27 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 152/1046/19
провадження № 51-3654км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника третьої особи ОСОБА_6 ,
у режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника третьої особи ОСОБА_8 , щодо майна якої вирішується питання про арешт,
- адвоката ОСОБА_6 , на вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 грудня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду
від 24 квітня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020000000135, за обвинуваченням
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
с. Хоменки Шаргородського району Вінницької області, жителя
АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 187,
ст. 257, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 грудня 2023 року ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК, та призначено йому покарання:
- за ст. 257 КК у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;
- за ч. 1 ст.263 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- за ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 187 КК у виді позбавлення волі на строк 15 років
з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_9 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Вирішено питання, які стосуються: початку строку відбування покарання; зарахування строку попереднього ув'язнення; запобіжного заходу; цивільного позову; спеціальної конфіскації; арешту майна; відшкодування процесуальних витрат; речових доказів. Зокрема, ухвалено конфіскувати в дохід держави ключ
із брелоком від автомобіля «Lexus LX 470» (р. н. НОМЕР_1 ), а цей автомобіль, власником якого був ОСОБА_10 , залишено на зберіганні Вінницької філії
ДП МВС України «Інформ-Ресурси». У задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_8 , щодо майна якої вирішується питання про арешт, - адвоката ОСОБА_6 (далі - представника третьої особи) про скасування арешту відмовлено.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 25 квітня 2024 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_9 залишив без змін.
Постановою Верховного Суду від 24 листопада 2024 року скасовано ухвалу Вінницького апеляційного суду від 25 квітня 2024 року, зокрема, в частині вирішення питання щодо речових доказів (автомобіля «Lexus LX» та ключів з брелоком
від нього).
За наслідками нового апеляційного розгляду Вінницький апеляційний суд ухвалою від 24 квітня 2025 року змінив вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_9
в частині вирішення питання щодо речового доказу - ключа з брелоком
до автомобіля марки «Lexus», який ухвалено залишити на зберіганні в СУ ГУНП
у Вінницькій області. У решті вирок залишено без змін.
За обставин, детально викладених у вироку суду, ОСОБА_9 визнано винуватим і засуджено за те, що він у першій половині березня 2019 року, з метою вчинення низки тяжких та особливо тяжких злочинів, пов'язаних з нападами на окремих громадян (зокрема, скоєння нападів, які потребують ретельної довготривалої підготовки), створив і очолив озброєну організовану групу - банду, до складу якої увійшов він, особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку зі смертю (далі - особа, провадження щодо якої закрито), та особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження (далі - особа, матеріали щодо якої виділено), а саме організував її та брав участь у вчинюваному нею нападі як керівник.
Так, усередині березня 2019 року ОСОБА_9 , особа, провадження щодо якої закрито й особа, матеріали щодо якої виділено, діючи в складі організованої та очолюваної ОСОБА_9 озброєної злочинної групи - банди, досягли згоди
щодо вчинення розбійного нападу з проникненням до житла двоюрідного брата ОСОБА_9 - ОСОБА_11
15 березня 2019 року приблизно о 21:30 ОСОБА_9 , з метою не бути викритим своїм двоюрідним братом ОСОБА_11 , залишився неподалік його будинку та спостерігав, щоб не з'явилися інші особи, які можуть їх викрити. Водночас особа, матеріали щодо якої виділено, та особа, провадження щодо якої закрито, проникли всередину будинку, де стали чекати на появу господаря, перед цим вдягнувши для маскування на голову чорні в'язані шапки з прорізами для очей (балаклави), а також рукавиці. Згодом у будинок зайшов ОСОБА_11 разом із дружиною ОСОБА_12 . У цей час особа, матеріали щодо якої виділено, та особа, провадження щодо якої закрито, за допомогою попередньо заготовлених пластикових хомутів та клейкої стрічки, зв'язали руки і ноги потерпілих. Щоб отримати інформацію про місце зберігання грошових коштів, по черзі почали завдавати ударів руками та ногами у різні частини тіла ОСОБА_11 . Крім того, особа, провадження щодо якої закрито, погрожувала заздалегідь заготовленою організованою групою зброєю невстановленої марки та моделі - пістолетом.
Не витримавши знущань і погроз застосування зброї, потерпілий указав на місце схованки грошових коштів (пакет із 434 000 грн та 2200 дол. США, що еквівалентно 58 776,08 грн). Особа, матеріали щодо якої виділено та особа, провадження щодо якої закрито, заволоділи цими коштами, а також належною ОСОБА_11 самозарядною рушницею моделі «ATA Arms Venza», ринкова вартість якої могла становити 16 366,33 грн, і залишили місце події на заздалегідь придбаному автомобілі «Hyundai Accent», завдавши потерпілим шкоди на загальну суму 509 143,41 грн.
Через декілька хвилин ОСОБА_11 вивільнив свої руки і ноги, вибіг з будинку,
сів за кермо автомобіля BMW та став наздоганяти нападників. При виїзді з
с. Хоменки на вул. Слобода, неподалік будинку № 103, ОСОБА_11 наздогнав «Hyundai Accent», який почав котитися в кювет до річки Мурашка, а особа, провадження щодо якої закрито, ОСОБА_9 , та особа, матеріали щодо
якої виділено, що перебували в цьому автомобілі, по черзі почали вистрибувати
з нього.
Надалі особа, провадження щодо якої закрито, маючи намір не повертати потерпілому відібрані в нього гроші, а також не бажаючи бути викритим
і затриманим потерпілим, який у цей час вийшов зі свого автомобіля та стояв з мисливською рушницею ІЖ-17 у руках, використовуючи пістолет не встановленої слідством марки та моделі, умисно здійснив три постріли в ОСОБА_11 , унаслідок чого одна з куль влучила в грудну клітку та заподіяла поранення, від якого він помер на місці події. Після цього ОСОБА_9 , особа, провадження щодо якої закрито та особа, матеріали щодо якої виділено, зникли з місця події з викраденими грошовими коштами.
Крім того, ОСОБА_9 восени 2017 року через Інтернет у не встановленої слідством особи незаконно придбав за 5000 грн вогнепальну зброю, а саме перероблений саморобним способом газовий пістолет марки «Rohm RG 88», переніс її до квартири, яку винаймав для проживання ( АДРЕСА_1 ), і залишив там.
Під час проведення 16 березня 2019 року обшуку зазначеної вище квартири в одній із кімнат було виявлено та вилучено пістолет, який відповідно до висновку експерта від 19 липня 2019 року № 250 є короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю - самозарядним пістолетом, виготовленим шляхом перероблення газового пістолета моделі «Rohm RG 88», № НОМЕР_2 , калібру 9 мм.
Суд кваліфікував дії ОСОБА_9 : за ст. 257 КК як бандитизм, тобто організація озброєної банди з метою нападу на підприємства чи на окремих осіб, а також участь у вчинюваному нею нападі; за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК як організація розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаного з проникненням у житло, спрямованого на заволодіння майном у великих розмірах, вчиненого організованою групою; за ч. 1 ст. 263 КК як придбання, зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) без передбаченого законом дозволу.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Представник третьої особи, вказуючи на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить змінити вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, скасувати арешт автомобіля «Lexus», р. н. НОМЕР_1 , і повернути його спадкоємцю ОСОБА_10 - ОСОБА_8 разом з ключами та брелоком від нього.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що апеляційний суд, всупереч приписам ч. 2 ст. 439 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), не виконав вказівок суду касаційної інстанції, викладених у постанові від
27 листопада 2024 року, та не з'ясував належним чином питання щодо передання речового доказу (автомобіля «Lexus») до іншого кримінального провадження. Натомість суд допустив припущення про його належність до провадження щодо ОСОБА_13 , обґрунтувавши це лише тим, що останній користувався вказаним автомобілем, хоча, за твердженнями сторони захисту, матеріали кримінального провадження не містять жодних доказів на підтвердження цього факту.
У цьому контексті наголошує, що ключ з брелоком від автомобіля «Lexus» було вилучено під час обшуку квартири, в якій мешкав ОСОБА_9 , а постанова прокурора від 28 травня 2019 року про виділення матеріалів досудового розслідування не містить конкретного переліку матеріалів, які були виділені
в окреме провадження щодо ОСОБА_13 .
Також стверджує, що апеляційний суд не надав належної оцінки ухвалі Вінницького міського суду Вінницької області від 20 червня 2023 року, постановленій
у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_13 (справа № 127/12118/22), якою було відмовлено у скасуванні арешту на автомобіль з посиланням на те, що арешт було накладено в іншому кримінальному провадженні.
Крім того, не погоджується з висновками апеляційного суду про відсутність доказів на підтвердження підстав для повернення зазначеного автомобіля та ключа
з брелоком ОСОБА_8 , яка є спадкоємицею за законом першої черги
- дружиною померлого ОСОБА_10 .
З огляду на викладене, вважає, що апеляційний суд ухвалив необґрунтоване судове рішення в частині вирішення питання щодо речових доказів - автомобіля «Lexus LX» та ключів з брелоком від нього.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_6 підтримала подану касаційну скаргу.
Прокурор ОСОБА_5 доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтримав, просив залишити її без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Захисник ОСОБА_7 підтримав касаційну скаргу, вказавши про відсутність доказів щодо передачі у виділене провадження речового доказу - автомобіля.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені
у касаційній скарзі, Суд дійшов висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
За приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення
у межах касаційної скарги. Водночас він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Статтею 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, а саме ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень під час розгляду справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Висновки суду про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та правильність кваліфікації його діяння за ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 1 ст. 263 у касаційній скарзі не заперечуються.
Надаючи оцінку доводам касаційної скарги представника третьої особи щодо необґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій про долю речових доказів
- автомобіля «Lexus LX» та ключів з брелоком від нього, Верховний Суд зазначає таке.
За приписами ч. 1 ст. 100 КПК речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Так, у цьому кримінальному провадженні Вінницький апеляційний суд встановив,
що згідно з ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2019 року накладено арешт на майно, зокрема, ключ з брелоком до автомобіля «Lexus», який було вилучено під час обшуку квартири ( АДРЕСА_1 ).
Крім того, ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05 квітня 2019 року (справа № 127/9613/19) задоволено клопотання органу досудового слідства про накладення арешту на речовий доказ у кримінальному провадженні № 12019020000000135 - автомобіль «Lexus LX 470», д. н. з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_10 , який було тимчасово вилучено 02 квітня 2019 року під час огляду місця події (яким, за твердженнями сторони обвинувачення, під час готування до вчинення кримінального правопорушення користувався ОСОБА_13 ). Також, цією ухвалою постановлено указаний речовий доказ помістити на територію майданчика тимчасового тримання транспортних засобів Вінницької філії Державного підприємства МВС України «Інформ-Ресурси» (м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, 17).
Надалі 28 травня 2019 року постановою прокурора матеріали щодо ОСОБА_13 ,
який користувався автомобілем «Lexus LX 470», виділено з кримінального провадження № 12019020000000135у провадження № 12019020000000246
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК.
11 грудня 2023 рокуу кримінальному провадженні № 12019020000000135 Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області стосовно ОСОБА_9 ухвалено вирок, яким, крім іншого, постановлено конфіскувати в дохід держави ключ із брелоком від автомобіля «Lexus LX 470» (р. н. НОМЕР_1 ), а цей автомобіль, власником якого був ОСОБА_10 , залишено на зберіганні Вінницької філії
ДП МВС України «Інформ-Ресурси».
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 25 квітня 2024 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_9 залишив без змін.
Постановою Верховного Суду від 24 листопада 2024 року скасовано ухвалу Вінницького апеляційного суду від 25 квітня 2024 року, зокрема, в частині вирішення питання щодо речових доказів (автомобіля «Lexus LX» та ключів з брелоком
від нього).
Верховний Суд у цій постанові, крім іншого, зауважив, що суд першої інстанції, залишаючи автомобіль «Lexus LX 470» на зберіганні Вінницької філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» та ухвалюючи рішення про конфіскацію в дохід держави ключів від нього, допустив істотні суперечності, на які апеляційний суд не зважив.
За наслідками нового апеляційного розгляду Вінницький апеляційний суд ухвалою від 24 квітня 2025 року змінив вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_9
в частині вирішення питання щодо речового доказу - ключа з брелоком
до автомобіля марки «Lexus», який ухвалено залишити на зберіганні в СУ ГУНП
у Вінницькій області. У решті вирок залишено без змін.
Своє рішення мотивував неможливістю вирішення питання щодо речових доказів
- автомобіля «Lexus LX 470» та ключа з брелоком від нього у межах кримінального провадження № 12019020000000135 (стосовно ОСОБА_9 ), оскільки ці речові докази перебували у користуванні ОСОБА_13 , матеріали стосовно якого виділено у кримінальне провадження № 12019020000000246, що наразі перебуває на стадії судового розгляду у Вінницькому міському суді Вінницької області.
У зв'язку з цим колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ключ
з брелоком до автомобіля «Lexus» необхідно залишити на зберіганні в СУ ГУНП
у Вінницькій області, а автомобіль «Lexus LX 470» - на зберіганні Вінницької філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» до ухвалення рішення Вінницьким міським судом
у кримінальному провадженні № 12019020000000246.
Крім того, цей суд обґрунтовано відхилив посилання в апеляційній скарзі представника на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 червня 2023 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_13 про відмову у скасуванні арешту майна (автомобіля «Lexus LX 470»).
Як убачається з мотивувальної частини цієї ухвали, суд, хоча і вважав слушними доводи прокурора щодо накладення арешту на речові докази в кримінальному провадженні, що має інший номер ЄРДР, однак, розглядаючи по суті клопотання представника третьої особи про скасування арешту майна, визнав передчасним вирішення питання щодо наявності правових підстав для подальшого арешту вказаного речового доказу у зв'язку з тим, що в кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_13 триває дослідження доказів.
Тож, представник третьої особи не позбавлений права на повторне звернення
з клопотанням про скасування арешту майна у межах кримінального провадження щодо ОСОБА_13 , провадження щодо якого, як установлено судом апеляційної інстанції, перебуває на стадії судового розгляду.
Ураховуючи викладене вище, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та вважає, що колегія суддів апеляційного суду за результатами нового апеляційного розгляду, дотримуючись приписів ст. 419 КПК, надала обґрунтовану оцінку доводам апеляційної скарги представника третьої особи та усунула наявні у вироку місцевого суду суперечності щодо вирішення долі речових доказів (автомобіля «Lexus LX 470» та ключа з брелоком від нього), залишивши їх на зберіганні у відповідному підрозділі Національної поліції України та філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» до вирішення у кримінальному провадженні № 12019020000000246 обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_13 , по суті.
Інші доводи представника третьої особи, викладені в апеляційній скарзі, зокрема, щодо необґрунтованого, на переконання скаржника, посилання апеляційного суду на відсутність відповідних доказів на підтвердження підстав для повернення ОСОБА_8 автомобіля «Lexus LX 470» та ключів з брелоком від нього,
за викладених вище обставин не впливають на законність ухвалених судових рішень у цьому кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, Суд вчергове зауважує, що для вирішення долі указаних вище речових доказів сторона захисту не позбавлена можливості звернутися до місцевого суду з клопотанням про скасування арешту майна у межах кримінального провадження щодо ОСОБА_13 , а також у разі потреби зазначене спірне питання може бути вирішено місцевим судом відповідно до приписів статей 537, 539 КПК під час виконання вироку, який, зокрема, як суд факту, у разі необхідності, може дослідити матеріали кримінального провадження й, залежно від установленого, ухвалити законне, вмотивоване та обґрунтоване судове рішення щодо остаточної долі спірних речових доказів.
Відповідно до ст. 436 КПК, суд касаційної інстанції залишає судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення, у разі відсутності підстав передбачених ст. 438 КПК, для його скасування або зміни.
Ураховуючи наведене вище, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу представника третьої особи залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу представника третьої особи ОСОБА_8 , щодо майна якої вирішується питання про арешт, - адвоката ОСОБА_6 , залишити
без задоволення, а вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області
від 11 грудня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 квітня
2025 року щодо ОСОБА_9 - без зміни.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення,
є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3