65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"22" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1440/25
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від прокурора: Шафарчук О.В. на підставі посвідчення;
Від позивача: Павлюк В.С. в порядку самопредставництва;
Від відповідача: Лях Р.М. на підставі ордеру;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника керівника Хаджибейської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Одестехносервіс» про розірвання договору та зобов'язання повернути земельну ділянку, -
Заступник керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси (далі по тексту - прокурор), найменування якої було змінено на Хаджибейську окружну прокуратуру міста Одеса, звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Одестехносервіс» (далі по тексту - ТОВ «Одестехносервіс»), відповідно до якої прокурор просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендної плати та пені у загальному розмірі 1 025 612,05 грн; розірвати договір оренди земельної ділянки від 17.09.2008, укладений між Одеською міською радою та відповідачем; зобов'язати відповідача повернути Одеській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 5110137300:65:007:0015, загальною площею 2,6767 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 27.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди землі від 17.09.2008 в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів протягом 2022-2024 років, в результаті чого у відповідача перед Одеською міською радою виникла заборгованість у розмірі 1 002 710,76 грн, наявність якої стала підставою для нарахування пені у розмірі 22 901,29 грн.
Прокурор в обґрунтування існування передбачених законом підстав для розірвання договору також посилається на недотримання ТОВ «Одестехносервіс» терміну завершення будівництва на земельній ділянці, який остаточно сплинув 30.09.2018. Посилаючись на приписи ст. 651 ЦК України прокурор зазначає, що Одеська міська рада, укладаючи договір оренди, очікувала на створення дієвих передумов відбудови і економічного відновлення інтересів територіальної громади, створення нових робочих місць, розвитку інфраструктури, залучення додаткових надходжень до місцевого бюджету, що було б можливим за умови належного освоєння земельної ділянки, використання її за цільовим призначенням, завершення будівництва та введення в експлуатацію виробничо-складського комплексу. Наявність заборгованості зі сплати орендної плати, за переконанням прокурора, є підставою для розірвання договору на підставі п. д ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України та не потребує доведення істотного порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №918/391/23.
Ухвалою суду від 14.04.2025 заява прокурора про забезпечення позову була задоволена шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову у межах суми позовних вимог у загальному розмірі 1 025 612,05 грн.
Ухвалою від 16.04.2025 судом було відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, зобов'язано прокурора та позивача надати письмові пояснення щодо позовної вимоги прокурора про стягнення з урахуванням предмета спору у межах справи №916/680/25.
Додатковою ухвалою від 24.04.2025 судом було накладено арешт на майно, власником якого є ТОВ «Одестехносервіс», у межах суми позовних вимог у загальному розмірі 1 025 612,05 грн.
У поданих до суду 06.05.2021 письмових поясненнях прокурором було повідомлено про відсутність відомостей про пред'явлення Одеською міською радою позову до ТОВ «Одестехносервіс» у межах справи №916/680/25 на дату подання до суду позовної заяви про стягнення, розірвання договору та зобов'язання повернути земельну ділянку.
30.05.2025 до суду від прокурора надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої прокурор просив стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендної плати та пені у загальному розмірі 56 420,02 грн, розірвати договір оренди земельної ділянки від 17.09.2008 та зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку. Вказана заява була прийнята судом до розгляду.
20.06.2025 до суду від ТОВ «Одестехносервіс» надійшло клопотання про об'єднання даної справи зі справою №916/680/25 в одне провадження.
21.07.2025 до суду від прокурора надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої прокурор просив залишити без розгляду раніше подану заяву про зменшення позовних вимог, стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 33 518,21 та пені у розмірі 3660,44 грн, розірвати договір оренди земельної ділянки від 17.09.2008 та зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку. Вказана заява була прийнята судом до розгляду.
21.07.2025 до суду від ТОВ «Одестехносервіс» надійшло клопотання про відкладення судового засідання, до якого відповідачем було надано запити та подяки директору товариства, яке залучено до виготовлення деталей для мобільних вогневих груп Одеської області. При цьому відповідачем було повідомлено про звернення до Торгово-промислової палати із заявою про засвідчення факту настання обставин непереборної сили для підприємства.
01.08.2025 до вирішення судом питання при прийняття до розгляду останньої заяви про зменшення позовних вимог до суду від прокурора надійшла заява про зміну предмета позову, відповідно до якої прокурором було вилучено з прохальної частини позову вимоги про стягнення заборгованості за орендною платою та пенею, позовні вимоги про розірвання договору та зобов'язання повернути земельну ділянку залишено на розгляді суду. При цьому всі раніше подані заяви про зменшення позовних вимог прокурор просив залишити без розгляду.
Заява про зміну предмета позову була прийнята судом до розгляду у зв'язку з чим предметом даного спору є вимоги прокурора в інтересах Одеської міської ради до ТОВ «Одестехносервіс» про розірвання договору та зобов'язання повернути земельну ділянку.
04.08.2025 до суду від ТОВ «Одестехносервіс» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив поновити строк на подання вказаної заяви по суті спору, у задоволення заявленого прокурором позову відмовити. Відповідач повідомляє, що починаючи з введення на території України воєнного стану та станом на сьогодні товариство активно залучене до виготовлення деталей для мобільних вогневих груп; всі сили та ресурси ТОВ «Одестехносервіс» спрямовані на забезпечення Сил Оборони України необхідним обладнанням, деталями, матеріалами, які необхідні їм для ефективного виконання завдань. Відповідач повідомляє про вжиття заходів у 2011 та 2020 році для підготування необхідних документів з метою проведення будівельних робіт. Водночас ТОВ «Одестехносервіс» стверджує про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів ради у зв'язку з пред'явленням радою позову у межах справи № 916/680/25.
15.08.2025 до суду від прокурора надійшли письмові пояснення, у яких прокурор знову наголошує на відсутності доказів внесення змін до договору в частині строків завершення будівництва на земельній ділянці, який остаточно сплинув 30.09.2018, а також на відсутності доказів завершення відповідачем будівництва. Наведене з урахуванням порушення строків внесення орендної плати, за переконанням прокурора, свідчить про наявність підстав для задоволення заявленого позову згідно з п. “д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України.
У підготовчому засіданні 18.08.2025 судом було поновлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та долучено відзив до матеріалів справи.
25.08.2025 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив, у якій прокурор повторно наводить доводи щодо відсутності доказів завершення будівництва у строк до 30.09.2018, що є порушенням умов договору оренди землі. За твердженням прокурора, про порушення інтересів територіальної громади раді було відомо з 09.07.2024 у зв'язку з чим невжиття позивачем своєчасних заходів з метою захисту прав громади є підставою для представництва інтересів держави.
Крім того, в процесі вирішення спору прокурор звертав увагу на відсутність повідомлення ТОВ «Одестехносервіс» на адресу Одеської міської ради про неможливість виконання взятих на себе зобов'язань, зокрема в частині своєчасності та повноти внесення орендної плати та в частині здійснення проєктування будівництва та введення в експлуатацію виробничо-складського комплексу відповідно до умов договору оренди.
Одеською міською радою не було подано письмових пояснень щодо заявленого позову. Водночас у судових засіданнях позивачем було підтримано заявлені прокурором позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
05.04.2007 Одеською міською радою було прийнято рішення №1222-V, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ТОВ «Одестехносервіс» земельну ділянку, площею 2,6767 га, за адресою: м. Одеса, 6-й км Овідіопольської дороги, в оренду на 49 років.
18.09.2006 виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийнято рішення №497 «Про надання дозволу ТОВ «Одестехносервіс» на проектування та будівництво виробничо-складського комплексу в районі 6-го кілометру Овідіопольської дороги».
18.09.2006 між виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ «Одестехносервіс» було укладено договір пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси. Зазначений договір був укладений у зв'язку з наданням відповідачу права на забудову земельної ділянки за адресою: м. Одеса, 6-й км Овідіопольської дороги.
20.03.2007 виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийнято рішення №345 про надання ТОВ «Одестехносервіс» земельної ділянки, площею 2,6767 га, за адресою: м. Одеса, 6-й км Овідіопольської дороги, в довгострокову оренду на 49 років.
17.09.2008 між Одеською міською радою (Орендодавець) та ТОВ «Одестехносервіс» (Орендар) було укладено договір оренди землі, зареєстрований 17.11.2008 у Одеській державній регіональній філії ДП Центр ДЗК за №040850500090, у відповідності до п. п. 1.1 якого Орендодавець на підставі Закону України «Про оренду землі» та рішення Одеської міської ради №1222-V від 05.04.2007, передає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 26 767 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, 6-й км. Овідіопольської дороги, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно з п. п. 2.1, 2.2 договору оренди землі від 17.09.2008 в оренду передається земельна ділянка площею 26767 кв. м. для проектування, будівництва, експлуатації виробничо-складського комплексу, у тому числі по угіддях: під спорудами - 472 кв. м., інші - 26295 кв. м. На земельній ділянці розташована будівля - нежитлове приміщення, яке належить ТОВ «Одестехносервіс» на підставі рішення Одеського обласного постійно діючого третейського суду асоціації «Юрікс-Тіс» (справа №ТС-4-Д/2006) від 10.05.2006, право власності на яке зареєстровано КП «ОМБТІ та РОН» 30.05.2006 в книзі 52неж-106 за номером запису 5720.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період будівництва становить 1 990 541,87 грн з урахуванням індексації за 2007. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації становить 4 777 135,40 грн з урахуванням індексації за 2007 (п. 2.3 договору оренди землі від 17.09.2008).
Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 договору оренди землі від 17.09.2008 договір укладено терміном на 49 років (у тому числі на 3 роки на період проектування та будівництва) для проектування, будівництва, експлуатації виробничо-складського комплексу. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар має не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.
Згідно з п. п. 4.1, 4.2, 4.4 договору оренди землі від 17.09.2008 орендна плата за земельну ділянку площею 26767 кв. м., розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 59 716,26 грн (на період будівництва); 143 314,06 грн (на період експлуатації). Орендна плата сплачується Орендарем у грошовій безготівковій формі. Розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватись Одеською міською радою в межах передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні. Орендар не звільняється від сплати орендної плати і сплачує її незалежно від результатів господарської діяльності. Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємними частинами цього договору, крім випадків: зміни розміру земельного податку відповідно до чинного законодавства; коригування грошової оцінки земель міста Одеси, яка затверджується рішенням Одеської міської ради; зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється Орендодавцем.
Земельна ділянка передається в оренду ТОВ «Одестехносервіс» для проектування, будівництва, експлуатації виробничо-складського комплексу (п. 5.1 договору оренди землі від 17.09.2008).
Згідно з умовами п. 6.1 договору оренди землі від 17.09.2008 передача земельної ділянки в оренду ТОВ «Одестехносервіс» здійснюється у відповідності з розробленим її проектом відведення. Підставою для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 18.09.2006 за №497.
Після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 7.1 договору оренди землі від 17.09.2008).
Згідно з розділом 9 договору оренди землі від 17.09.2008 Орендодавець має право вимагати від Орендаря використання земельної ділянки за її цільовим призначенням згідно з п. 5.1 цього договору, додержання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, стандартів, норм і правил, проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів.
Водночас Орендар зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди зобов'язання, додержуватися вимог, встановлених Законом України «Про оренду землі», виконувати обов'язки відповідно до умов договору і Земельного кодексу України; самостійно за даними Одеського міського управління земельних ресурсів щороку обчислювати суму орендної плати станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подавати відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом; використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням згідно з п. 5.1 цього договору (розділ 9 договору оренди землі від 17.09.2008).
Положеннями п. п. 12.2 договору оренди землі від 17.09.2008 визначено, що цей договір може бути достроково розірвано за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов'язків, передбачених Законом України «Про оренду землі», цим договором, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Земельна ділянка за договором оренди землі від 17.09.2008 була передана у користування ТОВ «Одестехносервіс» на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки.
24.09.2010 виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийнято рішення №501, яким внесено зміни до рішення №497 від 18.09.2006, вказавши наступну адресу об'єкта земельної ділянки: м. Одеса, вул. вул. Аеропортівська, 27; термін завершення будівництва - 30.09.2012; затверджено додаткову угоду до договору пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси від 18.09.2006. Слід зазначити, що зазначена адреса була присвоєна нежитлової будівлі розпорядженням Малиновської районної адміністрації №578/01-06 від 26.09.2007.
27.09.2010 між виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ «Одестехносервіс» було укладено додаткову угоду до договору пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси від 18.09.2006. Крім того, 25.01.2013 до вказаного договору сторонами було внесено зміни згідно з додатковою угодою №2.
Кінцевий строк завершення ТОВ «Одестехносервіс» будівництва був продовжений виконавчим комітетом Одеської міської ради до 30.09.2018 згідно з рішеннями виконавчого комітету Одеської міської ради № 57 від 25.01.2013, №2940-VI від 19.02.2013, №29 від 25.02.2016.
17.10.2011 Інспекцією ДАБК в Одеській області було зареєстровано декларацію №ОД08211058813 про початок виконання будівельних робіт від 14.10.2011, подану ТОВ «Одестехносервіс» для виконання робіт за адресою: м. Одеса, вул. вул. Аеропортівська, 27.
В матеріалах справи також наявні 2 сторінки проекту розміщення складських приміщень від 2020 року, надані відповідачем, з якого неможливо встановити будь-які обставини, які мають значення для вирішення спору.
17.04.2014 державним реєстратором у Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про проведення державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137300:65:007:0015 за територіальною громадою м. Одеса в особі Одеської міської ради, що підтверджується витягом №379901399 від 23.05.2024. При цьому запис про право оренди ТОВ «Одестехносервіс» земельною ділянки був внесений до державного реєстру 22.10.2018, що підтверджується витягом №379916029 від 23.05.2024.
Згідно інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137300:65:007:0015 вказана ділянка за цільовим призначенням віднесена до земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для проектування, будівництва, експлуатації виробничо-складського комплексу.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2018 у справі №916/1784/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 25.04.2018, рішення Господарського суду Одеської області від 13.10.2017 було скасовано, у задоволенні позовних вимог заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ТОВ «Одестехносервіс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, про стягнення заборгованості у загальному розмірі 703 355,55 грн за договором оренди землі від 17.09.2008.
Висновок Одеського апеляційного господарського суду у постанові від 10.01.2018 у справі №916/1784/17 обґрунтований відсутністю в матеріалах справи доказів введення комплексу в експлуатацію, що виключає можливість здійснення розрахунку орендної плати із застосуванням ставки, передбаченої на період експлуатації об'єкта. Також суд послався на відсутність довідки державної податкової інспекції, яка б свідчила про наявність заборгованості з орендної плати.
15.11.2018 між Одеською міською радою та ТОВ «Одестехносервіс» було укладено додаткову угоду, яка була нотаріально посвідчена, до договору оренди землі від 17.09.2008, якою сторонами було викладено, зокрема, п. 1.1 у новій редакції, відповідно до якої Орендодавець на підставі Закону України «Про оренду землі» та рішення Одеської міської ради №2910-VI від 19.02.2013 надав, а Орендар прийняв у строкове платне володіння, користування земельну ділянку площею 2,6767 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 27, кадастровий номер 5110137300:65:007:0015, для проектування, будівництва та експлуатації виробничо-складського комплексу. Крім того, сторонами було внесено зміни до інших умов договору, які визначають розмір орендної плати за користування земельною ділянкою.
Зі змісту рішення загальних зборів учасників ТОВ «Одестехносервіс», яке оформлено протоколом №01-06-11/20 від 06.11.2020, можна встановити, що окремими учасниками були прийняті рішення про відчуження належних їм часток, які були підтримані загальними зборами товариства.
21.03.2022 директором ТОВ «Одестехносервіс» було видано наказ №03/22, відповідно до якого вирішено обмежити коло осіб, яким надається доступ на територію товариства за адресою м. Одеса, вул. Аеропортівська, 27; пропуск на територію підприємства забезпечити виключно працівникам підприємства; зупинити проведення будівельних робіт за адресою м. Одеса, вул. Аеропортівська, 27 до прийняття окремого наказу та отримання відповідного дозволу військових частин; приймання замовлень доручити здійснювати Куртєву Л.М. та ОСОБА_1 .
Листом від 27.05.2024 Малиновська окружна прокуратура міста Одеса звернулася до Головного управління ДПС в Одеській області із запитом, у якому просила надати інформацію про наявність у ТОВ «Одестехносервіс» заборгованості зі сплати орендної плати за період з 01.01.2022 по 30.04.2024 за договором оренди від 17.09.2008, а також повідомити про вжиття ДПС заходів з метою стягнення заборгованості у випадку наявності заборгованості.
Листом від 21.06.2024 Головне управління ДПС в Одеській області у відповідь на запит прокуратури від 27.05.2024 повідомило, що станом на 17.06.2024 у ТОВ «Одестехносервіс» наявна заборгованість (податковий борг) по орендній платі у розмірі 842 435,99 грн. Управлінням було прийнято рішення про стягнення коштів з рахунків товариства в рахунок погашення податкового боргу у сумі 408 126,49 грн, який виник з 02.03.2022 по 01.05.2023; за результатом виконання зазначеного рішення з рахунків ТОВ «Одестехносервіс» було списано 237,01 грн.
17.06.2024 Малиновська окружна прокуратура міста Одеси звернулася до Одеської міської ради із запитом, у якому просила надати інформацію щодо наявної ТОВ «Одестехносервіс» заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди від 17.09.2008 за період з 01.01.2022 до дати надання відповіді; щодо завершення товариством будівництва товарно-складського комплексу за адресою м. Одеса, вул. Аеропортівська, 27, та введення його в експлуатацію; про причини тривалого невиконання орендарем умов договору оренди в частині незавершення будівництва, а також інформацію щодо порядку здійснення міською радою контролю за дотриманням виконання орендарем умов договору оренди.
27.06.2024 Малиновська окружна прокуратура міста Одеси звернулася до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради із запитом про надання інформації щодо звернення ТОВ «Одестехносервіс» за видачею містобудівних умов та обмежень за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 27 (6-й км Овідіопольської дороги) або із заявами про надання дозволу на проведення реконструкції, демонтажу, внесення змін до інженерних систем тощо протягом 2010-2024 років.
27.06.2024 Малиновська окружна прокуратура міста Одеси звернулася до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради з запитом про надання інформації щодо звернення ТОВ «Одестехносервіс» у 2010-2024 роках для отримання документів, які надають право на початок виконання підготовчих та будівельних робіт, введення об'єктів в експлуатацію за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 27.
Листом від 09.07.2024 Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради за дорученням заступника Одеського міського голови у відповідь на запит прокуратури від 17.06.2024 було повідомлено, що розмір заборгованості ТОВ «Одестехносервіс» зі сплати орендної плати за договором оренди від 17.09.2008 складає 877 105,99 грн, а також про вжиті заходи щодо її стягнення (направлення претензії). Крім того, у листі зазначено про ненадходження звернення орендаря щодо продовження строків на проведення будівництва; встановлення за результатами виїзду за місцезнаходженням ділянки використання її орендарем за цільовим призначенням; відсутність інформації про видачу ТОВ «Одестехносервіс» документів, які надають право на виконання будівельних та підготовчих робіт.
Листом від 23.07.2024 Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради у відповідь на запит прокуратури від 27.06.2024 повідомив, що в Департаменті не зареєстровані відомості про видачу містобудівних умов та обмежень для проектування об'єктів будівництва на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 27, а також будь-які звернення щодо їх отримання протягом 2010-2022 років.
Листом від 12.08.2024 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у відповідь на запит прокуратури від 27.06.2024 повідомило, що в Реєстрі будівельної діяльності відсутня інформації щодо видачі документів дозвільного/декларативного характеру щодо об'єктів за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 27. Водночас Управлінням було повідомлено, що воно не здійснює повноваження з державного архітектурно-будівельного контролю у м. Одесі з 04.10.2016.
11.10.2024 Малиновська окружна прокуратура міста Одеси звернулася до Державної інспекції архітектури та містобудування України із запитом про надання інформації щодо видачі ТОВ «Одестехносервіс» дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт.
11.10.2024 Малиновська окружна прокуратура міста Одеси звернулася до Одеської міської ради із запитом, у якому просила надати інформацію про вжиття радою заходів з метою розірвання договору оренди від 17.09.2008, укладеного з ТОВ «Одестехносервіс».
Листом від 14.11.2024 Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради за дорученням першого заступника Одеського міського голови у відповідь на запит прокуратури від 11.10.2024 було повідомлено про направлення необхідних документів до юридичного департаменту для розгляду питання про стягнення з ТОВ «Одестехносервіс» заборгованості в судовому порядку.
Листом від 15.11.2024 Державна інспекція архітектури та містобудування України у відповідь на запит прокуратури від 11.10.2024 повідомила, що шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності та його архівній складовій частині інформація та документи, що надають право на виконання будівельних робіт за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 27, замовник - ТОВ «Одестехносервіс», відсутня.
При цьому згідно з листом КП «БТІ» Одеської міської ради від 29.11.2024 інформація про реєстрацію права власності на об'єкт за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 27, відсутня.
13.01.2025 Малиновська окружна прокуратура міста Одеси звернулася до Головного управління ДПС в Одеській області із запитом, у якому просила надати інформацію про наявність у ТОВ «Одестехносервіс» заборгованості зі сплати орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 за договором оренди від 17.09.2008, а також повідомити про вжиття ДПС заходів з метою стягнення заборгованості у випадку наявності заборгованості.
Листом від 23.02.2025 Головне управління ДПС в Одеській області у відповідь на запит прокуратури від 24.01.2025 повідомило, що станом на 01.01.2025 у ТОВ «Одестехносервіс» наявна заборгованість (податковий борг) по орендній платі у розмірі 1 002 710,76 грн, у тому числі пеня у розмірі 22 901,29 грн. Управлінням були прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків товариства в рахунок погашення податкового боргу, на виконання яких у 2023-2024 роках з рахунків ТОВ «Одестехносервіс» було списано 237,01 грн.
ТОВ «Одестехносервіс» на підтвердження повідомлених обставин про залучення товариства до виготовлення деталей для мобільних вогневих груп Одеської області було надано суду численні фото, листування, подяки директору ТОВ «Одестехносервіс» тощо.
11.08.2025 Одеською регіональною торгово-промисловою палатою було видано ТОВ «Одестехносервіс» сертифікат № 5100-25-1439 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), відповідно до якого обов'язок (зобов'язання), а саме: використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення (будівництво), забезпечення належного санітарного, протипожежного, екологічного стану земельної ділянки, будинків і споруд, розташованих на ній; забезпечення, у разі необхідності, проведення ремонтно-відбудовних або будівельних робіт, вільний доступ до земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 27, у термін з 15 березня 2022 року до дати видачі сертифікату, є неможливим внаслідок дії форс-мажорних обставин.
Під час видачі сертифікату №5100-25-1439 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 11.08.2025 Одеською регіональною торгово-промисловою палатою було враховано договір оренди від 17.09.2008, витяги, звіти, декларації, листи військових частин.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Судом встановлено, що Хаджибейська окружна прокуратура міста Одеси зверталася до Одеської міської ради з запитами від 17.06.2024 та від 11.10.2024, відповідно до яких прокурором було повідомлено про наявність підстав для вжиття заходів з метою захисту інтересів держави: стягнення заборгованості за орендною платою та розірвання договору оренди землі від 17.09.2008.
Відсутність доказів самостійного пред'явлення Одеською міською радою позову до ТОВ «Одестехносервіс» про розірвання договору та зобов'язання повернути земельну ділянку, а також подальше направлення прокурором повідомлення у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», дозволяє суду дійти висновку про обґрунтованість та законність звернення прокурора до суду з даним позовом. З урахуванням наведеного судом відхиляються доводи відповідача про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в даному спорі.
Предметом заявлених прокурором позовних вимог є вимоги в інтересах Одеської міської ради до ТОВ «Одестехносервіс» про розірвання договору оренди землі від 17.09.2008 та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Прокурор стверджує, що недотримання ТОВ «Одестехносервіс» терміну завершення будівництва на земельній ділянці, який остаточно сплинув 30.09.2018, а також систематична несплата орендної плати протягом 2022-2024 років є підставами для задоволення заявленого позову. Таким чином, у межах даного спору суду слід встановити наявність правових підстав для задоволення заявленого прокурором позову з наведених останнім мотивів.
Частиною п. 1 ст. 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами. Юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (ч. ч. 1, 3 ст. 78 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
Територіальна громада м. Одеса в особі Одеської міської ради є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5110137300:65:007:0015, що підтверджується витягом №379901399 від 23.05.2024. Вказана ділянка згідно відомостей з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку за цільовим призначенням віднесена до земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Згідно зі ст. 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.
Земельна ділянка з кадастровим номером 5110137300:65:007:0015, площею 2,6767 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 27, була передана Одеською міською радою у користування ТОВ «Одестехносервіс» строком на 49 років для проектування, будівництва, експлуатації виробничо-складського комплексу, що підтверджується договором оренди землі від 17.09.2008 та додатковою угодою від 15.11.2018 до вказаного договору.
Суд зазначає, що умовами п. 3.1 договору оренди землі від 17.09.2008 було передбачено, що ділянка надається, в тому числі, на 3 роки на період проектування та будівництва, протягом якого сторонами було встановлено менший розмір орендної плати, ніж протягом періоду безпосереднього користування ділянкою після введення об'єкта в експлуатацію.
Кінцевий строк завершення ТОВ «Одестехносервіс» будівництва був продовжений виконавчим комітетом Одеської міської ради до 30.09.2018 згідно з рішеннями виконавчого комітету Одеської міської ради №501 від 24.09.2010, № 57 від 25.01.2013, №2940-VI від 19.02.2013, №29 від 25.02.2016.
Таким чином, на період проектування та будівництва об'єкта ТОВ «Одестехносервіс» сплачувало орендну плату на пільгових умовах. Вказана умова договору діяла до 15.11.2018, тобто дати укладення додаткової угоди до договору, якою було виключено умову про пільговий розмір орендної плати та встановлений єдиний розмір орендної плати.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV (зі змінами) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди, якими, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі» встановлені права та обов'язки орендодавця. Орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.
Статтею 25 Закону України «Про оренду землі» передбачені права та обов'язки орендаря. Так, Орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному податковому органу.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов'язання іншою стороною договору відповідно до частини 1 статті 611 ЦК, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.
Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини 2 статті 651 ЦК є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.
Посилаючись на приписи ст. 651 ЦК України прокурор зазначає, що Одеська міська рада, укладаючи договір оренди, очікувала завершення ТОВ «Одестехносервіс» об'єкта будівництва у певні строки та використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Статтею 141 Земельного кодексу України використання земельної ділянки не за цільовим призначенням визначено як підстава для припинення права користування земельною ділянкою.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV (зі змінами) цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.
У постанові від 07.02.2023 у справі № 922/672/21 Верховний Суд, досліджуючи відмінність між наслідками «невикористання земельної ділянки за призначенням» та «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням», зазначив наступне.
З прийняттям у 2001 році Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2002, законодавець змінив підхід до співвідношення змісту поняття «невикористання земельної ділянки» та «використання землі не за цільовим призначенням».
Так, у Земельному кодексі України від 18.12.1990 № 561-XII (в редакції Закону України від 13.03.1992 № 2196-XII) в статті 27 було передбачено, що право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.
Натомість Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III в статті 141 передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об'єктом державно-приватного партнерства або об'єктом концесії.
Вказані вище поняття різні за правовою природою, останнє з яких застосовується до випадків, коли на земельній ділянці із певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення. Використання не за цільовим призначенням передбачає дію використання, а за невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування.
Отже, згідно з висновками Верховного Суду, які наведені у постанові від 07.02.2023 у справі № 922/672/21, невикористання земельної ділянки за змістом приписів ст. 141 Земельного кодексу України не є самостійною підставою для припинення права користування нею. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 918/119/21, від 29.09.2021 у справі № 911/2259/19, від 04.04.2019 у справі № 922/324/17, від 25.03.2020 у справі № 715/214/17-ц, від 14.07.2020 у справі № 916/1998/19 та від 12.08.2021 у справі № 904/2166/20 (904/5835/20).
Господарський суд зазначає, що безпосередньо у договорі оренди землі від 17.09.2008 умови, які визначають строки завершення будівництва відсутні. Домовленість сторін про проектування об'єкта протягом трирічного строку була включена до договору лише з метою надання відповідачу можливості сплачувати орендну плату за пільговими умовами протягом певного часу. Вказаний висновок суду підтверджується змістом договору оренди, в якому не передбачено права Одеської міської ради вимагати розірвання договору у випадку порушенням відповідачем строків введення об'єкта в експлуатацію.
Враховуючи вищевикладене, а також відсутність у Земельному кодексі України такої підстави для припинення права користування земельною ділянкою як «невикористання земельної ділянки», господарський суд доходить висновку про відсутність підстав для розірвання договору з наведених прокурором мотивів.
Вирішуючи питання про можливість розірвання договору оренди землі від 17.09.2008 з підстав систематичної несплати відповідачем орендної плати протягом 2022-2024 років на підставі п. д ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, суд виходить з наступного.
Згідно з п. д ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі №918/391/23 зробила наступний висновок щодо застосування норми ст. 141 Земельного кодексу України.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).
Правилами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Отже, оренда землі є окремим випадком найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства.
За загальним правилом ч. 1 ст. 651 ЦК України, яке застосовується до будь-яких цивільних (приватноправових) правовідносин з приводу зміни або розірвання цивільних (приватноправових) договорів, така зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Спеціальними у врегулюванні розірвання договору оренди землі є приписи статті 32 Закону України «Про оренду землі», а також статті 141 Земельного кодексу України, пункт «д» частини першої якої передбачає, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати. Приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України (систематична несплата орендної плати), та правила частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних.
Для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату» орендної плати. Щодо поняття «несплата», вжите у пункті «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.
Таким чином, згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 20.11.2024 у справі №918/391/23, підставою для розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.
З урахуванням вищенаведеного господарський суд доходить висновку, що систематична, тобто два і більше разів повна несплата ТОВ «Одестехносервіс» орендної плати згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України є підставою для розірвання договору оренди землі від 17.09.2008.
Листом від 23.02.2025 Головне управління ДПС в Одеській області у відповідь на запит прокуратури від 24.01.2025 повідомило, що станом на 01.01.2025 у ТОВ «Одестехносервіс» наявна заборгованість (податковий борг) по орендній платі у розмірі 1 002 710,76 грн, у тому числі пеня у розмірі 22 901,29 грн.
Судом також було встановлено, що стягнення заборгованості за договором оренди землі від 17.09.2008 за 2022-2024 роки було предметом спору у справі №916/680/25.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, а також ненадання ТОВ «Одестехносервіс» доказів своєчасного внесення орендних платежів, господарський суд доходить висновку, що обставина систематичної повної несплати відповідачем орендної плати є встановленою.
Водночас в контексті даного спору господарський суд також вважає за необхідне надати оцінку доводам відповідача про настання форс-мажорних обставин, настання яких, за переконанням ТОВ «Одестехносервіс», є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання наслідком порушення якого, в даному випадку, може бути розірвання договору.
24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
До договору оренди землі від 17.09.2008 сторонами включена загальна умова (п. 13.4), яка повністю відповідає ч. 1 ст. 617 ЦК України.
Суд зазначає, що порядок повідомлення сторонами одна одну про настання обставин непереборної сили для звільнення від відповідальності у зв'язку з таким порушення договором оренди землі від 17.09.2008 не врегульований. Проте відсутність вказаних положень у договорі не виключає можливість доведення стороною існування форс-мажорних обставин з посиланням на приписи чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 1, абзацу 3 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» №671/97-ВР від 02.12.1997 торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання. Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що торгово-промислова палата України (ТППУ) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого КМУ, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
11.08.2025 Одеською регіональною торгово-промисловою палатою було видано ТОВ «Одестехносервіс» сертифікат № 5100-25-1439 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), відповідно до якого обов'язок (зобов'язання), а саме: використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення (будівництво), забезпечення належного санітарного, протипожежного, екологічного стану земельної ділянки, будинків і споруд, розташованих на ній; забезпечення, у разі необхідності, проведення ремонтно-відбудовних або будівельних робіт, вільний доступ до земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 27, у термін з 15 березня 2022 року до дати видачі сертифікату, є неможливим внаслідок дії форс-мажорних обставин.
Під час видачі сертифікату №5100-25-1439 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 11.08.2025 Одеською регіональною торгово-промисловою палатою було враховано договір оренди від 17.09.2008, витяги, звіти, декларації, листи військових частин.
Верховний Суд у постанові від 22.06.2022 по справі №904/5328/21 дійшов висновку, що умова про позбавлення сторони права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначена в договорі.
Враховуючи відсутність у договорі оренди землі від 17.09.2008 строків, протягом яких ТОВ «Одестехносервіс» має повідомити Одеську міську раду про настання форс-мажорних обставин, господарський суд доходить висновку про можливість врахування сертифікату про настання форс-мажорних обставин №5100-25-1439 від 11.08.2025, виданого відповідачу вже після відкриття провадження у даній справі.
Настання для ТОВ «Одестехносервіс» форс-мажорних обставин, які стали наслідком введення в Україні воєнного стану, залучення представників товариства для виготовлення деталей для мобільних вогневих груп, не слід ототожнювати з таким обов'язком відповідача як сплата орендної плати незалежно від наслідків господарської діяльності, оскільки з урахуванням наявного сертифіката доступ до орендованої земельної ділянки для відповідача є обмеженим.
Водночас судом враховано, що будь-які докази на підтвердження спростування обставин, на які посилається ТОВ «Одестехносервіс», як на підставу настання форс-мажорних обставин, ні прокурором, ні позивачем суду надані не були.
Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи наявність в матеріалах справи допустимих та достовірних доказів на підтвердження існування обставин, які підтверджують неможливість для ТОВ «Одестехносервіс» використовувати орендовану ділянку для ведення господарської діяльності в повній мірі у зв'язку з настанням обставин, за які відповідач не відповідає, господарський суд доходить висновку про правомірність та справедливість звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, передбаченої п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України, у вигляді розірвання договору.
З викладених обставин господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених прокурором позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки від 17.09.2008, укладений між Одеською міською радою та відповідачем. Відмова суду у задоволенні зазначеної вимоги має наслідком відмову у задоволенні похідної вимоги про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку.
У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 «Справа «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
З урахуванням висновків, до яких суд дійшов за результатом вирішення спору, суду не вбачається за необхідне надавати оцінку іншим доводам сторін.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про правомірність відмови у задоволенні позовних вимог заступника керівника Хаджибейської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Одестехносервіс» про розірвання договору оренди земельної ділянки від 17.09.2008 та зобов'язання відповідача повернути Одеській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 5110137300:65:007:0015, загальною площею 2,6767 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 27.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 4488,80 грн покладаються на прокурора у зв'язку з відмовою у задоволенні заявленого позову відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
При цьому судовий збір у розмірі 16 595,38 грн може бути повернутий з державного бюджету за клопотанням прокурора згідно з приписами ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку із прийняттям до розгляду заяви про зміну предмета позову.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 03 листопада 2025 р.
Суддя С.П. Желєзна