61022, м. Харків, пр. Науки, 5
про відмову у видачі судового наказу
04.11.2025 Справа №905/1152/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.
розглянув матеріали вх.№6771/25 від 30.10.2025
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ Донецької області
до боржника фізичної особи-підприємця Шевченка Сергія Леонідовича, м.Краматорськ Донецької області
про видачу судового наказу про стягнення 47270,01грн боргу за поставлену теплову енергію, 1196,65грн плати за абонентське обслуговування, 911,75грн - 3% річних, 1779,40грн інфляційних.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ Донецької області, через систему «Електронний суд» звернулось до Господарського суду Донецької області із заявою б/н від 30.10.2025 (вх.№6771/25 від 30.10.2025) про видачу судового наказу за вимогами про стягнення з фізичної особи-підприємця Шевченка Сергія Леонідовича, м.Краматорськ Донецької області, 47270,01грн боргу за поставлену у період листопад 2024 року - березень 2025 року теплову енергію, 1196,65грн плати за абонентське обслуговування, нарахованої за період листопад 2024 року - червень 2025 року, 911,75грн - 3% річних, 1779,40грн інфляційних (далі - Заява).
Як на підставу своїх вимог заявник посилається на: Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (текст якого оприлюднено на сайті заявника 06.10.2021); акти-рахунки №1692 за спожиту теплову енергію та абонентське обслуговування за період листопад 2024 року - червень 2025 року; докази надсилання актів-рахунків боржнику (опис вкладення і чек від 29.07.2025). До Заяви також додає: розпорядження начальника Краматорської міської військової адміністрації №1194-р від 29.12.2023, №1022-р від 25.09.2024 та №1093-р від 11.10.2024 (щодо встановлення тарифів на послуги ТОВ «Краматорськтеплоенерго» та початку опалювального періоду 2024-2025 років); розрахунки основного боргу, інфляційних та річних.
Розглянувши Заяву, суд
Щодо вимог про стягнення боргу за теплову енергію і плати за абонентське обслуговування.
Посилаючись на акти-рахунки №1692 від 30.11.2024 (за листопад 2024 року), 31.12.2024 (за грудень 2024 року), 31.01.2025 (за січень 2025 року), 28.02.2025 (за лютий 2025 року), 31.03.2025 (за березень 2025 року), 30.04.2025 (за квітень 2025 року), 31.05.2025 (за травень 2025 року), 30.06.2025 (за червень 2025 року), виставлені на підставі Типового індивідуального договору від 10.06.2021 про надання послуги з постачання теплової енергії [тобто укладеного до дати його оприлюднення заявником 06.10.2021], заявник просить стягнути з фізичної особи-підприємця Шевченка Сергія Леонідовича 47270,01грн боргу за поставлену у період листопад 2024 року - березень 2025 року теплову енергію та 1196,65грн плати за абонентське обслуговування, нарахованої за період листопад 2024 року - червень 2025 року, в той час як до кожного акта-рахунка входить перелік приміщень, що належать двом різним особам на прізвище Шевченко:
- Шевченку С.Л. - боржнику, до якого заявлені вимоги в цьому наказному провадженні
та
- Шевченко С.А. - особі, про яку в Заяві не зазначено і не пояснено, з яких підстав Шевченко С.Л. має сплачувати за споживання теплової енергії іншою особою, а також плату за абонентське обслуговування іншого споживача (Шевченко С.А.).
Також суд звертає увагу заявника, що розрахунок основної заборгованості не повинен вводити суд в оману щодо періодів її виникнення. Так, в «розрахунку суми боргу» зазначено, що:
- сума боргу 4334,87грн нарахована за період з 01.01.2025 до 30.10.2025, в той час як вона зазначена в акті-рахунку за листопад 2024 року;
- сума боргу 10083,36грн нарахована за період з 01.02.2025 до 30.10.2025, в той час як вона зазначена в акті-рахунку за грудень 2024 року;
- сума боргу 10771,52грн нарахована за період з 01.03.2025 до 30.10.2025, в той час як вона зазначена в акті-рахунку за січень 2025 року;
- сума боргу 12260,95грн нарахована за період з 01.04.2025 до 30.10.2025, в той час як вона зазначена в акті-рахунку за лютий 2025 року;
- сума боргу 9819,31грн нарахована за період з 01.05.2025 до 30.10.2025, в той час як вона зазначена в акті-рахунку за березень 2025 року.
Отже, розрахунок основного боргу не відповідає змісту доданих до Заяви доказів.
Щодо вимог про стягнення річних та інфляційних.
На арк.3 Заяви стягувач зазначив: «Інфляційні нарахування складає 1779,40грн. 3% річних складає 911,75грн. Детальні розрахунки неустойки є додатками до позовної заяви, так як технічно неможливо його подати у позовній заяві через Електронний суд.»
Суд встановив, що розрахунок плати за абонентське обслуговування в матеріалах Заяви взагалі відсутній. Додані до Заяви розрахунки основного боргу, інфляційних та річних (далі - Розрахунки), складені у вигляді єдиного документа, не відповідають вимогам процесуального закону з огляду на таке.
Згідно з ч.8 ст.42 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
За змістом ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Додані до Заяви Розрахунки, створені і подані суду як електронний документ, не є оригіналом електронного документа, оскільки не відповідають вимогам ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» з огляду на таке.
Відповідно до правил діловодства реквізит «підпис» містить три складові: посаду особи, що підписалась, розшифрування підпису (прізвище, ім'я та по-батькові) та безпосередньо власноручний (або прирівняний до нього) підпис посадової особи. Отже, саме наявність трьох складових реквізиту «підпис» свідчить про те, що документ підписаний.
Наявні в матеріалах Заяви Розрахунки не містять відомостей ані про їх підписання електронним підписом (або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги») особи, що їх склала, ані розшифрування підпису (прізвище, ім'я та по-батькові), ані посаду підписанта.
Суд також зауважує, що підписання Розрахунків електронним підписом за допомогою засобів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи під час їх завантаження в систему «Електронний суд» лише засвідчує надсилання цього документа певним користувачем системи «Електронний суд», проте не прирівнює таку дію до підписання Розрахунків (яке вже мало бути вчинене на документі на момент його завантаження) і не звільняє автора від обов'язку підписати електронний документ цифровим підписом задля надання такому документу статусу оригіналу.
Отже, додані до Заяви Розрахунки не є обґрунтованим розрахунком заявлених до стягнення сум в розумінні приписів процесуального закону, оскільки не підписані ані електронним, ані власноручним підписом особи, яка їх склала.
Висновки суду.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Наведена підстава для відмови у видачі судового наказу свідчить про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності у нього права грошової вимоги та існування порушення такого права.
Зокрема, у разі встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині, навіть щодо частини нарахувань в межах певного виду вимог, має місце відсутність права вимоги за цим видом вимог.
При цьому, під час розгляду господарських справ у наказному провадженні процесуальний закон не передбачає обов'язок суду здійснювати перерахунок заявлених вимог та право суду видавати судовий наказ щодо частини заборгованості, заявленої в межах вимоги певного виду, оскільки у протилежному випадку суд здійснюватиме розгляд вимог у порядку, притаманному позовному провадженню, що суперечитиме меті і призначенню інституту наказного провадження.
Суд встановив, що Заяву подано з порушенням вимог п.8 ч.1 ст.152 ГПК України, оскільки з неї не вбачається виникнення у заявника права грошової вимоги до боржника (фізичної особи-підприємця Шевченка Сергія Леонідовича) саме на вказані у Заяві суми, а розрахунки заявлених вимог не оформлені належним чином.
За таких обставин Заява не підлягає задоволенню.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.8 ч.1 ст.152 ГПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим Кодексом, після усунення її недоліків (ч.1 ст.153 ГПК України).
Керуючись ст.ст.147 (ч.2), 152 (п.8 ч.1, ч.2), 153 (ч.1), 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ Донецької області, у видачі судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Шевченка Сергія Леонідовича, м.Краматорськ Донецької області, 47270,01грн боргу за поставлену теплову енергію, 1196,65грн плати за абонентське обслуговування, 911,75грн - 3% річних, 1779,40грн інфляційних.
Суд враховує, що заявник має кабінет у системі «Електронний суд», до якого ухвала буде доставлена автоматично; крім того, ухвала буде направлена заявнику на зазначені в Заяві адреси електронної пошти.
Ухвала набирає законної сили 04.11.2025 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. (ч.7 ст.6 ГПК України).
Суддя О.М. Шилова
надр. 1 прим. - у справу