23.10.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4726/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники сторін:
від прокуратури: Щербина С.О. (в залі суду);
від позивача: Московська О.Г. (в залі суду);
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2025 (суддя Юзіков С.Г., повний текст якої підписаний 27.08.2025) у справі №904/4726/25
за заявою Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області від 25.08.2025 м. Кам'янське в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради Дніпропетровської області м. Кам'янське
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ" м. Кривий Ріг
про забезпечення позову до подачі позовної заяви
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2025 у справі №904/4726/25 заяву про забезпечення позову задоволено.
Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "ДНФ" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо об'єктів нерухомого майна:
- нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 2906,8 кв.м, а саме: будівлю адміністрації літ. "А", ганок, підвал літ. "п/А2, шия підвалу ш/п, шия підвалу ш1/п, ремонтна зона літ."А1", склад літ. "Б", медпункт літ. "Б1", диспетчерська літ. "Б2", ремонтний цех літ. "В", вбиральня літ. "Г", естакада з навісом літ. "Д", огорожа №1, огорожа №2, огорожа №3, ворота №4, криниця №5, паливно-заправочний пункт №7, контейнерний майданчик №9, ворота №10, огорожа №11, огорожа №12, ворота №13, площадка І, площадка ІІ, за адресою: Вінницька обл., Літинський район, смт. Літин, Сосонське шосе, будинок 8б (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1981949705224);
- механізована мийка для автомобілів (незавершене будівництво готовністю 83%), за адресою: Вінницька обл., Вінницький район, смт. Літин, Сосонське шосе, будинок 8В (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2492080605020);
- земельна ділянка з кадастровим номером 0522455100:00:001:0233, загальною площею 3,6726 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2516940505000);
- земельна ділянка з кадастровим номером 0522455100:00:001:0234, загальною площею 3,1267 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2516384805000).
Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНФ", в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник вказує на те, що а ні прокуратурою у поданій заяві, а ні судом першої інстанції, не наведено обставин та не долучено до заяви про забезпечення позову доказів на підтвердження того, що ТОВ «ДНФ» вчиняються дії, спрямовані на ухилення від майбутнього виконання рішення суду, а невжиття заходів щодо забезпечення позову в даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Наведені в заяві про забезпечення позову доводи прокурора ґрунтуються лише на припущеннях.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції не навів доказів щодо відсутності гарантій виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, не з'ясував питання чи наявні грошові кошти на рахунку товариства, чи є інше майно, не пересвідчився у співмірності виду забезпечення позову позовним вимогам та помилково дійшов висновку про необхідність накладення арешту на нерухоме майно Товариства.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, втім, зазначене не є перешкодою для перегляду ухвали в апеляційному порядку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Мороз В.Ф.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 10.09.2025 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
19.09.2025 матеріали по забезпеченню позову надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2025 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 23.10.2025.
23.10.2025 до суду від представника апелянта Страх Є.О. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника; доводи скарги апелянт підтримав.
У судовому засіданні 23.10.2025 оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора і представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
25.08.2025 керівник Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до подачі позову в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради Дніпропетровської області, в якій просить заборонити ТОВ "ДНФ" (код 43288066) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії з відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об'єднання тощо об'єктів стосовно нерухомого майна:
- нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 2906,8 кв.м, а саме: будівлі адміністрації літ. "А", ганок, підвал літ. "п/А2, шия підвалу ш/п, шия підвалу ш1/п, ремонтна зона літ."А1", склад літ. "Б", медпункт літ. "Б1", диспетчерська літ. "Б2", ремонтний цех літ. "В", вбиральня літ. "Г", естакада з навісом літ. "Д", огорожа №1, огорожа №2, огорожа №3, ворота №4, криниця №5, паливно-заправочний пункт №7, контейнерний майданчик №9, ворота №10, огорожа №11, огорожа №12, ворота №13, площадка І, площадка ІІ, за адресою: Вінницька обл., Літинський район, смт. Літин, Сосонське шосе, будинок 8б (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1981949705224);
- механізована мийка для автомобілів (незавершене будівництво готовністю 83%),
за адресою: Вінницька обл., Вінницький район, смт. Літин, Сосонське шосе, будинок 8В (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2492080605020);
- земельна ділянка з кадастровим номером 0522455100:00:001:0233, загальною площею 3,6726 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2516940505000);
- земельна ділянка з кадастровим номером 0522455100:00:001:0234, загальною площею 3,1267 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2516384805000).
Заява обґрунтована тим, що 05.01.2015 між Кам'янською (Дніпродзержинською) міською радою (код 24604168) та ТОВ "КИ.МОД" (код 39029760) укладено договір оренди земельної ділянки №13013, за умовами якого, на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 28.11.2014 №1145-57/VІ, ТОВ "КИ.МОД" передано в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське (м. Дніпродзержинськ), вулиця Широка, будинок 353-А, з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271, загальною площею 12,1283 га, для розміщення будівель та споруд, строком до 28.11.2024. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське (м. Дніпродзержинськ), вулиця Широка, будинок 353-А, розташовані будівлі та споруди, які належали на праві власності ТОВ "КИ.МОД", а саме: ангар, А-1, загальною площею 515,2 кв.м, будівля прохідної площею, Б-1, загальною площею 12,8 кв.м, будівля побутових приміщень, В-1, загальною площею 208 кв.м, склад зерновий, Г-1, загальною площею 1229,7 кв.м, будівля столярної майстерні, Д-2, загальною площею 62,6 кв.м, будівля автовагової, Є-1, загальною площею 158,2 кв.м, склад зерновий, Л-1, загальною площею 1482,9 кв.м, вбиральня, М-1, вбиральня, Н-1, резервуар води, О-1, приміщення бункерів, П-1, вбиральня, Р-К огорожі, 4-8,] 1-13,15, залізнична вагова, Т-1, загальною площею 27, 9 кв.м, вбиральня, У-І, загальною площею 2,1 кв.м, шлях з/д під'їзної, 16, загальною довжиною 2740,8 м, та які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271. 16.09.2020 ТОВ "КИ.МОД" (код 39029760) з ТОВ "ДНФ" (код 43288066) укладено договір купівлі-продажу вищезазначених будівель та споруд, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271 за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське (м. Дніпродзержинськ), вулиця Широка, будинок 353-А. Отже, з моменту набуття права власності на будівлі та споруди (16.09.2020) ТОВ "ДНФ" набуло й обов'язок орендної плати за земельну ділянку, на якій розташовані будівлі та споруди. Проте, ТОВ "ДНФ", з моменту набуття права власності на майно, орендну плату за землю в період з 16.09.2020 до 28.11.2024 (закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки № 13013 від 05.01.2015) не сплачувало, чим спричиняє шкоду майновим правам територіальної громади міста Кам'янське в особі Кам'янської міської ради на отримання доходу у вигляді орендної плати, та порушує вимоги земельного законодавства та істотні умови договору оренди. Виконавчим органом Кам'янської міської ради - департаментом комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради здійснено розрахунок орендної плати за вказану земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271, яку мало сплачувати ТОВ "ДНФ", який надано до Кам'янської окружної прокуратури листом від 01.07.2025 № 07-07/808. Відповідно до вказаного розрахунку загальна сума орендної плати, яку повинно сплатити ТОВ "ДНФ" за період з 01.09.2022 по 28.11.2024 становить: 7 746 422,49 грн.
Оскільки Кам'янська міська рада не вжила заходів захисту та поновлення прав територіальної громади на стягнення орендної плати за земельну ділянку, наявні підстави для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з даним позовом.
Предметом майбутнього позову Прокурор визначає вимогу до ТОВ "ДНФ" про стягнення орендної плати за період з 01.09.2022 по 28.11.2024 у розмірі 7 746 422,49 грн.
Прокурор наполягає на наявності підстав для вжиття судом заходів забезпечення позову, оскільки відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 22.07.2025 об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271 за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське (м. Дніпродзержинськ), вулиця Широка, будинок 353-А: - будівлі та споруди, на підставі договору купівлі-продажу від 22.07.2025 відчужено на користь ТОВ "СПЕКТР ТРАНСБУД" (ЄДРПОУ 41723315). Проте, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на даний час, за Відповідачем зареєстровано на праві приватної власності: - нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 2906,8 кв.м, а саме: будівлю адміністрації літ. "А", ганок, підвал літ. "п/А2, шия підвалу ш/п, шия підвалу ш1/п, ремонтна зона літ."А1", склад літ. "Б", медпункт літ. "Б1", диспетчерська літ. "Б2", ремонтний цех літ. "В", вбиральня літ. "Г", естакада з навісом літ. "Д", огорожа №1, огорожа №2, огорожа №3, ворота №4, криниця №5, паливно-заправочний пункт №7, контейнерний майданчик №9, ворота №10, огорожа №11, огорожа №12, ворота №13, площадка І, площадка ІІ, за адресою: Вінницька обл., Літинський район, смт. Літин, Сосонське шосе, будинок 8б (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1981949705224); - механізована мийка для автомобілів (незавершене будівництво готовністю 83%), за адресою: Вінницька обл., Вінницький район, смт. Літин, Сосонське шосе, будинок 8В (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2492080605020); - земельна ділянка з кадастровим номером 0522455100:00:001:0233, загальною площею 3,6726 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2516940505000); - земельна ділянка з кадастровим номером 0522455100:00:001:0234, загальною площею 3,1267 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2516384805000). Отже, ТОВ "ДНФ", маючи зареєстроване право власності, не обмежене в розпорядженні вищевказаним нерухомим майном та відсутність заборони на здійснення реєстраційних дій щодо нього, може призвести до відчуження/поділу майна з метою утруднення чи унеможливлення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області за майбутнім позовом Прокурора.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2025 у справі №904/4726/25 заяву про забезпечення позову задоволено.
Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "ДНФ" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо об'єктів нерухомого майна:
- нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 2906,8 кв.м, а саме: будівлю адміністрації літ. "А", ганок, підвал літ. "п/А2, шия підвалу ш/п, шия підвалу ш1/п, ремонтна зона літ."А1", склад літ. "Б", медпункт літ. "Б1", диспетчерська літ. "Б2", ремонтний цех літ. "В", вбиральня літ. "Г", естакада з навісом літ. "Д", огорожа №1, огорожа №2, огорожа №3, ворота №4, криниця №5, паливно-заправочний пункт №7, контейнерний майданчик №9, ворота №10, огорожа №11, огорожа №12, ворота №13, площадка І, площадка ІІ, за адресою: Вінницька обл., Літинський район, смт Літин, Сосонське шосе, будинок 8б (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1981949705224);
- механізована мийка для автомобілів (незавершене будівництво готовністю 83%), за адресою: Вінницька обл., Вінницький район, смт Літин, Сосонське шосе, будинок 8В (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2492080605020);
- земельна ділянка з кадастровим номером 0522455100:00:001:0233, загальною площею 3,6726 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2516940505000);
- земельна ділянка з кадастровим номером 0522455100:00:001:0234, загальною площею 3,1267 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2516384805000).
Зазначений процесуальний документ і є предметом апеляційного оскарження.
Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції врахував, обраний Прокурором захід забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки у випадку незастосування такого заходу забезпечення позову, до вирішення спору об'єкти наведеної нежитлової нерухомості можуть бути відчужені.
Колегія суддів погоджується з ухвалою суду першої інстанції з наступних мотивів.
Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 137 ГПК України).
При вирішенні питання про вжиття заходів для забезпечення позову суд повинен врахувати, чи достатньо обґрунтовані доводи заявника щодо необхідності таких заходів. Оцінюється відповідність вимог заявника критеріям розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності, а також дотримання балансу інтересів сторін і зв'язок між обраним заходом і предметом позову. Крім того, суд розглядає, чи не завадить відсутність таких заходів виконанню рішення або належному захисту прав заявника, і чи не буде при цьому порушено інтереси інших осіб.
Заходи забезпечення позову мають відповідати вимогам позову та бути співмірними з його змістом, щоб уникнути непотрібного обмеження прав іншої сторони чи сторонніх осіб. Для підтвердження необхідності таких заходів мають бути надані факти, що свідчать про ризик ускладнення виконання рішення або неможливість поновлення прав позивача. При цьому обґрунтованість самого позову в цей момент не досліджується, оскільки це буде предметом основного розгляду.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
За змістом ст. 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення Відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Наведені висновки викладені у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Суд зазначає, що відповідний захід забезпечення повинен бути пов'язаний з предметом спору, щоб збалансувати інтереси всіх учасників процесу та запобігти ситуаціям, коли рішення не буде виконане або призведе до додаткових спорів.
Заборона відчуження майна або здійснення реєстраційних дій - один із ефективних способів забезпечення позову, оскільки зміна власника ускладнить для позивача отримання потрібного результату, і він буде змушений звертатися до суду з новими вимогами до нового власника майна. Враховуючи можливість повторної реєстрації прав, позивач обґрунтовано стверджує, що відсутність заборони на відчуження може призвести до чергових реєстрацій, які тільки ускладнять захист його прав.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 підкреслює, що суди мають оцінювати ризики ускладнення захисту прав у межах одного провадження. Тож, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що без застосування заходів щодо заборони відчуження і реєстраційних дій позивач не зможе повноцінно захистити свої права в межах цього процесу без необхідності додаткових судових звернень.
При цьому, колегія суддів зауважує, що слід враховувати можливість розпорядження майном власником в будь-який час, що презюмується законом.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Суд зауважує, що будь-яке відчуження спірного майна призведе до зміни власника, що, у разі задоволення позову, унеможливить досягнення бажаного результату для позивача. У такій ситуації позивач буде змушений повторно звертатися до суду для захисту своїх прав уже стосовно нового власника майна. Припущення, що відчуження майна ускладнить захист прав позивача в рамках одного провадження, є обґрунтованим.
У разі відчуження об'єкта та нових реєстраційних дій позивач буде змушений ініціювати новий позов, щоб скасувати записи та вимагати знесення вже від нового власника, що є неприйнятною ситуацією. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у своєму рішенні від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 зазначила, що відсутність забезпечувальних заходів може порушити право на справедливий і ефективний захист, оскільки позивач може не реалізувати свої права в межах одного судового розгляду.
У разі задоволення позову та одночасної зміни власника, під час розгляду справи в суді, а також під час набрання законної сили судовим рішенням, виконання такого рішення суду буде неможливим. Що, в свою чергу, може призвести до необхідності подання нового позову до наступного власника та виникненню нового спору.
Таким чином, господарський суд вірно встановив, що відсутність заходів забезпечення позову - заборони відчуження та реєстраційних дій щодо майна - ускладнить захист прав позивача в рамках цього провадження, змушуючи його звертатися з новими позовами. Отже, наявні підстави для застосування заходів забезпечення позову.
Запровадження заборони на відчуження майна та реєстраційні дії спрямоване на збереження статусу майна до прийняття остаточного рішення у справі та забезпечення ефективного захисту прав заявника у разі задоволення позову.
Позивачем надані достатні, належні та допустимі докази пов'язаності обраного заходу забезпечення із предметом позову та об'єктом спірних правовідносин, а також того, що відповідачем можуть бути вчинені дії, внаслідок яких виконання рішення суду в подальшому стане неможливим, а захист інтересів позивача - неефективним, у порушення вимог ст.ст. 86, 136 ГПК України.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст. 74 та ст. 136 ГПК України доведено наявність реальної загрози ефективному захисту, що істотно ускладнить виконання рішення господарського суду в частині відновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів Позивача у разі задоволення позову. При цьому, обрані позивачем заходи до забезпечення позову не містяться в переліку заборонених заходів забезпечення позову, визначених ч. 5 ст. 137 ГПК України.
Колегія суддів вважає, що обрані позивачем заходи забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти будь-які дії по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на об'єкт нерухомого майна до вирішення судом спору по суті, є співмірними із предметом спору щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Отже, доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі не спростовують факту можливого розпорядження майном відповідачем (можливість якого презюмується) під час вирішення спору у даній справі, що може призвести до неможливості виконання майбутнього рішення.
Посилання апелянта на відсутність доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій спрямованих на ухилення від виконання судового рішення або вчинення відповідачем спрямованих на відчуження майна, не спростовує необхідності забезпечення позову, оскільки саме факт безперешкодної можливості розпорядження такими активами створює загрозу для ефективного виконання рішення суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції, розглядаючи заяву, дав оцінку наданим сторонами доказам, правильно застосував норми права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2025 у справі № 904/4726/25 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2025 у справі №904/4726/25 - залишити без змін.
Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ" за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено і підписано суддями Івановим О.Г., Морозом В.Ф. 28.10.2025, суддею Верхогляд Т.А. 04.11.2025 (через перебування у відрядженні).
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя В.Ф. Мороз