Справа № 635/5208/25 Слідчий суддя - ОСОБА_1
1-кс/635/1840/2025 Доповідач - ОСОБА_2
Апеляційне провадження № 11-сс/818/1325/25
Категорія: у порядку КПК України
27 жовтня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
перекладача - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 09 жовтня 2025 року про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42025222130000051 від 11 квітня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 199, частиною 1 статті 204 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 09.10.2025 задоволено клопотання слідчого та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів, а саме до 07.12.2025.
Визначено розмір застави в триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.
У разі внесення застави, покладено на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 днів, а саме до 07.12.2025 включно наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає (перебуває), без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин кримінальних правопорушень.
Строк дії ухвали встановлено до 07 грудня 2025 року включно.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, а у разі залишення раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зменшити суму застави до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, захисник посилається на те, що слідчий в своєму клопотанні не зазначив, якими саме реальними та об'єктивними доказами, чи доводами обґрунтовується, наявність ризиків передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, які на думку захисника, є надуманими та такими, що не підтверджуються жодним належним доказом. Клопотання містить лише формальне посилання на обставини наведені у статті 177 КПК України та їх перерахування.
Зазначає, що підозрюваний ОСОБА_7 не має жодних намірів та умислу переховуватись в органів досудового розслідування чи суду. Він звернувся за правовою допомогою до адвоката, частково визнав вину в інкримінованому злочині, співпрацює зі слідством, надаючи правдиві свідчення про обставини скоєння ним злочину. Посилання слідчого, що підозрюваний може покинути територію України, є абсолютним припущенням, однак воно може бути нівельовано шляхом покладання на підозрюваного процесуального обов'язку здати до уповноважених органів свої документи, які дозволяють йому виїзд за кордон.
Крім того, на думку захисника посилання слідчого на наявність ризику впливу на свідків - є необґрунтованим та надуманим, тим паче, що у даному кримінальному провадженні лише два свідки - дружина та теща іншого підозрюваного, які з приводу скоєного злочину нічого не знають. Подане клопотання та додатки до нього не містять жодного документу, який би доводив наявність намірів підозрюваного на вчинення дій, направлених на вплив на свідків, і нажаль, слідчий суддя не надав цьому факту належної оцінки, а лише переписав з клопотання до ухвали текст, який підготовлений слідчим.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, апелянт звертає увагу на те, що ОСОБА_7 своєю поведінкою доказує, що усвідомлює відповідальність за скоєний злочин, співпрацює зі слідством, частково визнав свою вину та готовий до укладання угоди про визнання винуватості, але не у тому обсязі, на якому наполягає орган досудового розслідування. Вказане спростовує доводи слідчого про можливість та бажання підозрюваного продовжувати злочинну діяльність.
На думку сторони захисту, посилання слідчого на наявність ризиків, без будь- якого доказу, такої наявності, робить клопотання необґрунтованим та голослівним.
Захисник вважає, що наявні усі передбачені обставини, які надають можливість упевнитися у щирості намірів підозрюваного та застосувати до нього запобіжний захід із можливістю визначити менший розмір застави, що дало б можливість досягти справедливого балансу між інтересами слідства та правами підозрюваного.
Крім того, захисник зазначає, що слідчим було заявлено занадто великий розмір застави, що зважаючи на життєві обставини підозрюваного, є для нього заздалегідь непомірною сумою, оскільки ОСОБА_7 не має роботи та постійного заробітку, так як і будь-якого рухомого чи нерухомого майна, що свідчить про те, що підозрюваний не є особою з великим достатком, що унеможливлює її внесення.
Повідомлений належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги прокурор до суду апеляційної інстанції не прибув, про причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до вимог частини 4 статті 405 КПК України дані обставини не є перешкодою для апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши представлені матеріали судового провадження, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Продовжуючи підозрюваному ОСОБА_7 строк тримання під вартою, слідчий суддя вважав, що тяжкість передбаченого законом покарання створює ризик можливого переховування підозрюваного, який є громадянином Республіки Туреччина. На час розгляду клопотання підозрюваний проживає в Україні без належної правової підстави, ніде не працює, не має стабільного джерела доходів, сталих соціальних зав'язків, постійного, офіційного місця проживання чи реєстрації, що свідчить про наявність можливості вчинення нових кримінальних правопорушень та його соціальну небезпечність, а також реальну можливість виїхати за межі України, що призведе до неможливості його екстрадиції в такому випадку. Крім того, без ізоляції підозрюваного, останній має реальну можливість вплинути на осіб, що будуть допитані в якості свідків даного кримінального правопорушення та може впливати на осіб до їх першого допиту з метою уникнути кримінальної відповідальності.
Також слідчий суддя зазначив, що є доведеним існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час у повному обсязі не встановлені всі обставини кримінального правопорушення, що може спонукати підозрюваного на вчинення інших кримінальних правопорушень з метою приховати сліди злочину, примусити інших осіб не давати свідчення, а також, перебуваючи на волі підозрюваний буде мати можливість продовжити вчинений злочин, з метою отримання вигоди від збуту продукції, яка на теперішній час може бути вилучена не в повному обсязі.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_7 був засуджений та відбував покарання в місцях позбавлення волі за вчинення аналогічного злочину, що в значній мірі свідчить про можливість вчинення підозрюваним нових злочинів.
Слідчий суддя врахував наведені обставини та дійшов висновку, що клопотання про продовження строку тримання під вартою є обґрунтованим, оскільки наявні ризики не зменшились, а завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою перешкоджають об'єктивні причини обумовлені виключною складністю провадження.
Крім того, характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення та відомості про особу підозрюваного не дають суду обґрунтованих підстав для зменшення розміру застави на цьому етапі проведення досудового розслідування.
З такими висновками слідчого судді щодо продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку тримання під вартою, з визначенням альтернативного виду запобіжного заходу - застави у розмірі 908 400 грн, суд апеляційної інстанції погоджується та вважає, що мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам статті 196 КПК України.
З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчим відділенням відділу поліції №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42025222130000051 від 11.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 199, частиною 1 статті 204 КК України.
10.07.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано в порядку статті 208 КПК України, а 11.07.2025 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 199 КК України, яке є особливо тяжким злочином.
З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, за яких ОСОБА_7 підозрюється, на думку суду апеляційної інстанції у цьому кримінальному провадженні існує беззаперечно суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій, є об'єктивні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може вдатися до дій, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, що в свою чергу, призведе до порушення розумних строків судового розгляду.
Суд апеляційної інстанції, оцінюючи сукупність обставин, погоджується з висновком слідчого судді, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу є неможливим та вважає, що порядок розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 відповідає вимогам статей 193-194, 196, 199 КПК України, пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
На переконання суду апеляційної інстанції, слідчим суддею враховані положення статей 176, 177, 178, 183 КПК України, дані про особу, перевірені додані прокурором до клопотання матеріали про вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим.
Дослідивши матеріали провадження, судом апеляційної інстанції встановлено, що звертаючись з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, слідчий навів об'єктивні обставини для продовження строку тримання під вартою, а саме те, що у даному кримінальному провадженні необхідно провести ряд необхідних процесуальних дій, а саме:
- отримати висновки призначених експертиз: судово-технічних експертиз документів, коп'ютерно технічних експертиз, судових експертиз дослідження матеріалів речовин і виробів, судово-економічних експертиз, проведення яких на разі триває;
- допитати свідків кримінального правопорушення;
- з урахуванням отриманих висновків експертищ, вирішити питання про повідомлення ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про підозру в остаточній редакції;
- у разі необхідності провести інші необхідні слідчі дії.
Судовим розглядом встановлено, що тривалість проведення досудового розслідування обумовлена виключною складністю провадження та необхідністю завершення призначених судових експертиз, що неможливо до строку дії застосованого до ОСОБА_7 запобіжного заходу.
Доводи, на які посилається в апеляційній скарзі захисник підозрюваного стосовно недоведеності ризиків, заявлених у клопотанні слідчого, спростовуються матеріалами провадження, що свідчить про прийняття слідчим суддею обґрунтованого рішення, зважаючи на наступне.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58).
Надаючи оцінку можливості переховуватися підозрюваним від суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
Належить також врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від правоохоронних органів та суду, здійснити незаконний вплив на свідків враховуючи встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Також суд апеляційної інстанції не виключає вірогідність вчинення дій, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України з огляду на обставини інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника в частині визначеного розміру застави, суд апеляційної виходить з наступного.
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у виді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010.
У цій справі, Суд, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
У клопотанні про продовження підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк досудового розслідування слідчий просив застосування застави у розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн., оскільки ОСОБА_7 підозрюється у виготовленні, зберіганні, з метою збуту підроблених марок акцизного податку та голографічних захисник елементів орієнтовно на загальну суму 1 767 528, 0324 грн., що у чотириста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
За таких обставин у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з урахуванням наявності обґрунтованої підозри, обставини інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення та обсяг долучених до клопотання про продовження запобіжного заходу доказів, майнового та сімейного стану підозрюваного, та наявних ризиків, застава у сумі 908 400 грн, на цьому етапі досудового розслідування, буде достатньою мірою для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені частиною 1 статті177 КПК України.
Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного, суд апеляційної інстанції не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, підстав для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою та зменшення розміру застави, не вбачає, оскільки саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням альтернативного запобіжного заходу - застави у розмірі 908 400 грн. забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, є виправданим та відповідає виключності запобіжного заходу, задля досягнення завдань кримінального провадження та вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може бути достатнім для запобігання ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
У зв'язку із наведеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування ухвали слідчого судді, оскільки порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, колегією суддів не встановлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , не є достатніми для її скасування.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України,-
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 09 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий:
Судді: