Рішення від 15.10.2025 по справі 916/4487/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4487/23(766/11119/21)

Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.

за участі секретаря судового засідання Ліщук С.О.

дослідивши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ),

до відповідачів: 1). Білозерської селищної ради (75000, Херсонська область, Херсонського р-н, смт. Білозерка, вул. Свободи, 87; код ЄДРПОУ: 04401368)

2). Комунального підприємства Агрофірма радгосп “Білозерський» (75003, Херсонська обл., с. Дніпровське, вул. Центральна, 3; код ЄДРПОУ 00413506);

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунального підприємства Агрофірма радгосп “Білозерський» арбітражного керуючого Глуховського О.Ю.;

про скасування розпоряджень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін та учасників:

від позивача: представник ОСОБА_1 : Пацалова Т.В.;

від відповідачів: Комунального підприємства Агрофірма радгосп “Білозерський»: Долгополов О.В. (приймав участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду);

від третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: арбітражний керуючий Глуховський О.Ю. (приймав участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду);

Судове засідання 15.10.2025 р. проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

ВСТАНОВИВ:

02.07.2021 р. ОСОБА_1 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до Білозерської селищної ради, у якому, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог та зміну підстав позову просив суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Білозерської селищної ради “Про припинення повноважень» №196К від 09.06.2021;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Білозерської селищної ради “Про розірвання контракту з керівником комунального підприємства та звільнення» №197К від 09.06.2021;

- поновити його на посаді керівника Комунального підприємства Агрофірма радгосп “Білозерський» з 09.06.2021;

- стягнути з Комунального підприємства Агрофірма радгосп “Білозерський» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу станом на дату винесення судового рішення та недоотриманої заробітної плати;

- допустити до негайного виконання судове рішення в частині поновлення

ОСОБА_1 на роботі керівника Комунального підприємства

«Агрофірма радгосп «Білозерський» з 09 червня 2021 та стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць;

- стягнути з Комунального підприємства Агрофірма радгосп “Білозерський» на його користь суму недоотриманої заробітної плати за недопрацьований термін у розмірі 7 740 000,00 грн.

Рух справи.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.07.2021 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 27.11.2024 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача Білозерської селищної ради про закриття провадження у справі та клопотанні представника третьої особи Комунального підприємства Агрофірма радгосп “Білозерський» про передачу справи на розгляд Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.05.2025 постановлено повернутися на стадію підготовчого провадження у справі №766/11119/21; відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про залучення до участі у справі в якості третьої особи; залучено до участі у справі в якості третьої особи арбітражного керуючого Глуховського О.Ю.; залучено до участі у справі в якості співвідповідача Комунального підприємства Агрофірма радгосп “Білозерський», виключивши його зі складу третіх осіб. Цивільну справу №766/11119/21 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів Білозерської селищної ради та Комунального підприємства Агрофірма радгосп “Білозерський» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунального підприємства Агрофірма радгосп “Білозерський» арбітражного керуючого Глуховського О.Ю. про скасування розпоряджень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку передано до Господарського районного суду Одеської області для розгляду в межах справи про банкрутство №916/4487/23.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 суддею Грабован Л.І. прийнято справу до провадження в межах справи №916/4487/23 про банкрутство Комунального підприємства Агрофірма радгосп “Білозерський» справу №766/11119/21 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів Білозерської селищної ради та Комунального підприємства Агрофірма радгосп “Білозерський» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунального підприємства Агрофірма радгосп “Білозерський» арбітражного керуючого Глуховського О.Ю. про скасування розпоряджень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, із присвоєнням справі №916/4487/23(766/11119/21).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2025 задоволено клопотання (вх. №25226/25 від 12.08.2025) Комунального підприємства Агрофірма радгосп “Білозерський» про витребування у ОСОБА_1 доказів/відомостей та витребувано у ОСОБА_1 докази його працевлаштування на посаду керівника ДП “Дослідне господарство “Таїровське» Національного наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» , а саме наказ про призначення на посаду, копію запису у трудовій книжці;

- відомості щодо нарахованої та виплаченої йому заробітної плати, отриманої за час виконання повноважень керівника Державного підприємства “Дослідне господарство “Таїровське» Національного наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова».

09.09.2025 до господарського суду надійшло клопотання (вх. №27852/25) про долучення доказів, витребуваних ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2025. До клопотання надано копії: наказу Національної академії аграрних наук України від 01.07.2022 р. №164-к про призначення ОСОБА_1 виконуючим обов'язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Таїровське» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова»; наказу Національної академії аграрних наук України від 12.05.2023 № 129-к про призначення ОСОБА_1 виконуючим обов'язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Таїровське» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова»; довідки про доходи ОСОБА_1 за період з 01.07.2022 по 31.05.2023 та довідки про доходи ОСОБА_1 за період з 01.05.2023 по 01.08.2025.

09.09.2025 до господарського суду надійшло клопотання (вх. №27860/25) Білозерської селищної ради про витребування у ОСОБА_1 доказів щодо працевлаштування позивача на інших підприємствах, співробітником на яких він є у 2023-2024. Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області 12.09.2025 відмовлено відповідачу 1 у задоволенні вказаного клопотання у зв'язку з його недоведеністю згідно приписів ст. 81 ГПК України. Докази, які відповідач 1 просить витребувати не мають значення для предмету доказування у даній справі з огляду на те, що на виконання ухвали суду від 3.09.2025 докази працевлаштування за цей період та отримання заробітної плати позивачем суду надані.

Підготовче засідання у справі №916/4487/23(766/11119/21) відкладались/призначались до розгляду на 16.07.2025 р. (ухвала суду від 16.06.2025); на 06.08.2025(ухвала суду від 16.07.2025); на 13.08.2025 р. (ухвала суду від 06.08.2025); на 03.09.2025 (ухвала суду від 13.08.2025 ); на 12.09.2025 (ухвала суду від 03.09.2025).

Про призначення/відкладення підготовчого засідання, представник ОСОБА_1 адвокат Пацалова Т.В.; Білозерська селищна рада; КП Агрофірма радгосп “Білозерський» та розпорядник майном КП Агрофірма радгосп “Білозерський» арбітражний керуючий Глуховський О.Ю. були повідомлені шляхом надсилання копії ухвали до електронного кабінету користувача підсистеми “Електронний суд», про що свідчать наявні у матеріалах справи довідка про доставку електронного документу.

Ухвалою від 12.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.09.2025. Судове засідання 29.09.2025 не відбулось у зв'язку із технічним збоєм у роботі підсистеми ВКЗ, про що свідчить акт, підписаний керівником апарату, завідувачем сектору адміністрування БД та начальником статистичного відділу Господарського суду Одеської області та довідка секретаря суду від 29.09.2025.

Ухвалою від 29.09.2025 призначено розгляд справи на 3.10.25, оголошена перерва у розгляді справи до 15.10.2025.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ч. 7 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Таким чином, вказані ухвали Господарського суду Одеської області були надіслані у відповідності до вимог чинного процесуального законодавства, а тому усі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 114 Господарського процесуального кодексу, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Ч. 4 ст. 11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи зазначене, справу №916/4487/23(766/11119/21) розглянуто в межах розумних строків, з урахуванням вказаних обставин.

З огляду на зазначене, зокрема, у зв'язку з неявкою відповідачів у судове засідання, наявність клопотань про відкладення розгляду справи, оголошення системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги та з метою уникнення порушення прав та інтересів учасників справи, суд розглянув справу №916/4487/23(766/11119/21) поза межами встановленого ст. 195 ГПК України строку, у розумний строк згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Отже, справа №916/4487/23(766/11119/21) розглянута в межах справи №916/4487/23 про банкрутство Комунального підприємства Агрофірма радгосп “Білозерський».

Стислий виклад позицій учасників справи.

Позивач вважає розпорядження Білозерської селищної ради «Про припинення повноважень» від 09 червня 2021 Nє 196 К, та «Про розірвання контракту з керівником комунального підприємства та звільнення» від 09 червня 2021 Nє197 К незаконними, та такими що підлягають скасуванню з наступних підстав:

- п.5 ч.1 ст. 41 Кодексу законів про працю поширюється на посадових осіб господарських товариств, які є спеціальними суб?єктами, щодо яких може бути застосована вказана норма, як керівник комунального підприємства не є посадовою особою відповідно до вимог законодавства, а тому вказана правова норма не могла бути до нього застосована;

- станом на день звільнення був усунутий від виконання обов?язків керівника КП «Агрофірма радгосп «Білозерський» відповідно до розпорядження Білозерської селищною радою «Про проведення службового розслідування та відсторонення від здійснення повноважень за посадою» від 27 квітня 2021 Nє 143к та виписки ЄДРПОУ КП «Агрофірма радгосп Білозерський», тобто на день винесення розпорядження Nє 196 К 09 червня 2021 не був наділений навіть адміністративно - господарськими повноваженнями, у нього не було печатки тощо, тобто не був посадовою особою у розумінні п. 5 ст. 41 К3пП;

- відсутні підстави, визначені п. 8 ст. 36 К3пП України та умовами контракту для припинення трудового договору, жодного разу не притягувався до дисциплінарної відповідальності, підприємство не мало жодних заборгованостей;

- відповідно до п. 23 Контракту розірвати контракт достроково може лише орган управління, а не секретар Білозерської селищної ради, секретар, голова Білозерської селищної ради не є органом управління, приймати рішення щодо дострокового звільнення має Білозерська селищна рада на пленарних засіданнях;

- в порушення вимог ч.1 ст. 117 КЗпП України по 1.07.2021 не проведено остаточного розрахунку, не видано трудову книжку;

- розпорядження Білозерської селищної ради «Про припинення повноважень» від 09 червня 2021 №196 К та «Про розірвання контракту з керівником комунального підприємства та звільнення» від 09 червня 2021 Nє 197 К є взаємопов?язаними оскільки обидва регулюють питання його звільнення;

- з посиланням на п. 5 ст. 41 КЗпП| України, положення п.25 Контракту з керівником підприємства КП Агрофірма радгосп «Білозерський» вказує на право на отримання недоотриманої заробітної плати за недопрацьований термін у розмірі 7 740 000,00 грн. (45000.00 грн. * 172 місяці період часу з 09.06.2021 по 20.10.2035) та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позивач у заяві про зміну підстав позову від 15.06.2024 та відповіді на відзив Білозерської селищної ради від 24.07.2025р., запереченнях на відзив Агрофірми радгоспу «Білозерський» від 28.07.2025р вказує на те, що постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 у справі № 540/1660/21 визнано протиправним та скасовано рішення від 07.04.2021 № 137 «Про недовіру селищному голові та дострокове припинення повноважень», внаслідок чого повернуто ОСОБА_3 повноваження селищного голови Білозерської селищної ради з 07.04.2021, тому повноваження секретаря Білозерської селищної ради Козачек О.Д., як голови, є нелегітимними, оскільки фактично не існувало законних підстав для здійснення останнім таких повноважень.

Вважає, що оскаржувані Позивачем розпорядження видані та підписані секретарем Білозерської селищної ради Козачек О.Д., який фактично не мав повноважень на вчинення таких дій, це є додатковою підставою для визнання їх протиправними та скасування.

Позивач посилається на норми п. 8 статті 36 К3пП, п. 5 ч. 1 статті 41 КЗпП України, ч. 3 ст. 99 ЦК України, Закон України «Про внесення змін в деякі законодавчі акти України щодо захисту прав інвесторів», ч. 1 ст. 117 КЗпП України, ст. 235 КЗпП України, 27 Закону

України «Про оплату праці», Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 Nє100, ст. 43 Конституції України ч. 2 ст. 144 Конституції України та ч. 10 ст. 59 Закону, вказує, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку» ( абзац 4 пункту 5 мотивувальної частини рішення

Конституційного суду України від 16 квітня 2009 у справі Nє 1-9/2009).

Посилається на практику Верховного Суду (постанови від 16 січня 2018 року по справі Nє 760/9269/15-ц, від 22.07.2020 у справі Nє 569/15101/16); ВП ВС у справі №573/1020/22 щодо застосування ч.3 ст.99 ЦК України та п.5 ч.3 ст. 41 КЗпП України та висновок про те, що звільнення позивача на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України є' помилковим, оскільки ця норма права стосується лише члена виконавчого органу господарських товариств (правління, дирекція тощо), яким КП «КТКП» не є.

Позивач вважає, що відповідачем не надано до суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що станом на 01.07.2021 було здійснено повний розрахунок, а також на підтвердження того, що позивач відмовився отримувати трудову книжку, а відповідачем вживались заходи для її вручення Позивачу.

Позивачем додані до позову копії розпоряджень Білозерської селищної ради «Про припинення повноважень» від 09 червня 2021 Nє 196 К., «Про розірвання контракту з керівником комунального підприємства та звільнення» від 09 червня 2021 Nє 197 К, «Про закінчення службового розслідування» від 09 червня 2021 Nє 195 К, контракту з керівником , розпорядження Білозерської селищною ради «Про проведення службового розслідування та відсторонення від здійснення повноважень за посадою» від 27 квітня2021 Nє 143к, виписки ЄДРПОУ КП «Агрофірма радгосп «Білозерський» на день звільнення, паспорту, ідентифікаційного коду.

До заяви про збільшення вимог позивачем подано копію заяви від 06.08.2021 до Білозерської селищної ради про виплату належних сум при звільнені з копією фіскального чеку пошти.

Відповідач Білозерська селищна рада (Білозерська селищна військова адміністрація Херсонського району Херсонської області) у відзивах на позов від 13.08.2021 та 07.07.2025 позовні вимоги не визнає та просить у їх задоволенні відмовити, посилаючись на такі обставини:

- відповідно до контракту від 21.10.2020, укладеного між Дніпровським сільським головою Щербиною О.О. та Ощипком О.С. підпункт г) . 22 трудового контракту сторони узгодили, що дія контракту припиняється з інших підстав передбачених законодавством та цим контрактом. Відповідно додатковою підставою для припинення дії контракту яка передбачена законом є п. 5 ст. 41 Кодексу законів про працю України;

- аналіз підпункту 10 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» свідчить, що як на момент укладання контракту з позивачем так як і на момент його звільнення 09.06.2021, повноваження з призначення керівників комунальних підприємств за виключенням випадків передбачених ч.2 ст. 21 Закону України «Про культуру» відносились до виключних повноважень Білозерського селищного голови або у випадку ч. 2 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вказані повноваження здійснюються секретарем Білозерської селищної ради;

- у випадку з контрактом від 20.10.2020 між Дніпровським селищним головою та Ощипком О.С. селищний голова діяв саме згідно положень статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Позивач на підтвердження свої доводів не надав рішень Дніпровської селищної ради з приводу призначення Ощипка О.С. на посаду директора комунального підприємства. Тим самим підтвердив доводи Білозерської селищної ради, про відсутність компетенції селищних ради у призначенні керівників комунальних підприємств та укладанні з ними контрактів. Відповідно у випадку звільнення керівника комунального підприємства з займаної посади - рішень Білозерської селищної ради (як правонаступника Дніпровської селищної ради) не вимагалося.

- відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань на момент 09.06.2021 Козачок О.Д. як секретар Білозерської селищної ради здійснювала повноваження Білозерського селищного голови відповідно пункту 2 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», будь-яких інших записів щодо неможливості здійснення повноважень дані реєстру не відображають. Враховуючи викладене, розпорядження секретаря селищної ради від 09.06.2021 №196-к, 09.06.2021 року № 197-к прийнятті в межах, на підставі та у спосіб визначений законами України;

- посилаючись на висновки викладені у постановах ВС від 30.01.2020 у справі №815/3200/16, від 06.08.2020 у справі № 186/294/16-а, від 14.09.2021 у справі №490/4465/18, від 20.12.2020 у справі №487/2178/19 щодо застосування п. 5 ч.1 ст. 41 КЗпП України, відсутність у законодавстві про працю визначення поняття «посадова особа», роз'яснення від 24 липня 2014 Державної інспекції України з питань праці , Роз'яснення, що містяться у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04. 2002 №5 «Про судову практику у справах про хабарництво», стверджує, що посада директора КП агрофірма радгосп «Білозерський» відноситься до категорії посад пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, відповідно на керівника вказаного підприємства поширюються дія пункту 5 ч.1 ст. 41 КЗпП України;

- щодо аргументів позивача про його звільнення в період усунення його від виконання обов'язків керівника КП, що згідно тексту позовної заяви позивач зазначає, що на день його звільнення 09.06.2021 він був усунутий від виконання обов'язків керівника КП Агрофірми радгосп «Білозерський» відповідно до розпорядження Білозерської селищної ради від 27.04.2021 № 143 та не був наділений адміністративно-господарськими повноваженнями; розпорядженням секретаря Білозерської селищної ради Козачок О.Д. від 09.06.2021 № 195-к закінчено службове розслідування стосовно директора комунального підприємства Агрофірма радгосп «Білозерський» ОСОБА_1 . З 09.06.2021 припинено, покладені на начальника служби безпеки КП Агрофірма радгосп «Білозерський» Керкеза С.А.- повноваження виконуючого обов'язки директора КП Агрофірма радгосп «Білозерський». Відповідно у зв'язку з прийняттям розпорядження від 09.06.2021 № 195-к, до ОСОБА_1 повернувся колишній обсяг повноважень за посадою директора КП, а обмеження викладенні в розпорядженні від 27.04.2021 № 143 - припинили свою дію. Вважає, що ОСОБА_1 як директор КП був наділений адміністративно-господарськими повноваженнями, на момент його звільнення, він перебував на посаді директора комунального підприємства Агрофірма радгосп «Білозерський» та був посадовою особою у розумінні п. 5 ст. 41 КЗпП України;

- позивач відмовився від отримання трудової книжки та ігнорував повідомлення начальника відділу кадрів КП Агрофірми радгосп «Білозерський» Пшик Л.М. про необхідність з'явитись для отримання трудової книжки. Згідно з пунктом 4.2 зазначеної Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника, доводи позовної заяви про невидачу працівнику трудової книжки в день звільнення не можуть бути підставою для поновлення працівника на роботі;

- щодо розрахунку КП агрофірма радгосп «Білозерський» з позивачем у день його звільнення, зазначає, що відповідно до тексту позовної заяви позивач зловживаючи своїми правами вводить суд в оману шляхом зазначення завідомо неправдивої інформації, з приводу того, що з ним не проведено розрахунок. Копія витягу з відомості розподілу витрат КП агрофірма радгосп «Білозерський» який наявний в матеріалах справи підтверджує, що з позивачем станом на 01.07.2021 частково було здійснено розрахунок. Копія довідки КП агрофірма радгосп «Білозерський» від 12.08.2021 №802 підтверджує, що з позивачем проведено розрахунок в повному обсязі, відповідно на момент звернення з позовом до суду- третя особа не мала заборгованості з виплати заробітної плати перед позивачем.

Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18) : «Встановлений статтею 117 КЗпП України визначено - механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця. Та зазначення критеріїв, які можуть визначатися судом під час розгляду конкретної справи з урахуванням установлених у ній обставин та можливість зменшення судом розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково. Вказує на наявні підстави для зменшення такого розміру, а саме: знаходження Білозерської селищної територіальної громади в окупації з 10.03.2022р. по 11.11.2022р.; з 11.11.2022 з в списку територій, на яких ведуться бойові дії, обмеження господарської діяльності КП, знищення частини майна через постійні обстріли та відкриття стосовно КП справи про банкрутство, а також те, що відшкодування не є основним доходом позивача та складатиме непомірний тягар для підприємства та отримання позивачем невиправданих та необґрунтованих додаткових прибутків;

- щодо збільшення позовних вимог зазначає, що за виконання обов'язків, передбачених контрактом, керівникові нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством у результаті його діяльності, виходячи з установленого керівнику посадового окладу і фактично відпрацьованого часу. Відповідно заробітна плата керівнику підприємства сплачувалася за рахунок діяльності підприємства, та тільки за умови фактично відпрацьованого часу та не може бути стягнута за рахунок засновника підприємства. Щодо посилання позивача на п. 25 контракту, зазначає, що даний пункт викладений з порушенням норм трудового законодавства та ставить селищну раду в нерівне становище у порівнянні з позивачем, та суперечить п. 15 цього ж контракту, який стверджує що заробітна плата виплачується виключно за умови фактично відпрацьованого часу;

- щодо заяви позивача про зміну підстав позову, зазначає , що посилання позивача на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023 по справі № 540/1660/21, якою визнано протиправним та скасовано рішення від 07.04.2021 № 137 «Про недовіру селищному голові та дострокове припинення повноважень», та доводи про безпідставність прийняття секретарем ради оскаржуваних розпоряджень в межах справи №766/11119/21- є необґрунтованими;

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань за період з 01.01.2022 по 14.02.2023 - секретарю Білозерської селищної ради Козачек Олені Дмитрівни, належало право: видачі розпорядчих актів та право розпорядження рахунками, підписувати розрахункові документи. Відповідно на момент 09.06.2021- саме секретар Білозерської селищної ради Козачок О.Д. - була уповноваженою особою щодо видачі розпорядчих актів в тому числі розпоряджень: від 09.06.2021, №196-к 197-к Рішення Білозерської селищної ради від 07.04.2021 р. № 137 «Про недовіру селищному голові та дострокове припинення повноважень» - є актом індивідуальної дії та стосується виключно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Дане рішення не є нормативно правовим актом та не передбачає встановлення, зміну, припинення (скасування) загальних правил регулювання однотипних правовідносин, та не розраховане на тривале та багаторазове використання, вказане рішення вичерпало свою силу фактом його виконання. Відповідно факт скасування вищевказаного рішення селищної ради постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023 по справі №540/1660/21 не породжує будь-яких автоматичних наслідків визнання недійсними розпоряджень виконуючого обов'язки селищного голови, секретаря селищної ради Козачок О.Д.

У запереченнях на відповіді на відзив від 25.08.2025 щодо вимог позивача про поновлення на роботі вказує, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - ОСОБА_1 - є керівником Державного підприємства «Дослідне господарство «Таїровське» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова», та співробітником ДП "Дослідне господарство "Копані" Інституту зрошуваного землеробства Національної Академії Аграрних Наук України" , ТОВ "КОЛОС". Діючим статутом КП «Агрофірма радгосп «Білозерський» та нормами трудового законодавства, не передбачено можливість роботи за сумісництвом на посаді керівника комунального унітарного підприємства, яким є КП «Агрофірма радгосп «Білозерський». Таким чином, позовні вимоги про поновлення на роботі директором КП «Агрофірма радгосп «Білозерський», задоволенню не підлягають.

Відсутність підстав для задоволення позовних вимог про поновлення на роботі керівника директора КП «Агрофірма радгосп «Білозерський» також обумовлена ч. 2 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства та ухвалою господарського суду Одеської області від 21.07.2025 у справі №916/4487/23, якою припинено повноваження керівника Комунального підприємства Агрофірма радгосп "Білозерський" ОСОБА_2 . Виконання обов'язків керівника Комунального підприємства Агрофірма радгосп "Білозерський" покладено на розпорядника майном боржника арбітражного керуючого Глуховського Олексія Юрійовича.

До відзивів надано копії розпоряджень Білозерської селищної Ради №195к, №196к, 197к від 09.06.2021, №169 від 04.06.2021, Статуту КП «Агрофірма радгосп «Білозерський» (нова редакція) затвердженого 04.06.2021, довідок Агрофірми радгосп «Білозерський» про нараховану та виплачену заробітну плату ОСОБА_1 , від 12.08.2021 про відсутність заборгованості по виплаті заробітної плати перед працівником ОСОБА_1 ; акту про відмову від 09.06.2021 повідомлення від 10.06.2021, 12.08.2021 з поштовими повідомленнями та квитанціями; рішення Білозерської селищної ради №137 від 07.04.2021, виписки з ЄДРПОУ щодо Білозерської селищної ради. До заперечень на відповідь на відзив додано декларації ОСОБА_1 за 2022-2024.

Відповідач КП «Агрофірма радгосп «Білозерський» у відзиві на позов від 10.07.2025 та запереченнях на відповідь на відзив від 12.08.2025 вимоги не визнає, просить у задоволені позову відмовити з посиланням на наступні обставин:

- твердження позивача, що рішення щодо його дострокового звільнення приймає Білозерська селищна рада на пленарних засідання не відповідає дійсності, адже про це не йдеться ані у контракті з позивачем, ані у Статуті підприємства, це прямо суперечить вимогам ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», де п. 10 ч. 4 ст. 42 чітко передбачено, що це належить до компетенції селищного голови; ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено вичерпний перелік питань, вирішення яких законодавцем віднесено до виключної компетенції пленарних засідань сесій селищної ради, до якого не віднесено вирішення питання звільнення керівника комунальних підприємств;

- повноваження голови ради здійснював секретар ради, що було відображено у Єдиному реєстрі юридичних осіб, розпорядженням секретаря Білозерської селищної ради від 09.06.2021 року №196 к припинено повноваження директора КП Агрофірма радгосп «Білозерський» Ощипка О.С., керуючись п. 5 ст. 41 КЗпП України, відповідно до п.п. 5.2, 5.11, 5.12, 6.1.12 Статуту КП Агрофірма радгосп «Білозерський»;

- чинним законодавством та практикою Верховного суду, п. 5.5 Статуту передбачено, що позивач є посадовою особою згідно з предметом діяльності підприємства;

- розпорядженням секретаря Білозерської селищної ради від 09.06.2021 №195 к закінчено службове розслідування стосовно директора КП Агрофірма радгосп «Білозерський» Ощипка О.С. та позбавлено начальника служби безпеки КП Агрофірма радгосп «Білозерський» Керкез С.А., повноваження виконуючого обов'язки директора КП А/Ф р-п «Білозерський» з 09 червня 2021. Тобто, відповідно до розпорядження секретаря Білозерської селищної ради № 195 к, посаду директора КП Агрофірма радгосп «Білозерський» 09.06.2021 обіймав ОСОБА_1 , тому зауваження позивача є безпідставними;

- розпорядження секретаря селищної ради від 09.06.2021 №196 к, №197 к винесені відповідно до норм чинного законодавства України;

- п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України встановлено, що підставою припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом. Норму ч.1 ст. 41 КЗпП України доповнено п. 5 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 13 травня 2014 №1255-VII, який набрав чинності 01 червня 2014.

Метою його прийняття було покращення інвестиційного клімату шляхом надання інвесторам (власникам) підприємств права звільняти посадових осіб (керівників, членів виконавчих органів) без зазначення причин, а також узгодження в цьому контексті норм трудового та господарського законодавства.

Контрактом з керівником КП Агрофірма радгосп «Білозерський» передбачено перелік підстав розірвання трудових відносин з директором, серед яких «у разі неефективного використання та розпорядження майном, яке знаходиться в господарському віданні підприємства».

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що «…приймати рішення щодо дострокового звільнення має Білозерська селищна рада на пленарних засіданнях». Пунктом 5.2. Статуту КП Агрофірма радгосп «Білозерський», затвердженого рішенням 15 сесії Білозерської селищної ради восьмого скликання від 04 червня 2021 №169, передбачено, що «Підприємство очолює директор, якого призначає, звільняє з посади, припиняє повноваження голова Білозерської селищної ради або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження. ОСОБА_1 у своєму позові неодноразово посилається на положення не діючого Статуту, так як рішенням 15 сесії Білозерської селищної ради восьмого скликання від 04 червня 2021 №169 затверджено Статут КП Агрофірма радгосп «Білозерський» в новій редакції, про що достеменно відомо позивачу.

У п. 10 ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що «сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених ч.2 ст. 21 Закону України «Про культуру».

Щодо розрахунку КП агрофірма радгосп «Білозерський» з позивачем у день його звільнення, зазначає, що відповідно до тексту позовної заяви позивач зловживаючи своїми правами вводить суд в оману шляхом зазначення завідомо неправдивої інформації, з приводу того, що, нібито, з ним не проведено розрахунок. Копія довідки КП агрофірма радгосп «Білозерський» від 12.08.2021 №802 підтверджує, що з позивачем проведено розрахунок в повному обсязі, відповідно на момент звернення з позовом до суду не було заборгованості з виплати заробітної плати перед позивачем; пояснює, що позивач відмовився від отримання трудової книжки та ігнорував повідомлення начальником відділу кадрів КП Агрофірми радгосп «Білозерський» повідомлення про необхідність з'явитись для отримання трудової книжки.

Щодо збільшення позовних вимог вказує, що відповідно до умов контракту з керівником комунального підприємства Агрофірма радгосп «Білозерський» від 20.03. 2020 укладеного між «Органом управління майном» в особі Дніпровської сільської ради та «Керівником» ОСОБА_1 , п. 15 передбачено, що за виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, керівникові нараховується заробітна плата за рахунок частини доходу, одержаного підприємством у результаті його господарської діяльності, виходячи з установлених Керівнику: посадового окладу в розмірі 16 240 гривень і фактично відпрацьованого часу. Також умовами Контракту передбачена виплата інших винагород для Керівника. Таким чином, Контрактом передбачена виплата грошових сум у вигляді заробітної плати та інших виплат за трудовим законодавством саме за рахунок підприємства боржника КП Агрофірма радгосп «Білозерський», відносно якого наразі порушено провадження про банкрутство; позивач суперечить своїм же вимогам викладеним у позовній заяві, оскільки вважає, що має право і на поновлення на робочому місці і на виплату недоотриманої заробітної плати за недопрацьований термін (який він не відпрацював) у розмірі 7 740 000 грн. 00 коп., що не відповідає жодним нормам чинного законодавства.

Вказує на відкриття провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства Агрофірма радгосп «Білозерський» за заявою Головного управління ДПС в Одеській області в інтересах ГУ ДПС у Херсонській області у зв'язку із податковою заборгованістю, яка складається із вимог, стягнутих рішенням Херсонського окружного адміністративного суду, яким встановлено факти протиправних дій, укладення фіктивних правочинів, порушення зобов'язань з оплати, що свідчить про порушення колишнім директором вимог контракту та Статуту підприємства, оскільки його дії були направлені на зниження доходів діяльності підприємства та не забезпечення його функціонування належним чином з порушенням норм податкового законодавства, що по своїй суті - є неефективним використанням та розпорядженням майном, яке знаходиться в господарському віданні підприємства та відповідає умовам звільнення контракту.

Третя особа розпорядник майна КП «Агрофірма «Білозерський» арбітражний керуючий Глуховський О.Ю. підтримав заперечення на позов подані відповідачами.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, а також заслухавши пояснення представників учасників справи, господарський суд встановив.

Розпорядженням Білозерської селищної ради Херсонського район Херсонської області №195-к від 09.06.2021 «Про закінчення службового розслідування та відсторонення від здійснення повноважень за посадою» керуючись ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п 8 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою КМУ від 13.06.2000р. №950, відповідно до подання комісії з проведення службового розслідування віл 08.06.2021р.: 1. Закінчено службове розслідування стосовно директора КП Агрофірма радгосп «Білозерський» Ощипка Олександра Степановича щодо можливого неналежного виконання ним службових обов'язків, перевищення повноважень керівника КП при укладенні та виконанні КП господарських договорів, що могло привести до заподіяння завданої шкоди Білозерській територіальній громаді. 2. У зв'язку із закінченням службового розслідування стосовно директора КП «Агрофірма радгосп «Білозерський» ОСОБА_1 , припинено покладені на начальника служби безпеки КП ОСОБА_5 повноваження виконуючого обов'язки директора КП, у зв'язку з чим позбавлено ОСОБА_5 права підпису договорів, контрактів, угод, інших організаційно-господарських та фінансових документів з 09.06.2021р.

Відповідно до розпорядження селищного голови Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області №196к від 9 червня 2021 «Про припинення повноважень,» припинено повноваження директора Комунального підприємства Агрофірма радгосп «Білозерський» ОСОБА_1 на підставі п.5 ст. 41 Кодексу законів про працю України 9 червня 2021. Розпорядження підписано секретарем ради - Оленою Козачек.

Розпорядженням селищного голови Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області №197к від 9 червня 2021 «Про розірвання контракту з керівником комунального підприємства та звільнення», керуючись п.5 ст.41 Кодексу законів про працю України, ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до п.п.5.2.5.11,5.12,6.1.12 Статуту КП Агрофірма радгосп «Білозерський» у зв'язку з припиненням повноважень директора КП Агрофірма радгосп «Білозерський» Ощипка Олександра Степановича на підставі ст. 41 Кодексу Законів про працю України відповідно до розпорядження від 09.06.2021р. №196к розірвано контракт з керівником Комунального підприємства Агрофірма радгосп «Білозерський» від 21.10.2020 та звільнено ОСОБА_1 з посади директора Комунального підприємства Агрофірма радгосп «Білозерський» 9 червня 2021. Розпорядження підписано секретарем ради - Оленою Козачек.

Згідно з рішенням 15 сесії восьмого скликання Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області №169 від 4 червня 2021 затверджено статут Комунального підприємства Агрофірма радгосп «Білозерський» в новій редакції, що додається до рішення. Рішення підписано секретарем ради - Оленою Козачек.

Згідно із довідкою КП Агрофірма радгосп «Білозерський» про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 на посаді директора за 3 місяці, а саме: за період з квітня по червень 2021 року, наданою громадянину ОСОБА_1 , ОСОБА_1 було нараховано 83 990 грн. 35 коп., виплачено - 67 612 грн. 23 коп.). Довідку підписано директором КП Агрофірма радгосп «Білозерський» - Попутьком Ю.А. та начальником ВЗП - Ковтонюк А.О.

У довідці для пред'явлення за місцем вимоги КП Агрофірма радгосп «Білозерський» - КП Агрофірма радгосп «Білозерський» не має заборгованості перед працівником ОСОБА_1 по виплаті заробітної плати. Довідка підписана начальником відділу організації праці та заробітної плати - ОСОБА_6 та директором КП Агрофірма радгосп «Білозерський» - Попутьком Ю.А.

У акті про відмову Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області від 09.06.2021 зазначено, що Білозерською селищною радою прийнято низку розпоряджень, а саме: Розпорядження №195к про закінчення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 та відсторонення від здійснення повноважень за посадою ОСОБА_5 ; Розпорядження №196к про припинення повноважень директора комунального підприємства Агрофірма радгосп «Білозерський» ОСОБА_1 ; Розпорядження №197к про розірвання контракту з керівником комунального підприємства Агрофірма радгосп «Білозерський» ОСОБА_1 та звільнення його з посади. ОСОБА_7 (головним спеціалістом з кадрових питань Білозерської селищної ради), у присутності громадянина Бер- ОСОБА_8 та громадянки ОСОБА_9 , складено цей акт, про те, що 09 червня 2021, ОСОБА_7 було повідомлено ОСОБА_5 про необхідність ознайомлення з Розпорядженням №195к, після повідомлення ОСОБА_5 , 09.06.2021 прибув у приміщення Білозерської селищної ради та ознайомився з вищезазначеним Розпорядженням №195к (про що зробив відповідний розпис на розпорядженні). Того ж дня, 09 червня 2021, Данильченко Тетяною Володимирівною (головним спеціалістом з кадрових питань Білозерської селищної ради), у присутності громадянина Бер- ОСОБА_8 та громадянки ОСОБА_9 , була зроблена велика кількість спроб повідомити директора КП Агрофірма радгосп «Білозерський» ОСОБА_1 , шляхом телефонного дзвінка про необхідність з?явитися йому до Білозерської селищної ради та ознайомитися з Розпорядженнями №195к, №196к та №197к, однак жодної відповіді, на чисельні дзвінки ОСОБА_7 , від ОСОБА_1 отримано не було. Акт про відмову Білозерської селищної ради від 09.06.2021 року підписано ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 .

Відповідно до копій поштових направлень, квитанцій, рекомендованих листів, наданих до суду, ОСОБА_1 було вручено поштові повідомлення, що засвідчує підпис особи.

Згідно із повідомленням №2 (вих.№ 596 від 10.06.2021) надісланим КП Агрофірма радгосп «Білозерський» було повідомлено ОСОБА_1 про необхідність терміново з'явитися у відділ кадрів КП Агрофірма радгосп «Білозерський» для отримання трудової книжки та розрахунку по заробітній платі у зв'язку зі звільненням. Повідомлення підписано начальником відділу кадрів ОСОБА_11 .

Згідно із повідомленням №3 (вих.№801 від 12.08.2021) надісланим КП Агрофірма радгосп «Білозерський» було повторно повідомлено ОСОБА_1 про необхідність терміново з'явитися у відділ кадрів КП Агрофірма радгосп «Білозерський» для отримання трудової книжки та розрахунку по заробітній платі у зв'язку зі звільненням. Повідомлення підписано начальником відділу кадрів ОСОБА_12 .

Рішенням 13 сесії восьмого скликання Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області №137 від 7 квітня 2021 «Про недовіру селищному голові та дострокове припинення повноважень» висловлено недовіру та достроково припинено повноваження голови Білозерської селищної ради ОСОБА_3 , секретарю Білозерської селищної ради ОСОБА_4 у термін, визначений ч.3 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», доручено звернутися до Верховної ради України з клопотанням щодо призначення позачергових виборів Білозерського селищного голови. Рішення підписано секретарем ради - ОСОБА_4 .

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Білозерської селищної ради №303516107053 від 17.06.2021: дата запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 17.06.2021; прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи - зазначено ОСОБА_4 (відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування» секретар ради тимчасово здійснює повноваження голови ради).

Відповідно до рішення Білозерської селищної ради від 07.12.2020 № 13 «Про затвердження структури та чисельності працівників Білозерської селищної ради та реорганізацію сільських рад шляхом їх приєднання до Білозерської селищної ради», Білозерська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Дніпровської сільської ради, яка була попереднім засновником КП Агрофірма радгосп «Білозерський».

Постановою Верховної Ради від 06.02.2023 №2898-1Х визначено, що у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування:

1) начальники Присиваської, Тавричанської сільських та Новокаховської міської військових адміністрацій Каховського району, Музиківської сільської, Білозерської селищної та Олешківської міської військових адміністрацій Херсонського району Херсонської області:

крім повноважень, віднесених до їх компетенції Законом України "Про правовий режим воєнного стану", здійснюють повноваження відповідних сільських, селищної, міських рад, їх виконавчих комітетів, відповідних сільських, селищного, міських голів.

Розпорядженням Президента України від 14.12.2022 №326/2022-рп призначено ОСОБА_13 начальником Білозерської селищної військової адміністрації Херсонського району Херсонської області.

У виписці з ЄДРПОУ від 27.02.2023 вказано керівника Білозерської селищної ради ОСОБА_13 , начальника Білозерської селищної військової адміністрації Херсонського району Херсонської області який здійснює повноваження сільського голови відповідно до Постанови ВР 06.02.2023 №2898-1Х .

Згідно пунктів 1.1,1.2,1.3,1.4, 1.5, 1.6,1.7, 1.9, 3.1 Статуту Комунального підприємства Агрофірма радгосп «Білозерський» затвердженого рішенням Білозерської селищної ради від 04.06.2021 №169, Підприємство створено на базі державного підприємства радгосп «Білозерський» та є його правонаступником. Підприємство засновано на комунальній власності відповідно до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування» та іншими нормативно-правовими актами передбаченими чинним законодавством України. Засновником та Власником Підприємства є Білозерська селищна рада (далі - Засновник/Власник). Органом управління майном підприємства є Білозерська селищна рада.

Підприємство має самостійний баланс, рахунки в банківських установах, печатку, штампи, бланки зі своїм найменуванням тощо. Підприємство є юридичною особою, користується закріпленим за ним майном на право господарського відання, має право від свого імені укладати договори та інші цивільно-правові угоди, набувати майнових та немайнових прав та виконувати обов'язки, бути позивачем та відповідачем у судах, займатись діяльністю, яка відповідає напрямкам, передбаченим цим статутом.

У своїй діяльності Підприємство керується Конституцією та Законами України, нормативно-правовими актами Президента України і Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом, рішеннями Білозерської селищної ради, рішеннями виконавчого комітету Білозерської селищної ради, розпорядженнями та дорученнями селищного голови або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження.

Підприємство за своєю організаційною формою є комунальним унітарним підприємством.

Предметом діяльності підприємства є виробництво сільськогосподарської продукції, виноградних та плодово-ягідних матеріалів, продовольчих товарів народного споживання, ведення робіт у сфері агропромислового комплексу, тощо (п.2.2 Статуту).

У пунктах 5.1, 5.2, 5.11, 5.12 Статуту - визначено, що Підприємство очолює директор, якого призначає, звільняє з посади, припиняє повноваження голова Білозерської селищної ради або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження. При наймі керівника з ним укладається контракт, в якому визначаються строк трудового договору, права, обов'язки і відповідальність директора, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови трудового договору за погодженням сторін.

Директор може бути звільнений з посади головою Білозерської селищної ради до закінчення строку контракту, його повноваження можуть бути достроково припинені у випадках, передбачених контрактом, статутом або чинним законодавством України.

Звільнення з посади та розірвання контракту з директором здійснюється головою Білозерської селищної ради або особи, що здійснює його повноваження:

• з власної ініціативи директора;

• за розпорядженням голови Білозерської селищної ради або особи, яка відповідає законодавству держави його повноваження;

• за рішенням суду;

• у зв'язку із закінченням терміну дії контракту;

• у зв'язку з порушенням директором умов трудового контракту;

• у зв'язку з припиненням повноважень директора відповідно до вимог п.5 ст. 41 Кодексу законів про працю України;

• з інших підстав, передбачених контрактом, укладеним з директором;

• з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до контракту від 21.10.2020, укладеного Дніпровською сільською радою в особі сільського голови Щербини О.О., який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування» та ОСОБА_1 , останній призначається на посаду директора. Термін дії контракту з від 21.01.2020 до 20.10.2035.

Керівник зобов'язується безпосереднє і через адміністрацію здійснювати оперативне управління підприємством, забезпечувати його діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством майном, а орган управління майном зобов'язується створити належні умови для організації права Керівника. На підставі цього контракту виникають трудові відносини між керівником підприємства та органом управління майном підприємства. (п.п.1,2). Керівник підзвітний органу управління майном у межах, встановлених законодавством, статутом підприємства та цим трудовим контрактом (п.5).

У підпункті г. п. 22 трудового контракту сторони узгодили, що дія контракту припиняється з інших підстав передбачених законодавством та цим контрактом.

Згідно ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» або Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах.

Згідно підпункту 10 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень сільських, селищних, міських голів відноситься: призначення на посади та звільнення з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених ч.2 ст. 21 Закону України «Про культуру»

Аналіз вищевказаної норми закону свідчить, що як на момент укладання контракту з позивачем так як і на момент його звільнення 09.06.2021, повноваження з призначення керівників комунальних підприємств за виключенням випадків передбачених ч.2 ст. 21 Закону України «Про культуру» відносились до виключних повноважень Білозерського селищного голови або у випадку ч. 2 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вказані повноваження здійснюються секретарем Білозерської селищної ради.

Норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не містять повноважень сільських селищних міських рад, щодо призначення на посади керівників, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, вказані повноваження наявні лише у сільських, селищних, міських голів та секретарів відповідних рад у випадках передбачених законом.

Отже у випадку з контрактом від 20.10.2020 між Дніпровським селищним головою та ОСОБА_1 селищний голова діяв саме згідно положень ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відомостей щодо прийняття рішень Дніпровської селищної ради з приводу призначення ОСОБА_1 на посаду директора комунального підприємства суду не надано тому доводи доводи Білозерської селищної ради, про відсутність компетенції селищних ради у призначенні керівників комунальних підприємств та укладанні з ними контрактів обґрунтовані. Відповідно у випадку звільнення керівника комунального підприємства з займаної посади - рішень Білозерської селищної ради (як правонаступника Дніпровської селищної ради) не вимагалося.

Отже посилання позивача на те, що рішення щодо його дострокового звільнення має прийматись на пленарному засіданні Білозерської сільської ради, відповідно голова або секретар ради не мали на це повноважень, не знайшли свого підтвердження.

Посилання позивача на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023 року по справі № 540/1660/21, якою визнано протиправним та скасовано рішення від 07.04.2021 № 137 «Про недовіру селищному голові та дострокове припинення повноважень», та доводи про безпідставність прийняття секретарем ради оскаржуваних розпоряджень в межах справи №766/11119/21 не приймаються судом до уваги.

Згідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень, повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» або Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Секретар сільської, селищної, міської ради -тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань за період з 01.01.2022 по 14.02.2023 - секретарю Білозерської селищної ради Козачек Олені Дмитрівни, належало право: видачі розпорядчих актів та право розпорядження рахунками, підписувати розрахункові документи.

Відповідно на момент 09.06.2021 саме секретар Білозерської селищної ради Козачок О.Д. - була уповноваженою особою щодо видачі розпорядчих актів в тому числі розпоряджень: від 09.06.2021, №196-к 197-к Рішення Білозерської селищної ради від 07.04.2021 р. № 137 «Про недовіру селищному голові та дострокове припинення повноважень» - є актом індивідуальної дії та стосується виключно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Дане рішення не є нормативно правовим актом та не передбачає встановлення, зміну, припинення (скасування) загальних правил регулювання однотипних правовідносин, та не розраховане на тривале та багаторазове використання, вказане рішення вичерпало свою силу фактом його виконання. Відповідно факт скасування вищевказаного рішення селищної ради постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023 по справі №540/1660/21 не породжує будь-яких автоматичних наслідків визнання недійсними розпоряджень виконуючого обов'язки селищного голови, секретаря селищної ради ОСОБА_4 .

Щодо правової підстави для звільнення керівника комунального підприємства , а саме застосування п.5 ч.1 ст. 41 КЗпП України. Позивач оспорює припинення його повноважень та звільнення з посади директора комунального підприємства, оскільки вважає, що посада директора комунального підприємства не відноситься до кола суб'єктів трудових правовідносин, до яких може застосуватися додаткова підстава звільнення, визначена п. 5 ст. 41 КЗпП України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 169 ЦК України територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

У ч.1 ст. 62 ГК України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Згідно із ч.1 ст.63 ГК України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні може діяти, зокрема, комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст. 63 ГК України залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який призначається (обирається) засновником (наглядовою радою такого підприємства у разі її утворення), керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.

Аналіз положень статуту КП Агрофірма радгосп «Білозерський», наведений вище свідчить про, що КП є комунальним унітарним комерційним підприємством, створеним відповідно до законодавства. Засновником і власником КП є Білозірська селищна рада.

Підприємство очолює директор, якого призначає, звільняє з посади, припиняє повноваження голова Білозерської селищної ради або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження. При наймі керівника з ним укладається контракт, в якому визначаються строк трудового договору, права, обов'язки і відповідальність директора, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови трудового договору за погодженням сторін.

Звільнення з посади та розірвання контракту з директором здійснюється головою Білозерської селищної ради або особи, що здійснює його повноваження з підстав , визначених Статутом, у тому числі у зв'язку з припиненням повноважень директора відповідно до вимог п.5 ст. 41 Кодексу законів про працю України. Дія контракту припиняється з інших підстав передбачених законодавством та цим контрактом.

Комунальні підприємства, засновані на власності територіальної громади, що є єдиним власником відповідного підприємства, вважаються унітарними. Отже, КП є комунальним унітарним підприємством.

Ч.ч. 1-6 ст. 65 ГК України унормовано, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом) відповідно до закону.

Зазначені правові норми є правовою підставою для укладання контракту з керівником підприємства незалежно від форми власності.

Відповідно до ч.1-4 ст. 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Ч.7 ст. 78 ГК України визначає, що органами управління комунального унітарного підприємства є керівник підприємства, який призначається (обирається) органом, до сфери управління якого належить підприємство, або наглядовою радою цього підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав); наглядова рада підприємства (у разі її утворення), яка в межах компетенції, визначеної статутом підприємства та законом, контролює і спрямовує діяльність керівника підприємства.

З огляду на повноваження засновника унітарного підприємства, що визначені ст. 63 ГК України, можна зробити висновок, що засновник унітарного підприємства володіє всіма правами, належними власнику корпоративних прав. Отже, саме територіальні громади набувають і здійснюють корпоративні права у комунальному унітарному підприємстві опосередковано через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до ч.3 ст. 99 ЦК України у редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 1255-VII, члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.

Офіційне тлумачення цієї норми права міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010.

Конституційний Суд України у Рішенні від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України зазначив, що зміст положень статті 99 ЦК України треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу щодо виконання обов'язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Законом № 1255-VII внесено зміни до ч.3 ст. 99 ЦК України. Так, відповідно до ч.3ст.99, в редакції Закону № 1255-VII, повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Одночасно, як механізм практичної реалізації цієї норми права, Законом № 1255-VII частину першу статті 41 доповнено пунктом 5 такого змісту: « 5) припинення повноважень посадових осіб».

Отже, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України крім підстав, передбачених ст. 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Припинення повноважень члена виконавчого органу підприємства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання із ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу підприємства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у ст. 99 ЦК України.

Отже, п. 5 ч.1 ст. 41 КЗпП України кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 99 ЦК України.

Необхідність таких норм зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу підприємства право на управління ним. За цих умов і припинення трудового договору з керівником підприємства також залежить саме від суб'єктивної волі власника.

Тобто у разі якщо спір стосується припинення повноважень члена виконавчого органу, то на такі правовідносини поширюються положення ч.3 ст. 99 ЦК України. З огляду на передбачену законодавством процедуру припинення повноважень члена виконавчого органу позивач, у розумінні п. 5 ч.1 ст. 41КЗпП, був посадовою особою комунального підприємства, а тому на нього поширюється підстава для звільнення, передбачена п. 5 ч.1 ст. 41 КЗпП України

Щодо наявності у позивача статусу посадової особи.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов.

Крім підстав, передбачених ст. 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: серед яких встановлений п.5 випадок - припинення повноважень посадових осіб.

Доводи позивача, про те що правило п. 5 ч.1 статті 41 КЗпП України не поширюється на посаду керівників комунальних підприємств - є необґрунтованими. У правових висновках, викладених у постановах Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі №815/3200/16; від 06.08.2020 року у справі № 186/294/16-а, від 14.09.2021 у справі №490/4465/18, зокрема заначено наступне:

«Стаття 41 КЗпП України не містить жодних застережень стосовно можливості розповсюдження вимог цієї статті на посадових осіб місцевого самоврядування.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне окреслити як виключну правову проблему питання про те, на яке коло посадових осіб, окрім першої особи - керівника підприємства (товариства), можуть поширюватись положення п. 5 ч.1 статті 41 КЗпП України як підстава для звільнення»

Тобто, згідно вищевказаних позицій Верховного Суду, норми п. 5 ч.1 статті 41 КЗпП України безумовно поширюються на посадових осіб місцевого самоврядування та перших осіб керівників підприємств, що повністю відповідає обставинам даної справи та нівелює доводи позивача.

У правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 20.12.2020 у справі №487/2178/19 зокрема заначено:

«Передбачена п. 5 ч.1 ст. 41 КЗпП України підстава розірвання трудового договору не передбачає необхідності попереднього повідомлення про звільнення, з'ясування вини працівника, доцільності та причини звільнення, врахування попередньої роботи та інших позитивних результатів діяльності працівників»

За п. 5 ч.1 ст. 41 КЗпП України підставою для розірвання договору є рішення власника в особі його вищого органу управління або виконавчого органу, що наділений повноваженнями з прийому/звільнення працівників. Таким чином, припинення трудового договору з посадовою особою на підставі п. 5 ч. ст. 41 КЗпП України залежить від волі роботодавця.

У законодавстві про працю визначення поняття «посадова особа» відсутнє.

У роз'ясненнях Державної інспекції України з питань праці від 24.07 2014 до категорії «посадових осіб» у розумінні п. 5 ст. 41 КЗпП України можна віднести, зокрема, категорію працівників, визначених як «посадові особи» в ст. 2 Закону України «Про державну службу», в ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», та як «службові особи» у примітці до ст. 364 Кримінального кодексу України. На думку цього органу, терміни «посадова особа» та «службова особа» є синонімічними.

До останніх, відповідно до абзацу першого пункту 1 примітки до ст. 364 Кримінального кодексу України, зокрема належать: особи, які обіймають постійно або тимчасово на підприємствах, установах або організаціях незалежно від форми власності посаду, пов'язану з виконанням організаційнорозпорядчих або адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням. Посадовими (службовими) особами вважаються особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації. Посадова особа наділена певним обсягом повноважень і в їх межах має право вчиняти дії, що породжують, змінюють або припиняють конкретні правовідносини (наприклад, право прийняття та звільнення працівників, застосування дисциплінарних чи адміністративних стягнень тощо). Адміністративно-господарські обов'язки передбачають наявність повноважень з управління і розпорядження майном підприємства, забезпечення контролю за господарськими операціями, у цій справі обов'язки з управління або розпорядження державним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо).

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 №5 «Про судову практику у справах про хабарництво», до осіб, які здійснюють організаційно-розпорядчі обов'язки, зокрема належать керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо). Крім того, поняття «посадова особа» розкрито в ГК України щодо посадових осіб підприємств, у тому числі заснованих на державній формі власності (державних підприємств).

Зокрема, відповідно до ст. 63 ГК України, одним із видів підприємств є державне підприємство, що діє на основі державної власності (абзац 5 ч.1 ст. 63 ГК України). Згідно з ч.3 ст. 65 ГК України керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Крім того, сама норма статті 41 КЗпП України не містить обмеження в застосуванні пункту 5 ч.1 цієї статті до керівників державних підприємств чи їх структурних підрозділів.

Отже, критерієм для застосування пункту 5 ч.1 ст. 41 КЗпП України є пов'язаність посади з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків.

Згідно Статуту КП Агрофірма радгосп «Білозерський» директор підприємства має наступні повноваження:

• Розпоряджається у встановленому порядку майном та коштами Підприємства. Укладати господарські угоди, контракти, договори на суму не більше п'яти мільйонів гривень без погодження Засновника/Власника. Укладати угоди, контракти, договори на суму більше п'яти мільйонів гривень із погодженням Засновника/Власника;

• Забезпечувати ефективне використання та збереження комунального майна, закріпленого за Підприємством;

• Організовувати роботу Підприємства;

• Призначати та звільняти з посади заступників директора Підприємства, спеціалістів та інших працівників Підприємства у встановленому порядку;

• Затверджувати функціональні обов'язки заступника директора, спеціалістів та інших працівників Підприємства;

• Відповідно до чинного законодавства обирати форми та системи оплати праці, встановлює розміри тарифних ставок, відрядних розцінок, посадових окладів, премій, винагород, надбавок та доплат працівникам на умовах, передбачених колективним договором;

• Забезпечувати дотримання законодавства України в діяльності Підприємства

Здійснювати інші повноваження щодо оперативного управління Підприємством, що не належать до виключної компетенції Засновника/Власника та встановлені законодавством України, а також цим Статутом та договором.

Відповідно до контракту позивача від 21.10.2020 керівник зобов'язується здійснювати оперативне управління підприємством, забезпечувати його діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством майном, а орган управління майном зобов'язується створити належні умови для організації права Керівника.

Керівники комунальних підприємств, працюють на контрактній основі та призначаються на посаду сільськими, селищними міськими головам, або секретарем відповідної ради згідно повноважень визначених п. 10 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Аналіз вказаних обставин та норм дозволяє прийти до висновку, що посада директора КП агрофірма радгосп «Білозерський» відноситься до категорії посад пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, відповідно на керівника вказаного підприємства поширюються дія пункту 5 ч.1 ст. 41 КЗпП України.

Щодо посилань позивача на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного суду від 10.07.2024 у справі №573/1020/22, суд зазначає, що у ній проведено дослідження правовідносин з комунальним унітарним підприємством, яке здійснює господарську діяльність в галузі комунальних послуг, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів. Основною метою створення цього підприємства є надання комунальних послуг, що відображено у постанові суду.

У постанові Великої Палати Верховного суду, між сторонами виник спір, оскільки Позивач звернувся до відповідача із заявою про звільнення за власним бажанням на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України, що відрізняється від правовідносин між сторонами та обставин у цій справі.

В аспекті правовідносин, які досліджуються судом, слід звернути увагу на питання поділу юридичних осіб на юридичних осіб приватного та публічного права.

Поділ юридичних осіб на юридичних осіб приватного та публічного права пов'язаний з дуалізмом права (що передбачає умовний поділ права на публічне та приватне) і призначенням юридичної особи як інструменту участі в цивільному обороті, та має визначати, публічну чи приватну функцію виконує та чи інша юридична особа передовсім. У протиставленні цих двох видів організацій основною засадою є те, чи є така організація водночас і суб'єктом публічно-правових відносин.

Ознакою належності до кола суб'єктів публічних відносин є наділення їх якимись владними, управлінськими, сервісними функціями, зокрема й делегованими, що зумовлює можливість вступу такої організації у відносини субординації.

Тобто юридична особа публічного права - це передовсім суб'єкт публічного права, який наділений певними владними, управлінськими функціями, та з метою забезпечення його функціонування як окремої організації у приватному праві має також правовий статус організації - юридичної особи, яка задля цього введена у цивільний обіг.

Відповідно до ч.2 ст. 81 ЦК України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до ст. 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

З аналізу ч.2 ст. 81 ЦК України можна зробити також висновок, що поділ юридичних осіб на юридичних осіб публічного права та юридичних осіб приватного права в українському цивільному законодавстві здійснено за таким критерієм як порядок їх створення. Головною відмінністю між цими юридичними особами приватного та публічного права є неспівпадіння правової природи юридичних актів, на підставі яких вони створюються.

Такий критерій як порядок створення юридичних осіб є похідним від правового призначення такого суб'єкта у праві. Тобто, крім відмінного порядку створення юридичних осіб приватного та публічного права, потрібно насамперед враховувати інші ознаки, якими характеризуються юридичні особи приватного та публічного права.

Як вже зазначалося, основною ознакою, якою характеризуються юридичні особи публічного права, є публічно-правова мета діяльності, що полягає в реалізації публічних інтересів (завдань, функцій) держави чи територіальної громади, які покладені на них Конституцією України та законодавчими актами.

Враховуючи викладене, до відмінних ознак юридичної особи публічного права, крім правової природи акту на підставі якого створюється така юридична особа, можна віднести публічний характер цілей, для яких вона створюється, наявність у неї владних повноважень, мету діяльності як публічно-правового утворення, яка обумовлюється державними інтересами чи інтересами територіальної громади.

Приписи ст. 169 ЦК України не забороняють територіальним громадам створювати також і юридичні особи приватного права, які не є учасниками владних управлінських відносин, можуть мати основну мету отримання прибутку для фінансування потреб місцевих бюджетів, тощо.

Отже під час вирішення питання щодо віднесення юридичних осіб, створених, зокрема, органами місцевого самоврядування до юридичних осіб приватного чи публічного права, потрібно враховувати мету діяльності створеної юридичної особи та чи має ця особа владно-управлінські функції делеговані їй державою (органом місцевого самоврядування). Якщо ж мета створення юридичної особи полягає в здійсненні нею комерційної діяльності, а не владно-управлінських функцій, то така особа є юридичною особою приватного права.

До того ж потрібно враховувати приписи ст. 81 ЦК України, які закріплюють поділ юридичних осіб на юридичних осіб приватного та публічного права за таким критерієм як порядок їх створення, а саме юридичні особи публічного права створюються розпорядчим актом, зокрема, органу місцевого самоврядування, й для таких осіб не передбачено їх створення на підставі статуту. Тоді як юридичні особи приватного права створюються винятково на підставі установчих документів, зокрема статуту.

У ч.ч. 2,3 ст. 169 ЦК України не міститься вичерпного переліку організаційно-правових форм юридичних осіб як публічного права, так і юридичних осіб приватного права, які можуть створювати органи місцевого самоврядування. Тобто комунальне підприємство, створене органом місцевого самоврядування, не є винятково юридичною особою публічного права. В такій організаційно-правовій формі може бути також і юридична особа приватного права.

У спірних правовідносинах згідно зі статутом КП , затвердженим рішенням Білозерської сільради, КП є комунальним унітарним комерційним підприємством, створеним відповідно до законодавства на базі комунального майна, що є спільною власністю . Підприємство здійснює господарську діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів з метою одержання прибутку. Підприємство є юридичною особою приватного права, створеною відповідно до ЦК України . Тож КП створене на підставі статуту, що не є характерним для юридичних осіб публічного права; засновник наділив це підприємство майном винятково з метою здійснення комерційної діяльності та не делегував жодні публічні повноваження для здійснення владно-управлінських функцій.

Розділом 2.1 Статуту, мета та предмет діяльності підприємства, визначено, що метою діяльності підприємства є: 2.2.1 Реалізація завдань, програм та рішень Білозерської селищної ради, рішень виконавчого комітету Білозерської селищної ради, розпоряджень та доручень селищного голови або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження; 2.1.2. Розвиток підприємства, створення додаткових робочих місць, здійснення виробничої та комерційної діяльності, втілення у виробництво досягнень науковотехнічного прогресу, ресурсозберігаючих та екологічно чистих технологій, одержання прибутку від своєї діяльності; 2.1.3. Забезпечення економічних та соціальних інтересів Підприємства та його членів; 2.1.4. Ефективне використання власного майна та коштів; 2.1.5.Збільшення обсягів виробництва та зниження собівартості виробленої продукції, надання послуг; 2.1.6. Впровадження нових форм організації та оплати праці. Пунктом 2.2.1, визначено предмет його діяльності, яким є: Виробництво сільськогосподарської продукції, її придбання, переробка, зберігання і реалізація.

Тобто, серед предмету та мети діяльності підприємства КП «Агрофірма радгосп «Білозерський» відсутні аналогічні до наведеної практики мета діяльності у вигляді надання комунальних та соціальних послуг населенню, що свідчить про те, що воно не є підприємством публічного права з наявністю відповідної мети діяльності.

Отже КП «Агрофірма радгосп «Білозерський», не є комунальним підприємством публічного права та не має мети діяльності пов'язаної з наданням комунальних чи соціальних послуг населенню, як відображено в постанові Великої Палати Верховного суду від 10.07.224 у справі №573/1020/22.

Ч.1 ст. 74 Господарського кодексу України передбачено, що державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту.

Відповідно до п. 5.2. Статуту підприємство очолює директор, якого призначає, звільняє з посади, припиняє повноваження голова Білозерської селищної ради або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження.

Пунктом 5.11 Статуту, передбачено, що директор може бути звільнений з посади головою Білозерської селищної ради до закінчення строку контракту, його повноваження можуть бути достроково припинені у випадках, передбачених контрактом, статутом або чинним законодавством. Разом з тим, за п. 5.12 Статуту, звільнення з посади та розірвання контракту з директором, здійснюється головою Білозерської селищної ради або особи, що здійснює його повноваження, зокрема: - за розпорядженням голови Білозерської селищної ради або особи, що здійснює його повноваження; - у зв'язку з припиненням повноважень директора відповідно до вимог п. 5 ст. 41 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до п. 6.1.11. Статуту, компетенцією засновника/власника є призначення та звільнення з посади директора Підприємства за розпорядженням голови Білозерської селищної ради або особи, що здійснює його повноваження, укладати та розривати трудовий контракт з директором Підприємства.

Відповідно до п. 6.1.12. Статуту, компетенцією засновника/власника є припинення повноважень директора Підприємства відповідно до вимог ч. 5 ст. 41 Кодексу законів про працю України за розпорядженням голови Білозерської селищної ради або особи, що здійснює його повноваження. п. 5.5 Статуту, визначено, що Посадовими особами Підприємства є директор, головний бухгалтер.

Відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», селищний голова призначає на посади та звільняє з посади керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України «Про культуру».

Таким чином, звільнення позивача, відбулось на підставі діючого статуту підприємства, що в розумінні ст. 74 ГК України, давало право його звільнити на підставі положень п. 5 ст. 41 Кодексу законів про працю України.

В зв'язку з чим, Розпорядженням секретаря Білозерської селищної ради від 09.06.2021 року №196 к припинено повноваження директора КП Агрофірма радгосп «Білозерський» Ощипка О.С., керуючись п. 5 ст. 41 КЗпП України, відповідно до п.п. 5.2, 5.11, 5.12, 6.1.12 Статуту КП Агрофірма радгосп «Білозерський».

Отже, правові висновки наведені позивачем щодо інших правовідносин, які розглядались Великою Палатою ВС, за статутом підприємства, не передбачали можливості звільнення на підставі ч.5 ст. 41 КЗпП України, на відміну від Статуту КП «Агрофірма радгосп «Білозерський», яким це право передбачив.

Як встановив суд, аналізуючи предмет та мету діяльності КП «Агрофірма радгосп «Білозерський», вбачається неможливість віднесення його до підприємства публічного права, в зв'язку з відсутністю таких ознак передбачених статутом підприємства.

Чинні в Україні нормативно-правові акти не містять інших, ніж порядок створення, критеріїв розмежування юридичних осіб на юридичних осіб публічного права та юридичних осіб приватного права.

Джерелом права в Україні є практика ЄСПЛ (ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ч.ч. 1, 5 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

ЄСПЛ розмежовує «неурядові організації» від «урядових організацій». Для того щоб визначити, чи належить конкретна юридична особа до певної категорії, необхідно проаналізувати її юридичний статус та, у разі доцільності, права, які надає цей статус, характер діяльності юридичної особи та контекст, за якого ця діяльність здійснюється, а також ступінь незалежності від органів влади. Зокрема, на думку ЄСПЛ, юридична особа є «неурядовою організацією», якщо вона керується в основному цивільним законодавством («company law»), не користується у своїй діяльності повноваженнями, що виходять за межі тих, які надаються загальним приватним правом («ordinary law»), і підпадає під юрисдикцію загальних, а не адміністративних судів.

Отже, для інших юридичних осіб (крім тих, які відповідно до ЦК України безумовно є юридичними особами публічного права), слід брати до уваги такі ознаки: 1) характер діяльності юридичної особи (зокрема, вид діяльності, сферу / галузь, в якій така діяльність здійснюється).

Для юридичної особи публічного права характерним є здійснення діяльності у сферах / галузях, які становлять публічний інтерес: інтерес держави, суспільства, територіальної громади, а також важливі для великої кількості осіб інтереси та потреби; 2) контекст діяльності юридичної особи. Юридична особа, яка здійснює фактичну основну діяльність як монополіст у певній сфері або у сфері певних монополій чи у сфері, яка повністю або значною мірою регулюється державою / територіальною громадою, має ознаки юридичної особи публічного права; 3) ступінь інституційної залежності юридичної особи від держави / територіальної громади. Йдеться про ситуації, коли у статутному капіталі юридичної особи частка державної чи комунальної власності перевищує 50% чи становить величину, яка забезпечує відповідним органам державного управління або місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів / дозволяє державі / територіальній громаді одноосібно формувати волю юридичної особи, коли держава / територіальна громада є активним учасником, впливає на справи юридичної особи, бере участь в оперативному управлінні тощо. Ця ознака стосується також і тих юридичних осіб (незалежно від їх організаційноправової форми), які інституціонально залежать від держави опосередковано (через інші юридичні особи публічного права); 4) рівень втручання держави / територіальної громади у фінансові справи юридичної особи. Вплив держави на формування / відновлення фінансової спроможності юридичної особи свідчить про наявність у неї ознак юридичної особи публічного права ; 5) функціональну залежність юридичної особи від держави / територіальної громади. Така залежність може полягати в тому, що держава / територіальна громада має високий ступінь державного нагляду і контролю за найважливішими аспектами діяльності юридичної особи.

Термін «урядові організації», на відміну від «неурядових організацій», включає юридичних осіб, які беруть участь у здійсненні державних повноважень або керують державною службою під контролем уряду.

Отже, для з'ясування питання, чи належить та чи інша юридична особа (об'єднання юридичних осіб) до юридичних осіб публічного права, необхідно аналізувати всю сукупність нормативно-правових актів та правовстановлюючих документів, які визначають правовий статус безпосередньо цієї юридичної особи (об'єднання).

Важливим критерієм самостійності КП «Агрофірма радгосп «Білозерський», по відношенню до повного впливу засновника Білозерської селищної ради на господарську діяльність підприємства зазначений у п. 7.11 Статуту підприємства, згідно якого, Засновник/Власник не несе відповідальності за зобов'язаннями підприємства, а Підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями Засновника/Власника, що по суті і відмежовує його від ознак притаманних комунальним підприємствам публічного права.

Суд звертає увагу на висновки, викладені у рішеннях ЄСПЛ: Справа «Михайленки та інші проти України»; Справа Державна холдингова компанія «Луганськвугілля» проти України; Справа «Новоселецький проти України»; Справа Лисейцева и Маслов проти Росії; в яких наведено аналіз правовідносин урядових підприємств, що можуть мати спільні ознаки з підприємствами публічного права.

Щодо доводів позивача про його звільнення в період усунення його від виконання обов'язків керівника КП.

Згідно тексту позовної заяви позивач зазначає, що на день його звільнення 09.06.2021 він був усунутий від виконання обов'язків керівника КП Агрофірми радгосп «Білозерський» відповідно до розпорядження Білозерської селищної ради від 27.04.2021 № 143 та не був наділений адміністративногосподарськими повноваженнями.

Розпорядженням секретаря Білозерської селищної ради Козачок О.Д. від 09.06.2021 № 195-к закінчено службове розслідування стосовно директора комунального підприємства Агрофірма радгосп «Білозерський» ОСОБА_1 . З 09.06.2021 припинено покладені на начальника служби безпеки КП Агрофірма радгосп «Білозерський» Керкеза С.А.- повноваження виконуючого обов'язки директора КП Агрофірма радгосп «Білозерський».

Суд приймає до уваги доводи відповідачів про те, що у зв'язку з прийняттям розпорядження від 09.06.2021 № 195-к, до ОСОБА_1 повернувся колишній обсяг повноважень за посадою директора КП, а обмеження викладенні в розпорядженні від 27.04.2021 № 143 припинили свою дію.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 як директор КП був наділений адміністративно-господарськими повноваженнями, на момент його звільнення, він перебував на посаді директора комунального підприємства Агрофірма радгосп «Білозерський» та був посадовою особою у розумінні п. 5 ст. 41 КЗпП України. Відповідно твердження позивача про відсутність у нього повноважень на момент звільнення - є безпідставними.

Посилання позивача на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07.07.2025 10 22.07.2020 р. № 569/15101/16 є неприйнятним, так як, в даній постанові зазначено, що «на час видачі наказу про звільнення були відсутні будь-які правові підстави для володіння, користування та розпорядження печатками, штампами, установчими документами та документами, що стосуються здійснення фінансово-господарської діяльності філії». Правовідносини, які складись та обставини які розглядались у цій постанові не є тотожними у справі, яка розглядається. Відповідно вказана правова позиція не є тотожною правовідносинам що виникли між сторонами у даній справі, у випадку з позивачем саме він займав посаду директора підприємства та виконував його повноваження на момент його звільнення.

Щодо доводів позивача про видачу трудової книжки.

З огляду на положення ст. 47 КЗпП України (у редакції, чинній на дату звільнення позивача), у поєднанні з пунктами 4.1 і 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 № 58, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 за № 110, роботодавець вважається таким, що виконав покладений на нього обов'язок щодо видачі трудової книжки, якщо він видав трудову книжку звільненому працівникові особисто в останній день роботи або якщо направив за місцем проживання працівника, який відсутній на роботі в день звільнення, повідомлення з пропозицією отримати трудову книжку. Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 28.12.2022 справа № 347/985/18.

Надані відповідачами акт та довідки свідчать відмову позивача отримання трудової книжки, ненадання згоди на її пересилання та відсутність заборгованості по заробітній платі.

09.06.2021 на адресу позивача через засоби поштового та кур'єрського зв'язку надіслано цінним листом розпорядження № 195-к від 09.06.2021, розпорядження №196-к від 09.06.2021, розпорядження №197-к від 09.06.2021, що підтверджується описом вкладення та квитанцією.

Разом з цим, даний лист повернувся на адресу Білозерської селищної ради з позначкою «отримувач був відсутній, телефон не відповідав», що підтверджено копією квитанції наявної в матеріалах справи. 10.06.2021, засобами поштового зв'язку відповідач повторно направив позивачу цінними листом: розпорядження № 195-к від 09.06.2021, розпорядження №196-к від 09.06.2021, розпорядження №197-к від 09.06.2021.

Вказаний цінний лист був отриманий відповідачем 15.06.2021, що підтверджується копіями опису вкладення, накладної, чеку та рекомендованого повідомлення про вручення додається, які наявні в матеріалах справи.

Враховуючи факт відмови позивача від отримання трудової книжки та відсутності його згоди на її пересилання, трудова книжка позивача направлена на зберігання до відділу кадрів КП Агрофірми радгосп «Білозерський». 10.06.2021 начальником відділу кадрів КП Агрофірми радгосп «Білозерський» Пшик Л.М. засобами поштового зв'язку на адресу позивача направлено повідомлення №2 від 10.06.2021 про необхідність терміново з'явитись у відділ кадрів для отримання трудової книжки та розрахунку по заробітній платі у зв'язку зі звільненням, що підтверджується копією повідомлення та квитанція поштового відправлення які наявні в матеріалах справи.

12.08.2021 начальником відділу кадрів КП Агрофірми радгосп «Білозерський» Пшик Л.М. засобами поштового зв'язку на адресу позивача повторно направлено повідомлення №801 від 12.08.2021 про необхідність з'явитись для отримання трудової книжки.

Згідно з пунктом 4.2 зазначеної Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника. За таких обставин доводи позовної заяви про невидачу працівнику трудової книжки в день звільнення не можуть бути підставою для поновлення працівника на роботі.

Враховуючи вищевикладені обставини, у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Білозерської селищної ради та КП Агрофірма радгосп «Білозерський» про скасування розпоряджень, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку не підлягають задоволенню та недоотриманої заробітної плати суд відмовляє за їх недоведеністю.

Вимоги щодо поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку недоотриманої заробітної плати не підлягають задоволенню, як вимоги, як є похідними від первісних. Доказів наявності боргу по зарплаті позивачем не надано.

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

За умовами ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, судове рішення прийнято у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідачів Білозерської селищної ради та Комунального підприємства Агрофірма радгосп “Білозерський» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунального підприємства Агрофірма радгосп “Білозерський» арбітражного керуючого Глуховського О.Ю. про скасування розпоряджень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у порядку ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 03 листопада 2025 р.

Копію рішення надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": представнику ОСОБА_1 адвокату Пацаловій Т.В.; Білозерській селищній раді; КП Агрофірма радгосп “Білозерський»; розпоряднику майном КП Агрофірма радгосп “Білозерський» арбітражному керуючому Глуховському О.Ю.

Суддя Л.І. Грабован

Попередній документ

131493483

Наступний документ

131493485

Інформація про рішення:

№ рішення:	131493484
№ справи:	916/4487/23
Дата рішення:	15.10.2025
Дата публікації:	05.11.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Одеської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; майнові спори, стороною в яких є боржник

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (03.09.2025)
Дата надходження:	31.07.2025
Предмет позову:	про стягнення

Розклад засідань:

Минулі засідання (53)

25.10.2023 15:30	Господарський суд Одеської області
04.12.2023 11:30	Господарський суд Одеської області
17.01.2024 10:30	Господарський суд Одеської області
17.01.2024 11:00	Господарський суд Одеської області
19.01.2024 14:00	Господарський суд Одеської області
23.01.2024 14:00	Господарський суд Одеської області
24.01.2024 14:00	Господарський суд Одеської області
02.02.2024 10:00	Господарський суд Одеської області
05.02.2024 10:00	Господарський суд Одеської області
06.02.2024 11:00	Господарський суд Одеської області
12.02.2024 11:00	Господарський суд Одеської області
21.02.2024 15:00	Господарський суд Одеської області
11.03.2024 12:00	Господарський суд Одеської області
08.04.2024 11:40	Господарський суд Одеської області
08.04.2024 12:40	Господарський суд Одеської області
15.04.2024 09:30	Господарський суд Одеської області
22.04.2024 11:00	Господарський суд Одеської області
22.04.2024 15:00	Господарський суд Одеської області
29.04.2024 11:00	Господарський суд Одеської області
13.05.2024 11:00	Господарський суд Одеської області
13.05.2024 11:30	Господарський суд Одеської області
10.06.2024 11:30	Господарський суд Одеської області
15.07.2024 12:00	Господарський суд Одеської області
15.07.2024 12:30	Господарський суд Одеської області
24.07.2024 11:00	Господарський суд Одеської області
14.08.2024 14:30	Господарський суд Одеської області
16.08.2024 10:00	Господарський суд Одеської області
16.09.2024 10:20	Господарський суд Одеської області
16.09.2024 10:40	Господарський суд Одеської області
21.10.2024 09:30	Господарський суд Одеської області
10.12.2024 12:00	Південно-західний апеляційний господарський суд
16.12.2024 16:00	Господарський суд Одеської області
23.12.2024 10:30	Господарський суд Одеської області
20.01.2025 11:40	Господарський суд Одеської області
28.01.2025 11:30	Південно-західний апеляційний господарський суд
17.02.2025 11:30	Господарський суд Одеської області
11.03.2025 11:30	Південно-західний апеляційний господарський суд
02.04.2025 15:00	Господарський суд Одеської області
27.05.2025 11:00	Касаційний господарський суд
02.06.2025 11:00	Господарський суд Одеської області
10.06.2025 12:30	Касаційний господарський суд
11.06.2025 14:10	Господарський суд Одеської області
24.06.2025 12:00	Касаційний господарський суд
16.07.2025 14:10	Господарський суд Одеської області
21.07.2025 11:00	Господарський суд Одеської області
06.08.2025 15:00	Господарський суд Одеської області
08.08.2025 09:50	Господарський суд Одеської області
13.08.2025 09:40	Господарський суд Одеської області
03.09.2025 15:30	Господарський суд Одеської області
12.09.2025 10:00	Господарський суд Одеської області
19.09.2025 11:20	Господарський суд Одеської області
29.09.2025 12:30	Господарський суд Одеської області
15.10.2025 14:00	Господарський суд Одеської області