ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.11.2025Справа № 910/573/25
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/573/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтелектуальний транспортний сервіс (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63; код ЄДРПОУ 41469218)
до відповідача Державного підприємства Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр (0101, м. Київ, вул. Деревообробна, 1; код ЄДРПОУ 00994207)
про стягнення 5 259 055, 54 грн,
без виклику сторін,
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс» (надалі - ТОВ «Інтелектуальний транспортний сервіс») з позовом про стягнення з Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» (надалі - ДП «ЛІАЦ») про стягнення 5 259 055, 54 грн., а саме: 1) заборгованість з оплати поставленого програмного забезпечення та наданих послуг за договором 13/06-1 від 13.06.2024 у сумі 4 699 999,60 грн., 2) заборгованість з повернення забезпечення виконання договору у сумі 259 999,98 грн., 3) 1 810,66 грн. у виді санкції на підставі п.9.2 Договору про закупівлю в розмірі 0,1% річних, 4) 278 331,83 грн. інфляційних витрат основної заборгованості на підставі ст. 625 ЦК України, 5) 15 397,08 грн. інфляційних витрат суми забезпечення на підставі ст. 625 ЦК України, 6) 3% річних суми забезпечення на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 3 516, 39 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2025 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду, у визначений спосіб, шляхом: зазначення відомостей про наявність/відсутність у відповідача електронного кабінету; подання до суду належних та допустимих доказів направлення копії позовної заяви з додатками адресу відповідача; доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.
30.01.2025 через систему Електронний суд від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 03.03.2025.
21.02.2025 через систему «Електронний суд» позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі.
21.02.2025 через систему «Електронний суд» від Державного підприємства Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр надійшов Відзив на позовну заяву.
21.02.2025 через систему «Електронний суд» від Державного підприємства Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр надійшло заперечення на заяву про витребування доказів.
24.02.2025 в системі «Електронний суд» сформовано заяву про виправлення описки у прохальній частині клопотання про зупинення провадження у справі. Дана заява надійшла до суду 25.05.2025.
05.03.2025 через систему «Електронний суд» від Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» подано клопотання про відкладання розгляду справи № 910/573/25.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 відкладено підготовче засідання у даній справі на 09.04.25 о 15:30 год.
17.03.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс» надійшло клопотання про долучення доказів.
09.04.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс» надійшло клопотання про долучення доказів.
06.05.2025 через систему «Електронний суд» від Державного підприємства "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" подано заперечення на клопотання позивача про долучення доказів.
06.05.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс» подано клопотання про долучення доказів.
07.05.2025 через систему «Електронний суд» від Державного підприємства "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" надійшло клопотання про перенесення судового засідання через хворобу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 відкладено підготовче засідання у даній справі 04.06.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс» про визнання поважними причини пропуску від 04.06.2025 та долучення до матеріалів справи доказів, які було подано 05.05.2025 та у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс» про долучення доказів від 05.05.2025 відмовлено.
27.06.2025 через систему Електронний суд від Яцина Сергія Вадимовича надійшла заява, в якій просить схвалити участь представників Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» - адвоката Яцини С.В та адвоката Пустовіт Ю.Ю. у судовому засіданні 02.07.2025 о 14 год. 15 хв. по справі 910/573/25 в режимі відео конференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 заяву Яцина Сергія Вадимовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
29.07.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс» подано додаткові пояснення у справі.
09.08.2025 через систему «Електронний суд» від представника Державного підприємства "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2025 заяву Зарічного Івана Ярославовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
12.08.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю Інтелектуальний транспортний сервіс надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копію рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2025, постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2025.
19.08.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс» надійшло клопотання про визнання зловживання процесуальними правами.
21.08.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс» надійшли додаткові пояснення у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у задоволенні клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Інтелектуальний транспортний сервіс про визнання заяви представника відповідача адвоката Зарічного І.Я. щодо перерви у судовому засіданні (перенесенні судового засідання) з 13.08.2025 на іншу дату зловживанням процесуальним правом, заявленою із відсутністю підстав, передбачених ч. 5 ст. 183 ГПК України відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2025.
30.09.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс» надійшло клопотання про долучення доказів витрат на правову допомогу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інтелектуальний транспортний сервіс задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр (0101, м. Київ, вул. Деревообробна, 1; код ЄДРПОУ 00994207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтелектуальний транспортний сервіс (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63; код ЄДРПОУ 41469218) заборгованість у розмірі 4 699 999 (чотири мільйони шістсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 60 коп. Стягнуто з Державного підприємства Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр (0101, м. Київ, вул. Деревообробна, 1; код ЄДРПОУ 00994207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтелектуальний транспортний сервіс (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63; код ЄДРПОУ 41469218) судовий збір у розмірі 70 499 (сімдесят тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 99 коп. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
21.10.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю Інтелектуальний транспортний сервіс надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №10/573/25 про відшкодування судових витрат у розмірі 21 000 грн.
Відповідач (представник відповідача) клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не подано.
До Господарського сулу міста Києва 21.10.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю Інтелектуальний транспортний сервіс надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №10/573/25 про відшкодування судових витрат у розмірі 21 000 грн.
В поданій заяві представник позивача зазначає наступне: господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі №910/573/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтелектуальний транспортний сервіс (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63; код ЄДРПОУ 41469218) до Державного підприємства Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр (0101, м. Київ, вул. Деревообробна, 1; код ЄДРПОУ 00994207) про стягнення 5 259 055, 54 грн.
Відповідно до вступної та резолютивної частини рішення, Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інтелектуальний транспортний сервіс задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр (0101, м. Київ, вул. Деревообробна, 1; код ЄДРПОУ 00994207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтелектуальний транспортний сервіс (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63; код ЄДРПОУ 41469218) заборгованість у розмірі 4 699 999 (чотири мільйони шістсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 60 коп. Також стягнуто з Державного підприємства Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр (0101, м. Київ, вул. Деревообробна, 1; код ЄДРПОУ 00994207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтелектуальний транспортний сервіс (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63; код ЄДРПОУ 41469218) судовий збір у розмірі 70 499 (сімдесят тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 99 коп.
В процесі судового розгляду справи позивачем понесені наступні судові витрати: витрати на професійну правничу допомогу (адвоката).
Згідно з вимогами ч.1 ст 123 ГПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
16.03.2025 представником позивача було надано договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт, рахунок та платіжне доручення на суму 12 000,00 грн.
30.09.2025 представником позивача було надано договір про надання правової допомоги, додаткові угоди, акт виконаних робіт, рахунок та платіжне доручення на суму 9 000,00 грн.
Відтак, до закінчення розгляду справи та до судових дебатів позивач надав докази понесених витрат, та відповідно у поданій заяві просить суд стягнути з Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» судові витрати в розмірі 21 000,00 грн.
Розглядаючи заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при ухваленні додаткового рішення по справі, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною другою ст. 244 ГПК України встановлено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
Статтею 221 ГПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно вищезазначеним приписам Господарського процесуального кодексу України, у випадку, визначеному частиною третьою ст. 244 ГПК України, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. Частиною другою цієї статті визначено, що суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Так, відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з частинами 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом встановлено, що відповідно до матеріалів справи, представник позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс») подаючи до суду позовну заяву позивач зазначив, що ним будуть понесені витрати на правову допомогу адвоката, докази на підтвердження яких будуть надані у порядку та строки, визначені ГПК України.
До завершення судових дебатів, представник позивача подав клопотання про долучення доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
У відповідності до приписів ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України представник позивача подав докази понесених судових витрат у строк, встановлений ГПК України.
Суд зазначає, що заявник з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі звернувся, у строки передбачені ч. 8 ст. 129 ГПУ України.
Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 21 000 грн. до заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу було додано копії наступних документів: Договір №01 від 02.12.2024 про надання професійної правничої допомоги, Додаткову угоду від 17.01.2025 до Договору №01 від 02.12.2024 про надання професійної правничої допомоги, акт про надання професійної правничої допомоги від 17.01.2025 до Договору №01 від 02.12.2024 про надання професійної правничої допомоги, платіжна інструкція №1222 від 17.01.2025 (сума 48 000 грн), рахунок №1 від 17.01.2025, Додаткова угода від 05.03.2025 до Договору №02 від 02.12.2024 про надання професійної правничої допомоги, акт про надання професійної правничої допомоги від 05.03.2025, рахунок №2 від 05.03.2025, платіжна інструкція №1248 від 10.03.2025, Додаткова угода від 21.08.2025, акт №01 від 21.08.2025, рахунок №5 від 21.08.2025, платіжна інструкція №1369 від 22.08.2025, Додаткову угоду від 16.06.2025, акт про надання професійної правничої допомоги від 30.06.2025, рахунок №3 від 30.06.2025, платіжна інструкція №1338 від 07.07.2025, Додаткова угода 02.06.2025, рахунок №3 від 02.06.2025, акт надання професійної правничої допомоги від 02.06.2025, платіжна інструкція №1304 від 02.06.2025, ордер серії АА №1585668 від 26.05.2025, ордер серії АА №1404815 від 02.12.2024, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю ЗП 002665.
Відповідно до матеріалів справи встановлено, що 02.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс» та Адвокатським об'єднанням «ЖУКОВ ЛІГАЛ ФЕМІЛІ ОФІС» було укладено Договір №01 про надання професійної правничої допомоги, згідно пп.2.1 п. 2 якого зазначено, що Адвокатське бюро, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов'язання з надання наступної професійної правничої допомоги: підготовка позовної заяви щодо стягнення коштів за поставлене програмне забезпечення в рамках виконання договору №13/06-1 від 13.06.2024 (за результатами проведення публічних торгів UA-2024-05-27-012615-а), збір доказів, пошук правових позицій, пошук свідків; складання клопотання про витребування доказів; подальше складання відповіді на відзив.
Професійну правничу допомогу, що надається Адвокатським бюро, Клієнт оплачує в гривнях, шляхом переказу на рахунок, вказаний у реквізитах до цього договору, протягом 5 днів з дати виставлення рахунку на оплату, що дорівнює 36 000 грн, без ПДВ, яка складається з наступної суми, серед іншого, зокрема: підготовка позовної заяви щодо стягнення коштів за поставлене програмне забезпечення в рамках виконання договору №13/06-1 від 13.06.2024 (за результатами проведення публічних торгів UA-2024-05-27-012615-а), збір доказів, пошук правових позицій, пошук свідків; складання клопотання про витребування доказів; подальше складання відповіді на відзив - 12 000 грн (пп. 4.1 п. 4 Договору).
Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х робочих днів з моменту отримання клієнтом рахунку (п. 4.2 Договору).
За результатами надання професійної правничої допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським бюро професійної правничої допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту Адвокатським бюро електронною поштою. На письмову вимогу клієнта, адвокатське бюро може надавати акти про надання професійної правничої допомоги, в яких буде вказано перелік наданої правничої допомоги із ідентифікацією (п. 4.3 Договору).
Даний договір укладений на строк до 31.12.2025 та набирає чинності з моменту його підписання (п. 7.1 Договору).
Додатковою угодою від 17.01.2025, сторони уклали цю додаткову угоду, серед іншого, про викладення п. 2.1 та п. 4.1 договору в іншій редакції. Пункт 4.1 викладено у наступній редакції: «п. 4.1 професійну правничу допомогу, що надається Адвокатським бюро, Клієнт оплачує в гривнях, шляхом переказу на рахунок, вказаний у реквізитах до цього договору, протягом 5 днів з дати виставлення рахунку на оплату, що дорівнює 48 000 грн, без ПДВ..».
Актом про надання професійної правничої допомоги від 17.01.2025, адвокатським бюро надано клієнту на загальну суму 48 000 грн, серед яких 12 000 грн розгляд справи №910/573/25: професійна правнича допомога: підготовка позовної заяви щодо стягнення коштів за поставлене програмне забезпечення в рамках виконання договору №13/06-1 від 13.06.2024 (за результатами проведення публічних торгів UA-2024-05-27-012615-а), збір доказів, пошук правових позицій, пошук свідків; складання клопотання про витребування доказів; подальше складання відповіді на відзив.
Адвокатським бюро - клієнту виставлено рахунок №1 від 17.01.2025 на суму 48 000 грн, серед яких 12 000 грн за розгляд справи №910/573/25.
Відповідно до платіжної інструкції №1222 від 17.01.2025, Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс» перерахувало на рахунок Адвокатського об'єднання «ЖУКОВ ЛІГАЛ ФЕМІЛІ ОФІС» 48 000 грн, зокрема за розгляд справи №910/573/25 сплачено 12 000 грн, в призначення платежу зазначено - оплата за надання професійної правничої допомоги по договору №01 від 02.12.2024, без ПДВ.
21.08.2025 сторонами укладено та підписано Додаткову угоду, в якій також зазначено щодо п. 2.1, п. 4.1 Договору, та викладено пункт 4.1 в наступній редакції: «п. 4.1 професійну правничу допомогу, що надається Адвокатським бюро, Клієнт оплачує в гривнях, шляхом переказу на рахунок, вказаний у реквізитах до цього договору, протягом 5 днів з дати виставлення рахунку на оплату, що дорівнює 139 000 грн, без ПДВ, яка складається з наступних сум, зокрема і щодо справи №910/573/25:
підготовка додаткових пояснень за преюдиційними фактами (встановленими у постанові суду апеляційної інстанції за справою №910/511/25) у справі №910/573/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс» до Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» про стягнення 5 259 055, 54 грн - 2 500 грн;
підготовка додаткових пояснень за преюдиційними фактами (встановленими у постанові суду апеляційної інстанції за справою №910/1823/25) у справі №910/573/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс» до Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» про стягнення 5 259 055, 54 грн - 2 500 грн;
підготовка заяви про зловживання процесуальними правами сторони у справі №910/573/25, а саме стосовно визнання заяви представника відповідача адвоката Зарічного І.Я. щодо перерви у судовому засіданні (перенесені судового засідання) з 13.08.2025 на іншу дату зловживанням процесуальним правом, заявленою із відсутністю підстав, передбачених ч. 5 ст. 183 ГПК України - 4 000 грн.
Актом №01 про надання професійної правничої допомоги від 21.08.2025, адвокатським бюро надано клієнту на загальну суму 24 000 грн, серед яких 9 000 грн за розгляд справи №910/573/25: підготовка додаткових пояснень за преюдиційними фактами (встановленими у постанові суду апеляційної інстанції за справою №910/511/25) у справі №910/573/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс» до Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» про стягнення 5 259 055, 54 грн - 2 500 грн; підготовка додаткових пояснень за преюдиційними фактами (встановленими у постанові суду апеляційної інстанції за справою №910/1823/25) у справі №910/573/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс» до Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» про стягнення 5 259 055, 54 грн - 2 500 грн; підготовка заяви про зловживання процесуальними правами сторони у справі №910/573/25, а саме стосовно визнання заяви представника відповідача адвоката Зарічного І.Я. щодо перерви у судовому засіданні (перенесені судового засідання) з 13.08.2025 на іншу дату зловживанням процесуальним правом, заявленою із відсутністю підстав, передбачених ч. 5 ст. 183 ГПК України - 4 000 грн.
Адвокатським бюро - клієнту виставлено рахунок №5 від 21.08.2025 на загальну суму 24 000 грн, серед яких 9 000 грн за розгляд справи №910/573/25.
Відповідно до платіжної інструкції №1369 від 22.08.2025, Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс» перерахувало на рахунок Адвокатського об'єднання «ЖУКОВ ЛІГАЛ ФЕМІЛІ ОФІС» 24 000 грн, зокрема за розгляд справи №910/573/25 сплачено 9 000 грн, в призначення платежу зазначено - оплата за надання професійної правничої допомоги по договору №01 від 02.12.2024, за рахунком №5 від 21.08.2025, без ПДВ.
Згідно з абз. 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:
(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);
(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;
(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;
(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;
(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. п. 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 викладено правову позицію, згідно з якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив'язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Схожа правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 15 та 2 ГПК України має обов'язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
У контексті наведеного вище, колегія суддів у постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22 наголошує на тому, що подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 ГПК України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п'ятої статті 129 цього Кодексу.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Суд зазначає, що у розгляді питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).
Ураховуючи вищенаведене нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, керуючись зазначеними критеріями оцінки судових витрат на професійну правничу допомогу, ураховуючи характер спору (предметом касаційного оскарження були додаткові рішення судів попередніх інстанцій) та розумну необхідність судових витрат для розгляду конкретної справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів касаційної інстанції, дослідивши заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та додані до неї документи, а також заперечення відповідача на таку заяву, вважає, що розмір заявлених позивачем до розподілу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн не відповідає критеріям розумності їхнього розміру, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), та не є співрозмірними зі складністю справи (вирішення процесуальних питань обґрунтованості розподілу судових витрат) та виконаними адвокатом обсягом робіт (наданими послугами).
Оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, суд виходить з того, що відповідні витрати не повинні мати надмірний характер, а також мають відповідали критеріям співмірності, розумності та обґрунтованості такого розміру, з урахуванням обставин справи.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу .
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Також відповідно до практики ЄСПЛ, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).
Таким чином, виходячи з наданих позивачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи суд виходить із загальних критеріїв оцінки послуг з надання правової (правничої) допомоги з урахуванням обсягу та змісту підготованих адвокатом документів.
Зокрема, суд оцінює та досліджує подані позивачем документи та встановлює, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не подавав адвокат під час розгляду справи явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджуються заявлені до відшкодування суми, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвокатів, необхідних для надання правничої допомоги.
За результатами здійсненого судом аналізу наданих позивачем доказів, суд наголошує, що згідно приписів чинного господарського процесуального законодавства вартість наданої учаснику справи професійної правничої допомоги оцінюється судом виходячи з критеріїв складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
17.01.2025 на підставі акту про надання професійної правничої допомоги, сторони погодили, що на виконання умов Договору Адвокатом виконанні наступні послуги в рамках справи 910/573/25: професійна правнича допомога: підготовка позовної заяви щодо стягнення коштів за поставлене програмне забезпечення в рамках виконання договору №13/06-1 від 13.06.2024 (за результатами проведення публічних торгів UA-2024-05-27-012615-а), збір доказів, пошук правових позицій, пошук свідків; складання клопотання про витребування доказів; подальше складання відповіді на відзив на загальну суму - 12 000 грн.
Крім цього, 21.08.2025 на підставі акту №01 про надання професійної правничої допомоги, сторони погодили, що на виконання умов Договору Адвокатом виконанні наступні послуги в рамках справи 910/573/25: підготовка додаткових пояснень за преюдиційними фактами (встановленими у постанові суду апеляційної інстанції за справою №910/511/25) у справі №910/573/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс» до Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» про стягнення 5 259 055, 54 грн - 2 500 грн; підготовка додаткових пояснень за преюдиційними фактами (встановленими у постанові суду апеляційної інстанції за справою №910/1823/25) у справі №910/573/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс» до Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» про стягнення 5 259 055, 54 грн - 2 500 грн; підготовка заяви про зловживання процесуальними правами сторони у справі №910/573/25, а саме стосовно визнання заяви представника відповідача адвоката Зарічного І.Я. щодо перерви у судовому засіданні (перенесені судового засідання) з 13.08.2025 на іншу дату зловживанням процесуальним правом, заявленою із відсутністю підстав, передбачених ч. 5 ст. 183 ГПК України - 4 000 грн, на загальну суму - 9 000 грн.
Відповідно до матеріалів справи, а саме доданих додатків, представником позивача зазначається загальна сума наданих позивачу послуг - 21 000, 00 грн.
Аналіз змісту описаних робіт в актах від 17.01.2025, 21.08.2025 свідчить, що адвокат позивача визначив лише один критерій для визначення суми, яка підлягає до сплати - фіксовану суму гонорару. Разом з тим заявник не обґрунтував розміру заявленої суми до стягнення з урахуванням того, що такі витрати є не лише фактичними, але й розумними у своєму розмірі та неминучими.
Як вбачається з копії акту надання послуг від 17.01.2025, від 21.08.2025 адвокатом було, зокрема, надано послуги: зі збору доказів, пошук правових позицій, пошук свідків, складання клопотання про витребування доказів, подальше складання відповіді на відзив, підготовки додаткових пояснень за преюдиційними фактами (встановленими у постанові суду апеляційної інстанції за справою №910/511/25, №910/1823/25).
Разом з тим, суд зазначає, що фактично підготовка позовної заяви по суті включає вже в себе збір доказів, пошук правових позицій, пошук свідків, складання клопотання про витребування доказів, подальше складання відповіді на відзив, підготовки додаткових пояснень за преюдиційними фактами (встановленими у постанові суду апеляційної інстанції за справою №910/511/25, №910/1823/25).
Також складність виконаних адвокатом позивача робіт (наданих послуг) з надання клієнту усних консультацій, правового аналізу справи з урахуванням практики та визначенням стратегії не є співмірною із заявленим розміром витрат на правничу допомогу.
Суд зазначає, що відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Щодо наданої допомоги адвокатським бюро клієнту в частині підготовки заяви про зловживання процесуальними правами сторони у справі №910/573/25, а саме стосовно визнання заяви представника відповідача адвоката Зарічного І.Я. щодо перерви у судовому засіданні (перенесені судового засідання) з 13.08.2025 на іншу дату зловживанням процесуальним правом, заявленою із відсутністю підстав, передбачених ч. 5 ст. 183 ГПК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до матеріалів справи, заява представника відповідача адвоката Зарічного І.Я. щодо перерви у судовому засіданні (перенесені судового засідання) з 13.08.2025 на іншу дату зловживанням процесуальним правом, заявленою із відсутністю підстав, передбачених ч. 5 ст. 183 ГПК України подана 19.08.2025 через систему «Електронний суд» від керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс» надійшло клопотання про визнання зловживання процесуальними правами.
Так, згідно частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до частини першої статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник
Згідно ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Отже, в господарському судочинстві згідно з вимогами статті 60 ГПК України допустимим доказом повноважень адвоката як особи, що підписала позовну заяву/апеляційну/касаційну скаргу, є довіреність або ордер. Аналогічні позиції викладені в ухвалі КГС ВС від 31.05.2018 року у справі № 922/699/17, від 18.06.2018 року у справі № 910/15163/17, від 25.06.2018 року у справі № 924/326/17, від 13.08.2018 року у справі № 910/2152/18, від 28.09.2018 року у справі № 910/2396/18, від 13.04.2018 року у справі № 927/675/17, постанові КГС ВС від 21.04.2020 року у справі № 910/10156/17).
Відтак, матеріали справи не міститься документального підтвердження надання професійної правничої допомоги Адвокатським об'єднання «ЖУКОВ ЛІГАЛ ФЕМІЛІ ОФІС» в частині підготовки заяви про зловживання процесуальними правами сторони у справі №910/573/25, а саме стосовно визнання заяви представника відповідача адвоката Зарічного І.Я. щодо перерви у судовому засіданні (перенесені судового засідання) з 13.08.2025 на іншу дату зловживанням процесуальним правом, заявленою із відсутністю підстав, передбачених ч. 5 ст. 183 ГПК України у даній справі №910/573/25.
Отже, в контексті понесених сторонами витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з позиції обґрунтованості, як необхідності так і неминучості, співмірності витрат із складністю справи, відповідності критерію реальності таких витрат та обсягом наданих послуг, а також розумності їхнього розміру.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020 року).
Таким чином, суд, розподіляючи понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом фактичні обставини справи не є безумовною підставою для стягнення судом витрат позивача на професійну правничу допомогу з відповідача саме в розмірі 21 000, 00 грн, такий розмір має бути доведений, документально обґрунтований, відповідати критерію розумної дійсності та необхідності таких витрат, співмірності з ціною позову та ринковими цінами на правничу допомогу і адвокатські послуги.
Як вказано колегією суддів касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19, висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
Відповідна правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладена також у постанові від 11.11.2021 у справі № 910/7520/20.
В даному випадку, суд дійшов висновку про необхідність покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу у розмірі 1 700 грн, що є пропорційним предмету спору, складності даної справи та обсягом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Приймаючи до уваги наведе вище, характер спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, реально витраченого адвокатом часу, зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне задовольнити заявлену суму витрат представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс» у справі №910/573/25 витрат понесених на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 1 700 грн 00 коп.
З огляду на вищенаведене, враховуючи положення ст. 126, 129 ГПК України та оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи із критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс».
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 221, 233, 237-238, 240-242, 244, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний транспортний сервіс» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/572/25 від 22.10.2025 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" (0101, м. Київ, вул. Деревообробна, 1; код ЄДРПОУ 00994207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтелектуальний транспортний сервіс (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63; код ЄДРПОУ 41469218) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. В іншій частині заяви відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки до апеляційного господарського суду відповідно до приписів статей 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА