Справа № 481/406/25
Провадж.№ 1-кп/481/63/2025
/про продовження дії обов'язків/
03.11.2025 року м. Новий Буг
Новобузький районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої по справі судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Новий Буг Миколаївської області клопотання прокурора Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України обвинуваченій ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.307 КК України,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_6 на 2 місяці строк дії обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на неї ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 11.08.2025, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та/або суду; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні відносно обставин кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється дане досудове розслідування, за виключенням випадків участі у проведенні слідчих дій.
Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, а саме у вчиненні дій пов'язаних із незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, а також незаконним збутом особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, перебуваючи у складі організованої групи з виконанням відповідної ролі та детального плану, в особливо великих розмірах, для досягнення мети - отримання прибутку, з використанням заздалегідь обумовленої конспірації.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 25.02.2025 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; утримуватись від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні відносно обставин кримінальних правопорушень; здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України сторона обвинувачення обґрунтовано вважає, що у даний час стосовно ОСОБА_6 продовжують існувати передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які обґрунтовують необхідність продовження дії запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання та обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.
Захисники обвинуваченої ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та їх захисник ОСОБА_7 підтримали позицію обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисників.
Заслухавши думку учасників судового провадження щодо заявленого клопотання прокурором, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
За приписом ч.7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 25.02.2025 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; утримуватись від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні відносно обставин кримінальних правопорушень; здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 09.09.2025 обвинуваченій ОСОБА_6 , продовжено строк дії обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні ряду умисних особливо тяжких злочинів передбачених ч.3 ст.307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, вчинених організованою групою, повторно, в особливо великих розмірах, офіційно не працює, мала кілька місць свого проживання, що в своїй сукупності свідчить про наявність ризиків того, що обвинувачена ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченої переховуватися від суду береться до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачена з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
Крім того, обвинувачена ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема на обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , у зв'язку з тим, що будучи повідомленою про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України, вона надавала свідчення щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень. Водночас, після повідомлення про підозру за ч.3 ст. 307 КК України ОСОБА_6 відмовилась від свідчень та на тепер існує ризик впливу на обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , як особисто, так і через третіх осіб, з метою схиляння останніх до дачі неправдивих свідчень, які виправдовуватимуть її саме у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Також, ОСОБА_6 обвинувачується у неодноразовому вчиненні протиправних дій в сфері незаконного обігу психотропних речовин з метою отримання незаконного прибутку. Інших джерел доходу ОСОБА_6 не має. Вказане дає підстави обґрунтовано припускати, що і в подальшому обвинувачена може продовжити займатися протиправною діяльністю. Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка особи дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною.
Надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Із урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Рішення про необхідність застосування запобіжного заходу для запобігання вказаному ризику ґрунтується на: тяжкості кримінального правопорушення і тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченої винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується, а це особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 9 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Запобіжний захід необхідний для забезпечення здійснення судового провадження, яке з об'єктивних причин не закінчено на даний час.
Враховуючи вище зазначене, клопотання прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 177-179, 194, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України обвинуваченій ОСОБА_6 , задовольнити.
Обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до суду;
-утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими в даному кримінальному провадженні відносно обставин кримінальних правопорушень.
Виконання ухвали доручити прокурору у цьому кримінальному провадженні.
Встановити строк дії ухвали шістдесят днів, тобто до 01 січня 2026 року, включно.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 04.11.2025.
Суддя ОСОБА_10