Додаткова постанова
04.11.2025 м. Дніпро Справа № 912/826/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А., Іванова О.Г., розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду заяву ТОВ «Алєкс Трейд» про ухвалення додаткового рішення по справі № 912/826/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєкс Трейд», м. Кропивницький
до відповідача Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград», м. Кропивницький
про зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Центрального апеляційного господарського суду (далі - ЦАГС) перебувала справа № 912/826/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєкс Трейд», до відповідача Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.07.2023.
23.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Алєкс Трейд» подало до ЦАГС заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 912/826/23 щодо розподілу судових витрат, які не були вирішені апеляційним судом у постанові від 18.12.2024. Заявник просить стягнути з ОКВП «Дніпро-Кіровоград» загальні витрати в сумі 74 711,30 грн, які включають: 13 420,00 грн - судовий збір (перша та апеляційна інстанції); 31 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу (на підставі договору з АО «Істейт» та відповідних актів); 30 291,30 грн - витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Позивач ТОВ «Алєкс Трейд» обґрунтовує вимогу про стягнення судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу та проведення експертизи, посилаючись на положення Господарського процесуального кодексу України (ст. 123, 124, 129, 236, 244), Цивільного кодексу України (ст. 626, 627, 903), Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (ст. 1, 30), а також на Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009.
У підтвердження правомірності компенсації витрат, незалежно від їх фактичної сплати на момент подання заяви, заявник наводить практику Верховного Суду, зокрема постанови у справах № 755/9215/15-ц (19.02.2020), № 648/1102/19 (12.02.2020), № 922/445/19 (03.10.2019), № 280/2635/20 (21.01.2021), № 910/16803/19 (19.07.2021), а також інші постанови ВС у справах № 925/1137/19, № 317/1209/19, № 554/2586/16-ц, № 753/1203/18.
В підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу надає суду наступні документи: договір про надання правової допомоги, укладений 01.04.2023 з Адвокатським об'єднанням «Істейт»; акти наданих послуг від 21.07.2023 і 19.12.2024.
У зв'язку з зазначеним позивач просить апеляційний господарський суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача зазначених витрат.
16.01.2025 відповідач надав до суду свої заперечення проти ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат по справі, вважаючи заяву позивача необґрунтованою, а подані документи такими, що не підтверджують реально понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Посилаючись на зміст ч. 8 ст. 129 ГПК України, відповідач по справі вказує на те, що докази понесення судових витрат позивачем мали бути подані до закінчення судових дебатів або не пізніше п'яти днів після ухвалення рішення, за умови попереднього повідомлення суду. Позивач не обґрунтував неможливість подання таких доказів у встановлений строк, хоча, як вбачається з наданих документів, послуги були надані ще 30.06.2022, тобто задовго до ухвалення рішення 18.12.2024.
Крім того, позивач не надав доказів фактичної оплати заявлених витрат. Згідно з п. 4.6. договору від 01.04.2023, оплата послуг мала бути здійснена після набрання рішенням законної сили, проте рахунок не надано, і факт оплати не підтверджено жодним документом.
Неподано також позивачем жодних доказів участі адвоката в судовому процесі, хоча саме адвокат (а не директор позивача) згідно з договором мав надавати правничу допомогу. До справи не долучено жодного процесуального документа, підписаного адвокатом, жодного ордера чи довіреності, що свідчило б про його участь у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ГПК України, повноваження представника повинні бути підтверджені відповідними документами. Відсутність таких документів свідчить про те, що адвокат не виконував представництво у справі.
Ця позиція узгоджується з практикою Верховного Суду: постанова від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17 - витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню лише у разі фактичного надання послуг конкретним адвокатом.; постанова від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 - представництво в суді як адвокатська діяльність повинно бути підтверджене реальними діями адвоката у справі; постанова Великої Палати ВС від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (п. 5.44) - компенсації підлягають лише витрати, які були фактично понесені, є необхідними та обґрунтованими.
Рішенням ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04, п. 269 - відшкодування витрат можливе лише за умови їх документального підтвердження і обґрунтованості.
Також, з урахуванням часткового задоволення позову (задоволено лише одну з двох вимог), судові витрати мають бути розподілені пропорційно відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 129 ГПК України, а не покладені повністю на відповідача.
На підставі ст. 74 ГПК України, саме позивач мав довести фактичність витрат і участь адвоката у процесі, чого ним не було зроблено.
Враховуючи викладене, відповідач просить суд: відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення в частині компенсації витрат на правничу допомогу; судові витрати на збір та експертизу - розподілити між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.
Колегією суддів ЦАГС розглянуто заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 912/826/23 щодо розподілу судових витрат, а також заперечення відповідача про відсутність правових і фактичних підстав для задоволення заявлених вимог. За результатами розгляду колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви в частині витрат на правничу допомогу з огляду на таке.
Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Цей принцип покликаний гарантувати реальну можливість сторін ефективно захищати свої права в суді, а також стимулювати врегулювання спорів у досудовому порядку.
Практична реалізація цього принципу у частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в межах чітко визначеної процесуальної процедури, яка передбачає:
- попереднє визначення суми судових витрат на правничу допомогу у формі орієнтовного розрахунку (ст. 124 ГПК України);
- подання належної заяви з усіма необхідними додатками: заяви про відшкодування судових витрат на правничу допомогу; детального опису наданих адвокатом послуг та витрат; доказів фактичного надання послуг та сплати відповідної суми;
- розгляд та розподіл судових витрат між сторонами за результатами розгляду справи (ст. 129 ГПК України), з урахуванням пропорційності задоволених вимог та обґрунтованості витрат.
У цій справі позивач не дотримався передбаченої законом процесуальної процедури, зокрема:
- не подав орієнтовного розрахунку судових витрат на правничу допомогу разом із першою заявою по суті спору;
- не заявив про намір отримати компенсацію таких витрат до закінчення судових дебатів;
- не підтвердив участі адвоката у розгляді справи - жодного документа на підтвердження повноважень адвоката (ордер, довіреність тощо) до матеріалів справи не подано.
Зазначене свідчить про недотримання позивачем вимог статей 124, 129 та 60 ГПК України, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Подібна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема:
- у постанові КГС ВС від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19, де зазначено, що відсутність заяви про компенсацію витрат до завершення дебатів та неподання доказів - є підставою для відмови у відшкодуванні;
- в ухвалі ВС від 07.07.2023 у справі № 340/2823/21, у якій наголошено, що у разі недотримання порядку заявлення витрат, суд не має підстав для їх компенсації, навіть якщо витрати понесені фактично.
Таким чином, наявність процесуальних порушень у діях позивача унеможливлює задоволення заяви про розподіл судових витрат, що узгоджується з принципами правової визначеності, змагальності та диспозитивності судового процесу.
Щодо понесених позивачем витрат на оплату послуг експерта.
Витрати на проведення експертизи є складовою судових витрат відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України.
У справі № 912/826/23 експертиза була призначена ухвалою ЦАГС від 10.01.2024, з метою підтвердження її необхідності та з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
На вирішення експертові було поставлено питання щодо відповідності водопровідної інфраструктури об'єкта та місця встановлення вузла комерційного обліку технічним нормам та чинному нормативно-правовому регулюванню, а саме:
1. Чи відповідає водопровідний колодязь, розташований на тротуарі по вул. Кропивницького, де встановлено водомірний вузол обліку (ХПВ), вимогам ДСТУ 8994:2020, Правилам користування системами централізованого водопостачання та водовідведення, а також Технічним умовам від 10.01.2013 № 5 на приєднання адміністративно-комерційного комплексу ТОВ «Алєкс-Трейд».
2. Чи відповідає окреме приміщення цокольного поверху адміністративно-комерційного комплексу ТОВ «Алєкс-Трейд», розташоване за адресою: м. Кропивницький, вул. Кропивницького, 180-Б (біля мосту), вимогам Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку водопостачання, затвердженого наказом Мінрегіону від 09.08.2018 № 206.
Ці питання мали вирішальне значення для з'ясування правомірності вимог сторін у справі.
Колегія суддів встановила, що витрати позивача на оплату послуг експерта, залученого для дослідження відповідності технічного стану водопровідного колодязя та приміщення для встановлення вузла обліку вимогам нормативних документів (ДСТУ 8994:2020, Правилам № 190, Технічним умовам від 10.01.2013 № 5 та Порядку, затвердженому наказом Мінрегіону № 206), є обґрунтованими, необхідними та безпосередньо пов'язаними саме з основною позовною вимогою, яка була задоволена.
Питання, поставлені на вирішення експерту, не стосуються похідної вимоги про зобов'язання відповідача переукласти акт розмежування балансової належності мереж та експлуатаційної відповідальності, і не були спрямовані на її обґрунтування. Навпаки, експертиза мала виключне значення для з'ясування обставин, пов'язаних із предметом основної вимоги спору, щодо якої позов задоволено.
Позивачем надано належні докази фактичної оплати послуг експерта, згідно виставленого рахунку № 584 від 12.02.2024 та платіжну інструкцію № 2861 від 04.03.2024 на суму 30 291,20 грн на оплату вказаного рахунку (а. с. 181, 212 т 1).
Факт проведення експертизи підтверджений наявним в матеріалах справи висновком експерта від 12.09.2024 № 209/24-27 за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи у справі № 912/826/23 (а. с. 11-26 т 2).
З огляду на викладене, а також положення ст. 123, ч. 4 ст. 129 ГПК України, колегія суддів вважає за необхідне покласти на відповідача витрати позивача на оплату експертизи в розмірі 30 291,20 грн у повному обсязі.
Щодо розміру понесених позивачем судових витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги на рішення у справі № 912/826/23.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до статей 123 та 129 ГПК України, судові витрати, у тому числі сплачений судовий збір, підлягають розподілу між сторонами пропорційно до задоволених позовних вимог.
З урахуванням часткового задоволення позову - у частині однієї немайнової вимоги, заявленої позивачем, та встановлення відсутності обов'язку зі сплати судового збору за іншу (похідну) вимогу, колегія суддів вважає обґрунтованим покласти на відповідача судовий збір, сплачений позивачем:
- за подання позовної заяви в частині задоволеної вимоги - 2684,00 грн;
- за подання апеляційної скарги в цій же частині - 4026,00 грн.
Загальна сума витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем позивачу, становить 6710,00 грн.
З урахуванням наведеного, в іншій частині судовий збір, сплачений позивачем за позовну вимогу похідного характеру, розподілу між сторонами не підлягає, оскільки така вимога не є самостійним предметом спору, має допоміжне значення та не підлягає оплаті судовим збором відповідно до положень Закону України «Про судовий збір». Її правове значення залежить виключно від вирішення основної позовної вимоги, а тому витрати на її подання не підлягають компенсації.
Отже, за результатами розгляду заяви ТОВ «Алєкс Трейд» про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів ЦАГС дійшла висновку, що:
1. Вимоги позивача про відшкодування витрат на оплату послуг експерта у розмірі 30 291,20 грн є обґрунтованими, необхідними та такими, що прямо пов'язані з основною позовною вимогою, яка була задоволена, а тому підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі;
2. Судовий збір у загальному розмірі 6 710,00 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви та апеляційної скарги у частині задоволеної вимоги, підлягає відшкодуванню з відповідача пропорційно до задоволених вимог;
3. У задоволенні вимоги про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 31 000,00 грн слід відмовити, оскільки позивач не дотримався встановленої процесуальної процедури, не подав доказів фактичної участі адвоката у справі.
Таким чином, загальна сума витрат, яка підлягає відшкодуванню з відповідача на користь позивача, становить 37 001,20 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 221, 244 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєкс Трейд» про ухвалення додаткового рішення у справі № 912/826/23 щодо розподілу судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (25009, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна, 19А, код ЄДРПОУ 03346822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєкс Трейд» (25006, м. Кропивницький, вул. Кропивницького, 180-Б, код ЄДРПОУ 30567262) судові витрати у розмірі:
- 30 291,20 грн (Тридцять тисяч двісті дев'яносто одна гривня 20 копійок) - витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи;
- 6 710,00 грн (Шість тисяч сімсот десять гривень 00 копійок) - судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
В іншій частині заяви відмовити.
Доручити Господарському суду Кіровоградської області видати відповідний наказ.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Т.А. Верхогляд
О.Г. Іванов