вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 755/12349/25 Апеляційне провадження № 22-ц/824/16030/2025Головуючий у суді першої інстанції - Катющенко В.П. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
30 жовтня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
секретар Цалко Д.М.,
за участю:
заявника ОСОБА_1 ,
представника приватного
виконавця Баші В.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28 липня 2025 року та ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 11 серпня 2025 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пишний Артем Володимирович, на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця та зобов'язання вчинити дії,
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва зі скаргою на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця, згідно з якою просила:
- визнати протиправними рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пишного А.В.;
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Пишного А.В. скасувати постанову про опис та арешт нерухомого майна від 23.06.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , від 22.05.2025 у ВП № 778884478 ТА ЗВП № НОМЕР_2.
Скаргу обгрунтовано тим, що 23.04.2025 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним А.В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 846 382,75 грн. в рахунок вартості частини земельної ділянки площею 0.1 га та частини квартири АДРЕСА_2 .
При цьому, у межах виконавчого провадження приватним виконавцем було вчинено низку виконавчих дій, зокрема 23.06.2025 була винесена постанова про опис та арешт нерухомого майна (коштів) боржника, а саме квартира яка є єдиним нерухомим майном її та її неповнолітньої дитини.
Разом з тим, на думку заявниці, вищевказана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки постанова про арешт нерухомого майна оскаржується в судовому порядку від 23.05.2025, постанова про відкладення проведення виконавчих дій від 09.06.2025 ВП НОМЕР_1, оскаржується, жодна із постанов приватного виконавця не набрала законної сили та оскаржується в суді.
Однак, приватний виконавець, не дочекавшись набрання законної сили постанови про арешт нерухомого майна, а саме квартири по АДРЕСА_1 , зробив опис нерухомого майна та наклав арешт на нерухоме майно.
Також, заявниця вказувала, що приватний виконавець перевищує повноваження, покладені на нього законом з метою отримання прибутку на різниці проданого майна.
Так, вартість самої квартири становить 2 100 000 грн., а вартість боргу 845 000 грн.
Окрім того, зазначала, що при описі нерухомого майна приватним виконавцем було залучено понятих, що суперечить вимогам ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.07.2025 скаргу залишено без задоволення (т. 2, а.с. 155-157).
У серпні 2025 року представник приватного виконавця Пишного А.В. - Воробйов О.В. звернувся до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Пишного А.В. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 грн. 00 коп.
Заява обґрунтована тим, що на розгляді Дніпровського районного суду міста Києва перебувала справа № 755/12349/25 за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пишний А.В. на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28.07.2025 відмовлено у задоволенні скарги.
До закінчення судових дебатів та у письмових поясненнях на скаргу представником приватного виконавця було заявлено про витрати на правничу допомогу.
За вказаних обставин, а також зважаючи на те, що за результатами розгляду справи в задоволенні скарги було відмовлено, представник приватного виконавця просив скаргу задовольнити.
06.08.2025 до суду першої інстанції надійшли заперечення ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового рішення, в яких вона просила відмовити в ухваленні додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вважає таку заяву представника приватного виконавця необґрунтованою через те, що вона не була повідомлена про заяву приватного виконавця про винесення додаткового рішення, так як воно належним чином не надсилалось їй; приватний виконавець як особа з юридичною освітою міг особисто приймати участь у судових засіданнях, а не через представника. Також, звернула увагу на те, що до заяви про ухвалення додаткового рішення не долучено квитанції про сплату 25 000 грн., що дійсно підтверджувало б зарахування на рахунок представника коштів від приватного виконавця за надану правничу допомогу у цій справі.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.08.2025 заяву приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пишного А.В. про ухвалення додаткового рішення задоволено. В межах розгляду цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пишний А.В., на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця та зобов'язання вчинити дії, стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного А.В. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 грн. (т. 2, а.с. 191-193).
В апеляційній скарзі на ухвалу суду першої інстанції про залишення скарги без задоволення, заявниця, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги у повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції того, що у приватного виконавця не було законних підстав для доступу до нерухомого майна боржника, а саме у зв'язку з відсутністю постанови про арешт нерухомого майна, яка набрала законної сили, а тому опис майна є незаконним та безпідставним.
Вказує, що жодного разу суд першої інстанції не повідомив її належним чином про розгляд справи з надсиланням ухвали або повістки, які б зазначали та повідомляли про дату та час розгляду справи, що, у свою чергу, є порушенням ст. 6 Конвенції про основоположні права та свободи, а також ст. 128 ЦПК України.
Також, зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не було дотримано положень ст.ст. 447-449 ЦПК України, а також порушено основний принцип цивільного судочинства, що закріплений у ст. 2 ЦПК України, а саме: про справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (т. 2, а.с. 202-207).
В апеляційній скарзі на ухвалу суду першої інстанції від 11.08.2025 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, заявниця, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.
В обгрунтування апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції того, що приватним виконавцем не надано доказів на підтвердження понесення ним витрат на адвоката у розмірі 25000,00 грн., вони не являються розумними та не відповідають складності справи.
При цьому, вказує, що при ухвалення додаткової ухвали суд першої інстанції не взяв до уваги її клопотання про зменшення витрат на правову допомогу.
Зазначає, що нею було подано клопотання про призначення судового засідання для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення, однак суд першої інстанції проігнорував зазначене клопотання та не повідомив її про час та місце розгляду заяви приватного виконавця.
Крім того, зауважує, що суддя Катющенко В.П. незаконно приймала участь в ухваленні додаткового рішення, оскільки у справі відсутній протокол автоматизованого розподілу справи між суддями (т. 3, а.с. 1-5).
Скаржниця у судовому засіданні апеляційні скарги підтримала та просила задовольнити.
Представник приватного виконавця у судовому засіданні щодо задоволення апеляційних скарг заперечувала, посилаючись на її безпідставність та необгрунтованість.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.
Враховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України, а також вимоги ст. 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які не засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судових рішень в межах доводів апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 14.04.2025 Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчий лист № 755/6559/23 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 846 382,75 грн. в рахунок вартості частини земельної ділянки площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер - 3210500000:09:071:0086, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, склад угідь - рілля - 0,1 га та частини квартири АДРЕСА_2 .
23.04.2025 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним Артемом Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 755/6559/23 від 14.04.2025.
22.05.2025 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним А.В. в межах ВП № НОМЕР_1 та ЗВП № НОМЕР_2 винесено постанову про накладення арешту на трикімнатну квартиру загальною площею 55,2 кв.м., житловою площею 37,4 кв.м, місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
09.06.2025 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним А.В. в межах ВП № НОМЕР_1 та ЗВП № НОМЕР_2 було винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій в частині опису майна боржника з примусового виконання виконавчого листа № 755/6559/23 виданого 14.04.2025.
23.06.2025 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним А.В. в межах ВП № НОМЕР_1 було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Так, відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Тобто, рішення суду обов'язкові до виконання та приватний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріал стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, ідентифікатор закінченого будівництвом об'єкта (для об'єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису); 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо; 4) якщо опису підлягає об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості - ідентифікатор об'єкта будівництва (закінченого будівництвом об'єкта) (для об'єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису). Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону «Про виконавче провадження» виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих. Присутність понятих є обов'язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.
Згідно з пунктом 10 розділу 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.
Звертаючись до суду зі скаргою на дії та рішення приватного виконавця, заявниця, як на одну з підстав для задоволення її скарги, посилалася на те, що при описі нерухомого майна приватним виконавцем було залучено понятих, що суперечить вимогам ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження".
Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, зі змісту постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 23.06.2025, під час вчинення виконавчої дії боржник була присутня, однак відмовилась від підпису, а також, згідно з вимогами ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» під час вчинення виконавчих дій були присутні двоє понятих, яким роз'яснено їх права та обов'язки та які в постанові своїм підписом засвідчили факт вчинення виконавчих дій, під час проведення яких вони були присутні.
З огляду на викладене доводи ОСОБА_1 щодо неправомірності залучення понятих, є необґрунтованими та такими, що не відповідають вище зазначеним нормам права.
Посилання апелянта на те, що приватний виконавець, не дочекавшись набрання законної сили постановою про арешт нерухомого майна, а саме: квартири по АДРЕСА_1 , в 10 днів від 04.06.2025 по 14.06.2025, зробив опис нерухомого майна та наклав арешт на нерухоме майно, є безпідставними, адже, як вірно встановлено судом першої інстанції, постанова набирає чинності з моменту її винесення, якщо в самій постанові не вказано інший строк.
Таким чином, встановивши, що у діях приватного виконавця не встановлено порушень Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича щодо винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 23.06.2025.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не повідомляв його про час там місце розгляду справи, колегія суддів відхиляє, адже про обізнаність заявниці щодо часу та місця розгляду справи свідчить її клопотання про відкладення розгляду скарги.
Щодо доводів апелянта щодо порушення судом її права на доступ до правосуддя, слід зазначити, що, як вбачається з матеріалів справи, клопотання апелянта про відкладення розгляду справи не містить жодних доказів на підтвердження наведених у ньому доводів, воно було направлено поза межами Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, не за допомогою послуг поштового зв'язку АТ "Укрпошта" та не подано наручно.
За вказаних обставин, а також враховуючи положення ч. 2 ст. 450 ЦПК України, у суду першої інстанції не було перешкод для розгляду справи без участі заявниці.
Отже, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам заявника належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе судове рішення.
Щодо доводів апелянта про незаконність ухвали суду першої інстанції про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.
Так, як вже зазначалося вище, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.07.2025 скаргу залишено без задоволення (т. 2, а.с. 155-157).
У серпні 2025 року представник приватного виконавця Пишного А.В. - Воробйов О.В. звернувся до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Пишного А.В. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 грн. 00 коп.
При цьому, на підтвердження понесення приватним виконавцем витрат у вищезазначеному розмірі до заяви було додано:
- Договір № 1/1/20 від 02.01.2020 про надання правової допомоги;
- Додаткову угоду № 15 до Договору про надання правової допомоги;
- Акт про надання правової допомоги № 15 відповідно до Договору про надання правової допомоги;
- Рахунок № 15-1/1/20 від 28.07.2025;
- Ордер про надання правничої допомоги.
Так, 02.01.2020 між Адвокатським об'єднанням «Джастлікторз» та приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним А.В. було укладено договір про надання правової допомоги № 1/1/20, за умовами якого адвокатське об'єднання надаватиме усіма законними методами та способами професійну правничу допомогу в усіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав і законних інтересів клієнта.
07.07.2025 між Адвокатським об'єднанням «Джастлікторз», в особі керуючого партнера адвоката Воробйова О.В., та приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним А.В. було укладено додаткову угоду № 15 до Договору № 1/1/2020 від 02.01.2020 про надання правової допомоги, згідно п.1.3 якої клієнт доручає Адвокатському об'єднанню надання правової допомоги та ведення справи від свого імені та представництво його інтересів у справі № 755/12349/25 за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного А.В. За комплексне ведення справи № 755/12349/25 у суді першої інстанції гонорар складає 25 000 грн.
Згідно акту про надання правової допомоги №15 відповідно до договору про надання правової допомоги № 1/1/2020 від 02.01.2020 сторони погодили, що надана правова допомога та гонорар за її надання становить 25 000 грн.
Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом АО «Джастлікторз» в рамках надання правничої допомоги приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Пишному Артему Володимировичу згідно Договору про надання правничої допомоги 1/1/20 від 02.01.2020, Додаткової угоди № 15 від 07.07.2025, станом на 30.07.2025, узгоджений сторонами гонорар не перевищує обсяг фактично виконаної роботи з огляду на витрачений час і становить 25 000 грн.
У свою чергу, за правилами п.п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.12.2024 по справі № 921/357/20, чинне законодавство не містить заборони на користування професійною правничою допомогою учасниками справи під час звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного (приватного) виконавця. Відсутні подібні обмеження щодо використання правничої допомоги і суб'єктами оскарження. Згідно зі статтею 344 ГПК України (аналогічні за змістом положення статті 452 ЦПК України) судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника. На підставі аналізу статей 339, 343, 344 ГПК України Велика Палата Верховного Суду висновує, що приватний виконавець як суб'єкт, чиї дії можуть бути предметом оскарження, має право на відшкодування судових витрат, понесених ним під час здійснення судом відповідного судового провадження, на загальних підставах.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 143 ЦПК України).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правничу допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Таким чином, встановивши, що представником приватного виконавця до суду подано достатній обсяг доказів на підтвердження наданої професійної правничої допомоги, зокрема, договір на надання правової допомоги, додаткову угоду до договору, акт про підтвердження факту надання правової допомоги та детальний опис наданих робіт, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пишного А.В. витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом порядку ухвалення додаткового рішення і неповідомлення учасників про розгляд указаного питання, не в повній мірі узгоджується з вимогами процесуального закону.
Так, у відповідності до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі, якщо суд вирішує питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Тобто, законодавець визначив, що при розгляді питання щодо судових витрат додаткове судове рішення ухвалюється без повідомлення учасників справи.
Відтак, указані доводи апеляційної скарги не можуть слугувати підставою для відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи при цьому те, що скаржниця реалізувала право та надала заяву про зменшення таких витрат.
Інші доводи апеляційної скарги заявниці зводяться виключно до власного помилкового тлумачення норм процесуального права та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з заявниці на користь приватного виконавця витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн., понесення яких останнім підтверджується належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, а ухвал суду - без змін.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28 липня 2025 року та ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 11 серпня 2025 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28 липня 2025 року та ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 11 серпня 2025 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пишний Артем Володимирович, на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця та зобов'язання вчинити дії, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст постанови складений 31жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова