Справа № 303/8518/25
Провадження № 1-кс/303/1411/25
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
31 жовтня 2025 року м. Мукачево
Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071040001017 від 10.09.2025,
Слідчий СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071040001017 від 10.09.2025.
Дане клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.
Підозрюваний з'явився в судове засідання, копію клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують, отримав 31 жовтня 2025 року о 12:00 годин, що підтверджується його особистим підписом.
Клопотання слідчого мотивоване тим, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше вересня місяця 2025 року та місці, у невстановленої органом досудового розслідування особою ( надалі Особа-1) спільно з ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з корисливих мотивів, вчинене способом, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яку незаконно переправляли через державний кордон України.
Надалі, Особа 1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та іншими невстановленими органом досудового розслідуваннями особами, підшукала особу, що мала намір незаконно перетнути державний кордон України з метою виїзду до країн Європейського Союзу, а саме: ОСОБА_7 , якому на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, обмежено виїзд за межі території України та який погодився сплатити грошові кошти за його незаконне переправлення через державний кордон України.
Після чого, Особа 1 в ході телефонної розмови з ОСОБА_7 пообіцяла організувати його незаконне переправлення через державний кордон України поза пунктами пропуску із країнами Європейського Союзу, поставивши умову надання грошових коштів у розмірі 5000 доларів США у якості винагороди, та повідомивши, що з метою організації незаконного перетину державного кордону ОСОБА_7 , необхідно прибути з м. Києва до м. Свалява, де попередньо за вказівкою Особи 1 його має зустріти особа та доставити ОСОБА_7 до м. Хуст з метою очікування переправлення.
Також в ході розмови з ОСОБА_7 Особа 1 повідомила, що незаконний перетин державного кордну України буде здійснюватися через річку Тиса та останній забезпечить ОСОБА_7 всім необхідним для вдалого перетину.
Згідно з клопотанням, 03.10.2025 о 09:30 год., ОСОБА_7 , на виконання вимог Особи 1 з метою організації незаконного перетину державного кордону на поїзді сполучення “ Київ - Ужгород» прибув до м. Свалява Мукачівського району, повідомивщи у телефонному режимі про це Особу 1, яка надала йому вказівку на таксі прибути до м. Хуст. Прибувши до м. Хуст о 11:45 год., поточного дня в ході телефонної розмови Оосба 1 надала вказівку ОСОБА_7 , заселитись в готель “ Хюстон» м. Хуст з метою очікування подальших вказівок спрямованих на незаконний перетин державного кордону.
О 18:00 год., 03.10.2025 Особа 1 повідомила ОСОБА_7 , вході телефонної розмови про те, що його незаконний перетин державного кордону буде відбуватись наступного дня, так як очікується прибуття іще одної людини для здійснення такого переправлення.
04.10.2025 о 20:00 год., Особа 1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та іншими невстановленими органом досудового розслідуваннями особами, в ході телефонної розмови з ОСОБА_7 , повідомила останнього, що за організацію його незаконного переправлення через державний кордон необхідно надати грошову винагороду у розмірі 5000 доларів США, яку треба заховати у поліетиленовий пакет, та залишити їх на вулиці неподалік від готелю “ Хюстон» м. Мукачево, які повинна буде забрати довірена людина Особи 1, на що ОСОБА_7 , не погодився у зв'язку з боязню втрати грошових коштів, у свою чергу Особа 1 запевняла останнього в дійсності його намір на організацію незаконного переправлення через державний кордон України.
Надалі, 05.10.2025 близько 10:00 год., Особа 1 в ході телефонної розмови з ОСОБА_7 повідомив, що через деякий час за ним прибуде транспортний засіб, який повинен доставити його до місця здійснення незаконного переправлення, та по прибуттю до даного місця на ОСОБА_7 , буде очікувати залучена особа в ролі провідника, яка повинна доставити останнього до місця здійснення незаконного перетину державного кордону, та якій ОСОБА_7 , повинен передати грошові кошти.
Поточного дня близько 18:00 год., за до готелю “ Хюстон» м. Хуст де очікував ОСОБА_7 , прибув транспортний засіб марки «Tesla» під керування невстановленої особи та на виконання вказівок Оосби 1 ОСОБА_7 сів до салону даного автомобіля після чого Особа 1 відправила на мобільний телефон геопозицію місця куди йому необхідно прибути, а саме до н.п. Бодалово Берегівського району.
З клопотання вбачається, що прибувши до визначеного місця Особою 1 до ОСОБА_7 , зателефонувала Особа 2, яка діяла за попередньою домовленістю з Особою 1, ОСОБА_5 ті іншими невстановленими особами і надала вказівку ОСОБА_7 , рухатись польовою дорогою в напрямку державного кордону України, де в подальшому після здійснення перетину йому необхідно буде передати грошові кошти на що ОСОБА_7 не погодився, так як Особа 1 запевняла його у тому, що поруч з ним буде особа, яка проведе його через державний кордон.
Після чого ОСОБА_7 повернувся до місця проживання, а саме до м.Київ.
Так, 27.10.2025 у точно невстановлений час до ОСОБА_7 , зателефонувала Особа 3, яка діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та іншими невстановленими органом досудового розслідуваннями особами повідомила, що є обізнаною в намірі ОСОБА_7 щодо незаконного перетину державного кордону, та пообіцяв останньому за грошову винагороду у розмірі 5000 доларів США організувати таке переправлення, та зазначив, що йому необхідно прибути до м. Мукачево після чого до м. Хуст на що ОСОБА_7 погодився.
Надалі, 28.10.2025 о 13:58 год., на виконання вимог Особи 3 ОСОБА_7 прибув до залізничного вокзалу м. Мукачево з м. Київ, про що у телефонному режимі повідомив Особу 3, яка надала вказівку та таксі їхати до м. Хуста.
Поточного дня о 14:20 год., ОСОБА_7 на виконання вимог Особи 3 прибув до м. Хуст де о 14:25 год., до нього зателефонував ОСОБА_5 , який діяв за попередньою домовленістю з Особою 3 та іншими невстановленими особами і повідомив ОСОБА_7 , про те, що очікує на нього на транспортному засобі марки ВАЗ 2199 д.н.з. НОМЕР_1 вишневого кольору біля супермаркету “ Чародійка» м. Хуст та підійшли до даного транспортного засобу ОСОБА_5 надав вказівку ОСОБА_7 сісти до середини автомобіля та почали рух у невідомому напрямку. Через деякий час вищевказаний автомобіль під керуванням ОСОБА_5 зупинився на автомийці на околиці н.п. Буштино Хустського району з метою очікування, та у свою чергу ОСОБА_5 , запевняв ОСОБА_7 в успішності його незаконного перетину державного кордону, повідомивши, що дане діяння він буде здійснювати не один, а грошові кошти у якості винагороди за організацію незаконного переправлення потрібно буде передати через деякий час.
Після чого, о 16:40 год., до ОСОБА_5 зателефонував особа після розмови з якою вони почали рух та прибули до готельного комплексу “ Лакомка» м. Хуст та ОСОБА_5 надав вказівку ОСОБА_7 , вийти з транспортного засобу марки ВАЗ 2199 д.н.з. НОМЕР_1 та слідувати за ним у середину приміщення даного готелю та надав вказівку винайняти номер та очікувати подальших інструкцій щодо його організації незаконного переправлення через державний кордон.
Надалі, близько 13:30 год., 29.10.2025 Особа 3, яка діяла за попередньою змовою з ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами, у ході телефонної розмови з ОСОБА_7 повідомила, що йому необхідно очікувати подальших вказівок щодо його незаконного перетину та те, що перетин буде відбуватись згодом так як виникли деякі проблеми, на що ОСОБА_7 погодився та повідомив, що буде очікувати подальших вказівок Особи 3 в м. Ужгород.
30.10.2025 о 15:07 год., Особа 3, яка діяла за попередньою змовою з ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами, надала вказівку ОСОБА_7 , прибути з міста Ужгород до м. Хуст, а саме до супермаркету “ Чародійка» м. Хуст, де на нього буде очікувати на транспортному засобі ВАЗ 2199 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 , який дій за попередньою домовленістю з Особою 3.
Крім того, в ході телефонної розмови Особа 3, яка діяла за попередньою змовою з ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами повідомила ОСОБА_7 про те, що перетин державного кордону буде відбуватись через річку Тиса, та те, що ОСОБА_5 володіє всією інформацію щодо його організації незаконного перетину зазначаючи про передачу половина домовленої суми, а саме 2500 доларів США ОСОБА_5 , на що ОСОБА_7 , погодився.
На виконання вказівок Особи 3, яка діяла за попередньою змовою з ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами, ОСОБА_7 о 18:40 год., прибув до визначеного місця у м. Хуст, де на нього очікував ОСОБА_5 та сівши до автомобіля марки ВАЗ 2199 д.н.з. НОМЕР_1 під керування останнього почали рух у невідому напрямку, після чого зупинились неподалік закладу харчування «PRIMO PIZZA» АДРЕСА_3 з метою очікування незаконного перетину, та у свою чергу ОСОБА_5 , повідомив ОСОБА_7 , про те, що його перетин буде відбуватись через річку Тиса у напрямку країни Румунія, заспокоюючи останнього та запевняючи у його успішності.
Згідно з клопотанням, надалі о 22:20 год., ОСОБА_5 надав вказівку ОСОБА_7 передати йому грошові кошти у сумі 5000 доларів США за організацію його незаконного перетину державного кордону, повідомивши, що через деякий час за ним прибуде невстановлена особа, яка доставить його місця здійснення незаконного перетину державного кордону України, на що ОСОБА_7 погодився та надав ОСОБА_5 грошові кошти, які останній перерахував та заховав до своєї куртки.
Після чого, незаконну діяльність ОСОБА_5 у н.п. Буштино Тячівського району на відстані 4400 метрів від лінії державного кордону України було припинено правоохоронними органами.
31.10.2025 о 01:05 год., ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
31 жовтня 2025 року стороною обвинувачення, відповідно до ст.278 КПК України повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: тобто організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами та вказівками, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, вчинене способом, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яку незаконно переправляли через державний кордон України.
У кримінальному провадженні на даний час ще не встановлені всі та не допитані інші особи щодо обставин, що мають доказове значення у даному провадженні, а тому сторона обвинувачення не виключає можливості, що ОСОБА_5 безпосередньо чи за посередництва інших осіб з метою уникнення кримінальної відповідальності буде незаконно впливати на вказаних осіб та інших учасників кримінального провадження, а також вчинить спроби знищити, спотворити речі, що можуть мати доказове значення і якими на даний час не володіє сторона обвинувачення.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_5 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
2. Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
ОСОБА_5 особисто, чи шляхом використання зв'язків у кримінальному середовищі може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, а також на осіб яких необхідно встановити та допитати в якості свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою дачі, зміни ними показів на його користь. Також ОСОБА_5 будучи на волі матиме можливість застосувати насильство чи інший тиск сам, чи за участі своїх знайомих, до свідків, тобто наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
При оцінці доведеності даного ризику слід врахувати сам характер кримінального правопорушення, а саме організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Так, ОСОБА_5 зможе впливати ще і на понятих, які залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій.
Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме впливати на інших на даний час не встановлених осіб (п.4 ч. 1ст. 177 КПК України), з якими ОСОБА_5 діяв у змові, і знаходячись на свободі може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до його вчинення, однак на даний час не допитані. Крім цього, може підшукувати осіб, що можуть надати вигідні для неї неправдиві показання у кримінальному провадженні.
4. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з корисливих мотивів, а тому може продовжити свою злочинну діяльність.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.
Не можливе і застосування до підозрюваного і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло не зможе унеможливити вчинення останнім кримінальних правопорушень (злочинів). Викладене вище унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, з метою запобігання вчинити підозрюваним ОСОБА_5 будь-якої з вищеописаних дій, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання їй найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного. При обранні запобіжного заходу, та визначенні застави необхідно врахувати вимоги п.3 ч.5 ст.182 КПК України, та вразі внесення підозрюваним застави прошу покласти на нього обов'язки передбачені вимогами ч.5 ст. 194 КПК України.
Таким чином, з урахуванням характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обставини вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження як на стадії досудового розслідування так і під час судового розгляду.
Особливістю вчинення злочинів пов'язаних із незаконним переправленням осіб через державний кордон України (керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів) є можливість їх вчинення і по місцю постійного проживання.
Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слід враховувати можливу реакцію суспільства та соціальні наслідки правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 оскільки вчинений злочин викликає особливий суспільний резонанс, а тому перебування підозрюваного під вартою є виправданим та слугує інтересам громади у демократичному суспільстві.
Враховуючи вищевикладене орган досудового слідства не в змозі запобігти вищенаведеним ризикам при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, а тому слідча звернулась до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, пояснили, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, всі викладені в клопотанні обставини відповідають дійсності та є підстави для тримання під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував щодо клопотання про обрання міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати більш м'який вид запобіжного заходу до підозрюваного. при цьому просив врахувати наявність у нього міцних соціальних зв'язків за місцем проживання. наявність на утриманні трьох дітей.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, включаючи витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, заслухавши думку прокурора, слідчого, позицію підозрюваного та захисника, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з яким обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В судовому засіданні прокурор довів наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а також що існують ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1, 3, 4 та 5 ч.1 ст.177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню.
З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Наданими слідчим до клопотання матеріалами доводиться наявність фактів, що переконують об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться - ОСОБА_5 , міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 332 КК України, за яким йому повідомлено підозру.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваних злочинів; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Прокурором та слідчим у клопотанні і судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 9-ти років та наявність кількох ризиків, передбачених ст.177 КПК України, Зокрема, підтвердженими є передбачені ст. 177 КПК ризики того, що ОСОБА_5 може:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Так злочин, який інкримінується ОСОБА_5 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
2. Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
ОСОБА_5 особисто, чи шляхом використання зв'язків може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, а також на осіб, яких необхідно встановити та допитати в якості свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою дачі, зміни ними показів на його користь.
При оцінці доведеності даного ризику суд звертає увагу на характер кримінального правопорушення, а саме організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Також, ОСОБА_5 зможе впливати ще і на понятих, які залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій.
Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме впливати на інших на даний час не встановлених осіб (п.4 ч. 1ст. 177 КПК України), з якими ОСОБА_5 діяв у змові, і знаходячись на свободі може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до його вчинення, однак на даний час не встановлені та не допитані.
4. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з корисливих мотивів, а тому може продовжити свою злочинну діяльність.
Відтак, жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому відносно підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, також в судовому засіданні не отримано відомостей, які би переважили ризики, передбачені ст.177 КПК України. З цього приводу суд не вважає достатніми твердження сторони захисту щодо необхідності відмови у задоволенні відповідного клопотання зважаючи виключно на наявність у підозрюваного на утриманні трьох неповнолітніх дітей та як наслідок - міцних соціальних зв'язків.
Отже, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного/обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, альтернативні (більш м'які) запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного, а тому наявна необхідність застосування такої міри запобіжного заходу, як тримання під вартою із визначенням строку у межах шістдесяти днів, відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України.
Виходячи із вищезазначених, доведених у ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів кримінального провадження переконався, що більш м'який запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_5 буде недостатнім для запобігання ризикам, які навів слідчий.
Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вимоги ч.3 ст. 183 КПК України, зокрема обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірним для нього.
Разом з тим, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування у даному випадку положень абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, яким визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 198, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - по 29 грудня 2025 року, включно.
Визначити ОСОБА_5 розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 242240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень, 00 копійок) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі протягом дії ухвали. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти, повідомивши про це Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.
У разі внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти, покласти на ОСОБА_5 на строк до 29 грудня 2025 року такі обов'язки:
- прибувати за першою вимогою слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання, залежно від стадії кримінального провадження;
- не спілкуватись та не впливати іншим чином на свідка ОСОБА_7 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, за наявності.
При невиконанні обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Повний текст ухвали складено 03.11.2025.
Слідчий суддя Мукачівського
міськрайонного суду ОСОБА_8