Справа № 639/492/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження апел.суду №11-кп/818/1279/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст. 115 КК України
22 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченої - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 лютого 2025 року стосовно обвинуваченої ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023221210001184 від 16.11.2023, -
Вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 лютого 2025 року стосовно обвинуваченої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ядрин Чуваської РСР РФСР, громадянки України, не заміжньої, не працюючої, яка в силу статті 89 КК України раніше судимою не була, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.
Згідно вироку, ОСОБА_8 визнана винною у тому, що у період воєнного стану, поширеного на території України, підрозділи збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації продовжують агресивну війну проти України та повномасштабне вторгнення в Україну з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, 16.11.2023 приблизно о 16 год.00 хв., точний час в ході досудового розслідування встановити виявилось неможливо, знаходилася за місцем свого тимчасового мешкання, а саме у квартирі АДРЕСА_2 разом із раніше знайомим ОСОБА_9 .
Саме в той час між ОСОБА_8 з одного боку та ОСОБА_9 з іншого, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт, в ході якого у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 , який на той час наблизився до ОСОБА_8 .
В подальшому, ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільну-небезпечність своїх протиправних дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_9 та оцінивши ситуацію, що склалася, відчуваючи агресію у відношенні ОСОБА_9 , знаходячись в приміщенні вищевказаної квартири, схопила зі столу у праву руку ніж господарсько-побутового призначення, та перебуваючи обличчям до ОСОБА_9 , ОСОБА_8 діючи швидко та продумано, умисно зі значною силою, та відчуваючи ненависть до нього, діючи умисно, суб'єктивно усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність свого задуму, передбачаючи можливість та бажаючи настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_9 зненацька та несподівано для останнього, зі значною силою, нанесла ножом господарсько-побутового призначення два удари в область грудної клітини, від чого останній впав на диван.
Наслідком таких злочинних дій ОСОБА_8 стала травматизація особливо важливих життєвих органів ОСОБА_9 , що призвело до розвитку небезпечного для життя стану та смерті на місці.
Таким чином, у вищевказаний період часу в результаті протиправних дій ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_9 , було спричинено дві колото-різаних рани: проникаюче колото-різане поранення грудної клітки, що бере початок раною на шкірі по передній поверхні грудної клітки зліва, з ушкодженням по ходу раннього каналу: підшкірно-жирової клітковини, 3-го ребра зліва по пригру динній лінії, навколосерцевої сумки по передній поверхні, правого шлуночка серця наскрізно, міжшлуночкової перетинки наскрізно, та сліпо закінчується в задній стінці лівого шлуночка поблизу клапанів аорти. Рановий канал спрямований спереду назад, ледве справа наліво, довжиною 16 см; непроникаюче колото-різане поранення грудної клітки справа, з ушкодженням м'яких тканин. Причиною смерті ОСОБА_9 явилось проникаюче колото-різане поранення грудної клітки зліва з ушкодженням серця, розвитком тампонади навколосерцевої сумки кров'ю. Колото-різані поранення грудної клітки утворилось прижиттєве, незадовго до настання смерті (в період, що обчислюється першим десятком хвилин), від дворазової дії в швидкій послідовності одне за одним, предметом, травмуюча поверхня якого мала колюче-ріжучі властивості, з наявним гострим краєм (лезом) і кінцем, яким міг бути клинок ножа з плоским односторонньо-гострим гострокінцевим полотном та тонким обушком «П»-подібної форми, з вираженими ребрами, або лівим вираженим ребром, шириною клинка (на рівні заглиблення) приблизно 2,5 см. По ступеню тяжкості вище вказані пошкодження відносяться: проникаюче колото-різане пошкодження грудної клітки, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, (згідно пункту 2.1.1 а., пункту 2.1.2., пункту 2.1 3.й., пункту 2.1.3 к., пункту 2.1.3.о, пункту 4.8. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995); непроникаюче колото-різане поранення грудної клітки відносяться до Легких тілесних ушкоджень. Таким чином, між проникаючим колото-різаним пораненням, що на передній поверхні грудної клітки справа з ушкодженням серця - є прямий причинний зв'язок зі смертю. Вказані підсумки підтверджено висновками судово-медичних експертиз №10-12/3009-ДМ/23 від 05.01.2024 та №10-14/2-ДМ/24/10-12/3009-ДМ/23 від 09.01.2024. Безпосередньо після спричинення тілесних ушкоджень у приміщенні квартири АДРЕСА_2 настала смерть потерпілого ОСОБА_9 . Після цього ОСОБА_8 , вважаючи виконаними до кінця свої злочинні дії, байдуже ставлячись до можливого настання тяжких наслідків у вигляді смерті ОСОБА_9 , залишивши останнього лежати. Таким чином, ОСОБА_8 у вищевказаний період часу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи її суспільно небезпечні наслідки, і, бажаючи настання зазначених наслідків, вчинила всі дії, які вважала за необхідне для доведення до кінця свого злочинного наміру, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 .
Не погодившись з зазначеним вироком прокурор Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_10 та захисник обвинуваченої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подали апеляційні скарги.
До початку судового розгляду прокурор, відповідно до положень статті 403 КПК України відмовився від поданої апеляційної скарги, про що надав письмову заяву.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.02.2025 - скасувати, ухвалити новий вирок, яким перекваліфікувати дії ОСОБА_8 з частини 1 статті 115 КК України на статтю 118 КК України (умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони). Призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці. Зарахувати в строк покарання строк попереднього ув'язнення, звільнити ОСОБА_8 з-під варти в залі суду, у зв'язку з фактичним відбуттям покарання.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник вказує на невідповідність кваліфікації дій обвинуваченої фактичним обставинам справи та не застосуванням судом першої інстанції статей 36, 37 КК України. Відповідно до статті 36 КК України кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання, так у даному кримінальному провадженні обвинувачена ОСОБА_8 діяла у відповідь на реальну загрозу своєму життю та здоров'ю з боку потерпілого, що підтверджується показаннями свідків та обставинами подій. Крім того, обвинувачена під час подій злочину перебувала у стані, коли вона не могла адекватно оцінити обстановку через раптовість нападу потерпілого та стан його алкогольного сп'яніння, а саме, перебувала у стані уявної оборони, та на думку захисника, вонамає понести відповідальність за перевищення меж необхідної оборони.
Захисник звертає увагу, що обвинувачена на час події перебувала у розслабленому стані(спала), коли потерпілий здійснив напад, що об'єктивно вказує на реальність сприйняття загрози її життю та здоров'ю, та підтверджується: показаннями обвинуваченої та свідків, наявністю слідів боротьби на місці події зафіксованими протоколом огляду місця події від 16.11.2023, протоколом слідчого експерименту від 14.12.2023 та його стенографією.
Крім того, судом першої інстанції невмотивовано відхилено і не враховано історію насильства з боку потерпілого ОСОБА_9 до обвинуваченої ОСОБА_8 , що підтверджується: відомостями системи АРМОР про притягнення потерпілого до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, показами доньки потерпілого - ОСОБА_11 під час досудового розслідування та судового розгляду, яка зазначила, що у відносинах обвинуваченої та померлого спостерігалася циклічна модель насильства, а саме конфлікти, вигнання, примирення та повернення.
Також судом першої інстанції взагалі не було враховано лист ДУ «Центр охорони здоров'я Державної виконавчої служби України» (ЦОЗ ДКВС України), який був долучений до матеріалів справи, відповідно до якого, обвинувачена скаржилась на біль у ділянках побоїв (грудна клітина, нижні кінцівки) вже після затримання, що свідчить про застосування до неї фізичного насильства з боку потерпілого. Суд жодним чином не висловився щодо цього доказу, що є порушенням принципу повноти та об'єктивності дослідження доказів.
Також захисником було подано клопотання про повторне дослідження доказів, а саме: прротоколу місця події від 16.11.2023; протоколу слідчого експерименту від 14.12.2023 та його стенографію; протокол допиту обвинуваченої; протокол допитів свідків; відомостей АРМОР про притягнення потерпілого до адміністративної відповідальності за домашнє насильство та дослідити новий доказ - лист ДУ «Центр охорони здоров'я Державної виконавчої служби України» (ЦОЗ ДКВС України), який був долучений до матеріалів справи, але не був врахований судом першої інстанції. Врахувати результати повторного дослідження доказів та нового при вирішення справи.
Обґрунтовуючи вищезазначене клопотання захисник вказує на те, що судом першої інстанції не в повному обсязі були дослідженні та враховані наступні докази, які мають вирішальне значення для правильного вирішення справи, а саме:
- протокол огляду місця події від 16.11.2023 дозволяє встановити наявність слідів боротьби, які проявляються в нетиповому розташуванні меблів та інших предметів інтер'єру;
- протокол слідчого експерименту від 14.12.2023, з якого встановлюється, що потерпілий був фізично сильнішим, який використовував свою силу для утримання та заподіяння обвинуваченій болю, та знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у зміненому психічному стані без можливості адекватно оцінити навколишню обстановку, безпідставно погрожував убити ОСОБА_8 , що створювало достатні підстави вважати реальною загрозу її життю та здоров'ю, оскільки обвинувачена перебувала в розслабленому стані та не очікувала нападу та не була готова до нього;
- лист ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» (ЦОЗ ДКВС України), який підтверджує, що обвинувачена діяла в стані необхідної або уявної оборони, що має бути враховано при кваліфікації дій, оскільки вже після затримання обвинувачена скаржилась на болі у ділянках побоїв (грудна клітина, нижні кінцівки), що свідчить про застосування до неї фізичного насильства;
- показання свідків та обвинуваченої, які свідчать про наявність слідів боротьби та раптовість нападу, оскільки ці покази підтверджують насильницьку поведінку потерпілого у стані алкогольного сп'яніння, а також зловживання алкогольними напоями потерпілим, та те що на місті події були присутні сліди боротьби. Що свідчить про реальну загрозу життю та здоров'ю обвинуваченої з боку потерпілого;
- відомості системи АРМОР про притягнення потерпілого до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, що підтверджує факт періодичного насильства з боку потерпілого ОСОБА_9 до обвинуваченої ОСОБА_8 .
В межах апеляційного розгляду вирішувалося клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 щодо повторного дослідження доказів, в задоволенні якого, з врахуванням вимог частини 3 статті 404 КПК України, та усталеної практики Верховного Суду (справа № 676/603/17, № 640/6847/15-к) відмовлено, оскільки вказане клопотання обґрунтоване лише незгодою захисника з оцінкою доказів, на які суд послався у вироку, що не є підставою для повторного дослідження доказів та обставин кримінального провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення захисника та обвинуваченої, які підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження та переглянувши судове рішення, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченої, дійшов висновку, що суд першої інстанції з достатньою повнотою, в межах визначеного судом обсягу, дослідив обставини вчинення обвинуваченим злочину, згідно пред'явленого обвинувачення, надав належну правову оцінку, правильно кваліфікував дії обвинуваченої та обґрунтовано дійшов висновку про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України.
Апеляційні доводи захисника ОСОБА_7 , які містять твердження про те, що обвинувачена ОСОБА_8 на час скоєння кримінального правопорушення перебувала в стані уявної чи необхідної оборони та її дії необхідно кваліфікувати за статтею 118 КК України, на думку суду апеляційної інстанції мають суто суб'єктивний характер та спрямовані на ухилення обвинуваченої від кримінальної відповідальності, у зв'язку з обраною лінією захисту, що знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення.
Такі твердження апелянта повністю спростовуються об'єктивними відомостями, дослідженими судом першої інстанції під час судового розгляду за участю сторін та яким надано обґрунтована правова оцінка у оскаржуваному судовому рішенні.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 свою провину в інкримінованому злочині визнала частково, не погодившись з кваліфікацією своїх дій за частиною 1 статті 115 КК України, наполягавши, що вона не бажала настанню смерті потерпілого, а лише захищалась від його агресивних дій.
З наданих в судовому засіданні показів обвинувачена ОСОБА_8 пояснила, що вона мешкала разом з потерпілим ОСОБА_9 за місцем його проживання, але близьких стосунків не підтримувала. Переїзд ОСОБА_8 до ОСОБА_9 пов'язаний з тим, що у неї було зруйновано житло. ОСОБА_9 постійно вживав спиртні напої та з цього приводу у нього виникали приступи схожі на епілепсію. Останній раз такий приступ був на початку літа 2024 року. Про це ОСОБА_8 розповідала ОСОБА_11 , яка є донькою ОСОБА_9 . ОСОБА_8 ставила до відома ОСОБА_11 , що її батько ОСОБА_9 постійно вживає спиртні напої, що йому погано за станом здоров'я, та внаслідок цього він може померти, вимагала втручання в цю проблему саме родичів. Крім того, ОСОБА_8 повідомляла ОСОБА_11 , що її батько поводить себе агресивно та вчиняє сварки, на що отримала відповідь що б вона не звертала уваги на його надлишкову емоційність. З цього приводу спілкування між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 не склалося. У листопаді 2023 року ОСОБА_8 працювала реалізатором на ринку, продавала дитячі іграшки, мала не великий дохід, який витрачала на продукти харчування. 16 листопада 2023 року ОСОБА_8 перебувала по вказані адресі та прокинувшись побачила, що ОСОБА_9 був вдома, в гарному настрої. Після цього ОСОБА_8 пішла на ринок, а ОСОБА_9 попросив придбати продуктів. Через деякий час вона повернулась, але не пам'ятає чи був ОСОБА_9 в квартирі. Вона збиралась їхати на кладовище, ОСОБА_9 висловив бажання поїхати разом, попрохав попрати йому речі. ОСОБА_8 пішла до водонапорної колонки, помила ботинки. ОСОБА_9 залишився дома і готував обід на кухні. Коли ОСОБА_8 повернулась, ОСОБА_9 запропонував їй випити, вона випила банку сидру, сіла на крісло і заснула. Через деякий час, точно скільки пройшло ОСОБА_8 визначити не може, вона прокинулась від криків потерпілого, який був чимось незадоволений, ОСОБА_9 схопив її за волосся і ОСОБА_8 впала на підлогу. Потім схватив її за плечі та почав трусити. ОСОБА_9 був в стані алкогольного сп'яніння та шукав ще спиртні напої. ОСОБА_12 не стала з ним говорити, з яких причин не пам'ятає. Кулаками він ОСОБА_8 не бив, тільки погрожував, що вб'є. ОСОБА_8 взяла ніж вдарила ним в грудь ОСОБА_9 і він відпустив її. Після цього ОСОБА_8 хотіла покинути квартиру, але замок на вхідних дверях не працював, був зламаний та вийти одразу не змогла. Коли ОСОБА_8 перебувала біля вхідних дверей, ОСОБА_9 залишився у кімнаті. Він нічого не казав та не кричав. В кімнаті було тихо. ОСОБА_8 зайшла в іншу кімнату та зачинила за собою двері. Скільки вона просиділа в кімнаті не пам'ятає. Потім почула, що нявкає кошеня в кімнаті де залишився ОСОБА_9 , вийшла подивитись, побачила що ОСОБА_9 лежить на кроваті, в кімнаті було темно, світло не працювало. ОСОБА_8 почала шукати взуття, доторкнулась до ноги ОСОБА_9 , а він вже не подавав ознак життя. Після цього ОСОБА_8 пішла до його брата, який мешкав в цьому ж будинку. Прийшовши до брата, ОСОБА_8 попросила викликати швидку медичну допомогу і поліцію та повідомила, що напевно вбила ОСОБА_9 . Останнього вона знала з дитинства.
На уточнюючі питання обвинувачена ОСОБА_8 повідомила, що ОСОБА_9 зазвичай ховав пляшки з алкоголем в шафах або у речах, випити міг багато, біля двох літрів. Коли відбувалась сварка (16.11.2023) ОСОБА_9 шукав алкогольні напої та з цього приводу нервував. Він нічого не знайшов. ОСОБА_9 був у нетверезому стані. Під час сварки ОСОБА_8 схопила ніж, коли ОСОБА_9 схопивши її руками за плечі почав трусити та погрожувати розправою. Саме в цей момент ОСОБА_8 нанесла удар ножом. ОСОБА_8 зрозуміла, що ОСОБА_9 помер, коли у вечері почала збирати речі, до цього будь-яких шумів та звуків з кімнати ОСОБА_9 чутно не було. На тілі ОСОБА_9 вона крові не бачила. Удари наносила кухонним ножем з зеленою ручкою, відбиваючись від ОСОБА_9 ОСОБА_8 не відчула, що нанесла поранення ножем. Після удару він відпустив ОСОБА_8 , та більше нічого не казав, сів на ліжко, розкинув руки. Після нанесення удару, ОСОБА_8 довго перебувала у іншій кімнаті та заснула. До цієї пригоди між ними конфліктів не відбувалось, тільки одного разу кинув в неї пультом від телевізора. За те, що ОСОБА_9 зловживав спиртними напоями вона ніколи його не сварила.
На переконання колегії суддів досудове розслідування та судовий розгляд проведено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй злочину ґрунтуються на зібраних у справі доказах, які відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються сукупністю досліджених у судовому засіданні та оцінених судом, з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку й детально наведеними у вироку доказами.
Доводи сторони захисту щодо вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, передбаченого статтею 118 КК України, та відсутності в ОСОБА_8 умислу на вбивство потерпілого та те, що обвинувачена захищалась від дій потерпілого, суд апеляційної інстанції вважає, що вони є аналогічними тим, що перевірялись судом першої інстанції, яким надана судом у вироку відповідна правова оцінка, з якою цілком погоджується суд апеляційної інстанції.
Такі доводи захисника не знайшли свого підтвердження і під час апеляційного перегляду вироку суду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно поклав в основу вироку показання потерпілої ОСОБА_11 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та експерта ОСОБА_15 .
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 пояснила, що її батько ОСОБА_9 тривалий час вживав алкогольні напої, не працював, жили на гроші, які приносила обвинувачена ОСОБА_8 та випадковими заробітками. З ними жив син обвинуваченої, який також вів антисоціальний спосіб життя, не працював, зловживав спиртними напоями. Біля місця проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_8 знаходилась школа де надавалися обіди, там вони постійно отримували продукти харчування. 16.11.2023 року, в день коли відбулася подія, потерпіла ОСОБА_11 знаходилась на роботі, коли їй зателефонував чоловік, він представився співробітником поліції та повідомив, що ОСОБА_9 вбили. Коли потерпіла ОСОБА_11 приїхала за місцем проживання свого батька, то побачила останнього на ліжку в кімнаті. ОСОБА_8 також преребувала на місці. ОСОБА_11 відомо, що співробітник поліції дізнались про подію від її двоюрідної сестри, так як вона жила з батьком в одному будинку. Подробиці вбивства ОСОБА_16 вона знає зі слів своєї сестри та зі слів співробітників поліції. ОСОБА_9 по вказаній адресі мешкав постійно. Останній час, в період війни, до нього переїхала ОСОБА_8 та її син. Коли ОСОБА_9 проживав з обвинуваченою, конфлікти відбувались доволі часто. Конфлікти між ними виникали на ґрунті вживання алкогольних напоїв. ОСОБА_8 розповідала про сварки, конфлікти з її сином. Раніше потерпіла ОСОБА_11 відвідувала свого батька, бачила його спосіб життя, зловживання спиртними напоями, безлад у квартирі.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що загиблий ОСОБА_9 є рідним братом його батька. ОСОБА_8 на початку війни переїхала до її дядька - ОСОБА_9 де і мешкала. Сусіди скаржились на постійні сварки, які виникали між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Потерпілий мешкав у своїй квартирі, тривалий час вживав спиртні напої. Сварки та бійки до цього випадку були і раніше, тому вже неодноразово викликали швидку медичну допомогу і поліцію. Про обставини вчинення злочину ОСОБА_13 дізналась від своєї матері. ОСОБА_8 прийшла до матері свідка і повідомила, що вбила ОСОБА_9 . Після чого була одразу викликана швидка медична допомога. По приїзду бригади швидкої медичної допомоги було виявлено, що двері в квартиру ОСОБА_9 були зачинені, так як там не було ручки, а батько свідка ОСОБА_13 допоміг відчинити двері і був присутній безпосередньо в квартирі, коли фельдшер оглядав тіло ОСОБА_9 . Зі слів сусідів, це не перший випадок, вони вже бачили слід крові по коридору і до цього. Роки чотири тому, сусід написав ОСОБА_13 , що весь коридор в крові і, що ОСОБА_9 вбили, але як потім з'ясувалось це була сварка, між ким свідку не відомо. Стосунки між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 були дружніми, але не дивлячись на це вони сварились. ОСОБА_8 мешкала з потерпілим приблизно три роки. Чи вживав потерпілий алкоголь в той день свідок не знає. Щодо фактів агресивної поведінки з боку ОСОБА_9 свідок ОСОБА_13 нічого сказати не може, проте він був емоційний і міг голосно розмовляти. З родиною свідка у потерпілого конфліктів не було. Про захворювання потерпілого, що могли вплинути на його поведінку свідку ні чого не відомо.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що 16.11.2023 року о 19 годині 00 хвилин відбувся виклик швидкої медичної допомоги, де він і працює. Прибув до квартири за адресою виклику, побачив тіло чоловіка. Оглянувши тіло, побачив ознаки фізичної смерті. Продовживши огляд, ОСОБА_14 побачив поранення в області серця. В квартирі було дуже темно, світла не було взагалі, використовував ліхтарик телефона, щоб підсвітити. Після виявлення ознак насильницької смерті, сідком було зроблено повідомлення до поліції. Обвинувачена ОСОБА_8 , яка присутня в залі, знаходилась в квартирі. Вона була одягнена, квартира була в неохайному стані. Слідів боротьби свідок не бачив. Відповідно до повідомлення викликав швидку медичну допомогу брат загиблого. По приїзду співробітників поліції було зроблено огляд на місці. Обвинувачена ОСОБА_8 нічого не пояснювала, запах алкоголю від неї відчутно не було. Інформацію про виклик надав оператор.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_15 , зазначила, що відповідно до наказу № 6, яким керуємось, ми повинні відібрати зразки для проведення певного переліку досліджень. Зразки відправляються в лабораторію, де безпосередньо проводяться ці дослідження. Дослідження оформлюється у вигляді висновку експерта і надсилають його мені. Всі висновки лабораторій групую і посилаюсь на номенклатурні номери в своїй експертизі. Всі лабораторні висновки зберігаються 25 років та не додаються до експертизи. Повністю мікроскопічну експертизу ми не видруковуємо, лише посилаємось на неї. Щодо наявності захворювань, які впливали на його психічний стан, то у ОСОБА_9 були наявні захворювання, як у особи яка вживає алкогольні / наркотичні речовини. З висновків вбачається, що він мав екзогенну інтоксикацію, яка характерна для осіб, що вживають алкогольні напої, а саме - 2,57 проміле, що прирівнюється до вжитого 0,5 л міцного алкоголю. Причиною смерті стало: основне - проникаюче колото-ріжуче поранення грудної клітки з пораненням серця, супутнє - алкогольна інтоксикація.
Також судом першої інстанції співставлено, проаналізовано і покладено в основу обвинувального вироку відомості, що містяться у:
- протоколі огляду місця пригоди від 16 листопада 2023 року проведеного старшим слідчим СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області в присутності двох понятих, в ході якої було виявлено труп ОСОБА_9 в квартирі АДРЕСА_2 . Оглядом зафіксоване розташування внутрішніх приміщень, обстановка, яка утворилась на час проведення огляду. Огляд проводився із застосуванням технічних засобів. Фототаблиця до протоколу із зображенням обстановки в квартирі та трупу ОСОБА_9 додається. За результатами огляду було виявлено та вилучено предмет зовні схожий на ніж з дерев'яною ручкою, загальна довжина 23 см., довжина леза 12 см., предмет зовні схожий на ніж з дерев'яною ручкою, загальною довжиною 28 см., довжина леза 14 см., предмет зовні схожий на ніж з чорною рукояткою, загальна довжина 36 см., довжина леза 22 см., предмет зовні схожий на ніж у чохлі, загальна довжина 23 см., довжина леза 12 см., предмет зовні схожий на ніж з зеленою рукояткою, з забрудненням чорного кольору, загальна довжина 24 см., довжина леза 13 см. зі слідами речовини бурого кольору, зріз тканини з матрацу зі слідами речовини бурого кольору.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 листопада 2023 року надано по кримінальному провадженню №12023221210001184 дозвіл на проведення огляду квартири АДРЕСА_2 , з метою виявлення предметів, що мають значення речового доказу у кримінальному провадженні, та мають суттєве значення для повного та об'єктивного встановлення та доказування у кримінальному провадженні.
Постановою старшого слідчого СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області від 17 листопада 2023 року вилучені під час огляду місця пригоди речі визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження №12023221210001184. Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 листопада 2023 на перелічені вище речі накладено арешт;
- протоколі огляду трупа від 16 листопада 2023 проведеного старшим слідчим СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області в присутності двох понятих та спеціаліста судово-медичного експерта, в ході якого було зафіксовано розташування трупа ОСОБА_9 , його положення, одяг та видимі тілесні ушкодження;
- постанові старшого слідчого СВ ВП № 1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області від 21 жовтня 2023 року прийняте рішення провести у відношенні ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 освідчення, на наявність наркотичних засобів та алкоголю у організмі останньої та Випискою № 649 (із медичної картки амбулаторного хворого) КП ХОВ ОКНП підтверджено стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_8 . Медичний огляд проводився 17 листопада 2023 року об 02:10 год. Виявлено у сечі 1,66%, у крові 0,84 %;
- висновку експерта №15-12/№850-ДМ/Ц/2023 від 08 грудня 2023 року згідно підсумків експерта групова належність крові потерпілого ОСОБА_9 - В (ІІІ) с ізогемаглютиніном анти-А, групова належність крові ОСОБА_17 . В (ІІІ) с ізогемаглютиніном анти-А. (експерт посилається на висновки №14-12/№2614/Дм/І/ від 28 листопада 2023 р. та №14-12/№2894-Дм/І/ від 14 грудня 2023 року). В результаті проведення судово-медичної експертизи кухонного ножу з зеленим руків'ям, вилученого при огляді місця події за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що на ножі виявлені сліди крові людини та можна припустити походження слідів крові від особи з групою крові В (ІІІ) с ізогемаглютиніном анти-А, як від потерпілого ОСОБА_9 , так і від ОСОБА_8 при умові наявності у неї зовнішньої кровотечі на момент скоєння злочину, а на руків'ї вказаного ножа виявленні сліди потожирових накладень, припустимість яких можна віднести за ознаками до ОСОБА_9 і ОСОБА_8 ;
- висновку судово-медичної експертизи №10-12/3009-ДМ/23 від 05 січня 2024 року так експертом встановлено, що при експертизі крові та сечі трупа ОСОБА_9 (№ 3009-Дм/23), виявлений етиловий спирт в кількості в крові - 2,75%, в сечі - 2,68%; речовин, які свідчать про наявність наркотичних речовин в крові ОСОБА_9 не виявлено; при судово-гістологічному дослідженні (№13/2380-ДМ/23/3009-ДМ/23) встановлено, що м'які тканини з проекції колото-різаної рани на грудній клітці зліва, м'які тканини з проекції колото-різаної рани на грудній клітці справа - виявляють великовогнещеві крововиливи; навколосерцева сорочка- дефект тканини з великовогнещевим крововиливом; в серці - дефекти тканини з вогнищевим крововиливом, переважна гіпертрофія та дистрофічні зміни міокарду, серозно-десквамотивна пневмонія, портальний цироз печінки, венозне повнокров'я, хронічний інтерстиціональний гепатит, дифузний різнокрапельний жировий гепатоз, венозне повнокров'я надісланих органів, помірний набряк мозку, ознаки острого розладу кровообігу в м'яких мозкових оболонках, порушення реологічних властивостей крові; при медико-криміналістичній експертизі шкірного клаптя з передньої поверхні грудної клітини зліва від трупа ОСОБА_9 встановлено, що на фотопапрі, в місці контакту з ушкодженням (раною), характерних для наявності металів заліза, міді, свинцю і нікелю не з'явилося, а в контролі маркерами, поза зоною контакту з раною, з'явилося фарбування, характерне для наявності заліза - зеленого кольору, міді - чорного кольору, свинцю-червоно-оранжевого кольору, нікелю-синьо-фіолетового кольору; при медико-криміналістичному досліджені шкірного клаптя з передньої поверхні грудної клітини зліва від трупа ОСОБА_9 встановлена колото-різана рана, про що свідчить її форма. Ця рана утворилась від дії клинка колючо-ріжучого знаряддя, який був плаский, гострокінцевий, мав з одного боку ріжучий край (лезо), а з іншого тонкий обушок з «П» подібним поперечним перерізом та вираженими ребрами, або лівим вираженим ребром.
Зробивши відповідні дослідження, експерт дійшов висновку, що на трупі ОСОБА_9 виявлено проникаюче колото-різане поранення грудної клітини, що бере початок раною на шкірі по передній поверхні грудної клітки зліва, з ушкодженням по ходу ранового каналу, непроникаюче колото-різане поранення грудної клітки справа, з ушкодженням м'яких тканин. Колото-різанні поранення грудної клітини утворилось прижиттєво, незадовго до настання смерті, від дворазової дії предметом, травмуюча поверхня якого мала колото-ріжучі властивості, з наявним гострим краєм (лезом) і кінцем, яким міг бути клинок ножа з плоским односторонньо-гострим гострокінцевим полотном та тонким обушком П-подібной форми, з вираженими ребрам, або лівим вираженим ребром, шириною клинка приблизно 2,5 см. Причиною смерті ОСОБА_9 явилось проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва з ушкодженням серця, розвитком тампонади навколосерцевої сумки кров'ю, по ступеню тяжкості вище вказані пошкодження відносяться: проникаюче колото-різане пошкодження грудної клітки, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя; непроникаюче колото-різане поранення грудної клітки відноситься до легких тілесних ушкоджень. В крові та сечі трупа ОСОБА_9 виявлений етиловий спирт в кількості: в крові 2,75%, в сечі 2,68%. Така концентрація етилового спирту в крові, згідно офіційної таблиці, відповідає вмісту його при сильному алкогольному сп'янінні. Само спричинення виявлених тілесних ушкоджень виключається. В момент заподіяння тілесних ушкоджень потерпілий, найбільш ймовірно, знаходився в вертикальному положенні - стоячи, або сидячи, про що свідчать і накладання крові на одязі, та нападник міг розташовуватись відповідно - спереду потерпілого, можливо і позаду потерпілого при умові положення потерпілого сидячі. Також при експертизі трупа встановлено патомофологічні ознаки: серозно-десквамативної пневмонії, а також портальний цироз печінки, хронічний інтерстиціальний гепатит, дифузний жировий гепатоз. Ступень розвитку трупних явищ, що досліджувались при огляді трупа на місці, експерт вважає, що смерть ОСОБА_9 настала в проміжок за 2-4 години до огляду трупа;
- висновку експерта №17-414-МК/10-12/3009-ДМ/23 від 04 грудня 2023 року, рана утворилась від дії клинка колючо-ріжучого знаряддя, який був плаский, гострокінцевий, мав з одного боку ріжучий край (лезо), а з іншого тонкий обушок з «П» подібним поперечним перерізом та вираженими ребрами, або лівим вираженим ребром;
- протоколі проведення слідчого експерименту від 14.12.2023 року Старшим слідчим СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області за участі двох понятих, ОСОБА_18 , та її адвоката, а також спеціаліста зафіксовано, зі слів ОСОБА_8 , механізм спричинення останньою потерпілому ОСОБА_9 тілесних ушкоджень. При проведенні слідчого експерименту ОСОБА_8 зазначила про нанесення потерпілому одного удару ножом, але на уточнююче питання слідчого відповіла, що наносила або ні другий удар ножом потерпілому вона не пам'ятає;
- висновку експерта №10-14/2-ДМ/24/10-12/3009-ДМ/23 від 09 січня 2024 року, в якому експерт вказав, що свідчення ОСОБА_8 , які викладені у протоколі проведення слідчого експерименту за її участю, містять данні про спосіб нанесення, локалізацію та механізм спричинення тілесних ушкоджень, (а саме проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодження серця), що спричинили смерть ОСОБА_9 , та не містять таких даних про інше тілесне ушкодження, а саме непроникаюче колото-різане поранення грудної клітки, яке не має причинно-наслідкового зв'язку зі смертю ОСОБА_9 ;
- висновку експерта №09-1607/2023 р. від 17 листопада 2023 року, в частині «обставини справи» експерту надана наступна інформація: «Досудовим розслідування встановлено, що 16.11.2023 до ЧЧ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в ХО надійшло повідомлення від лікаря БШМД №810, про те, що 16.11.2023 приблизно о 19:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 виявлено труп ОСОБА_9 з ножовим пораненням в область серця». Зі слів ОСОБА_8 відомо: «16 листопада 2023 року о 21:42 год. була затримана співробітниками поліції за вбивство. 17 листопада 2023 року у вечорі за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_9 коліном вдарив по грудній клітині, руками хапав за волосся, кидав в неї сковорідку, тарілки по тулубу, освідована ( ОСОБА_8 ) взяла в руки ніж, та нанесла ножом один удар по грудній клітини ОСОБА_9 . Експерт ОСОБА_19 , при судово-медичній експертизі, при повному огляді ОСОБА_8 яких-небудь тілесних ушкоджень у останньої не встановила.
Надаючи оцінку вищезазначеним доказам, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність будь-яких законних підстав ставити під сумнів показання потерпілої, експерта, оскільки вони логічні, послідовні, повністю узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження, та у своїй сукупності надають повну картину вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України.
Колегія суддів вважає, що зазначені докази сумнівів у їх достовірності не викликають, викладені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мали значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винної, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого нею діяння, врахував спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому, її взаємини з потерпілим, що передували події.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції вірно встановлено обставин, які передували скоєнню злочину, а саме розпивання спиртних напоїв, взаємовідносини обвинуваченої ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_9 , які почали сваритися, в наслідок чого останній став висловлювати погрози на її адресу, почав тягнути її за волосся, але дані обставини не свідчать, що такі дії потерпілого, потребували захисту, який був застосований обвинуваченою ОСОБА_8 , а з урахуванням способу та знаряддя вчинення злочину, характеру ударів, які були нанесені з достатньою силою, механізму утворення та локалізації поранення завданого потерпілому в область грудної клітини, де знаходиться життєве важливий орган, наслідки діяння у виді смерті потерпілого та причинний зв'язок між діями та наслідком, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, натомість ними доведена винуватість ОСОБА_8 в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_9 .
Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що доводи обвинуваченої ОСОБА_8 про те, що вона захищалась від неправомірних дій потерпілого і діяла в стані необхідної оборони, є необґрунтованими, оскільки статтею 36 КК України передбачено право на захист не від будь-якого протизаконного вчинку, а лише від суспільно-небезпечного посягання. Будь-яких доказів, які б свідчили, що потерпілий ОСОБА_9 вчинив суспільно-небезпечне посягання щодо ОСОБА_8 , у зв'язку з чим, обвинувачена могла перебувати у стані необхідної оборони, немає.
Також відсутні докази на підтвердження того, що потерпілий ОСОБА_9 вчинив будь-які дії, які за своїм характером та об'єктивними проявами могли бути розцінені як такі, що досягли ступеню суспільної небезпечності, властивого для злочину і викликали б у ОСОБА_8 стан необхідної оборони.
Таким чином, обвинувачена використовуючи ніж і завдаючи ним удар в ліву ділянку грудей ОСОБА_9 , де розташоване серце, не могла не передбачити, що в результаті цих дій, потерпілий отримає тілесні ушкодження від яких помре. Тобто визначальним у поведінці ОСОБА_8 було не відвернення нападу та захист від дій потерпілого, а бажання спричинити шкоду ОСОБА_9 внаслідок отриманих образ, а тому її дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_8 скаржилась на болі в місцях нанесення їй побоїв потерпілим, що в свою чергу свідчить про необхідність захисту обвинуваченої, суд апеляційної інстанції зазначає, що аналогічні твердження були предметом розгляду судом першої інстанції, та суд першої інстанції дійшов висновку про те, що під час судового розгляду обставин на підтвердження доводів обвинуваченої ОСОБА_8 , щодо дій та поведінки потерпілого ОСОБА_16 в її бік, які б могли бути причиною такого опору з боку обвинуваченої, в наслідок якого було останнього вбито. Відсутність на тілі ОСОБА_8 будь-яких тілесних ушкоджень або інших слідів застосування до неї фізичного насилля спростовує версію останньої про наявність загрози її життю (висновок експерта №09-1607/2023 від 17 листопада 2023 року).
Крім того, судом першої інстанції спростовано твердження сторони захисту, які підтримані обвинуваченою ОСОБА_8 , що в квартирі був безлад, розкидані речі, як наслідки сварки, яка відбулась між ОСОБА_8 та ОСОБА_16 та свідчать про його неправомірну поведінку, яка призвела до самозахисту з боку обвинуваченої, оскільки потерпіла, свідки вказали, що раніше відвідували місце мешкання ОСОБА_16 , він тривалий час зловживав спиртними напоями, вів аморальний спосіб життя, був неохайним та недбайливо ставився до місця свого мешкання, а вказана побутова обстановка для нього була звичайністю.
Невизнання обвинуваченою ОСОБА_8 своєї вини в інкримінованому злочині, та посилання на те, що вона захищалась від дій потерпілого, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, суд апеляційної інстанції розцінює як спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
У зв'язку із наведеним, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_8 винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України, враховуючи, що судом повністю дотримані вимоги чинного законодавства, досліджено усі обставини кримінального провадження та оцінено надані докази з точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів, з точки зору достатності та взаємозв'язку.
Версія та доводи захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 про незгоду з оскаржуваним вироком суду першої інстанції, та спричинення потерпілому ОСОБА_16 тілесних ушкоджень, у зв'язку з перевищенням обвинуваченою ОСОБА_8 меж необхідної оборони, мають суто суб'єктивний та безпідставний характер, що спростовуються дослідженими судом першої інстанції доказами.
Судом апеляційної інстанції не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 належить залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 405; пунктом 1 частини 1 статті 407; 418; 419 КПК України, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 лютого 2025 року стосовно обвинуваченої ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою - в той самий строк, з моменту отримання копії судового рішення.
Головуючий:
Судді: