Справа № 481/406/25
Провадж.№ 1-кп/481/63/2025
/про продовження строку тримання під вартою/
03.11.2025 року м. Новий Буг
Новобузький районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої по справі судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 ,
розглядаючи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Новий Буг Миколаївської області клопотання прокурора Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , оскільки ризики, передбачені п. 1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час застосування до обвинувачених запобіжного заходу, такі як можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому вони обвинувачуються, не зменшились. Злочин в якому обвинувачуються ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчинений у складі організованої групи, із чітким розподілом ролей та функцій учасників, із корисливих мотивів та із застосуванням засобів консперації та пов'язаний з діяльністю, пов'язаною із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, тяжкість інкримінованого злочину вчиненого в умовах воєнного стану, строк покарання який загрожує у разі визнання винними за вироком суду підтверджують існування ризиків, які продовжують існувати. Просив клопотання задовольнити, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні просив суд прийняти рішення на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_5 просив суд прийняті рішення на свій розсуд.
Захисник обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні суду пояснив, що ризики про які зазначені стороною обвинувачення відносно ОСОБА_5 взагалі відсутні, просив суд врахувати його молодий вік та замінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. Стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 просив зменшити розмір застави, оскільки визначений розмір застави є співмірним та задто великим.
Обвинувачена ОСОБА_6 та її захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 по заявленому клопотанню прокурором підтримали думку захисника ОСОБА_7 .
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , приходить до наступного.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_5 та ОСОБА_4 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Частиною 3 статті 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Разом з цим, на стадії підготовчого провадження не можуть бути досліджені докази винуватості обвинувачених, тобто не може бути, шляхом дослідження доказів кримінального провадження, наданні їм оцінки, фактично перевірена обґрунтованість такого обвинувачення.
Суд вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися, тому суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченим слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
За змістом ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 суд на даному етапі не встановив.
Ухвалою слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 25.08.2024 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21.10.2024 включно, із визначенням застави в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн. з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який був неодноразово продовжений.
Ухвалою слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 25.08.2024 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21.10.2024 включно, із визначенням застави в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн. з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 05.09.2024 ухвалу слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 25.08.2024 щодо ОСОБА_4 , скасовано та постановлено нову ухвалу, відповідно до якої відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21.10.2024 включно, із визначенням застави в розмірі тисячі розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 028 000 грн. з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 18.10.2024 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.11.2024 включно з можливістю звільнення під заставу на умовах, визначених ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 05.09.2024, який неодноразово продовжувався.
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 20.03.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено строк тримання під вартою, з визначенням розміру застави в сумі 3028000 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який неодноразово продовжувався.
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 20.03.2025 обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено строк тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 242240,00 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який неодноразово продовжувався.
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 09.09.2025 обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою строком до 07.11.2025 включно, з визначенням раніше визначених розмірів застави та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Стороною захисту в судовому засіданні не наведено та не спростовано зазначених ризиків, а судом не здобуто таких доказів, проте, що інший менш суворий запобіжний захід може гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, а отже в задоволенні клопотань захисника ОСОБА_7 щодо зміну запобіжного заходу та зменшення розміру застави слід відмовити.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що раніше визначений розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права обвинувачених, а отже зменшенню не підлягає.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , з можливістю внесення раніше визначених сум застави.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 178, 183, 197, 199, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів до 01 січня 2026 року включно, з можливістю внесення застави в розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.
Обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів до 01 січня 2026 року включно, з можливістю внесення застави в розмірі 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень.
У разі внесення застави, покласти на обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
-прибувати до суду за першою вимогою;
-не відлучатись із населеного пункту, в якому вони проживають, без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
-утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В задоволенні клопотань захисника обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 з тримання під вартою на домашній арешт та зменшення розміру застави ОСОБА_4 , відмовити.
Строк дії ухвали в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - 60 днів.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 04.11.2025.
Суддя ОСОБА_10