30 жовтня 2025 рокуСправа №160/9721/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якій позивач просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, оформлену листом від 11.04.2024р. №2600-0603-8/75970, щодо повернення збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві сформувати подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 34523,74грн. (тридцять чотири тисячі п'ятсот двадцять три гривні сімдесят чотири копійки), сплаченого згідно квитанції №125356748 від 30.01.2023р.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що 31.01.2023р. позивачем на підставі договору купівлі-продажу придбано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При укладенні вказаного договору позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 34523,74грн. Однак, оскільки позивач придбав житло вперше, він вважає, що відповідно до п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) сплатив такий збір безпідставно (помилково). В подальшому, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою щодо повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості, проте листом від 11.04.2024р. №2600-0603-8/75970 відповідач безпідставно відмовив позивачеві у поверненні вказаних коштів. Відмова в повернені позивачеві збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу порушує право позивача на пільгу, передбачену чинним законодавством при придбанні житла вперше, тому така відмова є протиправною, у зв'язку із чим позивач звернувся з цим позовом до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024р. вказана позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/9721/24 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
20.05.2024 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на позовну заяву, в якому відповідач пред'явлений позов не визнав та заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач, сплативши збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, не скористався правом, яке дозволяє звільнення від сплати останнього на підставі п.9 ст.1 Закону №400/97-ВР та Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок №1740), водночас, зважаючи на приписи п.15-3 Порядку №1740 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020р. №866, якими, зокрема, передбачено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в» і “г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, на думку відповідача, слід дійти висновку, що проведена позивачем сплата збору у розмірі 1% від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, свідчить про те, що майно придбавалося позивачем не вперше, що встановив нотаріус. Таким чином, у відповідача відсутній обов'язок сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби в м. Києві подання про повернення позивачеві сплаченого збору. Отже, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 31 січня 2023 року між Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЮНІДО» (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу квартири, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.М. (зареєстровано в реєстрі за №165).
Згідно з п.1.1 Договору купівлі-продажу квартири від 31.01.2023р. предметом цього Договору є квартира АДРЕСА_2 (надалі - нерухоме майно).
Пунктом 2.1 Договору купівлі-продажу квартири від 31.01.2023р. встановлено, що продаж нерухомого майна вчинено за ціною 3 452 373,60 грн.. без ПДВ.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (номер інформаційної довідки 370611193 від 20.03.2024р.) за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на квартиру, об'єкт житлової нерухомості, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 31.01.2023р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.М. (зареєстровано в реєстрі за №165).
Як свідчать матеріали справи, при оформленні вищевказаного Договору купівлі-продажу квартири від 31.01.2023р. ОСОБА_1 згідно з наявною у матеріалах справи банківською квитанцією №125356748 від 30.01.2023р. (на рахунок: UA778999980313040156000026007, ІПН/ЄДРПОУ 37993783, одержувач ГУК у м. Києві / Печерський р-н, із призначенням платежу «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна, код класифікації 24140500) були сплачені грошові кошти у розмірі 34523,74грн., що є 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу нерухомого майна.
З матеріалів справи також встановлено, що 19.03.2024р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про повернення помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості (квартири), придбаної вперше. У вказаній заяві позивачем, зокрема, зазначено, що на виконання Порядку №1740 цією заявою він підтверджує, що ніколи не набував житло у власність раніше; а також долучає деталізовані відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за позивачем прав власності на житло; невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду підтверджується відповіддю Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про те, що позивачем не було використано житлових чеків (інформація отримана у відповідь на адвокатський запит за місцем реєстрації заявника); майна у спільній власності у позивача немає; відтак, позивач придбав квартиру вперше і не повинен був оплачувати збір, тому цей збір вважається зайво сплаченим та підлягає поверненню, тому позивач просив відповідача сформувати відповідне подання на його повернення.
Листом від 11.04.2024р. №2600-0603-8/75970 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивачеві, що, з урахуванням приписів п.15-3 Порядку №1740 придбавання житла вперше підтверджується шляхом подання необхідної заяв до нотаріуса, який посвідчує відповідний договір, та перевіркою інформації відповідно до п.15-2 цього Порядку, при цьому обов'язок надання нотаріусу необхідних відомостей та документів, що необхідні для звільнення від сплати збору, покладається на покупця. Відповідно до Порядку заявник повинен надати відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло. До 2013 року реєстрація права власності на квартири, житлові будинки, нежитлові приміщення та інше нерухоме майно проводилася бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ). Дана інформація, передбачена Порядком №1740, має містити дані щодо житлової нерухомості по суб'єкту. Отже, надані заявником документи є не повними і не свідчать про придбання житла вперше, відповідно не можна зробити висновку про помилковість сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна при посвідченні відповідного договору. За таких обставин, у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відсутні підстави, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013р. (зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок №787), для складання подання про повернення ОСОБА_1 помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів).
Вважаючи, таку відмову відповідача щодо повернення позивачеві помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам сторін, суд враховує таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса. Нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на запит Пенсійного фонду України та його територіальних органів, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, нотаріусів, адвокатів надається у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 15-1 Порядку, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 15-2 Порядку, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Пунктом 15-3 Порядку встановлено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в» і “г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З огляду на вищевказані норми Закону та Порядку, суд дійшов висновку, що громадяни, які придбавають житло, зокрема квартиру, вперше не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.
Станом на час придбання позивачем нерухомості 31.01.2023р., - як і станом на час розгляду справи судом, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, ведення якого розпочато з 01.01.2013 року, а також Реєстр прав власності на нерухоме майно, ведення якого розпочато згідно з наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», не містять всієї інформації щодо наявності у власності об'єктів нерухомого майна, що знаходиться на території України.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у п. 9 ч. 1ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 року №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на Державу.
Відсутність можливості Пенсійного фонду України та його територіальних органів встановити обставини придбання квартири конкретною фізичною особою вперше, не може ставитись в провину такій особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
Доказів придбання позивачем нерухомого майна до укладення договору купівлі-продажу квартири від 31.01.2023 року, зареєстрованого в реєстрі за №165, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано. Також відповідач не повідомив суду відомості про випадки сплати позивачем сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з придбанням житла в період до 31.01.2023 року.
Натомість позивачем долучено до матеріалів справи Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (номер інформаційної довідки 370611193 від 20.03.2024р.), з якої слідує, що окрім зареєстрованого за ОСОБА_1 права приватної власності на квартиру, об'єкт житлової нерухомості, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 31.01.2023р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.М. (зареєстровано в реєстрі за №165), вказані Реєстри (Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр Іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта) інформації про реєстрацію за позивачем інших прав власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житлової, не містять.
Також позивачем надано суду лист Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 15.03.2024р. №3/12-1374 щодо надання інформації про невикористання ОСОБА_1 права на приватизацію державного житлового фонду, з якого слідує, що станом на 13.03.2024р. у комп'ютерній базі приватизованого житлового фонду департаменту відсутня інформація щодо передачі у власність шляхом приватизації будинку АДРЕСА_3 (будинок, у якому відповідно до відомостей паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 ), при цьому якщо будинок за вищезазначеною адресою є приватною власністю, відповідно, він приватизації не підлягає. Відомості щодо приватизації відомчого державного житлового фонду у департаменті відсутні.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позивач дійсно вперше придбав житло (за договором купівлі-продажу квартири від 31.01.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 ) та при укладенні вищезазначеного договору купівлі-продажу помилково сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 % від його вартості, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж.
За таких обставин, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у поверненні ОСОБА_1 помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, оформлена листом від 11.04.2024р. №2600-0603-8/75970, є протиправною та підлягає скасуванню.
Суд звертає увагу на те, що згідно з чинним законодавством, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується на рахунки органів Державної казначейської служби України, а тому і повертатися ці кошти мають в порядку, визначеному для повернення бюджетних коштів.
Так, відповідно до приписів ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787 (далі - Порядок № 787).
Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили. У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, органи Держмитслужби, та перерахування компенсації до Казначейства подається висновок відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341, та Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року № 643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за № 976/30844. Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства подається копія судового рішення, засвідчена належним чином. Копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається платником до відповідного головного управління Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі. У заяві платник може визначити довірену особу для отримання коштів, що мають бути повернені йому з бюджету. У такому разі до заяви про повернення коштів з бюджету додаються довіреність на отримання коштів довіреною особою, засвідчена згідно з вимогами Цивільного кодексу України, та копія паспорта довіреної особи.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна є Пенсійний фонд України, то, зокрема, на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, як відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України, покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 року (справа № 819/33/17 (К/9901/16715/18), від 30 січня 2018 року (справа №819/1498/17) та 31 січня 2018 року (справа №819/1667/17).
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов'язання відповідача сформувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби подання про повернення суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 34523,74грн. згідно з квитанцією №125356748 від 30.01.2023р., підлягає задоволенню.
За наведених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, зважаючи, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним рішення, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Згідно з абзацом першим частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 968,96грн., а тому, зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, вказана сума судових витрат зі сплати судового збору підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, м. Київ, 04053) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у поверненні ОСОБА_1 помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, оформлену листом від 11.04.2024р. №2600-0603-8/75970.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, м. Київ, 04053) сформувати та направити до відповідного органу Державної казначейської служби подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 34523,74грн. (тридцять чотири тисячі п'ятсот двадцять три гривні 74 копійки), сплаченого згідно з квитанцією №125356748 від 30.01.2023р.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, м. Київ, 04053) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 968,96грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М. Турова