04 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 916/5032/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Вронської Г.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду (Савицький Я.Ф., Богацька Н.С., Ярош А.І.)
від 09.09.2025 (повний текст складений 10.09.2025)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги 91",
про стягнення 568645,96 грн,
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач, Скаржник) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги 91" (далі - Відповідач) про стягнення 568645,96 грн, з яких: основний борг у сумі 473414,15 грн, пені в сумі 61659,55 грн, 3% річних в сумі 6895,71 грн та 26676,55 грн інфляційних втрат.
2. Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.02.2025 у справі №916/5032/24 позовні вимоги Позивача задоволено повністю.
3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Одеської області 24.02.2025 у справі №916/5032/24 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Також Відповідач просив стягнути з Позивача на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги 91" понесені судові витрати у справі.
4. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відповідача задоволено частково. Вищезазначене рішення суду першої інстанції скасовано частково. Викладено резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2025 в наступній редакції:
"Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги 91" (68091, Одеська область, м. Чорноморськ, смт. Олександрівка, вул. Перемоги, буд. 91; код ЄДРПОУ 40444889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 40121452) 158700,17 грн основної заборгованості за спожитий природний газ, 2688,52 грн пені, 6015,15 грн інфляційних втрат та 2279,98 грн 3% річних .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги 91" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" 2036,20 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги 91" 7181,32 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
5. 29 вересня 2025 року, Скаржник (Позивач) із використанням підсистеми "Електронний суд", подав касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 у справі №916/5032/24, у якій просить:
- прийняти касаційну скаргу на вищезазначену постанову апеляційного суду та відкрити касаційне провадження;
- скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 у справі № 916/5032/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 398962,14 грн, в тому числі: 314713,98 грн основного боргу, 58971,03 грн пені, 4615,73 грн 3% річних, 20661,40 грн інфляційних втрат;
- прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги 91" задовольнити та стягнути суму заборгованості у розмірі 398962,14 грн, в тому числі: 314713,98 грн основного боргу, 58971,03 грн пені, 4615,73 грн 3% річних, 20661,40 грн інфляційних втрат;
- судові витрати за розгляд касаційної скарги покласти на Відповідача у справі та здійснити новий розподіл судових витрат за розгляд справи у судах попередніх інстанцій;
6. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та не врахував правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 №569/5821/20 (стосовно того, що норми Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" не є правовою основою для регулювання відносин ринку природного газу, а поняття "побутового споживача" чи "споживача" у розумінні Закону України "Про ринок природного газу" не допускає посередників (у тому числі ОССБ - юридичних осіб), адже споживання газу повинно відбуватися для власних потреб).
7. У тексті касаційної скарги, Скаржник також посилається на правові висновки, викладені у:
- постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №904/1199/18 (стосовно того, що ОСББ не є суб'єктом правовідносин у сфері захисту прав споживачів та представником інтересів співвласників багатоквартирного будинку у сфері захисту прав споживачів, воно діє від власного імені як позивач у відносинах з надавачем послуг - юридичною особою);
- постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №911/1373/17 (щодо використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній діяльності ОСББ);
8. Окрім того, Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки щодо належності доказів наданих позивачем в обґрунтування позовних вимог, в тому числі віднесення ОСББ до виробників теплової енергії, викладені у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №904/2867/22;
9. Скаржник також вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.04.2025 у справі №904/2061/24 при застосуванні:
- абзацу 4 частини першої статті 12, частини другої статті 13, частини першої частини та частини другої статті 15 Закону України "Про ринок природного газу";
- положень Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р "Про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" постачальником "останньої надії";
- постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 №809 і від 09 грудня 2020 №1236", в частині доповнення пункту 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії";
- постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493 "Про затвердження Кодексу газотранспортної системи", а саме пункту 1 та пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС;
- постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 "Про затвердження правил постачання природного газу" (в чинній редакції на дату відносин), а саме: абзацу 1, абзацу 3 та абзацу 4 пункту 3 розділу I, абзацу 2 пункту 2 та пункту 4 розділу II Правил.
- постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2501 "Про затвердження Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", а саме пункту 1 та пункту 2 Типового договору.
10. Скаржник, у тексті касаційної скарги також вказує на незастосування норм закону, які підлягали застосуванню:
- статей 613, 629, 632 Цивільного кодексу України;
- статей 1, 12, 13, 15 Закону України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 №329-VIII;
- глави 5 розділу IV Кодексу ГТС затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2493;
- пункту 4 розділу I Правил постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015;
- пункту 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 (в редакції пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 за №1102).
11. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про належне обґрунтування Скаржником підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
12. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
13. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 12 ГПК України).
14. Частиною першою статті 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
15. Частиною сьомою статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
16. За змістом статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розрахунку на місяць становить 3028 грн.
17. Предметом позову в цій справі є стягнення 568645,96 грн, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2024 рік (500 х 3028 грн = 1514000 грн).
18. Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав (постанова від 21.05.2021 у справі №905/1623/20).
19. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьою статті 287 ГПК України, покладається на Скаржника.
20. За твердженням Скаржника, справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також має виняткове значення для позивача як учасника ринку природного газу та для визначення єдиної правозастосовної практики у питаннях постачання природного газу для об'єднань співвласників житлових будинків, як виробників теплової енергії, на підставі спеціального законодавства на ринку природного газу.
21. У тексті касаційної скарги Скаржник зазначає, що предметом спору у цій справі є Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії", який не визначає предметом договору надання житловокомунальних послуг.
22. Скаржник вказує на те, що у справах №906/1308/19, №906/164/22, №916/2431/23, №920/1253/23, №910/13554/23, №922/4086/23, №916/1438/23, №902/629/23, №916/2429/23, №904/2874/23, №908/1377/23, №916/4779/24, №904/2080/24, №919/1442/23 та інших, господарські суди дійшли висновку про відсутність правових підстав ототожнювати та вважати, що ОСББ відноситься до категорії "побутовий споживач" або "колективний споживач", або населення, а є юридичною особою при виконанні договорів постачання природного газу та позовні вимоги задовольнили.
23. Скаржник також зазначає, що в той же час є ряд протилежних судових рішень у малозначних справах №916/2084/24, №914/1874/24, №922/2105/24, №916/2058/24, №905,1442/23, №922/4086/23, №904/3087/23, №916/3888/23, №916/3886/23 та інші, де суди нижчих інстанцій застосовують зазначені норми Законів, здійснюють перерахунки вартості газу за ціною газу для побутових споживачів та відмовляють у стягненні додаткових нарахувань у вигляді пені, трьох відсотків та інфляційних втрат.
24. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про належне обґрунтування Скаржником підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України (касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики).
25. Водночас згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
26. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
27. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що вона оформлена з порушенням вимог, передбачених статтею 290 ГПК України, отже наявні підстави для залишення її без руху з огляду на таке.
28. Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
29. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
30. Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір, що становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
31. Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
32. Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовій збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
33. Предметом касаційного оскарження в цій справі є одна вимога майнового характеру у розмірі 398962,14 грн.
34. З огляду на зазначене, враховуючи вказаний коефіцієнт, розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 9575,09 грн (5984,43 грн х 200% х 0,8).
35. Разом із тим Скаржник не додав до матеріалів касаційної скарги у справі №916/5032/24 квитанцію про сплату судового збору.
36. Верховний Суд звертає увагу, що потреба сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, яка визначає однією із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
37. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02) наголошується, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі "Ashingdane v. the United Kingdom" (пункт 57).
38. Для усунення недоліків касаційної скарги в цій частині Скаржник повинен подати до Верховного Суду докази сплати (доплати) судового збору в розмірі 9575,09 грн із зарахуванням сплаченої суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
39. Судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007
- Код банку отримувача (МФО): 899998
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"
- Символ звітності банку: 207
- Призначення платежу *;101; _________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).
40. Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги також розміщені на офіційному вебсайті Верховного Суду.
41. Скаржник не виконав вимог пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України з огляду на відсутність доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги у необхідному розмірі.
42. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга подана без додержання вимог процесуального законодавства, отже підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням десятиденного строку для усунення недоліків.
43. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги необхідно подати до Верховного Суду в строк, встановлений цією ухвалою, разом з доказами її надсилання іншим учасникам справи.
44. Текст цієї ухвали складено в межах розумного строку, враховуючи перебування головуючої судді Вронської Г.О. у відпустці.
45. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
46. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінку органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення в справах "Федіна проти України" від 02.09.2010, заява №17185/02, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, заява №36655/02, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, заява №19567/02, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004, заява №62771/00).
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 у справі №916/5032/24 залишити без руху.
2. Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3.Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" усунути недоліки, встановлені в ухвалі, у такий спосіб подати до Верховного Суду докази сплати (доплати) судового збору в розмірі 9575,09 грн із зарахуванням сплаченої суми до спеціального фонду Державного бюджету України.
4. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог Суду касаційна скарга у справі №916/5032/24 вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Г. Вронська