Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
31 жовтня 2025 р. Справа №520/1331/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-
Адвокат Ухов Роман Владиславович, діючи в інтересах ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (надалі за текстом - ДПОП «ОШБ НПУ «Лють», відповідач), в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ № 373 від 26.12.2024 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної поліції України (Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського взводу №1 роти №4 полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого сержанта поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції;
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної поліції України №31 о/с від 10.01.2025 «По особовому складу»;
3. Зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної поліцію України (Код ЄДРПОУ 45013109, адреса: Україна, 04075, місто Київ, вул. Максименка Федора, будинок 21) видати розпорядчі документи щодо поновлення на службі в поліції поліцейського взводу №1 роти №4 полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого сержанта поліції ОСОБА_1 ;
4. Допустити судове рішення в частині поновлення на службі в поліції поліцейського взводу №1 роти №4 полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого сержанта поліції ОСОБА_1 до негайного виконання;
5. Стягнути із Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу по час ухвалення судового рішення;
6. Стягнути із Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) судові витрати понесені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про витребування копії усіх матеріалів службового розслідування за результатами якого звільнено зі служби в поліції поліцейського взводу №1 роти №4 полку управління поліції особливого призначення №3 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 та довідки про середнє грошове забезпечення поліцейського взводу №1 роти №4 полку управління поліції особливого призначення №3 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що вважає дії відповідача щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби протиправними, оскільки порушення, встановлені дисциплінарною комісією, яка здійснювала службове розслідування на виконання Наказів ДПОП «ОШБ «Лють» від 12 листопада 2024 року №1303 та від 26 листопада 2024 року №1352 не відповідають обставинам встановленим у Наказі №373. При цьому на теперішній час відсутні жодні докази, що позивач керував транспортним засобом. На час подання позовної заяви позивача не було притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, окрім іншого потребують дослідженню підстави та факти притягнення по інших видів відповідальності, що перелічені у оскаржуваних наказ. Таким чином вказані факти керування позивачем транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння є такими, що не відповідають дійсності. Порушення поліцейськими норм етики та моралі поза межами служби може отримати осуд оточуючих, за таку поведінку (доведену належними та переконливими доказами) особу (в тому числі, поліцейського) може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, зокрема, за ст. 173 КУпАП, але порушення поліцейським норм етики та моралі поза службою (не під час виконання службових обов'язків), не може бути підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 відкрито спрощене провадження у справі відповідно до ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), клопотання позивача про витребування доказів задоволено і витребувано від відповідача у строк для подання відзиву усі матеріали, що були або мали бути взяті ними до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов, зокрема, але не виключно: копію усіх матеріалів службового розслідування за результатами якого звільнено зі служби в поліції поліцейського взводу №1 роти №4 полку управління поліції особливого призначення №3 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , довідку про середнє грошове забезпечення поліцейського взводу №1 роти №4 полку управління поліції особливого призначення №3 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , а також будь-які інші докази, котрі доводять необґрунтованість позову, встановлено строк відповідачу для подання до суду відзиву на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені, або заяву про визнання позову протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій.
З огляду на здійснення діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах можливого ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці та на лікарняному.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, про виклик свідків та отримання пояснень від ОСОБА_1 , про постановлення окремої ухвали.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.ч. 2, 3, 5 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 КАС України, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач, скориставшись правом, передбаченим ст. 162 КАС України, подав засобами поштового зв'язку відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, оскільки дисциплінарною комісією було проведено повне та неупереджене службове розслідування, в ході якого було встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, підпункту «а» пункту 2.9, підпунктів «в», «г» пункту 2.1 та пунктів 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, підпунктів 1, 2, 4, 5 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції поліцейського взводу №1 роти 4 полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють», затвердженої т.в.о. начальника управління - командира полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» 21.03.2024, що виразилось у керуванні транспортним засобом HYUNDAI TUCSON (номерний знак НОМЕР_3 ) без відповідних документів на право керування таким транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що призвело до скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Під час проведення службового розслідування позивач повністю визнав свою провину.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено такі обставини справи.
Відповідно до наказу т.в.о. начальника ДПОП «ОШБ «Лють» від 09.08.2024 №1140 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 призначено поліцейським взводу №1 роти №4 полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », звільнивши з посади поліцейського взводу №2 роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », з 15 серпня 2024 року.
11.11.2024 в.о. командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » надійшов рапорт від командира роти №4 полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », відповідно до якого 10.11.2024 близько 22:40 на перехресті вулиць Паркової та Ярослава Мудрого у м. Краматорськ Донецької області поліцейський взводу № 1 роти № 4 полку управління поліції особливого призначення № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» старший сержант поліції ОСОБА_1 (0031992), ІНФОРМАЦІЯ_3 , рухаючись на власному транспортному засобі «Hyundai» Tucson д. н. з. НОМЕР_3 , спільно з інспектором взводу № 2 роти № 4 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 (0107529), ІНФОРМАЦІЯ_4 , на перехресті вул. Паркової та вул. Ярослава Мудрого в м. Краматорськ Донецької області, не впоравшись з керуванням здійснив наїзд на електроопору. Під час складання адміністративних матеріалів поліцейськими БПП в м. Краматорськ та м. Слов'янськ управління патрульної поліції в Донецькій області, у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 , на місці події пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «DRAGER ALCOTESTER», результат огляду позитивний 1.99%. Також, встановлено, що ОСОБА_1 керував зазначеним автомобілем без полісу обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП та складено протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП і за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до доповідної записки начальника управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють» до управління моніторингу надійшла інформація про складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та протоколу за ст. 124 КУпАП стосовно поліцейського взводу № 2 роти № 3 штурмового батальйону №1 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .
З огляду на зазначене, з метою повної та об'єктивної перевірки інформації щодо можливого порушення службової дисципліни старшим сержантом поліції ОСОБА_1 запропоновано призначити відповідне службове розслідування.
На підставі вищезазначеного наказом т.в.о. начальника ДПОП «ОШБ «Лють» призначено службове розслідування у формі письмового провадження.
Наказом т.в.о. начальника ДПОП «ОШБ «Лють» строк проведення службового розслідування продовжено.
11.12.2024 затверджено висновок службового розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни поліцейського взводу № 1 роти № 4 полку управління поліції особливого призначення № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» старшим сержантом поліції ОСОБА_1 .
Зі змісту зазначеного висновку вбачається, що на підставі аналізу зібраних під час проведення службового розслідування матеріалів в їх сукупності дисциплінарною комісією було встановлено, що в діях поліцейського взводу №1 роти №4 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закон України «Про Національну поліцію України», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, підпункту «а» пункту 2.9. підпунктів «в» та «г» пункту 2.1 і пунктів 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, підпунктів 1, 2, 4, 5 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції поліцейського взводу №1 роти №4 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють», затвердженої т.в.о. начальника управління - командира полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» 21.03.2024, що виразилось у керуванні транспортним засобом HYUNDAI TUCSON (номерний знак НОМЕР_3 ) без відповідних документів на право керування таким транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що призвело до скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
З огляду на вищевикладене дисциплінарна комісія запропонувала застосувати до поліцейського взводу №1 роти №4 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
На підставі висновку службового розслідування від 11.12.2024 т.в.о. начальника ДПОП «ОШБ «Лють» видано наказ від 26.12.2024 №373, яким за порушення службової дисципліни, порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закон України «Про Національну поліцію України», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, підпункту «а» пункту 2.9. підпунктів «в» та «г» пункту 2.1 і пунктів 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, підпунктів 1, 2, 4, 5 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції поліцейського взводу №1 роти №4 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють», затвердженої т.в.о. начальника управління - командира полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» 21.03.2024, до поліцейського взводу №1 роти №4 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 наказано застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Копію наказу від 26.12.2024 №373 було направлену на дві адреси позивача, які відомі відповідачу (в смт. Борова та в м. Ізюм Харківської області).
Наказом т.в.о. начальника ДПОП «ОШБ «Лють» від 10.01.2025 №31 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Підставою прийняття наказу слугував наказ ДПОП «ОШБ «Лють» від 26.12.2024 №373.
Вважаючи звільнення зі служби з поліції протиправним, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (надалі за текстом - Закон №580-VIII) поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з частиною 2 статті Закону №580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Положеннями частини 1 статті 64 Закону №580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за №1576/29706 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (надалі за текстом - Правила).
Відповідно до абзацу другого пункту 1 Правил ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Пунктом третім Розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Крім того, з тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
За змістами пунктів 1, 2, 5, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Згідно із частинами 1, 3 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.
У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно із частинами 1, 2 статі 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Згідно із частинами 1, 3 статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Положеннями частин сьомої та восьмої цієї ж статті передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX Дисциплінарний статут доповнено розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану». Вказані зміни набрали чинності 01.05.2022.
Згідно із частинами 1, 2, 5 статті 26 Дисциплінарного статуту в період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
За правилами частин 1-3 статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації.
За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв'язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.
Виклик, який надіслано поштовим зв'язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.
Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.
Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надалі за текстом - Порядок №893).
За змістом пункту 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктами 1, 4, 7, 13, 14 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
Згідно з пунктом 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Відповідно до пункту 1 розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З вищезазначеного вбачається, що у випадку отримання інформації щодо можливого вчинення поліцейським дисциплінарного проступку проводиться службове розслідування, за результатами якого складається висновок, у якому зазначається, зокрема, висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Одним із дисциплінарних стягнень, яке може бути застосоване до поліцейського, є звільнення із служби в поліції.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо протиправності оскаржуваних наказів, суд зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції був висновок про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні службової дисципліни, а саме керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння без відповідних документів на право керування таким транспортним засобом. Що призвело до скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач посилається на те, що на теперішній час відсутні жодні докази, що позивач керував транспортним засобом. На час подання позовної заяви позивача не було притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, окрім іншого потребують дослідженню підстави та факти притягнення по інших видів відповідальності, що перелічені у оскаржуваних наказ. Таким чином вказані факти керування позивачем транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння є такими, що не відповідають дійсності.
Суд вважає такі доводи позивача необґрунтованими з огляду на таке.
Факт керування позивачем транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння підтверджується матеріалами службового розслідування, зокрема, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , інспектора взводу №2 роти №4 полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють», з яких вбачається, що 10.11.2024 вони разом з позивачем вживали алкогольні напої, а саме горілку, за місцем мешкання ОСОБА_1 в АДРЕСА_4 .
У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не зміг викликати таксі, щоб потрапити до свого місця мешкання, позивач сказав, що сам відвезе його додому. ОСОБА_2 підтвердив, що саме позивач був за кермом автомобіля HYUNDAI TUCSON (номерний знак НОМЕР_3 ) і приблизно о 22:40 прямуючи по вул. Парковій не впорався з керуванням і на перехресті вул. Я. Мудрого та вул. Паркова м. Краматорськ врізався в опору зовнішнього освітлення. Також з пояснень ОСОБА_2 вбачається, що за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotester» було проведено огляд позивача на стан сп'яніння, результат виявився позитивним - 1,99 проміле.
Також в ході службового розслідування були надані письмові пояснення ОСОБА_3 , інспектором взводу №2 роти №3 БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП, згідно з якими він 10.11.2024 перебував у в наряді Циклон 103, разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснювали патрулювання в м. Краматорську і близько 22:40 на перехресті вул. Я. Мудрого та вул. Паркова м. Краматорськ стали свідками ДТП за участю автомобіля HYUNDAI TUCSON (номерний знак НОМЕР_3 ), який не впорався з керуванням та в'їхав у електроопору. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було встановлено, що транспортним засобом керував позивач. В ході оформлення матеріалів ДТП у ОСОБА_1 було виявлено характерні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. У зв'язку з цим позивачу було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці пригоди, на що ОСОБА_1 погодився. За результатами проведеного огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння (вміст алкоголю в повітрі при видиху - 1,99 проміле).
Пояснення такого ж змісту в ході службового розслідування були надані ОСОБА_4 , інспектором взводу №2 роти №3 БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП.
Крім того, суд зауважує, що факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння підтверджується також і письмовими поясненнями самого позивача, які були надані ним в ході проведення службового розслідування.
З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 10.11.2024 він разом з інспектором взводу №2 роти №4 полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» старшим лейтенантом ОСОБА_2 після виконання бойового завдання дістались до місця мешкання позивача та почали вживати алкогольні напої через важкий психо-емоційний стан. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не зміг викликати таксі, щоб потрапити до свого місця мешкання, позивач прийняв рішення відвезти колегу до його місця мешкання на своєму автомобілі HYUNDAI TUCSON (номерний знак НОМЕР_3 ). Того ж дня близько 22:40 на перехресті вул. Я. Мудрого та вул. Паркова м. Краматорськ позивач, завершуючи маневр, не впорався з керуванням та врізався в опору зовнішнього освітлення. Після ДТП до позивача та ОСОБА_2 підійшли працівники БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП, які під час складання адміністративних матеріалів виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Позивачу було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці пригоди, на що ОСОБА_1 погодився. За результатами проведеного огляду за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotester» встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння (вміст алкоголю в повітрі при видиху - 1,99 проміле).
Також в наданих письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що визнає свою провину у повному обсязі.
Щодо посилання позивача на те, що станом на подання позовної заяви його не було притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП суд зазначає, що у межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення нею дисциплінарного проступку в частині порушення норм професійної етики.
Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності поліцейського не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту відповідач має право застосувати до поліцейського такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, що входить до його компетенції.
Також, відповідно до постанов Верхового Суду від 13.03.2025 у справі №620/10864/23, від 04.04.2025 у справі №380/546/23 та від 01.08.2025 у справі №120/566/24 сам факт складання щодо працівника поліції адміністративного протоколу за можливе керування транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння свідчить про неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.
Також позивач посилається на те, що порушення поліцейськими норм етики та моралі поза межами служби може отримати осуд оточуючих, за таку поведінку (доведену належними та переконливими доказами) особу (в тому числі, поліцейського) може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, зокрема, за ст. 173 КУпАП, але порушення поліцейським норм етики та моралі поза службою (не під час виконання службових обов'язків), не може бути підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Суд вважає за необхідне зазначити, що поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, в тому числі етичного та морального змісту, як в робочий час, так і в час відпочинку, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
В постанові від 04.04.2025 у справі №380/546/23 Верховний Суд наголосив, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.
Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання їх протиправними та скасування.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на службі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.
При ухваленні цього рішення суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з якою з огляду на усталену практику, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, судом були вивчені і інші аргументи, однак вони є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, адже вищенаведених висновків суду не спростовують.
За змістом статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені у справі обставини та приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 31.10.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Супруна Ю.О.