Іменем України
28 жовтня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/843/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., за участю секретаря судового засідання Авраменко А.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, справу
за позовом: Фізичної особи - підприємця Романенко Ірини Олександрівни, (РНОКПП НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1
до відповідача: Фермерського господарства "КИЇНКА-АГРО", (код ЄДРПОУ 43014273), вул. Овчаренко, буд. 41А/2, с. Киїнка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15505
про стягнення 700 000,00 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Сапона К.Л., адвоката;
від відповідача: не з'явився
Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.
До Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Романенко Ірини Олександрівни до Фермерського господарства "КИЇНКА-АГРО" про стягнення 700 000,00 грн боргу за договором поставки № 42 від 23.04.2025.
Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору поставки № 42 від 23.04.2025 в частині оплати вартості поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень, розгляд справи по суті призначено на 30.09.2025.
Ухвала суду від 29.08.2025 направлена позивачу на адресу, зазначену останньою у позовній заяві: вул. Вишнева, буд. 29, селище Седнів, Чернігівський район, Чернігівська область, 15522, повернута відділенням зв'язку на адресу суду з відміткою: «за заявою відправника/адресата».
Судом здійснено перевірку місця реєстрації позивачки і встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцем реєстрації Фізичної особи - підприємця Романенко Ірини Олександрівни є АДРЕСА_1 .
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.
Ухвала суду від 29.08.2025 отримана відповідачем 02.09.2025, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 0601187056652.
В розумінні ст. 242 ГПК України сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а також про встановлені сторонам строки для подання відзиву на позов. відповіді на відзив, заперечень.
Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом строк не скористався, відзиву на позов не надав, як і не надав жодних доказів у справі. Так само від відповідача не надходило клопотань (заяв) і щодо продовження встановленого судом процесуального строку для подання відзиву.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території Чернігівської області, у тому числі в м. Чернігові, судове засідання у справі 927/843/25, призначене на 30.09.2025 о 10:30 год., не відбулось.
Ухвалою суду від 30.09.2025 повідомлено сторін про те, що судове засідання відбудеться 14.10.2025.
13.10.2025 позивачем подано клопотання про долучення доказів понесення судових витрат до матеріалів справи.
Суд клопотання задовольнив, докази долучені до матеріалів справи.
13.10.2025 представником позивачки подано клопотання про розгляд справи без участі представника.
Суд клопотання задовольнив.
У судовому засіданні 14.10.2025 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви до 28.10.2025.
Зважаючи на забезпечену можливість реалізації сторонами своїх процесуальних прав сторони у господарському процесі, у тому числі права на судових захист, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 ГПК України.
У судовому засіданні 28.10.2025 на підставі ст. 240 ГПК України судом проголошено скорочене рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
23.04.2025 між Фізичною особою - підприємцем Романенко Іриною Олександрівною (далі - Постачальник) та Фермерським господарством «Киїнка - Агро» (далі - Покупець) укладено договір поставки № 42 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору:
п. 1.1. Постачальник поставляє, а Покупець приймає мінеральні добрива, засоби захисту рослин, насіння (надалі - Товар). Найменування, кількість, ціна, строки поставки кожної партії Товару визначаються в додатках до даного Договору, які є невід'ємною його частиною (в подальшому - Додатки).
п. 2.1. Продавець бере на себе зобов'язання після підписання Договору передати Покупцю Товар в трок, не пізніше вказаного в Додатках, на умовах та за ціною, які передбачені цим Договором та Додатками до нього, які є його невід'ємною частиною.
п. 2.2. Покупець бере на себе зобов'язання прийняти належним чином та в строк поставлений Товар від Продавця та здійснити оплату в строк та в порядку, вказаному в цьому Договорі та Додатках до нього.
п. 4.1. Покупець здійснює 100% попередню оплату вартості товару шляхом прямого банківського переказу грошових коштів в національній валюті України на банківський рахунок Постачальника, якщо інше не встановлено в додатках до цього договору. 100% попередня оплата вартості товару здійснюється не пізніше ніж за 2 (два) банківські дні до визначеної сторонами дати відвантаження товару або в інший обумовлений у додатках до цього договору строк.
п. 5.1. Ціна однієї метричної тони мінеральних добрив (включаючи упаковку, в разі її наявності) та загальна вартість Товару вказана в Додатках до даного Договору.
п. 11.3. Даний договір набирає юридичної сили з моменту його підписання обома Сторонами та діє до 31.12.2025, а в частині виконання господарських обов'язків до повного їх виконання.
23.04.2025 Сторонами підписано Додаток № 1 до Договору поставки № 42 від 23.04.2025.
Відповідно до Додатку № 1 Постачальник передає в повну власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар в кількості, номенклатурі, ціні, строках та умовах поставки, вказаних нижче:
п. 1 Найменування та вартість Товару: карбамід в кількості 10 т, ціна за одиницю - 25500 грн, сума - 255000,00 грн; добриво NPK в кількості 9 т, ціна за одиницю - 37400,00 грн, сума - 336600,00 грн; насіння соняшнику в кількості 30 міш., ціна за одиницю - 9180,00 грн, сума - 275400,00 грн. Всього 867000,00 грн.
п. 2. Строк відвантаження Товару: 24.04.2025.
п. 3. Умови поставки: Продавець поставляє Покупцю Товар на адресу: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Киїнка, вул. Овчаренко, буд. 41А/2.
п. 4. Умови оплати: оплата до 10.05.2025 включно.
Відповідно до видаткової накладної № 10 від 24.04.2025, товарно-транспортної накладної № 25 від 24.04.2025 позивач поставив, а відповідач прийняв Товар на загальну суму 867000,00 грн.
30.05.2025 відповідач частково сплатив вартість отриманого Товару в сумі 167000,00 грн.
03.06.2025 позивачка звернулась до відповідача з претензією, відповідно до якої вимагала погасити заборгованість в сумі 700000,00 грн.
Відповідач отримав претензію 10.06.2025, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 1400000470084.
10.08.2025 позивачка повторно рекомендованим листом № 1400000500129 звернулась до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за отриманий Товар в сумі 700000,00 грн.
Відповідно до трекінгу поштового відправлення відповідач отримав вимогу 14.08.2025.
Відповіді на претензію та на вимогу відповідач не надав.
Докази сплати заборгованості в сумі 700000,00 грн в матеріалах справи відсутні.
За захистом своїх порушених прав у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору Позивач звернувся до суду.
Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.
Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В частині 1 статті 638 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав і обов'язків.
Суд при вирішенні спору враховує, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а правовідносини, що склалися між сторонами, підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України .
Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що принцип належного виконання полягає в тому, що воно має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №910/11949/21).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Стаття 612 ЦК України визначає одним із основних видів порушення зобов'язання прострочення боржника. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання чи не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо оплати отриманого товару, а тому несвоєчасне виконання/невиконання в повному обсязі зобов'язання є його порушенням.
Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято Товар на загальну суму 867000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 10 від 24.04.2025 та товарно-транспортною накладною № 25 від 24.04.2025.
З огляду на погоджені сторонами умови Договору належним строком оплати Товару є 10.05.2025 включно.
Відповідач частково оплатив вартість отриманого Товару в сумі 167000,00 грн.
Доказів сплати решти 700000 грн, ані в установлений договором строк, ані в інший в процесі розгляду справи відповідач не надав, доводів позивача протягом розгляду цієї справи не спростував.
Відтак, вимога позивача про стягнення 700000,00 грн боргу є правомірною, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Статтею 129 Конституції України та статтею 2 Господарського процесуального кодексу України до основних засад судочинства віднесено рівність і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 14 ГПК).
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. 4 статті 74 ГПК України).
Під час розгляду цієї справи сумнівів у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
З урахуванням встановлених обставин справи, позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Романенко Ірини Олександрівни до Фермерського господарства «Киїнка-Агро» підлягають задоволенню у повному обсязі, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 700000,00 грн боргу.
Розподіл судових витрат.
Згідно з пунктом 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на повне задоволення позову, судовий збір в сумі 10500,00 грн покладається на відповідача.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу:
У позовній заяві позивач визначив розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн та просив покласти ці витрати на відповідача.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 вказаного вище Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
01.08.2025 між Фізичною особою - підприємцем Романенкор Іриною Олександрівною та Адвокатським об'єднанням «Правовоий консенсус» укладено договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 05-08/25.
Відповідно до п. 1.1. Договору від 01.08.2025 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов'язується надати Замовнику юридичні послуги щодо представництва інтересів останнього в господарських судах. Судах апеляційної та касаційної інстанції та інших органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності у зв'язку з розглядом спору в порядку ГПК України з Фермерським господарством «Киїнка-Агро», код 43014273 щодо стягнення основного боргу а Договором поставки № 42 від 23.04.2025.
Пунктом 2.1. Договору від 01.08.2025 сторони визначили, що послуги надаються Замовнику шляхом: усного та письмового консультування з юридичних питань; складання необхідних процесуальних документів; представництво інтересів в судах, та інших органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності.
Послуги за п. 2.1. цього договору надаються за фіксованим розміром адвокатського гонорару у розмірі, погодженому сторонами в Додатках до цього Договору, що є його невід'ємною частиною та оплачуються Замовником на підставі виставленого рахунку Виконавця протягом 5 робочих днів (п. 4.1. Договору від 01.08.2025).
Відповідно до п. 6.1. Договору від 01.08.2025 цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Додатковою угодою № 1 від 01.08.2025 до Договору від 01.08.2025 сторони погодили, що вартість юридичних послуг (правової допомоги) за п. 2.1. Договору у зв'язку з розглядом у Господарському суді Чернігівської області спору в порядку ГПК України з Фермерським господарством «Киїнка-Агро», код 43014273, щодо стягнення основного боргу за Договором поставки № 42 від 23.04.2025 встановлюється в розмірі 10000 грн.
Виконавцем виставлено рахунок-фактуру від 08.10.2025 на суму 10000 грн.
08.10.2025 між Замовником та Виконавцем складено та підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт з надання юридичних послуг (правової допомоги) за договором №05-08/25 від 01.08.2025, відповідно до якого Виконавцем виконані, а замовником прийняті послуги на суму 10000 грн.
Платіжною інструкцією № 277 від 10.10.2025 ФОП Романенко І.О. сплачено вартість наданих послуг в сумі 10000 грн.
Отже, матеріалами справи підтверджується понесення позивачкою витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що питання про стягнення/визначення/розподіл судових витрат є складовою судового процесу - правом сторони на користь якої ухвалено судове рішення відшкодувати свої судові витрати.
Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов'язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
За змістом частини четвертої статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК).
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Відповідач не скористався своїм правом подачі заперечень щодо обсягу та розміру витрат на професійну правничу допомогу, хоча був обізнаний про останні.
Так, судом встановлено, що докази в підтвердження надання правничої допомоги (договір, акт, рахунок, платіжна інструкція) були направлені 10.10.2025 відповідачу разом з клопотанням про долучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 1400000578640 від 10.10.2025, фіскальним чеком від 10.10.2025.
Крім того, у позовній заяві позивач визначав розмір попередніх витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.
Отже, суд доходить висновку, що у відповідача було достатньо часу для надання заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу або заяви про зменшення розміру останніх.
Відповідно до статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, беручи до уваги характер та обсяг наданих адвокатом позивача послуг, виходячи з принципу розумності та справедливості, з урахуванням відсутності заперечень з боку Відповідача, з урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.
Керуючись статтями 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фермерського господарства "КИЇНКА-АГРО", (код ЄДРПОУ 43014273, вул. Овчаренко, буд. 41А/2, с. Киїнка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15505) на користь Фізичної особи - підприємця Романенко Ірини Олександрівни, (РНОКПП НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 ) заборгованість в сумі 700000,00 грн, судовий збір в сумі 10500,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 03.11.2025
Суддя Т.О.Кузьменко