вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" листопада 2025 р. м. Київ Справа №911/2507/25
Суддя Грабець С.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом комунального підприємства по утриманню земельних насаджень Святошинського району м. Києва
до Глуханюк Ірини Андріївни
про стягнення заборгованості,
без виклику представників учасників справи
04 серпня 2025 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява комунального підприємства по утриманню земельних насаджень Святошинського району м. Києва (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 5 527,67 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем положень договору №182 про надання послуг з прибирання території від 04.12.2023 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.08.2025 року відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу роз'яснено, що в строк, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, він має право надіслати суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву (пред'явити зустрічний позов), а також докази, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.08.2025 року була направлена рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному демографічному реєстрі а саме: АДРЕСА_1 .
Право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження.
При цьому, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, зокрема, суду.
Крім цього, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.08.2025 року внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень 06 серпня 2025 року.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач відзив на позовну заяву не подала, заяв та клопотань на адресу суду не направляла.
Частиною 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
04 грудня 2023 року між комунальним підприємством по утриманню земельних насаджень Святошинського району м. Києва (далі - позивач) та фізичною особою-підприємцем Глуханюк Іриною Андріївною (далі - відповідач) був укладений договір №182 про надання послуг з прибирання території (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, відповідач доручає, а позивач зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, надати послуги з прибирання території навколо місць розміщення об'єкту торгівельної мережі ялинками (надалі - об'єкт), що знаходиться за адресами: м. Київ, Святошинський району вулиця Стешенків, 7, вулиця Зодчих, 2/58, код СРV ДК 021:2015 - 90610000-6 - «Послуги з прибирання території» (надалі - послуги), а відповідач зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх вартість відповідно до умов цього договору.
Як вбачається з відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 04 лютого 2025 року здійснена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Глуханюк Ірини Андріївни, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.
Частиною 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Згідно з ч. 1 ст. 52 Цивільного кодексу України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
У разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою, її зобов'язання, згідно з укладеними договорами, не припиняються, а залишаються за нею, як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Ця правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду в справі №910/8729/18 від 13.02.2019 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Пунктом 1.2. договору встановлено, що склад та обсяги послуг, що виконуються, визначені у специфікації, що є невід'ємним додатком до цього договору.
Відповідно до п. 2.1. договору, вартість послуг за цим договором складає 4 000.00 грн. (чотири тисячі гривень 00 копійок) в т.ч. ПДВ 666,67 грн. (шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок).
Згідно з п. 3.1. договору, відповідач оплачує послуги протягом 2 (двох) банківських днів на підставі рахунку-фактури позивача.
Безпосередні дні та години початку надання послуг на об'єкті відповідача усно погоджуються сторонами окремо (п. 4.1. договору).
Відповідно до п. 4.2. договору, позивач надає відповідачу послуги протягом 5 (п'яти) робочих днів з починаючи з погодженого у відповідності до п.4.1. договору дня початку їх надання.
Пунктом 4.3. договору встановлено, що по завершенню надання послуг, але не пізніше 3 (трьох) робочих днів, позивач складає, підписує та направляє на адресу відповідача, зазначену у договорі, або особисто надає уповноваженій особі відповідача акт приймання-передачі послуг в двох однакових примірниках, разом із рахунком-фактурою.
Згідно з п. 4.4. договору, в день надання послуг, але не пізніше 3 (трьох) робочих днів із дня одержання акта приймання-передачі наданих послуг, відповідач приймає надані позивачем послуги, підписавши та направивши на адресу позивача або передавши через уповноважену ним особу, один примірник акта приймання-передачі наданих послуг, або надає мотивовану відмову від приймання послуг у той самий строк
Відповідно до п. 9.1. договору, цей договір вважається укладеним і набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (у разі наявності), та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків по договору, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
За твердженнями представника позивача, 29 грудня 2023 року сторонами був підписаний акт надання послуг №829, а відповідачу позивачем наданий рахунок на оплату №208 від 29.12.2023 року, на суму 4 000,00 грн, який відповідач не оплатив.
Частиною 1 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
З метою досудового врегулювання спору, 20 червня 2025 року позивач направив на адресу відповідача претензію, в якій просив відповідача сплатити заборгованість.
Оскільки відповідач відповіді на претензію не надав, послуги не оплатив, вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача 5 527,67 грн заборгованості.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що 04 грудня 2023 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №182 про надання послуг з прибирання території (далі - договір), згідно з умовами якого, позивач зобов'язувався надати відповідачу послуги з прибирання території навколо місць розміщення об'єкту торговельної мережі ялинками (далі - об'єкт), що знаходиться за адресами: м. Київ, Святошинський району вулиця Стешенків, 7, вулиця Зодчих, 2/58, код СРV ДК 021:2015 - 90610000-6 - «Послуги з прибирання території» (далі - послуги), а відповідач зобов'язувався надані послуги оплатити.
Як уже зазначалось, відповідно до п. 1.2. договору, склад та обсяги послуг, що виконуються, визначені у специфікації, що є невід'ємним додатком до цього договору.
Згідно з п. 2.1. договору, вартість послуг за цим договором складає 4 000.00 грн. (чотири тисячі гривень 00 копійок) в т.ч. ПДВ 666,67 грн. (шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок).
Безпосередні дні та години початку надання послуг на об'єкті відповідача усно погоджуються сторонами окремо (п. 4.1. договору).
Відповідно до п. 4.2. договору, позивач надає відповідачу послуги протягом 5 (п'яти) робочих днів з починаючи з погодженого у відповідності до п.4.1. договору дня початку їх надання.
Пунктом 4.3. договору встановлено, що по завершенню надання послуг, але не пізніше 3 (трьох) робочих днів, позивач складає, підписує та направляє на адресу відповідача, зазначену у договорі, або особисто надає уповноваженій особі відповідача акт приймання-передачі послуг в двох однакових примірниках, разом із рахунком-фактурою.
Судом встановлено, що позивач надав відповідачу послуги на суму 4 000,00 грн, що підтверджується актом надання послуг №829 від 29.12.2023 року, підписаним сторонами, копія якого долучена до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 3.1. договору, відповідач оплачує послуги протягом 2 (двох) банківських днів на підставі рахунку-фактури позивача.
29 грудня 2023 року позивач надав відповідачу рахунок на оплату №208 від 29.12.2023 року, на суму 4 000,00 грн, який відповідач повинен був оплатити не пізніше 02 січня 2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Документів, що підтверджували б звернення відповідача до позивача із претензіями щодо якості наданих послуг, а також документів, що підтверджували б оплату боргу перед позивачем або спростовували доводи представника позивача, представник відповідача суду не надав, тому вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 4 000,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім стягнення основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 570,16 грн.
Як уже зазначалось, згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Відповідно до п. 6.5. договору, у разі порушення строків оплати наданих послуг, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період обчислення пені, від суми своєчасно не перерахованих коштів за кожний день прострочення.
Суд під час вирішення спору з'ясовує обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснює оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснений неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми пені та інших нарахувань, у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.
Ця правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.01.2021 року в справі №922/2216/18 та від 05.03.2018 року в справі №910/1389/18.
Відповідно до п. 9.1. договору, цей договір вважається укладеним і набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (у разі наявності), та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків по договору, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Згідно з ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Отже, закінчення строку дії договору не звільняє від відповідальності за порушення, допущені до його припинення, а договірні санкції нараховуються за весь період прострочення до дати припинення договору, - 31 грудня 2023 року.
Оскільки позивач просив суд стягнути з відповідача пеню, враховуючи період заборгованості з 04 січня 2024 року до 04 липня 2024 року, а строк дії договору закінчився 31 грудня 2023 року, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 570,16 грн є необґрунтованою та такою, що задоволенню судом не підлягає.
Крім цього, позивач просив суд стягнути з відповідача три проценти річних у сумі 188,72 грн та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, в розмірі 768,79 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредитору.
Три проценти річних за прострочення оплати наданих позивачем послуг, враховуючи період заборгованості з 04 січня 2024 року до 31 липня 2025 року, що складає 575 днів, суму боргу в розмірі 4 000,00 грн, становлять 188,72 грн, які підлягають стягненню.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожний період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж повинен бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому повинен бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо оплату заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без враховування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця.
Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за прострочення оплати наданих позивачем послуг, враховуючи період заборгованості з 04 січня 2024 року до 31 липня 2025 року, індекс інфляції у січня 2024 року 100,4%, індекс інфляції у лютому 2024 року 100,3%, індекс інфляції у березні 2024 року 100,5%, індекс інфляції у квітні 2024 року 100,2%, індекс інфляції у травні 2024 року 100,6%, індекс інфляції у червні 2024 року 102,2%, індекс інфляції у липні 2024 року 100,0%,індекс інфляції у серпні 2024 року 100,6%,індекс інфляції у вересні 2024 року 101,5%, індекс інфляції у жовтні 2024 року 101,8%, індекс інфляції у листопаді 2024 року 101,9%, індекс інфляції у грудні 2024 року 101,4%, індекс інфляції у січні 2025 року 101,2%, індекс інфляції у лютому 2025 року 100,8%, індекс інфляції у березні 2025 року 101,5%, індекс інфляції у квітні 2025 року 100,7%, індекс інфляції у травні 2025 року 101,3%, індекс інфляції у червні 2025 року 100,8%, індекс інфляції у липні 2025 року 99,8%, суму боргу в розмірі 4 000,00 грн, складає 759,25 грн, які підлягають стягненню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. ч. 1, 2 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", ст. ст. 530, 549, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625, ст. 629, ч. 4 ст. 631, ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, ч. ч. 1, 2 ст. 4, ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. 1, ст. 96, ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 232, ч. 4 ст. 236, ст. 237, ч. 4 ст. 240, ст. 242, ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовільнити частково позов комунального підприємства по утриманню земельних насаджень Святошинського району м. Києва до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь комунального підприємства по утриманню земельних насаджень Святошинського району м. Києва (04128, місто Київ, ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА ТУПОЛЄВА, будинок 21, ідентифікаційний код 03359753) 4 000,00 грн (чотири тисячі грн 00 коп.) основного боргу; 188,72 грн (сто вісімдесят вісім грн 72 коп.) трьох процентів річних; 759,25 грн (сімсот п'ятдесят дев'ять грн 25 коп.) суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, та 2 710,45 грн (дві тисячі сімсот десять грн 45 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Відмовити в іншій частині позову.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного рішення
Повне рішення складене 03.11.2025 року.
Суддя С. Грабець