Єдиний унікальний номер справи: 650/3420/25 Головуючий в І інстанції: Хомик І.І.
Номер провадження: 22-ц/819/1209/25 Доповідач: Майданік В.В.
04 листопада 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Майданіка В.В.,
суддів: Воронцової Л.П.,
Склярської І.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютс-гропродукт",
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" на ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 08 вересня 2025 року, постановлену у складі судді Хомик І.І., дата складення повного судового рішення - не зазначено, у справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Іщук Надія Ростиславівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати за землю,
Стислий виклад позовної заяви, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги
У провадженні суду перебуває зазначена справа.
У своєму позові позивач просив:
--- розірвати договір оренди землі б/н від 20 вересня 2015 року, зі змінами, в редакції згідно додаткової угоди від 30.07.2017 року №700322, номер запису в Державному реєстрі речових прав про інше речове право 13986033, укладений між орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" та орендодавцем ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 3,5103 га з кадастровим номером 6520685200:02:001:0094, яка розташована за межами села Новорайськ на території Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області;
--- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 29 852,55 грн згідно договору оренди землі б/н від 20 вересня 2015 року зі змінами, в редакції згідно додаткової угоди від 30.07.2017 року №700322, номер запису в Державному реєстрі речових прав про інше речове право 13986033.
Позов обґрунтований тим, що відповідач не виконує взяті на себе договірні зобов'язання щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, яка на праві власності належать позивачу, що призвело до утворення заборгованості.
31 липня 2025 року відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив визнати недійсним договір оренди землі від 20 вересня 2015 року, об'єктом оренди згідно якого є вказана спірна земельна ділянка.
Зустрічний позов обґрунтований тим, що під час укладення договору оренди не було проведено нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, яка є основою для визначення розміру орендної плати, а це свідчить про відсутність у договорі однієї з істотних умов, а тому унеможливлює виконання договору, що є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним. А враховуючи, що недійсний правочин не створює жодних правових наслідків, крім недійсності, то розірвання такого договору також є неможливим.
Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 08 вересня 2025 року було відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 20.09.2015 між ОСОБА_1 та ТОВ "Ютс-Агропродукт" щодо земельної ділянки площею 3,5103 га., з кадастровим номером 6520685200:02:001:0094, яка розташована за межами села Новорайськ на території Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області, номер запису в ДРРП про інше речове право: 13986033. Вказану зустрічну позовну заяву було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт".
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з положень ст.ст.193, 194 ЦПК України.
Також суд виходив з того, що первісний позов обґрунтовується тим, що відповідач не виконує взяті на себе договірні зобов'язання щодо сплати орендної плати за користування земельної ділянки, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, натомість зустрічний позов обґрунтовується тим, що не проведена нормативно грошова оцінка земельної ділянки позивача за первісним позовом, що є підставою для визнання недійсним договору оренди землі.
Також суд виходив з того, що між заявленими первісним та зустрічним позовами відсутня така взаємопов'язаність, яка б обґрунтовувала їх спільний розгляд в одному провадженні.
Також суд виходив з того, що задоволення зустрічного позову саме по собі не призводить до повного або часткового виключення задоволення первісного позову.
Також суд виходив з того, що спільний розгляд зустрічної позовної заяви з первісним позовом призведе до ускладнення та затягування розгляду справи, оскільки потребуватиме встановлення обставин, які не є необхідними для розгляду первісного позову.
На вказане судове рішення ТОВ "Ютс-Агропродукт" подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати. При цьому скаржник послався на порушення норм процесуального права.
Зокрема, вказав, що в порушення вимог ст.263 ЦПК України суд не навів жодного обґрунтування, чому він дійшов свого висновку. Адже, як зазначив скаржник, первісний та зустрічний позови є взаємопов'язаними, оскільки предметами обох позовів є один договір оренди землі і задоволення зустрічного позову про визнання недійсним договору оренди землі безпосередньо виключить можливість задоволення первісного позову про розірвання спірного договору та стягнення орендної плати.
Також вказав, що суд фактично до розгляду зустрічного позову по суті і встановлення відповідних обставин невиконання договірних обов'язків орендодавцем, вирішив питання про необґрунтованість зустрічного позову на стадії його прийняття, чим порушив принципи рівності та об'єктивності.
Також зазначив, що суддею винесено ухвалу, яка не передбачена нормами ЦПК України, адже, вирішивши, що зустрічна позовна заява подана із порушенням процесуального законодавства, повинен був, згідно із ч.3 ст.193 ЦПК України, повернути її, а не відмовляти у прийнятті.
У своєму відзиві ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Іщук Надія Ростиславівна, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити в силі оскаржувану ухвалу.
При цьому зазначила, що судом зроблено правильний висновок про те, що між заявленими позовами відсутня така взаємопов'язаність, яка б обґрунтовувала їх спільний розгляд в одному провадженні, адже, вказала, первісний позов стосується розірвання договору через систематичну несплату орендної плати, тоді як зустрічний позов - визнання договору недійсним через відсутність нормативної грошової оцінки. Отже, зазначила, це різні предмети спору, що не мають процесуального зв'язку.
Також вказала, що зустрічний позов є завідомо безпідставним, предмет спору має очевидно штучний характер. Підставою для визнання договору недійсними позивач вказує непроведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки на момент укладення договору оренди як відсутність істотної умови договору. Вважає, що договір оренди був укладений та зареєстрований відповідно до чинного законодавства та діє з 2015 року, сторони неодноразово вносили до нього зміни, зокрема у 2017 році. Факт внесення змін свідчить про визнання договору чинним обома сторонами. Орендар користувався земельною ділянкою, що підтверджує фактичне виконання договору.
Також зазначила, що аргумент орендаря про недійсність договору через відсутність НГО є безпідставним, оскільки: НГО була проведена на загальнодержавному рівні; її значення уточнюється щороку; договір відповідав вимогам законодавства на момент укладення; сторони фактично виконували договір протягом тривалого часу.
Також вказала, що у листі Державного агентства земельних ресурсів України від 13.02.2012 року № 1979/22/4-12 Державній податковій службі України "Про застосування постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2011 року № 1185", який є офіційним документом, вказується, що нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь проведена в повному обсязі станом на 01.07.95 відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (зі змінами). Результати зазначеної нормативної грошової оцінки є базою для справляння земельного податку, фіксованого сільськогосподарського податку, орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, визначення мінімального розміру орендної плати за земельну частку (пай), державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом. Значення нормативної грошової оцінки земель щороку уточнюється на коефіцієнт індексації, який визначається відповідно до законодавства.
Також зазначила, що ч.2 ст.20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. А відповідно до ст.23 цього вказаного Закону Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Також вказала, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року N 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Порядком затверджена форма заяви на витяг та сама форма витягу, у якій, зокрема, вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування. Отже, результатом нормативної грошової оцінки є технічна документація, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.
Також зазначила, що Велика Палата ВС при розгляді справи № 905/1680/20 зробила висновок Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Послалася на ч.4 ст.44 ЦПК України про те, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність ухвали вимогам процесуального закону, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Фактичні обставини, встановлені судом
У справі встановлено таке.
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 22.07.2025 року було відкрито провадження у справі за вказаним позовом.
Вказана ухвала оприлюднена в ЄДРСР.
Зустрічний позов подано 31 липня 2025 року.
Оскаржуваною ухвалою від 08 вересня 2025 року було відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви і її було повернуто ТОВ "Ютс-Агропродукт".
Вказане судове рішення оприлюднено в ЄДРСР.
Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції
Відповідно до п.3 ч.2 ст.49 ЦПК України ("Процесуальні права та обов'язки сторін") відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
За положеннями ст.193 ЦПК України:
--- відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (частина 1);
--- зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (частина 2);
--- вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом (частина 3);
--- у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (частина 4).
Згідно з ч.ч.1 і 2 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Суд апеляційної інстанції вважає, що застосована в даному випадку судом першої інстанції процесуальна дія за наслідком розгляду зустрічної позовної заяви та ухвалене судове рішення ("відмова у прийнятті зустрічної позовної заяви та повернення зустрічної позовної заяви"), з огляду на обставини справи та посилання суду першої інстанції на статті 193, 194 ЦПК України, по суті є поверненням зустрічної позовної заяви, що і передбачено ч.3 ст.194 ЦПК України.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду щодо взаємної пов'язаності зустрічного та первісного позовів, зробленого у постанові від 22.04.2021 року у справі № 904/1583/20, взаємопов'язаність первісного і зустрічного позовів може виявлятися, зокрема, у такому:
а) спільний розгляд цих позовів сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;
б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (за наявності прямого чи опосередкованого зв'язку таких вимог, який підлягає оцінці судом) відповідно до статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;
в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 908/1688/20).
Отже, закон пов'язує прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом з взаємопов'язаністю цих позовів та доцільністю їх спільного розгляду, з тим, зокрема, коли ці позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вважаючи мотиви суду першої інстанції необґрунтованими, апеляційний суд враховує те, і на це правильно звернуто увагу в апеляційній скарзі, що між заявленими первісним та зустрічним позовами наявна взаємопов'язаність, яка обґрунтовує їх спільний розгляд в одному провадженні, адже предметами обох позовів є один договір оренди землі і задоволення зустрічного позову про визнання недійсним договору оренди землі безпосередньо виключить можливість задоволення первісного позову про розірвання спірного договору та стягнення орендної плати.
Також апеляційний суд не може погодитися з позицією суду першої інстанції про те, що спільний розгляд зустрічної позовної заяви з первісним позовом призведе до ускладнення та затягування розгляду справи, оскільки потребуватиме встановлення обставин, які не є необхідними для розгляду первісного позову. При цьому апеляційний суд враховує те, що первісний та зустрічний позов є взаємопов'язаними, стосуються одного договору оренди землі і задоволення зустрічного позову виключить можливість задоволення первісного позову.
На вказані положення процесуального закону суд першої інстанції увагу не звернув, а тому прийшов до свого помилкового висновку про повернення зустрічного позову.
Висновки суду апеляційної інстанції
Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України).
Оскільки суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права то відповідно до положень п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України це є підставою для того, щоб апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржувану ухвалу суду - скасувати й направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.367, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" задовольнити.
Ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 08 вересня 2025 року скасувати й направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Дата складення повної постанови - 04 листопада 2025 року.
Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік
Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Склярська