вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" листопада 2025 р. м. Київ Справа №911/2476/25
Суддя Грабець С.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Томашівської сільської ради
про стягнення заборгованості,
без виклику представників учасників справи
01 серпня 2025 року через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - позивач) до Томашівської сільської ради (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 17 129,84 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем положень договору постачання природного газу №09-7321/24-БО-Т від 23.10.2024 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.08.2025 року відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу роз'яснено, що в строк, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, він має право надіслати суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву (пред'явити зустрічний позов), а також докази, що підтверджують заперечення проти позову.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Частиною 1 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Частиною 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовими рішеннями є, зокрема, ухвали.
Так, відповідно до довідки про доставку електронного листа, долученої до матеріалів справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.08.2025 року доставлена відповідачу до його електронного кабінету 06 серпня 2025 року.
Крім цього, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала Господарського суду Київської області про відкриття провадження у справі від 06.08.2025 року внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень 06 серпня 2025 року.
Так, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву не подав, заяв та клопотань на адресу суду не направляв.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
23 жовтня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - позивач) та Томашівською сільською радою (далі - відповідач) укладений договір постачання природного газу №09-7321/24-БО-Т (далі - договір), згідно з умовами якого, позивач зобов'язувався поставити відповідачу природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ) (далі - газ), а відповідач зобов'язувався газ прийняти та оплатити на умовах цього договору.
За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (п. 1.3. договору).
Згідно з п. 2.1 договору, позивач передає відповідачу на умовах цього договору замовлений відповідачем обсяг (об'єм) природного газу з жовтня 2024 року по 31 грудня 2024 року (включно), в кількості 7,55100 тис. куб. метрів (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят один куб. м), в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди) (тис. куб. м.):
розрахунковий період: жовтень 2024 року - замовлений обсяг: 1,50000 тис. куб. м.;
розрахунковий період: листопад 2024 року - замовлений обсяг: 3,02550 тис. куб. м.;
розрахунковий період: грудень 2024 року - замовлений обсяг: 3,02550 тис. куб. м.,
а всього 7,55100 тис. куб. м.
Відповідно до п. 3.5. договору, приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Згідно з п. 3.5.2. договору, на підставі отриманих від відповідача даних та даних щодо остаточної алокації відборів відповідача на інформаційній платформі оператора ГТС позивач готує та надає відповідачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником позивача.
Відповідач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути позивачу один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником відповідача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п. 3.5.3. договору).
Пунктом 4.1. договору встановлено, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ 13 658,33 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ - 16 390,00 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.
Відповідно до п. 4.3. договору, загальна вартість цього договору на дату укладання становить 104 165,35 грн, крім того ПДВ - 20 833,07 грн, разом з ПДВ - 124 998,42 грн (сто двадцять чотири тисячі дев'ятсот вісім грн 42 коп.).
Згідно з п. 5.1. договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється відповідачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного відповідачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Відповідач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Пунктом 13.1. договору встановлено, зокрема, що даний договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) і діє в частині поставки газу до "31" грудня 2024 р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
За твердженнями представника позивача, на виконання умов договору, позивач за період з жовтня 2024 року до грудня 2024 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 121 930,31 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 12.11.2024 року за жовтень 2024 року, на суму 5 405,17 грн; від 12.12.2024 року за листопад 2024 року, на суму 51 758,22 грн; від 13.01.2025 року за грудень 2024 року, на суму 64 766,92 грн, які відповідач оплатив частково в сумі 107 247,18 грн.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 17 129,84 грн заборгованості.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Пунктом 28 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Згідно з п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу", постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.
Споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу").
Судом встановлено, що 23 жовтня 2024 року між позивачем та відповідачем укладений договір постачання природного газу №09-7321/24-БО-Т (далі - договір), згідно з п. 1.1. якого, позивач зобов'язується поставити відповідачу природний газ (далі також - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 "газове паливо" (природний газ), а відповідач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв природний газ за період з жовтня 2024 року до грудня 2024 року на загальну суму 121 930,31 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 12.11.2024 року за жовтень 2024 року, на суму 5 405,17 грн; від 12.12.2024 року за листопад 2024 року, на суму 51 758,22 грн; від 13.01.2025 року за грудень 2024 року, на суму 64 766,92 грн, копії яких долучені до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", зокрема, постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Підпунктом 4 п. 6.2. договору встановлено, що відповідач зобов'язаний прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Згідно з п. 4 п. 6.3. договору, позивач має право отримати оплату за переданий за цим договором природний газ в розмірі та в строки, визначені цим договором.
Судом встановлено, що відповідач оплатив поставлений позивачем природний газ частково, а саме 5 405,17 грн, відповідно до акту приймання-передачі природного газу за жовтень 2024 року від 12.11.2024 року, оплатив 20.11.2024 року; 50 083,79 грн, відповідно до акту приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року від 13.01.2025 року, оплатив 17.12.2024 року; 51 758,22 грн, відповідно до акту приймання-передачі природного газу за листопад 2024 року від 12.12.2024 року, оплатив 17.12.2024 року, що підтверджується копією банківської виписки з рахунка позивача за період з 01.10.2024 до 30.06.2025 року, долученою до матеріалів справи.
Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Документів, що підтверджували б оплату відповідачем поставленого позивачем природного газу в повному обсязі або спростовували б доводи представника позивача, представник відповідача суду не надав, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 14 683,13 грн основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім стягнення основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 1 644,91 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Відповідно до п. 7.2. договору, у разі прострочення відповідачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, відповідач зобов'язується сплатити позивачу 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Суд під час вирішення спору з'ясовує обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснює оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснений неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми пені та інших нарахувань, у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.
Ця правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.01.2021 року в справі №922/2216/18 та від 05.03.2018 року в справі №910/1389/18.
Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно зі ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як уже зазначалось, згідно з п. 5.1. договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється відповідачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного відповідачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Відповідач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Так, відповідач повинен був сплатити поставлений природний газ, відповідно до акту приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року від 13.01.2025 року, в сумі 45 336,84 грн, - не пізніше 31 січня 2025 року, а в сумі 19 430,08 грн, - не пізніше 17 лютого 2025 року.
Так, розмір пені за прострочення оплати поставленого природного газу, відповідно до акту приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року:
- враховуючи період заборгованості з 18 лютого 2025 року до 06 березня 2025 року, суму боргу в розмірі 14 683,13 грн, облікову ставку Національного банку України, що в цей період становила 14,50 %, складає 198,32 грн;
- враховуючи період заборгованості з 07 березня 2025 року до 30 червня 2025 року, суму боргу в розмірі 14 683,13 грн, облікову ставку Національного банку України, що в цей період становила 15,50 %, складає 1 446,59 грн,
а разом 1 644,91 грн, які підлягають стягненню.
Крім цього, позивач просив суд стягнути з відповідача три проценти річних у сумі 160,51 грн та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, в розмірі 641,29 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредитору.
Три проценти річних за прострочення оплати поставленого природного газу, відповідно до акту приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року, враховуючи період заборгованості з 18 лютого 2025 року до 30 червня 2025 року, що складає 133 днів, суму боргу в розмірі 14 683,13 грн, становлять 160,51 грн, які підлягають стягненню.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожний період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж повинен бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому повинен бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо оплату заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без враховування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця.
Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за прострочення оплати поставленого природного газу, відповідно до акту приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року, враховуючи період заборгованості з 18 лютого 2025 року до 30 червня 2025 року, індекс інфляції у березні 2025 року 101,5%, індекс інфляції у квітні 2025 року 100,7%, індекс інфляції у травні 2025 року 101,3%, індекс інфляції у червні 2025 року 100,8%, суму боргу в розмірі 14 683,13 грн, складає 641,29 грн, які підлягають стягненню.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, п. п. 27, 28, 37 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", ст. 251, ст. 253, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 549, ст. 610, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625, ст. 626, ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. ч. 1, 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. 1, 3 ст. 9, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ст. 19, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 129, ч. ч. 1, 3 ст. 232, ст. 233, ч. 4 ст. 236, ст. 237, ст. 238, ч. 4 ст. 240, п. 2 ч. 6, ч. 11 ст. 242, ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовільнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Томашівської сільської ради про стягнення заборгованості.
Стягнути з Томашівської сільської ради (08510, Київська обл., Фастівський р-н, село Томашівка, вул. Перемоги, будинок 9, ідентифікаційний код 04359991) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, ідентифікаційний код 42399676) 14 683,13 грн (чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят три грн 13 коп.) основного боргу; 1 644,91 грн (одну тисячу шістсот сорок чотири грн 91 коп.) пені; 160,51 грн (сто шістдесят грн 51 коп.) трьох процентів річних; 641,29 грн (шістсот сорок одну грн 29 коп.) суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складене 03.11.2025 року.
Суддя С. Грабець