Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
31 жовтня 2025 р. Справа № 520/6929/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ,03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
Адвокат Бєлєвцова Ольга Олегівна, діючи в інтересах ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 , позивачка) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (надалі за текстом - ДПП, відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати п. 1 Наказу Департаменту патрульної поліції №94 від 18 лютого 2025 року «Про застосування до працівника УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення» щодо застосування до поліцейського роти № 5 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0172480) дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту патрульної поліції про звільнення зі служби в поліції з 11 березня 2025 року поліцейського роти № 5 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0172480);
- поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 11 березня 2025 року на службі в поліції на посаді поліцейського роти № 5 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса місця реєстрації: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) на користь старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 11 березня 2025 року по день поновлення на посаді, з урахуванням податків і зборів, включаючи середню заробітну плату за один місяць, що підлягає негайному виконанню;
- рішення в частині поновлення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , з 11 березня 2025 року на службі в поліції на посаді поліцейського роти № 5 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції та в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, звернути до негайного виконання.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що дисциплінарна комісія під час проведеного щодо неї службового розслідування не здійснила повну перевірку та оцінку матеріалів і відомостей про наявність в діях позивачки дисциплінарного проступку, не встановила, що до проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 фактично не встигла приступити до виконання своїх службових обов'язків, а отже не є такою, що знаходилася на службі, не довела належними, достовірними, допустимими та достатніми доказами, що виявлена в організмі концентрація етанолу перевищує допустиму п. 7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735, та ст. 8 пунктом 5 Венської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, норму алкоголю, у зв'язку з чим передчасно дійшла висновку, що позивачка під час несення служби 25 грудня 2024 року знаходилася в стані алкогольного сп'яніння.
Отже, наказ ДПП №94 від 18.02.2025 «Про застосування до працівника УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення» щодо застосування до поліцейського роти № 5 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0172480) дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції був виданий за результатами упередженого, не повного та не об'єктивного службового розслідування, в ході якого не було повно та об'єктивно з'ясовано всі обставини, які нібито призвели до вчинення нею дисциплінарного проступку, без установлення причин і умов ніби-як учинення нею дисциплінарного проступку, без доказів вини позивачки у порушенні службової дисципліни, без встановлення обставин, що пом'якшують та скасовують його відповідальність, а тому цей наказ є протиправним і підлягає скасуванню. Оскільки наказ ДПП №94 від 18.02.2025 є протиправним, то і наказ ДПП про звільнення позивачки зі служби в поліції також є незаконним, а тому також має бути скасований.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 відкрито спрощене провадження у справі відповідно до ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України), витребувано від відповідача у строк для подання відзиву усі матеріали, що були або мали бути взяті ними до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов, зокрема, але не виключно: належним чином завірену копію наказу та відомості про ознайомлення поліцейського ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 ) з Наказом №94 від 18.02.2025 № 454 (звільнення/дисциплінарне стягнення тощо.); належним чином завірену копію матеріалів службового розслідування відносно ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 ); довідку щодо середньоденної і середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 ) за останні два календарні місяці роботи, що передують звільненню, а також будь-які інші докази, котрі доводять необґрунтованість позову; встановлено строк відповідачу для подання до суду відзиву на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені, або заяву про визнання позову протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій.
З огляду на здійснення діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах можливого ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці та на лікарняному.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.ч. 2, 3, 5 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 КАС України, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач 21.04.2025, скориставшись правом, передбаченим ст. 162 КАС України, відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити, оскільки застосування до позивачки дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є правомірним та пропорційним. Відповідач при прийнятті оскаржуваних наказів діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені законом, добросовісно і розсудливо, з урахуванням усіх обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено такі обставини справи.
Відповідно до наказу начальника ДПП від 10.12.2018 №1176 о/с прийнято на службу в поліцію та призначено з 10 грудня по управлінню патрульної поліції в Харківській області ОСОБА_1 , новоприйняту, поліцейським роти №5 батальйону №4, установивши посадовий оклад у розмірі 2470,00 грн., присвоївши спеціальне звання рядового поліції та закріпивши спеціальний жетон з індивідуальним номером 0172480.
Згідно з рапортом старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області капітана поліції Шабанова М.Ю. від 25.12.2024 №3153вн/41/14/01-2024 25.12.2024 о 07.00 для проходження передрейсового медичного огляду прибула старший сержант поліції ОСОБА_1 , поліцейський роти №5 батальйону №4 УПП в Харківський області ДПП. Фельдшером пункту охорони здоров'я поліклініки ДУ «ТМО МВС України по Харківській області» проведено медичний огляд старшого сержанта поліції ОСОБА_1 та виявлено ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук. У зв'язку з цим останній запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою DRAGER ALKOTEST 6820, у приміщенні УПП в Харківській області ДПП, за адресою: місто Харків, вулиця Шевченка, будинок № 26. Результат огляду склав 0,50% проміле. В подальшому старшому сержанту поліції ОСОБА_1 запропоновано пройти медичний огляд у лікаря-нарколога на стан сп'яніння в КНП ХОР «ОКНЛ», за адресою: місто Харків, вулиця Ахієзерів, будинок № 18-А, на що остання погодилась. У закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» старший сержант ОСОБА_1 пройшла огляд за допомогою газоаналізатора «Алкофор-307». Результат огляду склав 0250% проміле. Також старший сержант поліції ОСОБА_1 здала біологічну речовину для дослідження.
На підставі вищезазначеного рапорту, з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин, пов'язаних з можливими порушенням службової дисципліни старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , яке виразилось в перебуванні у стані алкогольного сп'яніння під час несення служби 25.12.2024, наказом начальника УПП в Харківській області від 25.12.2024 №821 призначено службове розслідування у формі письмового провадження.
Наказом начальника УПП в Харківській області від 07.01.2025 №9 строк проведення службового розслідування продовжено на п'ятнадцять календарних днів.
23.01.2025 затверджено висновок службового розслідування, проведеного з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин, пов'язаних із порушенням службової дисципліни старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , поліцейським роти №5 батальйону №4 УПП в Харківській області ДПП.
Зі змісту зазначеного висновку вбачається, що дисциплінарною комісією встановлено факт грубого порушення службової дисципліни старшим сержантом поліції ОСОБА_2 , що виразилось в порушенні Присяги працівника поліції та вимог Законів України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту та посадової інструкції поліцейського.
Таким чином, під час службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що 25.12.2024 старший сержант поліції ОСОБА_1 , поліцейський роти № 5 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП, під час несення служби перебувала у стані алкогольного сп'яніння, чим порушила вимоги пункту 1 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 13 та 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпунктів 1, 10, 13 пункту 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції поліцейського, що виразилося в особистій недисциплінованості, порушенні Присяги працівника поліції та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського. Вказані факти порушення окремих вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту, в період воєнного стану в Україні, свідчать про грубе ігнорування вимог законодавства України та морально-етичних цінностей, що несумісне зі змістом Присяги працівника поліції, а тому дисциплінарна комісія, врахувавши зібрані під час службового розслідування матеріали, дійшла висновку, що з урахуванням характеру та тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, особи працівника поліції, ступеня його вини, старший сержант поліції ОСОБА_3 своїми діями вчинила дисциплінарний проступок, який унеможливлює подальше проходження служби в Національній поліції України та пропонує застосувати до неї найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
На підставі висновку службового розслідування начальником ДПП видано наказ від 18.02.2025 №94, яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 13 та 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпунктів 1, 10, 13 пункту 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції поліцейського УПП в Харківській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 22.11.2018 №5217, з урахуванням вимог частини дванадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0172480), поліцейського роти №5 батальйону №4 УПП в Харківській області ДПП, наказано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Зі змістом зазначеного наказу позивачка ознайомилась 11.03.2025, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 ..
Наказом начальника ДПП від 11.03.2025 № 435о/с позивачку звільнено зі служби в поліції з 11.03.2025 за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Підставою видачі вказаного наказу слугував наказ начальника ДПП від 18.02.2025 №94.
Вважаючи звільнення незаконним, позивачка звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (надалі за текстом - Закон №580-VIII) поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з частиною 2 статті Закону №580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Положеннями частини 1 статті 64 Закону №580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за №1576/29706 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила).
Відповідно до абзацу другого пункту 1 Правил ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
За змістом пункту 2 розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено, зокрема, перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (надалі за текстом - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
За змістами пунктів 1, 2, 5, 6, 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно із частинами 1, 3 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.
У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно із частинами 1, 2 статі 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Згідно із частинами 1, 3 статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Положеннями частин сьомої та восьмої цієї ж статті передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX Дисциплінарний статут доповнено розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану». Вказані зміни набрали чинності 01.05.2022.
Згідно із частинами 1, 2, 5 статті 26 Дисциплінарного статуту в період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
За правилами частин 1-3 статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації.
За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв'язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.
Виклик, який надіслано поштовим зв'язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.
Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.
Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надалі за текстом - Порядок №893.
За змістом пункту 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку №893 Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про, зокрема, перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктами 1, 4, 7, 13, 14 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
Згідно з пунктом 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Відповідно до пункту 1 розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З вищезазначеного вбачається, що у випадку отримання інформації щодо можливого вчинення поліцейським дисциплінарного проступку проводиться службове розслідування, за результатами якого складається висновок, у якому зазначається, зокрема, висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Одним із дисциплінарних стягнень, яке може бути застосоване до поліцейського, є звільнення із служби в поліції.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо протиправності оскаржуваних наказів, суд зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для застосування до позивачки дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції був висновок ДПП про перебування ОСОБА_1 на службі в стані алкогольного сп'яніння.
Факт перебування позивачки в стані алкогольного сп'яніння під час проходження передрейсового медичного огляду встановлено приладом «Драгер» (результат 0,5 проміле), а також відповідно до виписки №1278 з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого - приладом Алкофор 307 (результат - 0,25 проміле) та результатами токсикологічного дослідження сечі, що і стало підставою для проведення службового розслідування.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що на переконання позивачки під час службового розслідування за фактом перебування поліцейського роти № 5 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0172480) під час несення служби 25 грудня 2024 року в стані алкогольного сп'яніння дисциплінарною комісією у встановленому порядку та належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не було підтверджено, що:
- під час проведення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 знаходилася на службі та встигла приступити до виконання своїх службових обов'язків;
- під час направлення позивачки на медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння працівниками відділу моніторингу та аналітичного забезпечення були дотримані вимоги «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735;
- отриманий в результат огляду в КНП «Обласна клінічна наркологічна лікарня», зокрема токсикологічного дослідження, перевищує допустиму концентрацію алкоголю.
Посилання ОСОБА_1 на необхідність дотримання вимог Інструкції №1452/735 та допустимої концентрації алкоголю суд вважає необґрунтованим, адже до спірних правовідносини не застосовуються норми даної Інструкції, оскільки вона визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, однак не застосовується для процедури огляду працівників на стан алкогольного сп'яніння.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №819/1394/17, яка є релевантною до спірних правовідносин і в силу частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при розгляді цієї справи.
З урахуванням вищезазначеного суд також відхиляє посилання позивачки на Венську Конвенцію про дорожній рух та недослідження дисциплінарною комісією питання чи перевищує допустиму концентрацію алкоголю рівень алкоголю, встановлений за результатами освідування позивачки, адже зазначена Конвенція стосується саме водіїв, які керують транспортним засобом, а не працівників, які з'явились на роботу (службу) у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, чинне законодавство чітко передбачає, що поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння під час несення служби.
Суд зауважує, що відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками при розгляді справ нетверезий стан працівника» від 29.12.1992 №14 нетверезий стан працівника може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом.
Аналогічна позиція висловлена також в абзаці другому пункту 25 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 №9.
Правомірність встановлення роботодавцем стану алкогольного сп'яніння працівника за допомогою приладу «Драгер» та визнання результатів освідування доказом перебування працівника в стані алкогольного сп'яніння була підтверджена у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №822/1584/16, в якій суд касаційної інстанції дійшов таких висновків:
«…07.05.2016 працівниками управління внутрішньої безпеки в Хмельницькій області ДВБ НПУ здійснено перевірку несення служби добовим нарядом та слідчо-оперативною групою Хмельницького районного відділення Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області, під час проведення якої виявлено факт перебування в добовому наряді старшого інспектора-чергового Хмельницького РВП майора поліції ОСОБА_2 та помічника оперативного чергового того ж відділення старшого сержанта поліції ОСОБА_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Добровільною перевіркою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на приладі «Драгер» встановлено вміст алкоголю 1,4 проміле та 1,17 проміле відповідно.
Допитані в судовому засіданні судом першої інстанції свідки підтвердили перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння за явними зовнішніми ознаками. Крім того, вказані свідки також вказали, що від медичного освідування позивач відмовився.
Тому, Суд критично ставиться до посилань суду апеляційної інстанції щодо необхідності огляду позивача в найближчому закладі охорони здоров'я за наявної відмови ОСОБА_2 від такого освідування, факт якої останнім не спростовується.
Крім того, Суд підкреслює, що позивач, як старший інспектор - черговий, знаходячись в добовому наряді з помічником чергового ОСОБА_3 , факт перебування якого в стані алкогольного сп'яніння також підтверджено показаннями приладу «Драгер» та свідків, не вжив заходів щодо припинення цих порушень та не доповів про це безпосередньому або старшому прямому начальникові, чим порушив приписи частини другої статті 7 Дисциплінарного статуту.
Тому, Суд вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості наказів відповідача накази №462 від 11.05.2016 та №210 від 15.07.2016 та, відповідно, відсутність підстав для поновлення позивача…».
Як було зазначено вище, перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння встановлено приладом «Драгер» (результат 0,5 проміле), а також приладом Алкофор 307 (результат - 0,25 проміле) та результатами токсикологічного дослідження сечі.
Зазначене підтверджується копією роздруківок результату тесту технічного приладу «Драгер» та виписки №1278 з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого.
Суд зауважує, що результат освідування приладом «Драгер» підтверджується особистим підписом позивачки.
Також суд акцентує увагу і на тому, що позивачка власноруч надала письмові пояснення, в яких повідомила, що під час медичного огляду за приладом «Драгер» у неї встановлено позитивний результат 0,5 %0, та зазначила, що алкогольні напої вживала напередодні, 24.12.2024.
Суд враховує, що чинним законодавством не визначено характеру та обсягу доказів, якими може підтверджуватися факт перебування особи на службі (на роботі) в стані алкогольного сп'яніння, а тому під час підтвердження або спростування таких обставин необхідно застосовувати загальні положення Кодексу адміністративного судочиснтва України, що регулюють порядок надання доказів і розкривають поняття їхньої належності, достатності, допустимості.
Нетверезий стан працівника або особи, яка проходить публічну службу, може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом.
Аналогічний висновок був висловлений у постановах Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року в справі №806/2272/16, від 07 листопада 2019 року в справі №826/1610/18.
Факт перебування позивачки в стані алкогольного сп'яніння підтверджується також актом про перебування на службі (роботі) з ознаками сп'яніння від 25.12.2024, в якому міститься особистий підпис позивачки, та поясненнями старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області капітана поліції Шабанова М.Ю., старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області Попова І.М., фельдшера пункту охорони здоров'я поліклініки ДУ «ТМО МВС України по Харківській області», якою було проведено медичний огляд позивачки та виявлено ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук. Зазначене стало підставою для пропозиції позивачці пройти огляд за приладом «Драгер», а в подальшому - у лікаря-нарколога в КНП ХОР «ОКНЛ».
Відповідно до пункту першого Розділу І Правил етичної поведінки поліцейських встановлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно з пунктом першим Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Пунктом третім Розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Крім того, з тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Подібна правова позиція викладена, у постанові Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 160/11795/20.
Частиною 2 статті 29 Дисциплінарного статуту визначені особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, а саме: дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків. А отже, це переконує суд у правильності висновків службового розслідування, що позивач заслуговує на такий вид покарання як звільнення із публічної служби.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання їх протиправними та скасування.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді, виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 11.03.2025 по день поновлення на посаді є похідними від вимог про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.
При ухваленні цього рішення суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з якою з огляду на усталену практику, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, судом були вивчені і інші аргументи, однак вони є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, адже вищенаведених висновків суду не спростовують.
За змістом статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені у справі обставини та приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд,-
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ,03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 31.10.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Супруна Ю.О.