Справа № 487/8169/25
Провадження № 1-кс/487/4748/25
31.10.2025 м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Заводського району м. Миколаєва клопотання прокурора відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025230000001675 від 27.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, про арешт майна,-
Прокурор відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025230000001675 від 27.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, звернулася до слідчого судді з клопотанням, в якому просила накласти арешт на мотоцикл МТ-10, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який фактично перебував у володінні та користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загиблого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
У клопотанні прокурор посилалася на те, що вказаний транспортний засіб є безпосереднім знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, зберіг на собі сліди злочину та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Виникла необхідність в накладенні арешту на майно з метою збереження речового доказу, запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
В судовому засіданні прокурор не була присутньою, подала заяву, в якій просила клопотання розглянути за її відсутності.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Херсонській області перебуває кримінальне провадженя № 12025230000001675 від 27.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.10.2025 близько 20:00 біля с. Загорянівка Херсонського району Херсонської області мав місце з'їзд із проїзної частини автомобільної дороги О220211 з послідуючим перекиданням мотоцикла МТ-10, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок ДТП водій мотоцикла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його пасажир ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , загинули на місці події.
27.10.2025 слідчим проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, оглянутий та вилучений мотоцикл МТ-10, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Постановою слідчого вищевказаний транспортний засіб визнаний речовим доказом.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК України).
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно зі ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
В якості підстав, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна, у клопотанні зазначено, що вищезазначене майно є речовим доказом у розумінні ст. 98 КПК України, яке підтверджує певні факти та обставини, що мають значення для цього кримінального провадження, у зв'язку із чим необхідно накласти арешт на вилучене майно.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, що вилучене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025230000001675 від 27.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, оскільки містить на собі сліди кримінального правопорушення.
Отже, прокурором доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, зокрема арешт майна запобігає можливості його знищення, приховування або перетворення.
Слідчий суддя вважає, що накладення арешту є необхідним для досягнення дієвості кримінального провадження, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на мотоцикл МТ-10, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який фактично перебував у користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загиблого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя ОСОБА_1