65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"22" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2901/25
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства «Діолекс» до товариства з обмеженою відповідальністю «Юхимсфера» про стягнення 1 130 270,64 грн, -
Приватне підприємство «Діолекс» (далі по тексту - ПП «Діолекс») звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Юхимсфера» (далі по тексту - ТОВ «Юхимсфера») про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 130 270,64 грн, яка складається із суми основного боргу у розмірі 531 360,13 грн, неустойки у розмірі 579 182,54 грн, 3% річних у розмірі 4716,13 грн, збитків від інфляції у розмірі 15 011,84 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №ДП 02/04-2025 від 02.04.2025 в частині поставки товару.
Ухвалою від 07.08.2025 судом було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
ТОВ «Юхимсфера», яким не було виконано обов'язку щодо реєстрації електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», було повідомлено про розгляду судом даної справи шляхом направлення всіх ухвал суду на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 73025, Херсонська область, м. Херсон, пров. Учбовий, буд. 17.
Проте направлені на адресу відповідача поштові повідомлення були повернуті до суду з відмітками про відсутність адресата за вказаною адресою.
Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ТОВ «Юхимсфера» про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
15.10.2025 до суду від ПП «Діолекс» надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
02.04.2025 між ТОВ «Юхимсфера» (Постачальник) та ПП «Діолекс» (Покупець) було укладено договір поставки №ДП 02/04-2025, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов'язуються передати у власність Покупця мінеральні добрива відповідної якості і за ціною в порядку та строки, передбачені договором, а Покупець - прийняти та оплатити товар на умовах, визначених в цьому договорі. Найменування товару, кількість, асортимент, комплектність та інші характеристики товару, вартість товару, який поставляється згідно договору, вказується у відповідних специфікаціях та/або накладних на товар, що оформлюються на кожну поставку та є невід'ємною частиною договору. У разі, якщо вартість товару окремої поставки перевищує 100 тисяч гривень, підписання сторонами специфікації щодо такої поставки є обов'язковим.
Згідно з п. п. 2.3, 2.4 договору поставки №ДП 02/04-2025 від 02.04.2025 Постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару Покупцю на умовах DDP. (згідно Правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року), на склад Покупця за адресою. 55213, Миколаївська обл., Первомайський р-н, м. Первомайськ. Постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару в строк не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту оплати Покупцем рахунку на поставку товару, якщо інший строк письмово не погоджено сторонами.
Право власності на товар та ризик випадкового знищення, пошкодження товару переходить від Постачальника до Покупця в момент його фактичної передачі Покупцю. Передача товару оформляється шляхом проставлення відмітки про отримання товару на примірнику накладної, скріпленої підписом уповноваженої особи Покупця (п. 2.6 договору поставки №ДП 02/04-2025 від 02.04.2025).
Відповідно до п. 3.2 договору поставки №ДП 02/04-2025 від 02.04.2025 оплата за договором здійснюється Покупцем на умовах 100% попередньої оплати, згідно наданого рахунку.
Згідно з пп. 7.1.2 п. 7.2 договору поставки №ДП 02/04-2025 від 02.04.2025 у разі прострочення поставки товару Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі 1% від вартості не поставленого (несвоєчасно поставленого) товару за кожний день прострочення поставки товару.
Відповідно до п. 10.1 договору поставки №ДП 02/04-2025 від 02.04.2025 даний договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 02 квітня 2026 року При цьому закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов'язань за договором, а також від відповідальності за невиконання цих зобов'язань.
Найменування товару, упаковка, якісні характеристики, кількість та вартість (531 360,13 грн з ПДВ) були погоджені сторонами у специфікації до договору поставки №ДП 02/04-2025 від 02.04.2025 .
Згідно з п. п. 6-9 специфікації до договору поставки №ДП 02/04-2025 від 02.04.2025 орієнтовна дата поставки - 03.04.2025; кількість товару - 16,200 тон; термін та умови відвантаження - автомобільна партія протягом 3-х робочих днів з дати отримання оплати у розмірі 100% попередньої оплати під загальної вартості товару; порядок та строк оплати товару: 100% попередня оплата на розрахунковий рахунок Постачальника, реквізити якого зазначені в розділі 13 договору поставки.
02.04.2025 ТОВ «Юхимсфера» було виставлено позивачу рахунок №02899 на оплату товару за договором поставки №ДП 02/04-2025 від 02.04.2025 на суму 531 360,13 грн.
03.04.2025 ПП «Діолекс» було перераховано на рахунок ТОВ «Юхимсфера» грошові кошти у розмірі 531 360,13 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1862, у призначенні платежу якої зазначено: за моно амоній фосфат (Амофос)-16.2 т. зг. рах.№02899 від 02.04.2025.
Слід зазначити, що обставина перерахування позивачем на рахунок відповідача грошових коштів у розмірі 531 360,13 грн підтверджується також випискою по рахунку позивача за період з 01.04.2025 по 25.09.2025, на якій наявні печатки банку.
20.06.2025 ПП «Діолекс» звернулося до ТОВ «Юхимсфера» із претензією, у якій просило відповідача виконати зобов'язання за договором поставки №ДП 02/04-2025 від 02.04.2025 або повернути суму попередньої оплати та сплатити неустойку. На підтвердження направлення претензії на адресу відповідача, яка не була вручена ТОВ «Юхимсфера» у відділенні поштового зв'язку, позивачем було надано суду конверт разом з рекомендованим повідомленням.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
В силу положень ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Предметом заявленого ПП «Діолекс» позову є вимоги про стягнення з ТОВ «Юхимсфера» суми попередньої оплати у розмірі 531 360,13 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №ДП 02/04-2025 від 02.04.2025 в частині поставки товару після перерахування позивачем грошових коштів.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 02.04.2025 між ТОВ «Юхимсфера» та ПП «Діолекс» було укладено договір поставки №ДП 02/04-2025, за умовами якого відповідачем були прийняті на себе зобов'язання поставити позивачу товар в строк не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту оплати Покупцем рахунку.
При цьому у специфікації до договору сторонами було передбачено, що орієнтовною датою поставки є 03.04.2025.
03.04.2025 ПП «Діолекс» було перераховано на рахунок ТОВ «Юхимсфера» грошові кошти у розмірі 531 360,13 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1862, а також випискою по рахунку позивача за період з 01.04.2025 по 25.09.2025.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 ЦК України).
За змістом ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Проте докази виконання ТОВ «Юхимсфера» зобов'язань за договором поставки №ДП 02/04-2025 від 02.04.2025 в частині поставки позивачу товару в матеріалах справи відсутні.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Умовою застосування ч. 2 ст. 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Висновок Верховного Суду щодо застосування ч. 2 ст. статті 693 ЦК України є послідовним та наведений у постановах від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22, від 07.02.2018.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів виконання ТОВ «Юхимсфера» прийнятих на себе зобов'язань за договором №ДП 02/04-2025 від 02.04.2025 ні протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту оплати Покупцем товару, тобто у строк до 06.04.2025, ні станом на дату вирішення судом даного спору по суті, господарський суд доходить висновку про наявність у позивача права, визначеного ст. ст. 693 ЦК України, вимагати повернення попередньої оплати.
З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ПП «Діолекс» вимог у цій частині позову шляхом присудження до стягнення з ТОВ «Юхимсфера» попередньої оплати у розмірі 531 360,13 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З посиланням на приписи ст. 625 ЦК України позивачем було заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 4716,13 грн, які були нараховані на суму попередньої оплати з 07.04.2025 до 23.07.2025; збитків від інфляції у розмірі 15 011,84 грн, нарахованих на суму попередньої оплати з урахуванням показників інфляції за квітень-червень 2025 року.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 по справі №918/631/19 дійшла висновку, що правовідношення, в якому у зв'язку з фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.
Проаналізувавши здійснений ПП «Діолекс» розрахунок, суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, що має наслідком задоволення заявлених ПП «Діолекс» вимог у цій частині позову шляхом присудження до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4716,13 грн, збитків від інфляції у розмірі 15 011,84 грн.
Крім того, з посиланням на умови пп. 7.1.2 п. 7.2 договору поставки №ДП 02/04-2025 від 02.04.2025, а також приписи чинного законодавства, позивачем було заявлено до стягнення неустойку у розмірі 579 182,54 грн, яка була нарахована на суму попередньої оплати протягом періоду з 06.04.2025 до 23.07.2025.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Враховуючи наявність в укладеному між сторонами договорі поставки №ДП 02/04-2025 від 02.04.2025 такої міри відповідальності як сплата неустойки у випадку прострочення поставки товару, господарський суд, перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позивачем вимог в цій частині позову шляхом присудження до стягнення з відповідача неустойки у розмірі 579 182,54 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених приватним підприємством «Діолекс» позовних вимог шляхом присудження до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Юхимсфера» основного боргу у розмірі 531 360,13 грн, неустойки у розмірі 579 182,54 грн, 3% річних у розмірі 4716,13 грн, збитків від інфляції у розмірі 15 011,84 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Юхимсфера» /73025, Херсонська область, м. Херсон, пров. Учбовий, буд. 17; ідентифікаційний код 31089010/ на користь приватного підприємства «Діолекс» /55241, Миколаївська область, Первомайський район, м. Первомайськ, вул. Берегова, буд. 12; ідентифікаційний код 31099998/ основний борг у розмірі 531 360,13 грн /п'ятсот тридцять одна тисяча триста шістдесят грн 13 коп./, 1% (неустойку) у розмірі 579 182,54 грн /п'ятсот сімдесят дев'ять тисяч сто вісімдесят дві грн 54 коп./, 3% річних у розмірі 4 716,13 грн /чотири тисячі сімсот шістнадцять грн 13 коп./, збитки від інфляції у розмірі 15 011,84 грн /п'ятнадцять тисяч одинадцять грн 84 коп./, судовий збір у розмірі 16 954,06 грн /шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири грн 06 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 03 листопада 2025 р.
Суддя С.П. Желєзна