8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" жовтня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2927/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Трофімова І.В.
при секретарі судового засідання Ломакіній О. В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4) в інтересах держави в особі: 1) Харківської обласної (військової) державної адміністрації (61002, м. Харків, вул. Сумська, 64) 2) Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (61022, м.Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 1-й під'їзд, 4-й пов.)
до 1) Краснокутської селищної ради Богодухівсього району Харківської області (62002, Харківська обл., Богодухівський р-н, смт Краснокутськ, вул. Охтирська, 1) 2) Релігійної громади (парафія) Свято-Архангело- Михайлівського Храму Харківської єпархії Української Православної Церкви (62002, Харківська обл., Богодухівський р-н, смт Краснокутськ вул. Миру, 126)
про усунення перешкод у користуванні майном
за участю :
прокурора - Сірик В.В.;
представника позивача 1 - не з'явився;
представника позивача 2 - не з'явився;
представника відповідача 1 - не з'явився;
представника відповідача 2 - не з'явився,
Прокуратура Харківської області в інтересах держави в особі: 1) Харківської обласної (військової) державної адміністрації та 2) Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1) Краснокутської селищної ради Богодухівсього району Харківської області та 2) Релігійної громади (парафії) Свято-Архангело-Михайлівського Храму Харківської єпархії Української Православної Церкви, в якій просить суд:
- усунути перешкоди у здійсненні державою в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956) користування та розпорядження майном - пам'яткою містобудування та архітектури місцевого значення "Михайлівська церква", шляхом визнання частково недійсним свідоцтва серії ЯЯЯ № 118867 про право власності, яке видане 27.09.2005 Краснокутською селищною радою на підставі рішення виконавчого комітету Краснокутської селищної ради від 21.09.2005 № 345, в частині нерухомого майна - комплексу нежитлових будівель та споруд - будівлі церкви, літ "Б-1" площею 408,00 кв.м; розташованих за адресою: Харківська область, Краснокутський район, смт Краснокутськ, вул. Миру, 126;
- усунути перешкоди у здійсненні державою користування та розпорядження майном - пам'яткою містобудування та архітектури місцевого значення "Михайлівська церква", шляхом повернення Релігійною громадою (парафією) Свято-Архангело-Михайлівського Храму Харківської єпархії Української Православної Церкви (код ЄДРПОУ 23334525) Харківській обласній державній (військовій) адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956) нежитлової будівлі - будівлі церкви, літ "Б-1" площею 408,00 кв.м, що входить до комплексу будівель і споруд, яка знаходиться по вул. Миру, 126 в смт Краснокутськ Краснокутського району Харківської області.
Також позивач просить суд покласти на відповідачів судові витрати у вигляді судового збору у сумі 4844,80 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 19 вересня 2025 року о 14:30.
11.09.2025 позивач 1 подав пояснення (вх.№ 20913), в який позовні вимоги підтримав в повному обсязі та вказав, що рішення виконавчого комітету Краснокутської селищної ради Харківської області від 21.09.2005 № 345 "Про оформлення права колективної власності", яким Краснокутська селищна рада фактично розпорядилася державним майном без належних правових підстав, прийнято всупереч норм законодавства та прямої заборони щодо перебування пам'ятки містобудування та архітектури - культової споруди у будь-якій іншій формі власності, крім державної.
13.10.2025 відповідач 2 подав заяву про визнання позову в повному обсязі (вх.№ 23730).
Протокольною ухвалою від 15.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 29 жовтня 2025 року о 15:30 год.
Прокурор у судовому засіданні 29.10.2025 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник позивачів у судове засідання 29.10.2025 не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про проведення засідання за його відсутністю.
Враховуючи наявність в матеріалах справи всіх необхідних документів для прийняття об'єктивного та законного рішення, беручи до уваги подання представником позивачів письмових пояснень та диспозитивність права сторони на участь у судовому засіданні, суд вважає за можливе, задовольнити клопотання представника позивачів про проведення судового засідання без його участі.
Представник відповідача 1 у судове засідання 29.10.2025 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача 2 у судове засідання 29.10.2025 не з'явився, відповідно до поданої заяви (вх.№ 23730 від 13.10.2025) позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив вирішити питання про розподіл судових витрат.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення прокурора, суд установив такі обставини.
За адресою: вул. Миру (колишня - вул. Леніна), 126, смт Краснокутськ Богодухівського району Харківської області розташована пам'ятка містобудування та архітектури місцевого значення - "Архангело-Михайлівська церква", прийнята на облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.05.1980 № 334, охоронний номер 564 та занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України наказом Міністерством культури та інформаційної політики від 04.06.2020 № 1883, охоронний номер 7624-Ха.
Відповідно до Закону України "Про тимчасову заборону приватизації культурної спадщини" від 01.02.2005 Михайлівська церква належить до пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації до затвердження Верховною Радою України переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.
21.09.2005 Виконавчим комітетом Краснокутської селищної ради Краснокутського району Харківської області (далі - Відповідач 1) за результатами розгляду клопотання настоятеля Свято-Архангело-Михайлівської церкви Іванченка Г.З, прийнято рішення № 345, яким оформлено право колективної власності на нежитлову будівлю церкви, що входить до комплексу будівель та споруд, яка знаходиться в смт Краснокутськ по вул. Леніна (теперішня назва Миру), 126 за православною громадою Свято- Архангело-Михайлівського храму.
27.09.2005 на підставі вказаного рішення Краснокутською селищною радою релігійній громаді (парафії) Свято-Архангело-Михайлівський Храм Харківської єпархії УПЦ (далі - Відповідач 2) видане свідоцтво про право власності серії ЯЯЯ №118867.
17.10.2005 відомості про право колективної власності релігійної громади (парафії) Свято-Архангело-Михайлівський Храм Харківської єпархії УПЦ на комплекс нежитлових будівель та споруд по вул. Леніна (теперішня назва Миру), 126 в смт Краснокутськ Краснокутського району Харківської області занесено до Реєстру прав власності на нерухоме майно (реєстраційний номер майна: 12203790).
У подальшому, Законом України "Про перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації" від 23.09.2008 № 574-VI, затверджено перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, до якого внесено Архангело-Михайлівську церкву, 1880 року, розташовану за адресою: смт Краснокутськ, вул. Леніна, 130, охоронний номер 549-Ха.
Згідно з наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020 № 1883 пам'ятка містобудування та архітектури місцевого значення "Михайлівська церква" (також має назву "Архангело-Михайлівська церква"), розташована за адресою: вул. Миру, 126, смт Краснокутськ, занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України під охоронним номером 7624-Ха. У цьому ж наказі Мінкульту зазначено, що вищевказана пам'ятка отримала свій статус ще з моменту прийняття на облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.05.1980 № 334, та їй присвоєно охоронний номер 564, з адресою розташування - смт Краснокутськ. Вищенаведене також підтверджено інформацією Департаменту культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації (далі - Позивач 2) від 16.07.2025 № 05-22/1807, як органом охорони культурної спадщини.
Прокурор зазначає, що вбачається різниця між даними, занесеними до Державного реєстру нерухомих пам'яток України щодо охоронного номеру об'єкту культурної спадщини та адреси його розташування, та положеннями Закону, оскільки згідно з Законом України "Про перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації", оскільки відповідно до закону Архангело-Михайлівська церква розташована за адресою: смт Краснокутськ, вул. Леніна, 130 та має охоронний номер 549-Ха.
Прокурор вважає, що під час формування переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, помилково зазначено адресу Архангело-Михайлівської церкви вул. Леніна (на даний час - вул. Миру), 130 та охоронний номер 549-Ха. Однак вищенаведене не може свідчити про неможливість ідентифікувати будівлю, розташовану у смт Краснокутськ по вул. Миру, 126, як саме пам'ятку містобудування та архітектури місцевого значення "Михайлівська церква", оскільки іншої видатної будівлі - культової споруди із відповідною історією, культурною значимістю та відповідним статусом по вул. Миру у смт Краснокутськ немає та бути не може.
Враховуючи викладене, на думку прокурора, рішення виконавчого комітету Краснокутської селищної ради Харківської області від 21.09.2005 № 345 "Про оформлення права колективної власності", яким Краснокутська селищна рада фактично розпорядилася державним майном без належних правових підстав, прийнято всупереч норм законодавства та прямої заборони щодо перебування пам'ятки містобудування та архітектури - культової споруди у будь-якій іншій формі власності, крім державної, у зв'язку з чим, на думку прокурора, свідоцтво про право власності серії ЯЯЯ №118867 від 27.09.2005 підлягає визнанню частково недійсним в частині, яка стосується спірного нерухомого майна, а Відповідач 2 має повернути вказані нежитлові будівлі Харківській обласній державній (військовій) адміністрації (далі - Позивачу 1).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в особі Харківської обласної (військової) державної адміністрації та Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України прокуратура, окрім інших функцій, здійснює представництво інтересів держави в суді у випадках та порядку, визначеному законом.
Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Матеріали справи містять листи Харківської обласної прокуратури, які були направлені на адресу Позивачів в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Враховуючи викладене, прокурором доведено та судом встановлено наявність достатніх правових підстав для звернення прокурора з даним позовом до Господарського суду Харківської області в інтересах Позивачів.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд відзначає наступне.
Статтею 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" визначено, що релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами.
Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим.
Культова будівля і майно, що є державною власністю, може передаватися у почергове користування двом або більше релігійним громадам за їх взаємною згодою. При відсутності такої згоди державний орган визначає порядок користування культовою будівлею і майном шляхом укладення з кожною громадою окремого договору.
Суд установив, що за адресою: вул. Миру (колишня - вул. Леніна), 126, смт Краснокутськ Богодухівського району Харківської області розташована пам'ятка містобудування та архітектури місцевого значення - "Архангело-Михайлівська церква", прийнята на облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.05.1980 № 334, охоронний номер 564 та занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України наказом Міністерством культури та інформаційної політики від 04.06.2020 № 1883, охоронний номер 7624-Ха.
До введення в дію Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" 23.04.1991 все майно церковних і релігійних громад в Україні було визнано державною власністю згідно зі статтею 366 Адміністративного кодексу Української СРР 1927 року.
Зазначене законодавство не було визначено нечинним з дня його прийняття, тобто, таким, що не породило правових наслідків.
Тому держава в особі органів, передбачених в статті 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", є належним власником культових будівель і майна.
Державні органи мають право володіти, користуватися і розпоряджатися цими будівлями і майном, а також вчиняти щодо цих майнових об'єктів будь-які дії, що не суперечать закону.
Слід звернути увагу на те, що втрата Адміністративним кодексом Української СРР 1927 року чинності (відповідно до Указу Президії Верховної Ради Української РСР №807-XI від 21.08.1985 "Про визнання деяких законодавчих актів Української РСР такими, що втратили чинність у зв'язку з введенням у дію Кодексу Української РСР про адміністративні правопорушення") на час виникнення спірних відносин сторін у справі не усуває юридичних наслідків виконання приписів цього Кодексу в період його чинності. Це стосується, зокрема, і наслідків виконання припису статті 366 названого законодавчого акта щодо визнання культових будівель і майна державою власністю.
Така правова позиція викладена, зокрема і Верховним Судом у постановах від 05.06.2019 у справі №922/1669/18, від 19.02.2020 у справі №910/3044/18 зі схожих правовідносин.
Відповідно до пункту 3 Указу Президента України №125/92 від 04.03.1992 "Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна" Раді Міністрів Кримської АРСР, виконавчим комітетам обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів постановлено протягом 1992 - 1993 років здійснити передачу релігійним громадам у власність чи безоплатне користування культових будівель, що використовуються не за призначенням.
Указом Президента України №279/2002 від 21.03.2002 "Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій" постановлено розробити до 1 вересня 2002 року перспективний план заходів, спрямованих на відновлення порушених прав церков і релігійних організацій, зокрема на повернення їм колишніх культових будівель, іншого церковного майна (в тому числі приміщень), що перебувають у державній власності і використовуються не за призначенням та рекомендовано органам місцевого самоврядування вжити заходів з відновлення порушених прав церков і релігійних організацій, зокрема, щодо повернення їм колишніх культових будівель, іншого церковного майна (в тому числі приміщень), що перебувають у комунальній власності і використовуються не за призначенням.
Як зазначено вище, 21.09.2005 Виконавчим комітетом Краснокутської селищної ради Краснокутського району Харківської області (далі - Відповідач 1) за результатами розгляду клопотання настоятеля Свято-Архангело-Михайлівської церкви Іванченка Г.З, прийнято рішення № 345, яким оформлено право колективної власності на нежитлову будівлю церкви, що входить до комплексу будівель та споруд, яка знаходиться в смт Краснокутськ по вул. Леніна (теперішня назва Миру), 126 за православною громадою Свято- Архангело-Михайлівського храму.
27.09.2005 на підставі вказаного рішення Краснокутською селищною радою видане релігійній громаді (парафії) Свято-Архангело-Михайлівський Храм Харківської єпархії УПЦ (далі - Відповідач 2) свідоцтво про право власності серії ЯЯЯ № 118867.
17.10.2005 відомості про право колективної власності релігійної громади (парафії) Свято-Архангело-Михайлівський Храм Харківської єпархії УПЦ на комплекс нежитлових будівель та споруд по вул. Леніна (теперішня назва Миру), 126 в смт Краснокутськ Краснокутського району Харківської області занесено до Реєстру прав власності на нерухоме майно (реєстраційний номер майна: 12203790)..
Суд зазначає, що статтею 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (в редакції, чинній на момент відчуження спірного майна) імперативно визначено суб'єктів права власності на пам'ятки. Зокрема, пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб'єкти права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом.
Згідно з вимогами статті 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (в редакції, чинній на момент відчуження спірного майна), об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини. Порядок надання погоджень встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Пам'ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам'ятку (її частину) з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам'ятки, робіт, які майбутній власник зобов'язується провести на пам'ятці з метою утримання її в належному стані. Перелік пам'яток, які не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України. Пам'ятка національного значення, що перебуває у державній чи комунальній власності і потребує спеціального режиму охорони, може надаватися у користування за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Особі, яка набула права володіння, користування чи управління пам'яткою, за винятком наймача державної або комунальної квартири (будинку), забороняється передавати цю пам'ятку у володіння, користування чи управління іншій особі.
Законом України "Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації" було затверджено Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.
Відповідно до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, який діяв на час відчуження спірного майна, встановлено, що Архангело-Михайлівська церква розташована в смт Краснокутськ, належить до пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.
При цьому суд погоджується з твердженнями прокурора про те, що під час формування переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, помилково зазначено адресу Архангело-Михайлівської церкви вул. Леніна (на даний час - вул. Миру), 130 та охоронний номер 549-Ха. Однак вищенаведене не може свідчити про неможливість ідентифікувати будівлю, розташовану у смт Краснокутськ по вул. Миру, 126, як саме пам'ятку містобудування та архітектури місцевого значення "Михайлівська церква", оскільки іншої видатної будівлі - культової споруди із відповідною історією, культурною значимістю та відповідним статусом по вул. Миру у смт Краснокутськ немає та бути не може.
Відтак, суд доходить висновку, що майно - нежитлова будівля Архангело-Михайлівської церкви, що входить до комплексу будівель та споруд, розташованих в смт Краснокутськ, вул. Миру, 126, є загальнодержавною власністю, зміна форми власності, в тому числі шляхом передачі його у власність Відповідачу 2, за відсутності рішення (волевиявлення) уповноважених органів, є протиправним.
При цьому, суд зазначає, що за часів існування Української Радянської Соціалістичної Республіки майно, якими були наділені державні підприємства та організації, належало до державної власності. Отже, спірна будівля до моменту проголошення незалежності України належала до загальнодержавної власності.
Відповідно до пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", повернення у власність чи передачу у безоплатне користування релігійним громадам культових будівель і майна має відбуватись з урахуванням прав релігійних громад, яким належали ці будівлі і майно на момент їх переходу у власність держави.
Проте, Релігійна громада (парафія) Свято-Архангело-Михайлівського Храму Харківської єпархії Української Православної Церкви, як релігійна організація була створена та зареєстрована як юридична особа 18.11.1991, тобто вже після набуття чинності Законом України "Про свободу совісті і релігійні організації", що відбулось 06.06.1991.
За таких обставин, підстави для застосування статті 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та передачі приміщення Архангело-Михайлівської церкви у власність Відповідача 2 відсутні.
При цьому, докази належності спірного майна до особистої чи колективної власності, колгоспно-кооперативної власності або власності профспілкових та інших громадських організацій, у матеріалах справи відсутні.
За змістом статті 20 Закону України "Про власність" суб'єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об'єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об'єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами.
У статті 21 Закону України "Про власність" (на момент виникнення спірних правовідносин втратив чинність на підставі Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України №997-V від 27.04.2007) було передбачено, що право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.
Отже, право колективної власності на нежитлову будівлю: Архангело-Михайлівської церкви, що входить до комплексу будівель та споруд, розташованих в смт Краснокутськ, вул. Миру, 126 у релігійної громади (парафії) Свято-Архангело-Михайлівського Храму Харківської єпархії Української Православної Церкви не виникло, а отже рішення виконавчого комітету Краснокутської селищної ради від 21.09.2005 № 345, яким вирішено оформити право власності Відповідача 2 на спірну нежитлову будівлю є безпідставним.
З огляду на вищезазначене, спірне майно, яке набула у колективну власність Релігійна громада (парафія) Свято-Архангело-Михайлівського Храму Харківської єпархії Української Православної Церкви, є державною власністю, відноситься до архітектурної пам'ятки національного значення, що з урахуванням Цивільного кодексу України та законодавства, що регулює сферу охорони культурної спадщини, унеможливлює перебування спірного майна у колективній власності.
Суд зазначає, що негаторний позов розглядається у вітчизняній цивілістиці як класичний речовий спосіб захисту права власності (речовий позов, actio in rem).
З цих причин він може бути пред'явлений для захисту абсолютного суб'єктивного цивільного права в абсолютному речовому правовідношенні, коли власник-позивач та правопорушник-відповідач не перебувають між собою у договірних чи в інших зобов'язальних правовідносинах, або ж такі правовідносини між ними не стосуються вчиненого порушення права власності.
Речове право захищається за допомогою негаторного позову, якщо вчинене особою порушення такого права в принципі було можливим для будь-якої особи з кола зобов'язаних за відповідним абсолютним цивільним правовідношенням (тобто фактично - з необмеженого кола осіб) і не створює саме по собі зобов'язального правовідношення.
Вказане відображається в правових висновках Великої Палати Верховного Суду. У постанові від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, зокрема, встановлено, що позов власника майна про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов) відповідає способу захисту, визначеному у пункті 3 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, - припинення дії, яка порушує право.
Цей спосіб захисту пов'язаний зі вчиненням іншою особою незаконних дій, спрямованих на порушення права, належного особі. Однієї з умов застосування негаторного позову є відсутність між сторонами спору договірних відносин.
Відтак, суд погоджується з прокурором, що на підставі статті 391 Цивільного кодексу України у спірних правовідносинах належним способом захисту порушеного права держави є позов про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів.
Враховуючи викладене, беручи до уваги визнання позову Відповідачем 2, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
З огляду на визнання Відповідачем 2 позову, беручи до уваги положення ч.1 ст. 130 ГПК України, з Відповідача 2 на користь Позивача підлягає відшкодуванню судовий збір у розмірі 1211,20 грн (50%). Інші 50% судового збору (за вимогу до Відповідача 2) підлягають поверненню Позивачу з Державного бюджету України.
Водночас з Відповідача 1 підлягає стягненню судовий збір у повному обсязі в сумі 2422,40 грн на користь Харківської обласної прокуратури.
Керуючись ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 130, 232-233, 237-238, 244 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити.
Усунути перешкоди у здійсненні державою в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956) користування та розпорядження майном - пам'яткою містобудування та архітектури місцевого значення "Михайлівська церква", шляхом визнання частково недійсним свідоцтва серії ЯЯЯ № 118867 про право власності, яке видане 27.09.2005 Краснокутською селищною радою на підставі рішення виконавчого комітету Краснокутської селищної ради від 21.09.2005 № 345, в частині нерухомого майна - комплексу нежитлових будівель та споруд - будівлі церкви, літ "Б-1" площею 408,00 кв.м; розташованих за адресою: Харківська область, Краснокутський район, смт Краснокутськ, вул. Миру, 126.
Усунути перешкоди у здійсненні державою користування та розпорядження майном - пам'яткою містобудування та архітектури місцевого значення "Михайлівська церква", шляхом повернення Релігійною громадою (парафією) Свято Архангело-Михайлівського Храму Харківської єпархії Української Православної Церкви (код ЄДРПОУ 23334525) Харківській обласній державній (військовій) адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956) нежитлової будівлі - будівлі церкви, літ "Б-1" площею 408,00 кв.м, що входить до комплексу будівель і споруд, яка знаходиться по вул. Миру, 126 в смт Краснокутськ Краснокутського району Харківської області.
Стягнути з Краснокутської селищної ради Богодухівсього району Харківської області (62002, Харківська обл., Богодухівський р-н, смт Краснокутськ, вул. Охтирська, 1; код ЄДРПОУ 04397359) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м.Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Стягнути з Релігійної громади (парафія) Свято-Архангело-Михайлівського Храму Харківської єпархії Української Православної Церкви (62002, Харківська обл., Богодухівський р-н, смт Краснокутськ, вул. Миру, 126; код ЄДРПОУ 23334525) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м.Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Учасники справи:
Прокурор - Харківська обласна прокуратура (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4).
Позивач 1 - Харківська обласна (військова) державна адміністрація (61002, м.Харків, вул. Сумська, 64).
Позивач 2 - Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (61022, м.Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 1-й під'їзд, 4-й пов.)
Відповідач 1 - Краснокутська селищна рада Богодухівсього району Харківської області (62002, Харківська обл., Богодухівський р-н, смт Краснокутськ, вул. Охтирська, 1).
Відповідач 2 - Релігійна громада (парафія) Свято-Архангело-Михайлівського Храму Харківської єпархії Української Православної Церкви (62002, Харківська обл., Богодухівський р-н, смт Краснокутськ, вул. Миру, 126).
Повний текст рішення складено 03.11.2025.
Суддя І.В. Трофімов