Іменем України
14 жовтня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/562/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., за участю
секретаря судового засідання Ткачової А.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом: Прилуцької окружної прокуратури,
код ЄДРПОУ 0291011425, вул. В'ячеслава Чорновола, 50-а, м. Прилуки, 17500,
в інтересах держави в особі
позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях,
код ЄДРПОУ 43173325, проспект Голосіївський, 50, м. Київ, 03039,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Білошапки",
код ЄДРПОУ 30148237, вул. Садова, 13, с. Білошапки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17594,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство "АйФіш" Державного Агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, вул. Олександра Конинського, 82а, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 44880645,
про дострокове припинення договору оренди, стягнення орендної плати та пені, зобов'язання повернути нерухоме майно
представники сторін:
відповідача: Кудрицький Р.П.
третьої особи: Ляшенко А.З.
прокурор: Юзвак Л.Б.
позивача: Помаз В.В.
Прилуцькою окружною прокуратурою подано позов в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, в якому просить суд:
- достроково припинити Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 115-16 від 12.09.2016 у новій редакції від 20.09.2022, з урахуванням внесених змін до нього 30.10.2023 та 15.11.2023, укладений між РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (ЄРДПОУ 43173325), Державним підприємством «АйФіш» (ЄРДПОУ 44880645) та ТОВ «Рибне господарство «Білошапки» (код ЄДРПОУ 30148237);
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибне господарство «Білошапки» (код ЄДРПОУ 30148237) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до державного бюджету України 264 438,1 грн орендної плати та 47 171,1 грн пені;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибне господарство «Білошапки» (код ЄДРПОУ 30148237) повернути нерухоме майно, що належить до державної власності - нагульний став № 2; розподільна дамба 1-2 ставу; повеневий водоскид; донний водовипуск роздільної дамби; водозабірне спорудження; огороджувальна дамба 2-го ставу; повеневий водоскид 2-го ставу; гребля Білошапки - Б.Рудка; перепускне спорудження; причал нагульного ставу №2; донний водовипуск ставу № 2; нагульний став № 1; скидний канал ставу № 1; контурна дамба ставу № 1; причал ставу № 1; виросний став 132 га; зимувальний став 6 га; рибоуловлювач ставу № 1, що знаходиться у с. Білошапки, Прилуцького району, Чернігівської області, Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях шляхом підписання Акта повернення з оренди орендованого майна;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибне господарство «Білошапки» (код ЄДРПОУ 30148237) на користь Чернігівської обласної прокуратури понесені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору у сумі 8584,11грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 02.06.2025, справу №927/562/25 передано на розгляд судді Фесюрі М.В.
Ухвалою від 04.06.2025 суд, серед іншого, постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження; залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство "АйФіш" Державного Агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (вул. Олександра Конинського, 82а, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 44880645). Підготовче засідання призначити на 30.06.2025, 10:00.
05.06.2025 від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких ДП «АйФіш» не підтримує позовні вимоги, та зазначає про те, що у орендаря перед балансоутримувачем заборгованість за спірним договором відсутня.
Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином, а тому суд вважає, що останній не був позбавлений можливості надання заперечень з приводу предмета спору та доказів, які мають значення для розгляду справи по суті.
Ухвалою від 25.06.2025 суд клопотання представника третьої особи задовольнив, постановив проведення судового засідання, призначеного на 30.06.2025, на 10:00, здійснити за участю представника Державного підприємства "АйФіш" Державного Агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Васильєвої Вікторії Валеріївни в режимі відеоконференції, з використанням власних технічних засобів.
У підготовчому засіданні 30.06.2025, суд постановив із занесенням до протоколу судового засідання від 30.06.2025, про продовження строку підготовчого провадження до 06.07.2025, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.08.2025, 09:00. Проведення судового засідання, призначеного на 07.08.25 на 09:00, здійснити за участю представника Державного підприємства "АйФіш" Державного Агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (вул. Олександра Конинського, 82а, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 44880645) - Васильєвої Вікторії Валеріївни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в режимі відеоконференції, з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 30.06.2025 суд заяву задовольнив, проведення судового засідання, 07.08.2025 року, 09:00, постановив здійснити за участю представника ТОВ "Рибне господарство "Білошапки" адвоката Кудрицького Романа Петровича в режимі відеоконференції, з використанням власних технічних засобів.
24.07.2025 від третьої особи надійшло клопотання про виключення з учасників представника ДП «АйФіш» Васильєвою у зв'язку зі звільненням.
29.07.2025 від третьої особи надійшла заява про залучення до участі у судових засіданнях іншого представника - адвоката Кудрицького Р.П.
Ухвалою від 30.07.2025 суд заяву представника третьої особи задовольнив. Суд постановив проведення судового засідання, призначеного на 07.08.2025 року, 09:00, здійснити за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Білошапки" адвоката Кудрицького Романа Петровича в режимі відеоконференції, з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 07.08.2025 суд постановив із занесенням до протоколу судового засідання від 07.08.2025, про оголошення перерви з розгляду справи по суті до 05.09.2025, до 09:30.Постановиви проведення судового засідання, призначеного на 05.09.2025 на 09:30, здійснити за участю представника ТОВ "Рибне господарство "Білошапки" адвоката Кудрицького Романа Петровича в режимі відеоконференції, з використанням власних технічних засобів.
В судовому засіданні 05.09.2025 у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги суд постановив ухвал про відкладення розгляду справи до 25.09.2025, 09:00.
Від третьої особи надійшла заява від 15.09.2025 про участь представника в режимі відеоконференції, з використанням власних технічних засобів. Зазначену заяву ухвалою від 19.09.2025 суд задовольнив.
В судовому засіданні 25.09.2025 суд повідомив про те, що вступна та резолютивна частини рішення буде оголошена 06.10.2025 об 11:15 год. Також суд постановив ухвалу про проведення наступного судового засідання за участю представника відповідача та третьої особи в режимі відеоконференції, з використанням власних технічних засобів.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги в м. Чернігові 06.10.2025 судове засідання не відбулося, суд постановив про відкладення судового засідання до 14.10.2025, 12:00 год.
Зазначені вище ухвали направлені учасникам судового процесу до їх електронних кабінетів.
В судове засідання 14.10.2025 прибули представник відповідача, прокурор та представник позивача.
В судовому засіданні 14.10.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд встановив:
12.09.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибне господарство «Білошапки» (далі - Орендар) укладено договір оренди окремого індивідуально визначеного (нерухомого) майна №115-16 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування без права передачі в суборенду державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми: нагульний став № 2; розподільну дамбу 1-2 ставу; повеневий водоскид; донний водовипуск розподільної дамби; водозабірне спорудження; огороджувальну дамбу 2-го ставу; повеневий водоскид 2-го ставу; гребля Білошапки - Б.Рудка; перепускне спорудження; причал нагульного ставу №2; донний водовипуск ставу № 2; нагульний став № 1; скидний канал ставу № 1; контурну дамбу ставу № 1; причал ставу № 1; виросний став 132 га; зимувальний став 6 га; рибоуловлювач ставу № 1 (далі - спірне майно), що перебуває на балансі Державного підприємства «Укрриба» та знаходиться за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Білошапки, вул. Садова, 13.
Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання цього Договору та акта приймання-передачі Майна (п. 2.1 Договору).
Відповідно до п. 10.1 Договору цей договір укладено на 2 роки 264 дні, діє з 12.09.2016 до 02.06.2019 включно.
12.09.2016 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області ТОВ «Рибне господарство «Білошапки» підписаний акт приймання-передачі майна, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв, в строкове платне користування майно, вказане у Договорі.
Договором від 09.10.2018 про внесення змін до Договору оренди від 12.09.2016 № 115-16 сторони внесли зміни до п. 3.6 щодо сплати орендної плати.
16.09.2019 між Орендодавцем та Орендарем укладений договір про внесення змін до Договору, який продовжили Договір оренди терміном на 2 роки 264 дні з 03.06.2019 до 21.02.2022. Також, сторони внесли зміни до умов договору, у тому числі розділ 10 доповнено п. 10.7 щодо дострокового розірвання договору на вимогу Орендодавця наступного змісту: «Сторони погоджуються, що цей Договір буде достроково розірвано на вимогу Орендодавця, що Орендар: користується Майном не відповідно до умов Договору; погіршує стан Майна; не сплачує орендну плату протягом 3місяців підряд; не робить згідно з умовами цього договору поточний ремонт Майна; без письмового дозволу Орендодавця передав Майно його частину у користування іншій особі; перешкоджає співробітникам Орендодавця та/або уповноваженого органу управління здійснювати контроль за використанням Майна, виконанням умов цього Договору; в інших випадках передбачених чинним законодавством.»
25.08.2022 відбувся електронний аукціон про передачу спірного нерухомого майна, щодо якого прийнято рішення про продовження терміну дії чинного договору оренди на аукціоні, за результати якого переможцем визнано ТОВ «Рибне господарство «Білошапки» (протокол про результати електронного аукціону №LLP001-UA-20220729-18534).
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - Орендодавець), ТОВ «Рибне господарство «Білошапки» (далі - Орендар) та Держаним підприємством «Укрриба» (далі - Балансоутримувач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №115-16 від 12.09.2016 (нова редакція).
Договір у новій редакції датований 20.09.2022 та підписаний електронними цифровими підписами представників сторін 22.09.2022 та 23.09.2022, про що свідчить протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
За умовами п. 1.1 розділу ІІ, п. 4.1 розділу І Договору у новій редакції Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно - нагульний став № 2; розподільну дамбу 1-2 ставу; повеневий водоскид; донний водовипуск розподільної дамби; водозабірне спорудження; огороджувальна дамба 2-го ставу; повеневий водоскид 2-го ставу; греблю Білошапки - Б.Рудка; перепускне спорудження; причал нагульного ставу №2; донний водовипуск ставу № 2; нагульний став № 1; скидний канал ставу № 1; контурну дамбу ставу № 1; причал ставу № 1; виросний став 132 га; зимувальний став 6 га; рибоуловлювач ставу № 1, розташоване за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Білошапки, вул. Садова, 13, що обліковується на балансі ДП «Укрриба».
Відповідно до п.3.3 розділу 1 Договору у новій редакції Балансоутримувач майна - Державне підприємство «Укрриба».
Місячна орендна плата становить 34 985,70 грн без податку на додану вартість, крім того ПДВ 6 997,14 грн (п. 9.1 Розділу I Договору у новій редакції).
Сума забезпечувального депозиту становить розмір однієї місячної орендної плати, тобто 34 985,70 грн без ПДВ (п. 10.1 Розділу I Договору у новій редакції).
Якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року (п. 3.2. Розділу II Договору у новій редакції).
Відповідно до пункту 3.3 розділу ІІ Договору у новій редакції Орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов, щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону.
Пунктом 16 Розділу I Договору у новій редакції передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30%.
За умовами п. 4.1, 4.3 розділу ІІ Договору у новій редакції у разі припинення договору Орендар зобов'язаний звільнити протягом трьох робочих днів орендоване Майно від належних Орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого Майна в тому стані, в якому Майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо Орендарем були виконані невід'ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом.
Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем акта повернення з оренди орендованого Майна.
Договір набирає чинності в день його підписання сторонами, діє протягом воєнного стану та 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану (пункт 12.1. Розділу I Договору у новій редакції).
Пунктом 12.7.1 Розділу II Договору у новій редакції передбачено, що Договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.
Відповідно до п. 12.8. Розділу II Договору у новій редакції про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи Орендодавця, передбачених пунктом 12.7 цього договору, Орендодавець або Балансоутримувач повідомляє Орендареві та іншій стороні договору листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк не менш як 15 та не більш як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п'яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні Орендодавцем або Балансоутримувачем контролю за використанням Майна). Лист пересилається на адресу електронної пошти Орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження Орендаря, а також за адресою орендованого Майна.
Якщо протягом встановленого у приписі часу Орендар не усунув порушення, Орендодавець надсилає Орендарю лист, у якому повідомляє Орендареві про дострокове припинення договору на вимогу Орендодавця. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення.
Договір вважається припиненим на п'ятий робочий день після надіслання Орендодавцем або Балансоутримувачем Орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає Орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження Орендаря, а також за адресою орендованого Майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу Орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні Орендодавця.
13.09.2023 Державним агентством меліорації та рибного господарства України видано наказ №338 «Про приймання-передачу державного майна до Державного підприємства «АйФіш», яким передано з балансу Державного підприємства «Укрриба» на баланс Державного підприємства «АйФіш» державного майна згідно з переліком, що додається (у тому числі спірне нерухоме майно).
Відповідно до акта приймання-передачі державного майна №2 від 10.10.2023 №2 передано в господарське відання ДП «АйФіш» гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, у тому числі спірне нерухоме майно.
10.10.2023 ДП «Укрриба» та ДП «АйФіш» складений акт про заміну сторони у договорі оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №115-16 від 12.09.2016, відповідно до якого новим Балансоутримувачем майна за Договором є ДП «АйФіш».
Відповідні зміни щодо заміни Балансоутримувача спірного нерухомого майна на ДП «АйФіш» були внесені в текст Договору та акта приймання-передачі на підставі укладеного між сторонами договору про внесення змін до Договору, датованого 30.10.2023.
Відповідно до п.1.2. розділу ІІ Договору оренди у редакції від 20.09.2022, майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7 Умов, яким визначено цільове призначення Майна.
Згідно п. 9.1, 16 розділу 1 Договору оренди у редакції від 20.09.2022 місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону становить 34 985,70 грн. Співвідношення розподілу орендної плати - балансоутримувачу 30%, державному бюджету - 70 % суми орендної плати.
Відповідно до п.12. Розділу І Договору оренди у редакції від 20.09.2022, яким передбачено строк договору, зазначено, що договір набуває чинності у день його підписання, діє протягом воєнного стану та 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану.
Пунктом 12.1. (1) розділу ІІ Договору оренди передбачено, що цей договір укладено на строк, визначений у п. 12 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.
Згідно із п.2.1. розділу ІІ Договору оренди, орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна.
Крім того, у п.п. 4.1, 4.3 розділу ІІ Договору оренди у редакції від 20.09.2022 передбачено, що у разі припинення договору Орендар зобов'язаний, зокрема звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна. Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем Акта повернення з оренди орендованого майна.
Відповідндо до п. 12.7 розділу ІІ Договору оренди у редакції від 20.09.2022, договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар:
- допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці (п. 12.7.1);
- без письмового дозволу Орендодавця передав Майно, його частину у користування іншій особі, крім випадків, коли Орендар передав Майно в суборенду на підставі п. 8.1 цього договору і надав Орендодавцю копію договору суборенди для його
оприлюднення в електронній торговій системі (п. 12.7.2);
- уклав договір суборенди з особами, які не відповідають вимогам ст. 4 Закону (п. 12.7.3);
- перешкоджає співробітникам Орендодавця та/або Балансоутримувача здійснювати контроль за використанням Майна, виконання умов цього договору (п. 12.7.4);
Пунктом 12.8 розділу ІІ Договору оренди у редакції від 20.09.2022 передбачено, що про наявність однієї із підстав для дострокового припинення договору з ініціативи Орендодавця, передбачених п.12.7 договору, Орендодавець або Балансоутримувач повідомляє Орендареві та іншій стороні договору листом. У листі повинен міститися опис порушення і вимогу про його усунення в строк не менше як 15 та не більше як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п'яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні орендодавцем або Балансоутримувачем контролю за використанням Майна). Якщо протягом встановленого у приписі часу Орендар не усунув порушення, Орендодавець надсилає Орендарю лист, у якому повідомляє Орендареві про дострокове припинення договору на вимогу Орендодавця. Договір вважається припиненим на п'ятий робочий день після надіслання Орендодавцем або Балансоутримувачем Орендарю листа про дострокове припинення цього договору.
06.11.2023 Регіональне відділення Фонду державного майна направило Орендарю та Балансоутримувачу припис від 06.11.2023 № 50-04.03-1896 про усунення порушень виконання умов Договору оренди, у якому зазначено, що станом на 06.11.2023 борг зі сплати за оренду до державного бюджету становить 47 727,26 грн та запропоновано протягом 5 робочих днів сплатити зазначену заборгованість.
21.11.2023 Регіональне відділення Фонду державного майна направило Орендарю та Балансоутримувачу повідомлення від 21.11.2023 № 50-04.03-2014 про відмову від Договору оренди, у якому зазначено про те, що останній раз ТОВ «Рибне господарство «Білошапки» вносило орендну плату до державного бюджету 07.07.2023; станом на 21.11.2023 сума боргу зі сплати орендної плати складає 63 229,43 грн.
Вказане повідомлення направлено на електронну адресу відповідача - rgbiloshapki@gmail.com, а також цінним листом з описом вкладення, який був невручений адресату та повернутий відправнику з відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою», дата - 29.11.2023.
30.11.2023 Балансоутримувач направив Орендарю лист від 29.11.2023, у якому зазначено про направлення акта повернення з оренди спірного нерухомого майна у трьох примірниках з проханням їх підписати та повернути. Вказані документи не були вручені відповідачу та повернуті відправнику з відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
За інформацією Балансоутримувача ДП «АйФіш» від 19.03.2024, на підставі отриманого повідомлення про відмову від Договору оренди № 115-16 від 12.09.2016 у редакції від 20.09.2022 (лист РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 21.11.2023 №50-04.03-2014), останніми 29.11.2023 направлено лист № 07-12/06, яким повідомлено Орендаря про припинення вказаного договору та обов'язок Орендаря щодо повернення державного майна шляхом підписання 3 примірників акта повернення з оренди орендованого майна та звільнення майна одночасно із поверненням підписаних Орендарем актів.
У зв'язку з поверненням вказаного листа через невручення адресату, ДП «АйФіш»
08.01.2024 направило Управлінню реалізації повноважень у Чернігівській області РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях підписані керівником Балансоутримувача 3 примірникии акта повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та 3 примірники анкети про стан майна і розрахунків за Договором оренди у редакції від 20.09.2022, без підпису Орендаря, як того вимагають вимоги укладеного договору та законодавства у сфері оренди державного майна.
Однак, Орендарем - ТОВ «Рибне господарство «Білошапки», заходи щодо усунення виявлених порушень Договору оренди у редакції від 20.09.2022, щодо припинення орендних правовідносин, погашення заборгованості зі сплати орендної плати та повернення орендованого майна, шляхом підписання Акта повернення з оренди майна, як цього вимагають вимоги п.4.3 розділу ІІ Договору оренди, не вживалися.
Заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибне господарство «Білошапки», у якому просив суд: зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибне господарство «Білошапки» повернути нерухоме майно, що належить до державної власності - нагульний став №2; розподільна дамба 1-2 ставу; повеневий водоскид; донний водовипуск роздільної дамби; водозабірне спорудження; огороджувальна дамба 2-гоставу; повененевий водоскид 2-го ставу; гребля Білошапки - Б.Рудка; перепускне спорудження; причал нагульного ставу №2; донний водовипуск ставу №2; нагульний став №1; скидний канал ставу №1; контурна дамба ставу №1; причал ставу №1; виросний став 132 га; зимувальний став 6 га; рибоуловлювач ставу №1, що знаходиться у с. Білошапки, Прилуцького району, Чернігівської області, Державному підприємству «АйФіш» (44880645) шляхом підписання Акта повернення з оренди орендованого майна між Орендарем та Балансоутримувачем.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі №927/298/24 у позові відмовлено повністю. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №927/928/24 зазначене рішення залишено в силі.
В рішенні у справі №927/298/24 суд відмовив у задоволенні позову у зв'язку з тим, що використання гідротехнічних споруд є нерозривно пов'язаним з наявністю договору оренди земельної ділянки водного фонду під цим об'єктом, розірвати договір оренди нерухомого майна - гідротехнічних споруд, що належать до державної власності, з підстав для його дострокового припинення на вимогу Орендодавця (п. 12.7 Договору оренди нерухомого майна, що належить додержавної власності№115-16 від 12.09.2016 у новій редакції від 20.09.2022 зі змінами), неможливо за наявності чинного договору оренди землі водного фонду під цими спорудами.
Гідротехнічні споруди, що є предметом Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 115-16 від 12.09.2016 (у новій редакції від 20.09.2022) знаходяться на земельній ділянці площею 606,68 га, переданій Яблунівською сільською радою Прилуцького району у користування ТОВ «Рибне господарство «Білошапки» на підставі договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.02.2003, який рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.05.2024 у справі № 927/40/24 розірвано.
Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 вказане рішення суду у справі №927/40/24 залишено без змін, договір оренди земельної ділянки земель водного фонду від 27.02.2003 є розірваним з 02.10.2024.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 01.03.2024 у справі №927/1739/23 задоволено позов РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до ТОВ «Рибне господарство «Білошапки» про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 62714,54 грн. та 3857,56 грн. пені по 28.11.2023 включно.
Постановою державного виконавця Прилуцького відділу ДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №77013151 за наказом про примусове виконання рішення у справі №927/40/24 про зобов'язання ТОВ «Рибне господарство «Білошапки» повернути Яблунівській сільській раді земельну ділянку площею 606,68 га.
28.03.2025 рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.05.2024, у справі №927/40/24 виконано, земельну ділянку, на якій знаходиться державне нерухоме майно - гідротехнічні споруди, що використовуалися ТОВ «Рибне господарство «Білошапки» на умовах оренди, згідно з Актом державного виконавця, повернуто Яблунівській сільській раді, виконавче провадження № 77013151 завершено у зв'язку з фактичним повним виконання.
Прокурор просить стягнути з ТОВ «Рибне господарство «Білошапки» орендну плату за фактичне використання гідротехнічних споруд за період з 29.11.2023 по 27.03.2025 в сумі 264438,1 грн, а саме: 164221,73 грн за період з 29.11.2023 по 02.10.2024 та 100216,33 грн за період з 03.10.2024 по 27.03.2025 включно, а також пеню в сумі 47171,10 грн за період з 29.11.2023 року по 27.03.2025 року.
Крім того, прокурор просить зобов'язати ТОВ «Рибне господарство «Білошапки» повернути спірне державне нерухоме майно, що було об'єктом оренди відповідно до умов укладеного договору в редакції від 20.09.2022.
Оцінка суду.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.
Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).
Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):
«Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».
При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.
Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).
Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях у зв'язку із невиконанням ним своїх обов'язків щодо захисту інтересів держави у суді.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» суб'єктом управління об'єктами державної власності є, у тому числі, Фонд державного майна України.
Пунктом 32 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» визначено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань організовують контроль за використанням орендованого державного майна.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцями є, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна (будівель, споруд, їх окремих частин), а також майна, що не увійшло до статутного капіталу, що є державною власністю (крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, а також майна, що належить закладам вищої освіти та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам, та інших випадків, передбачених галузевими особливостями оренди майна).
Відповідно до п. 1, 3, 4.5 Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, затвердженого наказом Фонду Державного майна України від 12.08.2019 №810, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях є територіальним органом Фонду державного майна України (далі - Фонд), що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління.
Завданням регіонального відділення є реалізація повноважень Фонду, зокрема, державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Основним завданнями регіонального відділення є, зокрема, здійснення контролю у сфері передачі державного майна в оренду та користування.
З урахуванням наведеного, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, яке на місцевому рівні реалізує державну політику у сфері оренди, використання та управління об'єктами державної власності.
З матеріалів справи вбачається, що прокурор звертався до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях з листом від 15.05.2025 №54-77-3584ВИХ-25, у якому просив повідомити про вжиті заходи щодо повернення спірного нерухомого майна, що належить до державної власності, у зв'язку із припиненням дії договору оренди.
Регіональне відділення у листі від 32.05.2025 №51-11.7-733 повідомило прокурора, що не зверталось із позовом до суду щодо повернення спірного нерухомого майна.
Відтак Регіональним відділенням особисто підтверджено нездійснення жодних дій, спрямованих на звернення до суду з відповідним позовом, що свідчить про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави.
У порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про повернення нерухомого майна, що належить до державної власності.
За таких обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення з боку прокурора бездіяльності Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави та про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду.
Щодо суті позовних вимог.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній, власності регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 3 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина 1 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачає випадки припинення договору оренди, зокрема у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об'єкта оренди або значне пошкодження об'єкта оренди.
В силу вимог частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Під час розгляду справи №927/927/298/24 судами встановлено, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях як орендодавцем, ТОВ «Рибне господарство «Білошапки» як орендарем та ДП «Укрриба» як балансоутримувачем (якого у подальшому замінено на ДП «АйФіш»), укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №115-16 від 12.09.2016 у новій редакції, за умовами якого відповідач отримав в оренду нерухоме майно, що належить до державної власності, - гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми.
Відповідно до п. 12.1 розділу І Договору він діє протягом воєнного стану та 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану.
Умовами п. 12.6 Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №115-16 від 12.09.2016 (у новій редакції від 20.09.2022) встановлено випадки припинення договору, а саме: з підстав, передбачених ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (п. 12.6.1 Договору); якщо орендар надав недостовірну інформацію про право бути орендарем відповідно до положень частин третьої і четвертої статті 4 Закону, а також якщо Орендар, який отримав Майно в оренду без проведення аукціону, надав та/або оприлюднив на веб-сайті (сторінці чи профілі в соціальній мережі) недостовірну інформацію про себе та/або свою діяльність (п. 12.6.2 Договору); якщо цей договір підписаний без одночасного підписання акта приймання-передачі Майна (п. 12.6.3 Договору); на вимогу Орендодавця з підстав, передбачених пунктом 12.7 цього договору (з підстав для дострокового припинення на вимогу Орендодавця) і при цьому договір вважається припиненим в день, визначений відповідно до абз. 3 п. 12.8 цього договору; (п. 12.6.4 Договору); на вимогу Орендаря з підстав, передбачених пунктом 12.9 цього договору (з підстави дострокового припинення на вимогу Орендаря) (п.12.6.5 Договору); за згодою сторін на підставі договору про припинення з дати підписання акта повернення Майна з оренди (п.12.6.6 Договору); на вимогу будь-якої із сторін договору за рішенням суду з підстав, передбачених законодавством (п.12.6.7 Договору).
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
У п.п. 4.1, 4.3, 12.12 розділу ІІ Договору оренди у редакції від 20.09.2022 передбачено, що у разі припинення договору Орендар зобов'язаний, зокрема звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна. Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем Акта повернення з оренди орендованого майна.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.06.2024 у справі № 927/298/24 у задоволенні позову відмовлено зв'язку з тим, що використання гідротехнічних споруд є нерозривно пов'язаним з наявністю договору оренди земельної ділянки водного фонду під цим об'єктом.
Суд мотивував своє рішення тим, що розірвати договір оренди нерухомого майна гідротехнічних споруд, що належать до державної власності, неможливо за наявності чинного договору оренди землі водного фонду під цими спорудами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про аквакультуру», відповідно до якої гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - об'єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.
Згідно зі ст. 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.
У договорі оренди водного об'єкта визначаються зобов'язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об'єкта, експлуатації водосховищ та ставків відповідно до встановлених для них центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами.
За приписами ч. 1, 2, 3, 8 ст. 14-2 Закону України «Про аквакультуру» фізичні та юридичні особи, які орендують рибогосподарські технологічні водойми відповідно до договору оренди землі в комплексі з розташованими на ній водними об'єктами (далі фізичні та юридичні особи), зобов'язані протягом шести місяців з дня укладення договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом укласти договір користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми на неконкурентних засадах, без проведення аукціону.
Гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми передаються фізичним та юридичним особам за договором користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми державним підприємством, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, на балансі якого знаходяться такі гідротехнічні споруди (далі - балансоутримувач), за погодженням з уповноваженим органом управління.
Для укладення договору користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми фізичні та юридичні особи подають балансоутримувачу заяву довільної форми, до якої додається копія договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом або копія договору оренди водного об'єкта з копією договору оренди землі.
Частиною 8 статті 14-2 Закону України «Про аквакультуру» передбачено, що строк дії договору на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми не може перевищувати строк дії договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом або договору оренди водного об'єкта і договору оренди землі.
Постановою Кабінету міністрів України № 1151 від 03.11.2023 затверджено Порядок надання в користування на умовах оренди гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми (далі - Порядок № 1151 від 03.11.2023), який визначає механізм надання в користування на умовах оренди гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми на неконкурентних засадах без проведення аукціону.
Відповідно до п. 3 Порядку № 1151 від 03.11.2023, для укладення договору користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми (далі - договір) заявник подає орендодавцю заяву в довільній формі у паперовій або електронній формі. До заяви обов'язково додається копія договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом або копія договору оренди водного об'єкта з копією договору оренди землі або інші документи, що підтверджують право користування об'єктом оренди (його частиною).
Пунктом 10 Порядку № 1151 від 03.11.2023 передбачено, що строк дії договору не може перевищувати строк дії договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом або договору оренди водного об'єкта, договору оренди землі, на якій розташований об'єкт оренди. Укладення договору на новий строк здійснюється за наявності в орендаря документів, які підтверджують право користування (оренди) рибогосподарською технологічною водоймою, або договору оренди водного об'єкта, договору оренди землі або акта на право постійного користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди (п. 12 Порядку № 1151 від 03.11.2023).
З аналізу наведених правових норм слідує, що можливості використання гідротехнічних споруд без обов'язкового отримання в установленому законодавством порядку в користування на умовах оренди земель водного фонду, зокрема і під цими об'єктами, чинним законодавством не передбачена.
Таке використання гідротехнічних споруд є нерозривно пов'язаним з наявністю договору оренди земельної ділянки водного фонду під цими об'єктами.
Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки (водойми) та розташованих на ній гідротехнічних споруд, нерухоме майно слідує за земельною ділянкою, яку набуває особа, а відтак право оренди гідротехнічними спорудами має лише особа, у користуванні якої перебуває земельна ділянка водного фонду під цими спорудами.
Таким чином, розірвати договір оренди нерухомого майна - гідротехнічних споруд, що належать до державної власності, неможливо за наявності чинного договору оренди землі водного фонду під цими спорудами.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/40/24 від 09.05.2024, що набрало законної сили, договір оренди земельної ділянки земель водного фонду від 27.02.2003, укладений між Прилуцькою районною державною адміністрацією та ТОВ «Рибне господарство «Білошапки» розірвано.
1. Враховуючи що, договір оренди земельної ділянки земель водного фонду розірваний рішенням суду, принцип єдності юридичної долі земельної ділянки (водойми) та розташованих на ній гідротехнічних споруд, а також доведеність прокурором факту несплати відповідачем орендної плати за користування гідротехнічними спорудами, які є об'єктом спірного договору оренди, суд доходить висновку про те, що вимога про визнання припиненим договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 115-16 від 12.09.2016 у новій редакції від 20.09.2022, з урахуванням внесених змін до нього 30.10.2023 та 15.11.2023, укладеного між РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях , Державним підприємством «АйФіш», та ТОВ «Рибне господарство «Білошапки» є правомірною та підлягає задоволенню.
Щодо стягнення боргу і пені.
Відповідно до інформації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 26.08.2024 № 51-7/11-1412, останніми повідомлено, що відповідно до підпункту 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022 або раніше орендарям на територіях, визначених у підпунктах 2 і 3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 % розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) після 30.09.2022 і 30.05.2022 відповідно і до закінчення строку, визначеного в абзаці першому цього підпункту.
Отже, замість базової орендної плати, встановленої умовами договору у розмірі 34 985,70 грн., місячна орендна плата (з урахуванням її індексації) в 2023 році за користування гідротехнічними спорудами становила 22 145,96 грн. (34 985,70 * 1,266 (річний індекс інфляції за 2022 рік) - 50 %), з яких 15 502,17 грн. до державного бюджету (70%).
У 2024 році місячна орендна плата (з урахуванням її індексації) в 2024 році за користування гідротехнічними спорудами становила 23 275,39 грн. (22 145,96 грн. (місячна орендна плата, що сплачувалась у попередньому році) * 1,051 (річний індекс інфляції за 2023 рік) - 50 %), з яких 16 292,77 грн. до державного бюджету (70%).
У 2025 році місячна орендна плата (з урахуванням її індексації) в 2024 році за користування гідротехнічними спорудами становила 26 068,44 грн. (23 275,39 грн. (місячна орендна плата, що сплачувалась у попередньому році) * 1,120 (річний індекс інфляції за 2024 рік) - 50 %), з яких 18 247,91 грн. до державного бюджету (70%).
Згідно з інформацією Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 27.03.2025 №51-11.7-454 за договором оренди від 12.09.2016 №155-16 у період з 12.09.2016 по 02.10.2024 включно ТОВ «Рибне господарство «Білошапки» нараховано1 547 100,18 грн орендної плати та 32048,84 грн пені, що підлягали сплаті до державного бюджету України. За вказаний період ТОВ «Рибне господарство «Білошапки» фактично сплачено 1 382 878,45 грн та 11055,88 грн пені.
Залишок боргу станом на 02.10.2024 складає 164221,73 грн (1547100,18 грн - 1382878,45 грн) та 20992,96 грн пені (32048,84 грн -11055,88 грн).
Борг зі сплати орендної плати в сумі 164 221,73 грн утворився за період з 29.11.2023 по 02.10.2024 (фактичне використання гідротехнічних споруд разом з користуванням на умовах оренди земельною ділянкою на якій вони розміщені), а саме:
1. за період 29.11-30.11-2023 - 1 033,48 грн (22145,95/30дн*70%*2дн);
2. грудень 2023 року - 15 502,17грн (22 145,95*70%);
3. січень 2024 року - 16 292,77 грн (23 275,39*70%);
4. лютий 2024 року - 16 292,77 грн (23 275,39*70%);
5. березень 2024 року - 16 292,77 грн (23 275,39*70%);
6. квітень 2024 року - 16 292,77 грн (23 275,39*70%);
7. травень 2024 року - 16 292,77 грн (23 275,39*70%);
8. червень2024 року - 16292,77 грн (23 275,39*70%);
9. липень 2024 року - 16 292,77 грн (23 275,39*70%);
10. серпень 2024 року - 16 292,77 грн (23 275,39*70%);
11. вересень 2024 року - 16 292,77 грн (23 275,39*70%);
12. 01.10.-02.10.2024 - 1051,15 грн (23275,39/31дн*70%*2дн).
Разом з цим, ТОВ «Рибне господарство «Білошапки» не виконало у добровільному порядку рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.05.2024 у справі №927/40/24, щодо повернення Яблунівській сільській раді земельної ділянки площею 606,68 га. Зазначене рішення суду виконано у примусовому порядку 28.03.2025, земельну ділянку, на якій знаходиться державне нерухоме майно - гідротехнічні споруди, що використовувалися ТОВ «Рибне господарство «Білошапки» на умовах оренди, згідно Акту державного виконавця, повернуто Яблунівській сільській раді, виконавче провадження № 77013151 завершено у зв'язку з фактичним повним виконання.
Таким чином, ТОВ «Рибне господарство «Білошапки», фактично використовуючи дану земельну ділянку до 27.03.2025, зважаючи що на ній знаходиться спірне державне нерухоме майно (гідротехнічні споруди), які були передані останньому на умовах оренди, тобто фактично використовувало їх у період з 03.10.2024 по 27.03.2025 у зв'язку з чим ТОВ «Рибне господарство «Білошапки» нараховано до сплати орендну плату за цей період.
Борг зі сплати орендної плати у сумі 100 216,33 грн. утворився за період з 03.10.2024 по 27.03.2025, а саме:
1. за період 03.10 - 31.10.2024 - 15 241,63 грн (23 275,39/31дн*70%*29дн);
2. листопад 2024 року - 16 292,77 (23 275,39*70%);
3. грудень 2024 року - 16 292,77 (23 275,39*70%);
4. січень 2025 року - 18 247,91 (26 068,44*70%);
5. лютий 2024 року - 18 247,91 (26 068,44*70%);
6. 01.03. - 27.03.2024 - 15893,34 (26 068,44/31дн*70%*27дн).
Таким чином, сума орендної плати, за фактичне використання орендованого державного майна за період з 29.11.2023 по 27.03.2025 ТОВ «Рибне господарство «Білошапки», становить 264 438,1 грн. (164 221,73 грн.(за період з 29.11.2023 -02.10.2024) та 100 216,33 грн. (за період з 03.10.2024 по 27.03.2025 включно).
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Сторони умовами пункту 3.8. Розділу II Договору передбачили, що на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Відповідно до наданого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях розрахунку пеня за прострочення виконання зобов'язання за договором оренди від 12.09.2016 № 115-16 у редакції від 20.09.2022, за період з 29.11.2023 по 27.03.2025 нарахована ТОВ «Рибне господарство «Білошапки» становить 47 171,10 грн.
Відповідач письмовий відзив на позов не надав, факт користування державним нерухомим майном у заявлені прокурором періоди не спростував.
Перевіривши розрахунок суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Рибне господарство «Білошапки» за фактичне використання державного нерухомого майна у період з 29.11.2023 по 02.10.2024 (закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, на якій розміщено спірні гідротехнічні споруди) та у період з 03.10.2024 по 27.03.2025 (фактичне використання земельної ділянки, у тому числі розміщеного на ній державного нерухомого майна - гідротехнічних споруд), що було передане ТОВ «Рибне господарство «Білошапки» відповідно до умов договору оренди від 12.09.2016 № 115-16 у редакції від 20.09.2022, заборгованості в сумі 264 438,10 грн. є обгрунтовними.
А отже, позовна вимога про стягнення з ТОВ «Рибне господарство «Білошапки» заборгованості в сумі становить 264 438,10 грн. та пені у сумі 47 171,10 грн. до державного бюджету підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо зобов'язання повернути майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» оренда - це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.
Згідно з ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якою визначено правові наслідки припинення договору оренди, передбачено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Згідно п. 4.1 - 4.8 розділу ІІ Договору оренди у редакції від 20.09.2022 врегульовано відносини сторін з приводу повернення майна зі змісту яких вбачається, що у разі припинення договору Орендар зобов'язаний, зокрема звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна.
Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем Акта повернення з оренди орендованого майна (п. 4.3 Договору оренди у редакції від 20.09.2022).
Пунктом 12.11 Договору оренди у редакції від 20.09.2022 передбачено, що поліпшення орендованого Майна, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів за згодою осіб, визначених у пункті 5.1 цього договору, які можна відокремити від орендованого Майна, не завдаючи йому шкоди, є власністю Орендаря, а поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для майна, - власністю держави; поліпшення Майна, зроблені Орендарем без згоди осіб, визначених у пункті 5.1 цього договору, які не можна відокремити без шкоди для Майна, є власністю держави та їх вартість компенсації не підлягає.
Згідно п. 12.12 Договору оренди у редакції від 20.09.2022, майно вважається повернутим Орендодавцю/Балансоутримувачу з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем акта повернення з оренди орендованого Майна.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про припинення Договору оренди від 12.09.2016 № 115-16 у редакції від 20.09.2022, суд виснує про необхідність орендаря - ТОВ «Рибне господарство «Білошапки», повернути спірне державне нерухоме майно, що було об'єктом оренди відповідно до умов укладеного договору після припинення Договору оренди від 12.09.2016 № 115-16 у редакції від 20.09.2022.
А отже, позовна вимога про зобов'язання ТОВ"Рибне господарство "Білошапки" повернути нерухоме майно, що належить до державної власності: нагульний став № 2; розподільна дамба 1-2 ставу; повеневий водоскид; донний водовипуск роздільної дамби; водозабірне спорудження; огороджувальна дамба 2-го ставу; повеневий водоскид 2-го ставу; гребля Білошапки - Б.Рудка; перепускне спорудження; причал нагульного ставу №2; донний водовипуск ставу № 2; нагульний став № 1; скидний канал ставу № 1; контурна дамба ставу № 1; причал ставу № 1; виросний став 132 га; зимувальний став 6 га; рибоуловлювач ставу № 1, що знаходиться у с. Білошапки, Прилуцького району, Чернігівської області, Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, шляхом підписання Акта повернення з оренди орендованого майна, є обгрунтованою і підлягає задоволенню.
За таких обставин, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь Чернігівської обласної прокуратури.
Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Припинити Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 115-16 від 12.09.2016 у новій редакції від 20.09.2022, з урахуванням внесених змін до нього 30.10.2023 та 15.11.2023, укладений між РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (ЄРДПОУ 43173325), Державним підприємством «АйФіш» (ЄРДПОУ 44880645) та ТОВ «Рибне господарство «Білошапки» (код ЄДРПОУ 30148237).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибне господарство «Білошапки» (код ЄДРПОУ 30148237) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (код ЄДРПОУ 43173325, проспект Голосіївський, 50, м. Київ, 03039) до державного бюджету України 264 438,1 грн орендної плати та 47 171,1 грн пені.
4. Зобов'язати Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Білошапки" (код ЄДРПОУ 30148237, вул. Садова, 13, с. Білошапки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17594) повернути нерухоме майно, що належить до державної власності: нагульний став № 2; розподільна дамба 1-2 ставу; повеневий водоскид; донний водовипуск роздільної дамби; водозабірне спорудження; огороджувальна дамба 2-го ставу; повеневий водоскид 2-го ставу; гребля Білошапки - Б.Рудка; перепускне спорудження; причал нагульного ставу №2; донний водовипуск ставу № 2; нагульний став № 1; скидний канал ставу № 1; контурна дамба ставу № 1; причал ставу № 1; виросний став 132 га; зимувальний став 6 га; рибоуловлювач ставу № 1, що знаходиться у с. Білошапки, Прилуцького району, Чернігівської області, Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (код ЄДРПОУ 43173325, проспект Голосіївський, 50, м. Київ, 03039) шляхом підписання Акта повернення з оренди орендованого майна.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Білошапки" (код ЄДРПОУ 30148237, вул. Садова, 13, с. Білошапки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17594) на користь Чернігівської обласної прокуратури (02910114) судовий збір в сумі 8584,11грн.
Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк та в порядку, встановлені ст.256, ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 23.10.2025.
Суддя М.В. Фесюра
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua