Справа № 127/25568/25
Провадження № 2-о/127/466/25
03 листопада 2025 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці, в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті,
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 є її колишнім чоловіком. Шлюб між ними було розірвано 19 жовтня 1988 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, копію якого вона надала суду. Від шлюбу сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , 1981 року народження, який проходив військову службу в Збройних Силах України та зник безвісти 25 листопада 2024 року під час бойових дій у районі населеного пункту Диліївка Краматорського району Донецької області за особливих обставин.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 23 лютого 2025 року, ОСОБА_3 з 20 січня 2025 року офіційно надано статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин.
Заявниця зазначає, що як мати військовослужбовця, який зник безвісти, вона має право на отримання грошових виплат відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також Постанови Кабінету Міністрів України № 884, якою визначено механізм нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які потрапили в полон, зникли безвісти або були інтерновані.
Разом з тим, їй було роз'яснено, що такі виплати розподіляються між членами родини першої черги - дружиною, дітьми, батьками військовослужбовця. У зв'язку з цим виникла необхідність підтвердити факт смерті батька сина ОСОБА_2 , оскільки лише за умови встановлення факту його смерті вона може бути визнана єдиною особою з першої черги, яка має право на відповідні соціальні виплати.
Як зазначає заявниця, про смерть колишнього чоловіка їй стало відомо лише нещодавно. Після отримання копії лікарського свідоцтва про смерть № 195 від 30 березня 2015 року, виданого на ім'я ОСОБА_2 , вона звернулася до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці з метою проведення державної реєстрації смерті.
Однак рішенням від 30 липня 2025 року № 1171-28.21-24 їй відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті, оскільки вона надала копію лікарського свідоцтва про смерть, а не його оригінал, що є обов'язковою умовою відповідно до законодавства.
У відмові також роз'яснено, що встановлення факту смерті в судовому порядку є єдиним можливим шляхом для подальшої державної реєстрації цього факту, оскільки оригінал лікарського свідоцтва знаходиться у матеріалах кримінального провадження № 1201502033000019 від 29.03.2015 року, відкритого за фактом смерті ОСОБА_2 .
Отже, заявниця за викладених обставин позбавлена можливості зареєструвати у встановленому Законом порядку смерть колишнього чоловіка, а тому вказані обставини змусили заявника звернутись до суду.
На підставі ухвали судді Вінницького міського суду Вінницької області Сичука М.М. від 02.09.2025 у справі відкрито окреме провадження за вказано вище заявою та призначено до розгляду.
У судовому засіданні заявниця підтримала заяву у повному обсязі, просила суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Хмільнику Вінницької області за адресою АДРЕСА_1 , оскільки встановлення цього факту необхідне для отримання нею соціальних виплат у зв'язку із загибеллю вже її сина, військовослужбовця Збройних Сил України, про що вона надала суду свідоцтво про смерть.
Представник заінтересованої особи Відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у визначений судом строк відзиву на заяву не подав, проте у поданій до суду заяві при вирішенні справи просить заяву задовольнити та просить розгляд проводити у його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши пояснення заявниці, свідка ОСОБА_4 , яка являється дружиною загиблого ОСОБА_3 який з 20 січня 2025 року офіційно перебував у статусі особи, зниклої безвісти за особливих обставин та на час розгляду справи являється загиблим, яка підтвердила викладені обставини у заяві заявницею, оцінивши докази у їх сукупності, вважає, що заява про встановлення факту смерті підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 7 ст. 19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частини 1 та пункт 5 частини 2 ст.293 КПК України встановлюють, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповно до частини першої статті 315 ЦПК України суд встановлює факт, якщо надані в справі відомості та докази достовірно свідчать про настання відповідної події (у даному випадку - смерті особи) у певний час і за певних обставин. При цьому суд оцінює надані документи і інші докази в сукупності з урахуванням їх достовірності та логічної узгодженості. Судова практика підтверджує, що підставою для встановлення факту смерті є наявність підтверджених доказами обставин, які достовірно свідчать про смерть особи у визначений час і за визначених обставин.
Суд враховує, що заявниця не може отримати державну реєстрацію смерті в органі ДРАЦС у звичайному порядку у зв'язку з тим, що оригінал лікарського свідоцтва про смерть знаходиться в матеріалах кримінального провадження №1201502033000019 від 29.03.2015, що підтверджено витягом із зазначеного провадження, наданим заявницею. У такій ситуації законодавство та судова практика допускають встановлення факту смерті в судовому порядку на підставі належно поданих і прийнятих судом доказів, зокрема коли оригінали документів тимчасово недоступні у зв'язку з кримінальним провадженням або іншими об'єктивними обставинами.
Суд оцінює надані у справі докази встановив наступне
Заявницею суду надано копія лікарського свідоцтва про смерть №195 від 30.03.2015. Хоча заявниця надала копію, а не оригінал документа, копія належним чином супроводжується відомостями про наявність оригіналу в матеріалах кримінального провадження (витяг з кримінального провадження №1201502033000019).
Суд враховує, що відсутність оригіналу обґрунтована матеріалами кримінального провадження; копія свідоцтва містить реквізити документа (номер, дату, прізвище, ім'я, по батькові померлого), які узгоджуються з іншими доказами у справі. У сукупності з іншими доказами копія має належну probative value (доказову силу) для встановлення факту смерті.
Наявний висновок судово-медичного/іншого експерта (№21), який містить дані експертного дослідження обставин встановлення смерті (механізм, дата/час, місце або інші характеристики), додатково підтверджує обставини смерті.
Суд враховує, що висновок експерта є спеціалізованим документом, що підвищує ймовірність правильного встановлення медико-юридичних фактів, які мають значення для встановлення факту смерті. У поєднанні з лікарським свідоцтвом висновок експерта підкріплює висновок про настання смерті саме ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Витяг із матеріалів кримінального провадження№1201502033000019 від 29.03.2015, містить зазначення місця події (м. Хмільник, вул. Пушкіна, 16) та відомості про факт смерті, що підкріплює дані лікарського свідоцтва та експертного висновку.
Також витяг пояснює, чому оригінал лікарського свідоцтва тимчасово недоступний (перебуває в матеріалах кримінального провадження).
Суд вважає такий витяг релевантним і належним доказом у справі.
Надана заявницею копія свідоцтва про розірвання шлюбу від 19.10.1988 підтверджує процесуальну інформацію про правовий зв'язок між заявницею та померлим (що вони є колишніми подружжям), що має значення для встановлення її процесуального інтересу та мотиву звернення до суду (потреба в державній реєстрації смерті для реалізації прав на соціальні виплати, пов'язані зі статусом її сина).
Витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (щодо сина, ОСОБА_3 ), підтверджує, що син заявниці ОСОБА_3 має офіційно зареєстрований статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин (витяг від 23.02.2025 з датою набрання статусу 20.01.2025), що прямо обґрунтовує необхідність встановлення факту смерті батька для вирішення питання про право на отримання грошових виплат та інших соціальних гарантій. Докази, що підтверджують родинні обставини та статус сина, є релевантними для з'ясування наявності в заявниці правових інтересів у встановленні факту смерті.
Також надана суду в ході судового розгляду справи копія свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 підтверджує те, що син заявниці ОСОБА_3 загинув і дата його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Надана копія відмови Відділу ДРАЦС у проведенні державної реєстрації смерті №1171-28.21-24 від 30.07.2025 свідчить, що заявниця зверталась до уповноваженого органу з метою державної реєстрації смерті, але отримала відповідну адміністративну відмову у зв'язку з відсутністю оригіналу свідоцтва про смерть. Наявність офіційної відмови підкреслює процесуальну необхідність звернення до суду для встановлення факту смерті та подальшої державної реєстрації на підставі судового рішення.
Суд оцінює всі наведені докази в сукупності. Хоча окремі документи надані у вигляді копій (зокрема лікарське свідоцтво та висновок експерта), вони супроводжуються витягом із кримінального провадження, що підтверджує наявність оригіналів у матеріалах кримінального провадження, а також узгоджуються між собою за датами, місцем та анкетними даними померлого. Сукупність цих доказів дає суду підстави визнати обставини смерті достатньо доведеними: дата ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), місце ( АДРЕСА_1 ) та факт настання смерті ОСОБА_2 . Судова практика вказує, що встановлення факту смерті можливе за наявності таких сукупних доказів, навіть якщо оригінали деяких документів фізично знаходяться в матеріалах кримінального провадження.
Крім того, суд бере до уваги соціальну і правову значущість питання для заявниці: встановлення факту смерті необхідне для реалізації її права на отримання соціальних виплат у зв'язку з тим, що її син загинув під час проходження військової служби. Це є процесуально належним і важливим інтересом, що надає заявниці право звернутися до суду з цією вимогою (визначено в ст. 317 ЦПК щодо осіб, які мають інтереси у встановленні факту смерті).
Враховуючи викладене, суд вважає, що надані у справі докази є достатніми для встановлення факту смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 .
Суд також враховує, що встановлення факту смерті у судовому порядку у разі відсутності можливості державної реєстрації факту смерті (через недоступність оригіналів документів у зв'язку з кримінальним провадженням) відповідає вимогам чинного законодавства та практиці судів.
На підставі всіх наведених обставин та оцінки доказів у їх сукупності суд робить висновок про необхідність прийняття судового рішення про встановлення факту смерті з формулюванням дати та місця смерті, зазначених у матеріалах справи.
Частиною 3,4 статті 49 Цивільного кодексу України встановлено:
«Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.»
«Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
У разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану, орган реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-УІ від 01 липня 2010 року, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого.
Відповідно п. 1 Розділу 5 «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000, підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Вищевказаних документів заявник до орган ДРАЦС не надала, а тому підстав для реєстрації смерті ОСОБА_2 не було, тому їй було відмовлено.
Згідно роз'яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Ключове значення, яке має встановлення факту смерті або народження особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимогти. 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Отже, заявником обґрунтовано підставу звернення до суду з заявою про встановлення факту смерті.
У цьому контексті суд зауважує, що п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачає можливість встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Суд, оцінивши подані заявником докази, вважає їх належними, допустимими та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається заявник, а в сукупності, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно з законом, встановлення вказаного факту породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, а саме: встановлення факту смерті брата заявниці ОСОБА_5 дає змогу заявниці реалізувати свої права.
Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога: встановити факт смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Хмільнику Вінницької області за адресою АДРЕСА_1 , ґрунтується на нормах чинного законодавства, та встановлення цього факту необхідне для отримання нею соціальних виплат у зв'язку із загибеллю її сина, військовослужбовця Збройних Сил України,а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 12, 76-81, 89, 263-265, 273, 315-319, 354, 430 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без учасників справи до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;
Заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) ЄДРПОУ 25497415, адреса: вул. Замостянська, 26а, м. Вінниця, 21009.
Повний текст судового рішення складено 03.11.2024 року.
Суддя: