Провадження № 33/803/2608/25 Справа № 210/3123/25 Суддя у 1-й інстанції - Сільченко В. Є. Суддя у 2-й інстанції - Круподеря Д. О.
27 жовтня 2025 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Круподеря Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кривий Ріг, апеляційну скаргу захисника Руденко Ю.В. на постанову Металургійного районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.09.2025 року , якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Судом першої інстанції встановлено, що 01.05.2025 року о 21 год. 01 хв. в м. Кривий Ріг, Металургійний район, вулиця Каховська, 116 водій ОСОБА_1 керував ТЗ Mercedes- BenzVITO 116 CD Iн.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку в спеціалізованому медичному закладі відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 , порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Металургійного районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.09.2025 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130, КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 605,60 грн. -
Доводи апеляційної скарги:
З таким судовим рішенням не погодилась захисник Руденко Ю.В. та оскаржила в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд прийшов передчасного висновку про винуватість ОСОБА_1 , застосувавши формальний, однобічний підхід до розгляду даної справи не надавши оцінки переліченим доказам.
Вказує, що вбачає в діях працівниками патрульної поліції провокаційні дії, оскілки останні необґрунтовано, не маючи точних відомостей про скоєнні ОСОБА_1 правопорушень передбачених ст. 210, 210-1 КУпАП не перебуваючи в групі оповіщення, грубо порушували вимоги закону про порядок адміністративного затримання, задля доставки останнього до найближчого ТЦК.
Крім того працівники патрульної поліції перші декілька хвилин після зупинки автомобіля не висловлюючи жодної підозри про наявність у ОСОБА_1 ознак будь якого сп'яніння, схиляли останнього для доставки до ТЦК, а лише потім виявили у останнього ознаки наркотичного сп'яніння.
Сторона захисту наголошує, що ОСОБА_1 особисто пройдено огляд на виявлення стану наркотичного сп'яніння протягом двох годин з моменту зупинки транспортного засобу результат негативний.
Вказує, що рапорт працівника патрульної поліції самостійно не може бути належним та допустимим доказом, оскільки складений представником суб'єкта владних повноважень.
У зв'язку з вищевикладеним сторона захисту вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі.
Позиції сторін в суді:
Особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисник Руденко Ю.В. належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, однак до зали судового засідання не з'явились. До початку судового розгляду від захисника Руденко Ю.В. до суду надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без їх участі у зв'язку з чим керуючись вимогами ст. 268 КУпАП, розгляд апеляційної скарги було проведено за їх відсутність.
Висновки суду:
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку
Згідно приписів статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням цього Кодексу, зокрема є охорона прав і свобод громадян, власності, встановленого правопорядку, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Крім того, суддя розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Також слід враховувати, що за практикою ЄСПЛ процесуальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, в силу тяжкості стягнень, які передбачені законом, в плані забезпечення прав особи та стандартів доказування має прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства, в тому числі і до додержання стандарту доведення поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП між іншим передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп'яніння підлягають оглядові на стан наркотичного сп'яніння.
Проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерствавнутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція).
Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 4 р. І Інструкції ознаками наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Оскарженою постановою судді від 10 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР за що передбачена адміністративна відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП України.
В обґрунтування вини ОСОБА_1 суд послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 317403 від 01.05.2025 року, направлення на огляд водія з метою встановлення стану сп'яніння, рапорт працівника патрульної поліції, відеозапис з бодікамер працівників патрульної поліції .
З цими висновками суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.
Так, з відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що після зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , працівники патрульної поліції повідомили останньому причину його зупинки та відразу почали опитування особи, щодо оновлення даних в реєстрі резервістів та наполягали проїхати з ними до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оновлення даних, а у разі відмови водія погрожували останньому затриманням. Водій не відмовлявся від проходження медичного огляду, а лише відмовився сідати до службового автомобіля працівників поліції, з міркувань особистої безпеки, оскільки перед цим працівник поліції наполягав на доставці його до ТЦК. В результаті чого працівники патрульної поліції розцінили дії водія, як відмову від проходження огляду на виявлення стану наркотичного сп'яніння та склали протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п.2.5 ПДР.
З цього ж відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього, постійно зауважував, що він не відмовлявся від огляду на стан сп?яніння.
Із відеозапису вбачається, що працівниками поліції взагалі не проводились будь-які дій щодо встановлення наявності у ОСОБА_1 спочатку виявлених ознак сп'яніння, а потім зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення ознак наркотичного сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 весь час спілкування з працівниками поліції перебував у своєму автомобілі на водійському сидінні. Працівники поліції не просили його якимось чином показати кисті рук, тому яким чином була виявлена ознака наркотичного сп'яніння, як тремтіння пальців, з відеозапису не вбачається. Крім того під час складання протоколу ОСОБА_1 сам демонстрував поліцейським кисті своїх рук, однак останні не звертали уваги на дії водія.
Вказівка про наявність такої ознаки наркотичного, сп'яніння як неприродна блідість обличчя є суб'єктивним сприйняттям особи, яка складала протокол, та яка не вбачається із відеозапису. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що твердження про наявність у водія ознак наркотичного сп'яніння було висунуто працівником поліції безпосередньо після відмови ОСОБА_1 у супроводі працівників поліції бути доставленим до ТЦК та СП без здійснення будь-яких дій направлених на виявлення ознак наркотичного сп'яніння.
Також, з переглянутого відеозапису не було встановлено будь-якої поведінки ОСОБА_1 що не відповідала обстановці. Водій адекватно реагував на питання працівників поліції, його мова була логічною, такою, що відповідає характеру подій, стриманою, коректною. Будь-яких проявів неадекватної поведінки він не припустився, однак дії працівників патрульної поліції, щодо водія в даному випадку були упередженими.
Як вбачається із матеріалів справи, свідки при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП не залучались.
В матеріалах справи наявна копія Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.05.2025 р. № 680, за наслідками самозвернення, в якому лікарем КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» після огляду 02.05.2025 р. о 23-30 год. встановлено відсутність ознак сп'яніння у ОСОБА_1 .
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що із переглянутого відеозапису не можливо встановити факту того, що працівники поліції мали підстави вважати, що у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп'яніння, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення та в оскарженій постанові суду першої інстанції. Крім того, дії поліцейських першочергово були спрямовані на доставлення ОСОБА_1 до ТЦК, а коли він відмовився від вказаної поїздки , то вони одразу, без жодних на то підстав, звинуватили останнього в наявності у нього ознак наркотичного сп'яніння і в подальшому склали протокол.
Таким чином, як вище зазначено, приписами КУпАП та Інструкції встановлено, що підставою для проходження особою, що керує транспортним засобом, огляду на наркотичне сп'яніння є виявлення у цієї особи певних ознак такого сп'яніння, зазначених у Інструкції. Оскільки в наслідок розгляду справи суду не надано достовірних доказів виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, то слід зробити висновок про відсутність законних підстав вимоги працівника поліції до ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. Отже, його відмова від проходження такого огляду не утворює ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд вважає, що особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, не надано, а суддею суду 1-ї інстанції не наведено в оскарженій постанові об'єктивних, беззаперечних доказів наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння під час керування транспортним засобом, як підстави для виконання вимоги проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Отже, вважаю відсутніми в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому апеляційні вимоги захисника в цій частині підлягають задоволенню.
За вказаних обставин судом установлено, що докази вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не є переконливими і достатніми та не відповідають фактичним обставинам справи.
З цих підстав суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за таких обставин, постанова суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 має бути безумовно скасованою, оскільки прийнята з порушенням вимог КУпАП.
На підставі вищевикладеного апеляційний суд зазначає, що фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що має суттєве значення для вирішення справи по суті, та унеможливлює винесення постанови про визнання правопорушника винним.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративні правопорушення, відсутні склад і подія адміністративного правопорушення.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника Руденко Ю.В. необхідно задовольнити, а постанову судді Металургійного районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10. 09.2025 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Руденко Юлії Вікторівни - задовольнити.
Постанову Металургійного районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.09.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП України, скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: