Провадження № 22-ц/803/8545/25 Справа № 199/3518/25 Суддя у 1-й інстанції - СПАЇ В. В. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
03 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого- судді Халаджи О. В.,
суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 21 травня 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 21 транвя 2025 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Із вказаним рішенням суду не погодився представник позивача, та подав апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року апеляційна скарга була залишена без руху для зазначення причин пропуску строку на та сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн., для усунення недоліків апелянту було встановлено строк десять днів з дня отримання копії ухвали суду без руху.
22 вересня 2025 року до апеляційного суду від представника АТ «Акцент-Банк» - Омельченко Є.В., надійшли докази сплати судового збору у розмірі 4542,00 грн., однак причин пропуску строку на апеляційне оскарження останнім вказано не було.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року АТ «Акцент-Банк», було продовжено строк для виконання вимог ухвали суду від 15 вересня 2025 року, а саме для зазначення пропуску строку на апеляційне оскарження, з моменту отримання копії оскаржуваного рішення суду 25.05.2025 року і до моменту подання скарги 09.07.2025 року.
Згідно ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано початок.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала апеляційного суду від 29 вересня 2025 року АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_2 отримали в електронному кабінеті 30.09.2025 року о 13:20:09.
Станом на 03 листопада 2025 року, вимоги ухвали суду не виконано, причин пропуску строку на апеляційне оскарження представником позивача не зазначено.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Указане узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).
Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У розумінні норм процесуального права України особа визначивши свої права, реалізує їх за своїм розсудом та розпорядження своїми правами являється одним із основоположних принципів судочинства.
Також, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком цієї особи добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати передбачені процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (§ 35 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S. A. v. Spain», заява № 11681/85).
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Данні положення кореспондуються з положеннями ч.1 ст. 44 ЦПК України, в якій зазначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року,має розумітися у світлі преамбули Конвенції,у відповідній частині якої зазначено,що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
Європейський суд з прав людини зазначає, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року заява №236/03).
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (п. п. 33, 34 рішення ЄСПЛ від 20 червня 2011 року у справі «Перетяка та Шереметьев проти України»).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Такі ж висновки містяться і в постановах Верховного Суду від 15.04.2021 року у справі №201/11460/19 та від 26 квітня 2021 року у справі №753/7619/19.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня1989 року).
Відповідно до частини 4 ст. 357, пункту 4 частини 1 ст. 358 ЦПК України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Оскільки, у визначений судом строк ухвалу суду не виконано,причин пропуску строку на апеляційне оскарження не вказано у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 21 травня 2025 року бути відмовлено.
Керуючись ст. 358 ЦПК України апеляційний суд.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 21 травня 2025 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її підписання.
Судді: О.В. Халаджи
О.В. Агєєв
Т.В. Космачевська