Єдиний унікальний номер справи: 766/11656/25 Головуючий в І інстанції: Майдан С.І.
Номер провадження: № 22-ц/819/1147/25 Доповідач: Майданік В.В.
04 листопада 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Майданіка В.В.,
суддів: Воронцової Л.П.,
Склярської І.В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Сенс Банк";
відповідач - ОСОБА_1 ;
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Вічна Ірина Миколаївна, на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 11 серпня 2025 року, постановлену у складі судді Майдан С.І. в м. Херсоні, дата складення повної ухвали - не зазначено, у справі за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк", від імені якого діє адвокат Гірчак Андрій Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позовної заяви, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги
30 липня 2025 року адвокат Гірчак Андрій Миколайович, який діє від імені Акціонерного товариства "Сенс Банк", звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 108 966,91 грн, а також судові витрати.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11 серпня 2025 року вказану цивільну справу про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 108 966,91 грн було направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Дніпра (просп. Дмитра Яворницького, б. 57 м. Дніпро, 49000).
Постановляючи оскаржувану ухвалу від 11 серпня 2025 року, суд першої інстанції виходив з того, що згідно загального правила про підсудність за ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача, якщо інше не передбачено законом. Звертаючись до суду з позовом, позивачем було зазначено адресу відповідача: АДРЕСА_1 .
Також суд виходив з того, що на виконання вимог, передбачених ч.6 ст.187 ЦПК України, судом сформовано запит засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" в Єдиному державного демографічному реєстрі. Судом отримана інформація, що місце реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , є АДРЕСА_2 , що за територіальною підсудністю відноситься до Центрально-Міського районного суду міста Макіївки.
Також суд враховував, що згідно ч.7 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Вища рада правосуддя рішенням від 10.10.2024 змінила територіальну підсудність судових справ, підсудних Костянтинівському міськрайонному суду Донецької області на Бабушкінський (Шевченківський) районний суд м. Дніпра.
За таких обставин, відповідно до ч.9 ст.187, п.1 ч. 1 ст.31 ЦПК України, суд вважав, що дана справа непідсудна Херсонському міському суду Херсонської області, в зв'язку з чим її необхідно надіслати за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Дніпра.
На вказане судове рішення адвокат Вічна Ірина Миколаївна, яка діє від імені відповідача ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про його скасування й направлення справи Херсонському міському суду Херсонської області для вирішення питання про відкриття провадження по справі. При цьому скаржниця послалася на порушення норм процесуального права.
Зокрема вказала, що суд не прийняв до уваги того, що з метою визначення підсудності справи суддя: звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи (ч.6 ст.187 ЦПК України); або може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (ч.8 ст.187 ЦПК України).
Зазначила, що з тексту оскаржуваної ухвали вбачається, що при її винесенні суд керувався виключно відомостями Єдиного демографічного реєстру, що є порушенням вимог частин 6 та 8 ст.187 ЦПК України та потягло за собою помилковість висновків суду про необхідність направлення справи за іншою підсудністю.
Адже, вказала, згідно Єдиного демографічного реєстру зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_2 , тобто окупована територія, внаслідок чого цілком високою є вірогідність зміни відповідачем свого місця проживання. Однак, вказала, судом взагалі не перевірявся той факт, чи є відповідач фізичною особою-підприємцем, та за якою адресою він зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, враховуючи, що відповідно до п.5 ч.4 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження (адресу місця проживання, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою підприємцем).
Зазначила, що, як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець 05.11.2018 року державним реєстратором Херсонської міської ради; місцезнаходження фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_3 (тобто, саме та адреса, яка, виходячи з тексту оскаржуваної ухвали, була зазначена позивачем при зверненні з позовом).
Також вказала, що, виїхавши з окупованої території, ОСОБА_1 відповідно до ч.ч.1 і 6 ст.29 ЦК України та Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" переїхав до м. Херсона, в управлінні праці та соціального захисту населення Суворовської районної у місті Херсоні ради отримав довідку № 6523 2211 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (копія додається), із зазначенням фактичного місяця проживання: АДРЕСА_4 . В подальшому ОСОБА_1 змінив місце проживання та зареєстрував його за адресою АДРЕСА_1 ; і за цією ж адресою зареєструвався як фізична особа-підприємець (витяг з ЄДРЮО, ФОП та ГФ додається).
Зазначила, що лише за фактом перевірки в державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про наявність у відповідача статусу фізичної особи-підприємця, суд міг пересвідчитися в наявності у відповідача зареєстрованого місця проживання у м. Херсоні.
Таким чином, вважає, що неврахування судом положень частин 6 та 8 ст.187 ЦПК України та невжиття ним належних заходів щодо встановлення місця проживання відповідача, потягло за собою помилкове постановлення ухвали про передачу справи на розгляд іншого суду.
Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність ухвали вимогам процесуального закону, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За загальним правилом, встановленим ст.27 ЦПК України:
--- позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (частина 1);
--- позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина 2).
В ст.ст.28-30 вказаного Кодексу зазначені виключення з цього правила.
Згідно з ч.6 ст.187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Відповідно до ч.8 ст.187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Отже, з метою визначення підсудності справи суддя може використовувати дані про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи: відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи (ч.6 ст.187 ЦПК України); або Єдиного державного демографічного реєстру (ч.8 ст.187 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем цей позов пред'явлено до Херсонського міського суду Херсонської області.
У цій справі місцем проживання відповідача, який є фізичною особою-підприємцем, є АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
І саме така адреса була зазначена позивачем у позовній заяві при зверненні з позовом, про що вказано в оскаржуваній ухвалі.
В апеляційній скарзі скаржник вказала, що, виїхавши з окупованої території, ОСОБА_1 відповідно до ч.ч.1 і 6 ст.29 ЦК України та Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" переїхав до м. Херсона, в управлінні праці та соціального захисту населення Суворовської районної у місті Херсоні ради отримав довідку № 6523 2211 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи із зазначенням фактичного місяця проживання: АДРЕСА_4 . В подальшому відповідач змінив місце проживання та зареєстрував його за адресою АДРЕСА_1 .
Апеляційний суд вважає, що за фактом перевірки в державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про наявність у відповідача статусу фізичної особи-підприємця, суд міг пересвідчитися в наявності у відповідача зареєстрованого місця проживання у м. Херсоні, адже згідно Єдиного демографічного реєстру зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_2 , тобто окупована територія, внаслідок чого суд міг дійти висновку про зміну відповідачем свого місця проживання.
Таким чином, є обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що неврахування судом положень частин 6 та 8 ст.187 ЦПК України та невжиття ним належних заходів щодо встановлення дійсного фактичного місця проживання відповідача, потягло за собою помилкове постановлення ухвали про передачу справи на розгляд іншого суду.
Відтак, справа за вказаним позовом повинна розглядатися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача, яким є АДРЕСА_1 , отже справа підсудна Херсонському міському суду Херсонської області.
На вказані положення матеріального та процесуального законів суд першої інстанції увагу не звернув, а тому прийшов до свого помилкового висновку про направлення справи за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Дніпра.
Висновки суду апеляційної інстанції
Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України).
Оскільки суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права то відповідно до положень п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України це є підставою для того, щоб апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржувану ухвалу суду - скасувати й направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.367, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Вічна Ірина Миколаївна, задовольнити.
Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 11 серпня 2025 року скасувати й направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Дата складення повної постанови - 04 листопада 2025 року.
Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік
Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Склярська