОБА_2 орендної плати наперед за 2014-2016 роки та отримання ОСОБА_1 орендної плати за 2015-2016 роки".
У цій справі відсутні докази отримання позивачем орендної плати наперед, проти цього відповідач не заперечує.
Щодо суті спору
Відповідач по суті заперечує проти позовних вимог, вказуючи про те, що невиконання умов договору відбулося не з вини підприємства, а було обумовлено військовою агресією російської федерації проти України, введенням в Україні воєнного стану, який триває дотепер, окупацією території Херсонської області, на якій розташована орендована земельна ділянка, включенням відповідача до переліку підприємств, які постраждали внаслідок обставин непереборної сили, невідновленням до сих пір діяльності відповідача, знищенням та викраденням військовими рф майна відповідача, що, на думку відповідача, обумовлює неможливість виконання підприємством своїх обов'язків за договором оренди, а також через неможливість доступу до орендованих земельних ділянок, які були забруднені вибухонебезпечними предметами. На думку відповідача позов не може бути задоволений, оскільки невиплата орендної плати є результатом наявності обставин неможливості використання землі орендарем відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України.
У цій справі сторонами по суті не заперечується, і з приводу цього спір відсутній, що з огляду на розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (308 539,65 грн), сума орендної плати складає 18 234,69 грн за рік (308 539,65 грн х 5,91%) і 54 704,08 грн за три роки (2022, 2023, 2024 роки). Відтак, відповідно до умов договору оренди орендар повинен був сплатити орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки за вказану земельну ділянку орендну плату в загальному розмірі 54 704,08 грн, однак цього не виконав. Отже, загальна сума заборгованості становить 54 704,08 грн.
У цій справі встановлено, що спірна земельна ділянка розташовані на території Новорайської селищної територіальної громади Бериславського району Херсонської області.
У період із 09.04.2022 року по 11.11.2022 року вказана територія перебувала під тимчасовою окупацією російської федерації.
Зазначене підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, яким було затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Вказане підтверджується також Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, який затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року №376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, який є чинним.
Згідно із ч.4 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
У позові зазначено про те, що відповідач не сплатив орендну плату за вказаним договором оренди землі щодо спірної земельної ділянки за 2022, 2023 та 2024 роки. Загальна сума боргу перед позивачем становить 54 704,08 грн. Відповідач цей факт не заперечив.
28 лютого 2022 року Торгово-Промислова Палата опублікувала на своєму офіційному сайті лист щодо військової агресії російської федерації проти України як форс-мажорну обставину (обставину непереборної сили), що стало підставою введення воєнного стану. Таким чином, ОСОБА_4 підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 внаслідок військової агресії російської федерації проти України введено воєнний стан в Україні строком на 30 діб з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (пункт 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022).
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").
У постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22 викладено наступні висновки:
--- лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин;
--- форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання;
--- наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
У постанові Верховного Суду від 29 червня 2023 у справі № 922/999/22 викладено наступні висновки:
--- лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов'язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Отже лист Торгово-промислової палати України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні";
--- наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку;
--- сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Той факт, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов'язань.
--- Суд зазначає, що вищенаведені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" мають загальний характер та підлягають застосуванню, у тому числі до орендних правовідносин (у питанні звільнення від сплати орендної плати на підставі форс-мажорних обставин з огляду на введення воєнного стану), що підтверджується також і висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 02 серпня 2023 року у справі № 916/1788/22.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі № 906/540/22.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
Частиною 1 ст.76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма ч.6 ст.762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Суд апеляційної інстанції, враховуючи зазначене, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в 2022 році орендар був позбавлений можливості використовувати спірні земельні ділянки для отримання доходів, які є джерелом сплати орендної плати. Адже, як правильно зазначив суд, вказані земельні ділянки були тимчасово окупованими в період з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року, що свідчать про те, що орендар ТОВ "Ютс-Агропродукт" не міг користуватися ними впродовж вказаного періоду із незалежних від нього причин і, як наслідок, з урахуванням сезонного виду господарства, не міг провести посівну кампанію та кампанію щодо збору врожаю. Такі обставини, як правильно вказав суд, свідчать про необхідність застосування в даному випадку положень ч.6 ст.762 ЦК України, відповідно до якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. На цій підставі, як обґрунтовано вказав суд, вказані вимоги у відповідній частині задоволенню не підлягають.
За таких обставин апеляційний суд вважає обґрунтованими заперечення відповідача щодо відсутності його вини у невиконанні обов'язку щодо виплати орендної плати за 2022 рік за договорами оренди земельних ділянок.
Як зазначалося, підставою розірвання договору оренди землі згідно з п."д" ч.1 ст.141 ЗК України, як підстава позову, є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором.
Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи й дав належну оцінку зібраним доказам, а тому прийшов до вірного висновку про те, що у справі відсутні докази сплати відповідачем орендної плати на користь позивача, крім 2022 року, за який вина орендаря у несплаті орендної плати відсутня, також за 2023 та 2024 роки за умовами договору оренди землі.
Також суд обґрунтовано встановив, що відповідач не довів, що мав об'єктивну неможливість у 2023 та 2024 роках використовувати орендовану земельну ділянку у своїй господарській діяльності, адже матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка не могла бути використана за її цільовим призначенням. При цьому апеляційний суд враховує, що в 2023 та 2024 роках правобережжя Херсонської області, на якій розташована спірна земельна ділянка, після деокупації 11.11.2022 року, була вільна від окупантів, лінія фронту з часу деокупації по суті проходить по руслу річки Дніпро, що в певній мірі є стабілізуючим фактором. Також, як правильно вказав суд, відповідач не звертався до позивачки з повідомленнями про наявність обставин, які унеможливлювали виконання ним договірних зобов'язань, не надав доказів причинно-наслідкового зв'язку між воєнними діями та неможливістю обробітку землі.
Також суд правильно встановив необґрунтованість посилань відповідача на воєнний стан та лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року, оскільки, як вказав суд, відповідач не надав доказів на підтвердження того, які саме обставини (окупація територій, де розташовані орендовані земельні ділянки; їх безпосередня близькість до зони бойових дій тощо) вплинули на господарську діяльність підприємства у 2023-2024 роках. Апеляційний суд враховує, що відповідач не надав доказів того, що підприємство у 2023-2024 роках зупинило роботу у зв'язку з воєнним станом, він не довів існування в зазначений період форс-мажорних обставин, які б перешкоджали йому виконати передбачений договором обов'язок з виплати позивачу орендної плати за 2023, 2024 роки, також відсутні докази отримання відповідачем відповідного сертифікату Торгово-промислові палати в Україні із засвідченням таких обставин.
При цьому суд правильно взяв до уваги лист-довідку Новорайської СВА від 03.03.2025 року №01-12/432/25, відповідно до якої, незважаючи на проведення, після деокупації відповідної території, обстеження та очищення земельних ділянок, які перебувають в оренді відповідача спеціальними саперними військами України та відновлення можливості їх використання за цільовим призначенням, відповідач як не розпочав використання на території Новорайської сільської громади орендованих ним земельних ділянок, так і не здійснює виплату орендної плати власникам зазначених земельних ділянок.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу й на те, що той факт, що відповідачем не здійснювалася посівна кампанія в 2023 році та в 2024 році, що також не підтверджено належними доказами, не може свідчити про те, що таке рішення відповідача було обумовлене саме обставинами непереборної сили та його наслідком має бути фактично одностороння відмова від виконання своїх обов'язків за договором оренди.
Також апеляційний суд враховує те, що обставини, пов'язані із потенційним замінуванням, про які зазначає відповідач, не можуть свідчити про існування для нього об'єктивних перешкод у використанні даних земельних ділянок. Адже процедура розмінування та приведення відповідних земельних ділянок у стан, придатний для господарської діяльності, передбачає активну поведінку орендаря, яка включає звернення до відповідних компетентних органів для організації обстеження земель, ініціювання процедур розмінування та вжиття інших необхідних заходів для забезпечення використання цих земель. Однак цього зроблено не було. Загальновідомі факти свідчать про те, що на відповідній території інші особи, які проявили активну господарську поведінку, вже досягли розмінування земельних ділянок, і ці землі використовуються в сільськогосподарських цілях не перший рік. Тому в даному випадку суд правомірно не зміг зробити висновок, що орендар не міг використовувати вказані земельні ділянки через об'єктивні причини, оскільки він сам не вжив належних заходів для вирішення цієї ситуації.
Також суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами відповідача ТОВ "ЮТС-Агропродукт", який на підтвердження своїх заперечень посилається на Об'єднаний Витягу з ЄРДР (№ 2) у кримінальному провадженні № 42022232090000075 від 12.04.2022, в якому зазначаються обставини про те, що військовими рф здійснено проникнення до Товариства за адресою: Херсонська область, Бериславський район, с. Новорайськ, вул. Промислова, 3 (довоєнне місцезнаходження) у зв'язку із чим представники підприємства позбавлені доступу до підприємства та належному йому майну; а після деокупації території більша частина майна Товариства була розкрадена або знищена, офіс зруйнований. При цьому апеляційний суд враховує те, що вказаний Витяг з ЄРДР лише підтверджує факт попереднього виявлення органом досудового розслідування обставин щодо протиправного заволодіння 09 квітня 2022 року невстановленими особами у військовій формі з бази ТОВ "ЮТС-Агропродукт" автомобілем КАМАЗ держ. номер НОМЕР_1 та трьома дронами для проведення с/г робіт вартістю 1,5 млн. грн, а не підтверджує такий факт і, крім того, відповідач не довів причинно-наслідковий зв'язок між зазначеними обставинами та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором оренди.
Апеляційний суд враховує й те, і на це також обґрунтовано послався суд першої інстанції, що з боку відповідача не було направлено орендодавцю жодного повідомлення про неможливість використання вказаної земельної ділянки, відомості щодо виникнення обставин непереборної сили до відома позивача доведені не були.
Встановивши, що відповідач систематично не виконував свого обов'язку щодо сплати орендної плати за 2023 та 2024 роки за договором оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, суд дійшов правильного висновку про стягнення вказаної заборгованості та розірвання договору оренди.
При цьому слід враховувати, що вказана заборгованість підлягає стягненню без врахування податків та зборів, передбачених чинним законодавством, оскільки у матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем обов'язку податкового агента щодо утримання та перерахування податків із суми орендної плати, яка належить до сплати позивачу (підпункт l6.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункти 36.1, 36.4 статті 36, підпункт 170.1.1. пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України).
Крім того, розглядаючи вказаний спір, суд апеляційної інстанції також враховує наступне.
Позивач є власником земельної ділянки. Як орендодавець він передав її в оренду відповідачу, очікуючи від останнього сплати орендної плати. Тобто, для позивача єдиним призначенням спірної земельної ділянки є отримання відповідного доходу: або в результаті передання її в оренду, або в результаті самообробітку. Відповідач, орендуючи землю, також має на меті отримання прибутку. Проте між власником землі та її орендарем існує суттєва різниця: орендодавець виступає у якості власника землі, він вже має її у своїй власності, а орендар лише планує отримати дохід від оренди землі. Таким чином, неотримання орендодавцем орендної плати за свою землю по суті позбавляє його своєї власності.
У цій справі, як вбачається, відмова в задоволенні позовних вимог (крім вимоги про стягнення орендної плати за землю за 2022 рік) по суті буде означати позбавлення позивача його орендної плати за свою землю та/або у позбавленні його права на повернення земельної ділянки від орендаря внаслідок несплати останнім орендної плати за вказаних обставин. Тобто, позивач по суті буде позбавлений (тимчасово на невизначений час або взагалі) своєї власності: з одного боку, земельна ділянка буде належати на праві оренди орендареві і позивач її не отримає у своє володіння, а, з іншого боку, і орендна плата йому не буде сплачена. Отже, за таких обставин орендодавець хоча і буде вважатися формальним власником земельної ділянки, однак по суті жодного зиску з цього мати не буде. Саме така ситуація і склалася за обставинами справи, адже повномасштабна війна рф проти нашої держави триває вже більше 3-х років і час її завершення, як і час повоєнного відновлення, наразі невідомі. Таким чином, гіпотетична відмова в позові повністю призведе до того, що позивач, як орендодавець, як за минулий час, так і наперед на невизначений час буде позбавлений своєї власності, що по суті означає порушення справедливого балансу між інтересами орендаря та інтересами позивача як орендодавця, оскільки позивач буде фактично позбавлений як своєї землі, так і орендної плати, в той час як відповідач жодних обтяжень нести не буде.
У випадку ж задоволення позову про стягнення орендної плати за землю за 2023 та 2024 роки та розірвання договору оренди землі кожна зі сторін залишається при своїх інтересах, зокрема і відповідач, відносно якого, за обставинами справи, не доведено, що він буде нести якийсь надмірний тягар.
Отже, наявні підстави для задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення орендної плати за 2023 та 2024 роки в розмірі 36 469,38 грн (18 234,69 грн за рік х 2 роки) та розірвання договору оренди землі, а тому рішення суду є законним і обґрунтованим.
Крім того, стягуючи витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн, відповідно до п.1 ч.2 ст.141, ст.137 ЦПК України, суд обґрунтовано враховував часткове задоволення позовних вимог, предмет спору, ціну позову та складність справи, доведеність розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу (наявність квитанції до прибутного касового ордеру, відповідно до якої адвокат Ковальчук Микола Олександрович отримав від позивача за надання правничої допомоги 10 000 грн), їх обґрунтованість, необхідність та співмірність з урахуванням характеру правовідносин, обсягу наданих правничих послуг та ціни позову, враховував відсутність клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, а також те, що вказана сума витрат є співмірною із середньоринковими розцінками на правничі послуги. При цьому апеляційний суд вважає, що за безпідставністю слід відмовити у задоволенні клопотання скаржника, яке міститься в апеляційній скарзі, про витребування відповідної інформації щодо адвоката позивача, декларування ним доходу в розмірі 10 000 грн, отриманого за надання правничої допомоги в межах цієї справи і фактично сплаченого податку від задекларованого доходу, оскільки гіпотетично витребувана інформація не може будь-яким чином вплинути на правильність прийнятого рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.
Інші доводи апеляційної скарги не обґрунтовані вимогами закону, не підтверджені належними доказами та висновків суду не спростовують.
Зокрема, не можуть бути прийняті до уваги посилання на неврахування судом того, що невиконання умов договору за 2023, 2024 роки відбулося не з вини підприємства, а було обумовлено військовою агресією російської федерації проти України, що є загальновідомим фактом. Також підлягають відхиленню й посилання на Лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України.
При цьому апеляційний суд враховує те, що самі по собі вказані обставини без надання належних доказів на підтвердження неможливості виконання відповідних зобов'язань за договором оренди землі у 2023, 2024 роках не можуть свідчити про очевидну неможливість використання у вказаний період земельної ділянки відповідачем у своїй господарській діяльності. Також суд апеляційної інстанції враховує те, що матеріали справи не містять сертифікату, який був би виданий за зверненням ТОВ "ЮТС-Агропродукт", не містять належних доказів на підтвердження того, що підприємство у 2023, 2024 роках зупинило роботу у зв'язку з воєнним станом, що воно було позбавлено можливості виконувати свої зобов'язання за договором оренди.
Також підлягають залишенню поза увагою й посилання на те, що органами місцевого самоврядування відповідними розпорядженнями надавались податкові пільги із сплати місцевих податків та/або зборів у зв'язку з визнанням земельних ділянок непридатними для використання через імовірну загрозу їх забруднення вибухонебезпечними предметами, що передбачено відповідним Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2024 р. №740. При цьому апеляційний суд враховує те, що, як правильно вказав суд, наведені розпорядження не звільняють ані ТОВ "ЮТС-Агропродукт", ані ТОВ "Перемога-Плюс", як нового орендаря, від обов'язку сплати орендної плати саме за спірні земельні ділянки, які є приватною власністю і не віднесені до земель комунальної форми власності за вказаний період, а потенційна загроза забруднення не може тлумачитися як безумовна підстава для звільнення від виконання грошового зобов'язання за договором оренди.
Також слід відхилити й посилання скаржника на неврахування судом того, що земельна ділянка, яка є предметом договору оренди землі, є потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами. При цьому суд апеляційної інстанції виходить з того, що, як вже було зазначено, процедура розмінування та приведення відповідних земельних ділянок у стан, придатний для господарської діяльності, передбачає активну поведінку орендаря, яка включає звернення до відповідних компетентних органів для організації обстеження земель, ініціювання процедур розмінування та вжиття інших необхідних заходів для забезпечення використання цих земель. Однак цього зроблено не було. Суд правильно зазначив, що загальновідомі факти свідчать про те, що на відповідній території інші особи, які проявили активну господарську поведінку, вже досягли розмінування земельних ділянок, і ці землі використовуються в сільськогосподарських цілях не перший рік. Тому в даному випадку суд правомірно не зміг зробити висновок, що орендар не міг використовувати вказану земельну ділянку через об'єктивні причини, оскільки він сам не вжив належних заходів для вирішення цієї ситуації.
Також не можуть бути прийняті посилання скаржника на лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області №?66 03-2942/66 16/3 від 11 червня 2025 року як на доказ, що підтверджує наявність обставин неможливості використання землі орендарем відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України, а не дії обставин непереборної сили або наявності умов для розірвання договору з ініціативи відповідача, тобто як на доказ неможливості використання спірних земельних ділянок за цільовим призначенням впродовж 2023 та 2024 років у розумінні положень статей 617, 651, 762 ЦК України. При цьому апеляційний суд враховує те, що, як правильно зазначив суд, зміст вказаного листа не підтверджує наявності обставин, які б виключали відповідальність відповідача за невиконання умов договорів оренди землі.
Отже, є необґрунтованими посилання скаржника на неправомірне незастосування судом положення ч.6 ст.762 ЦК України.
Також підлягають залишенню поза увагою посилання на порушення судом ч.5 ст.274 ЦПК України. При цьому суд апеляційної інстанції виходить з того, що у цій справі не встановлено наявність підстав, за якими справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, враховуючи підстави та предмет позову, а також те, що поданий скаржником зустрічний позов було повернуто. При цьому не має вирішального правового значення порушення строку повернення зустрічного позову.
Також підлягають відхиленню й посилання скаржника на неналежне повідомлення ТОВ "Перемога-Плюс", яке не зареєструвало електронного кабінету, про дату, час і місце розгляду справи, оскільки скаржник не уповноважений діяти від імені вказаного ТОВ "Перемога-Плюс".
Також, не можуть бути прийняті до уваги й посилання на неврахування судом того, що право оренди земельної ділянки ТОВ "Ютс-Агропродукт" було відчужено ТОВ "Перемога-Плюс" і таким чином новий орендар несе відповідальність за невиконання зобов'язань за договором, а тому, на його думку, ТОВ "Ютс-Агропродукт" не є боржником за договором оренди землі. При цьому апеляційний суд виходить з того, що вимога позивача про розірвання договорів оренди пред'явлена до обох відповідачів, а вимога про стягнення орендної плати - лише до нового орендаря, співвідповідача ТОВ "Перемога-Плюс". Вимога про розірвання договорів оренди задоволена повністю, а вимога про стягнення орендної плати - частково. Ні позивач, ні ТОВ "Перемога-Плюс" рішення в частині стягнення орендної плати не оскаржили. А тому вважається, що доводи ТОВ "Ютс-Агропродукт", який не уповноважений представляти інтереси ТОВ "Перемога-Плюс", частково заявлені в інтересах ТОВ "Перемога-Плюс", яке є співвідповідачем в даному спорі і не бажає оскаржувати рішення суду в частині стягнення орендної плати та не уповноважувало на захист своїх прав скаржника ТОВ "Ютс-Агропродукт". Що ж до вимоги про розірвання договорів оренди, то апеляційний суд враховує, що предметом позову є обставини, які виникли у 2022-2024 роках, тобто до укладення 17.04.2025 року відповідного договору про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок та реєстрації за новим орендарем права оренди. Обов'язки нового орендаря наступають з часу реєстрації його права оренди, крім випадків, встановлених законом та договором, а тому зокрема і скаржник (ТОВ "Ютс-Агропродукт") в частині вимоги про розірвання договорів оренди має відповідати за порушення умов договорів оренди в частині несплати орендної плати, допущені ним у 2023-2024 роках.
Також, слід залишити поза увагою посилання на відсутність підстав для стягнення витрат на правову допомогу через сумнів щодо отримання адвокатом Ковальчук М.О. зазначеної суми гонорару (10 000 грн). При цьому апеляційний суд вважає, що доводи скаржника містять ознаки припущень і не свідчать про встановлення дійсного факту, а також вважає, що в цій частині суд першої інстанції обґрунтовано враховував часткове задоволення позовних вимог, предмет спору, ціну позову та складність справи, доведеність розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, їх обґрунтованість, необхідність та співмірність з урахуванням характеру правовідносин, обсягу наданих правничих послуг та ціни позову.
Крім того, як такі, що не впливають на правильність прийнятого судом рішення, та не містять в собі підстав для його скасування, слід залишити поза увагою інші доводи апеляційної скарги.
Висновки суду апеляційної інстанції
Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України це є підставою для того, щоб апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" залишити без задоволення.
Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 04 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складення повної постанови - 04 листопада 2025 року.
Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік
Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова
_ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Склярська