Справа № 487/6987/25
Провадження № 1-кс/487/4283/25
27.10.2025 м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 62025080200002048 від 11.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 ,-
Слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_5 за погодженням з прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 .
У клопотанні слідчий зазначила, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України
29.08.2025 у порядку ст. 135 та ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме: у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Письмове повідомлення про підозру 29.08.2025 опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.
Крім того, ОСОБА_6 було викликано до слідчого другого слідчого відділу для допиту та участі у слідчих діях шляхом опублікування повісток на сайті офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр».
Проте, підозрюваний ОСОБА_6 до слідчого не прибув, будь-які документи, які підтверджують поважність причин неприбуття, не надав.
Посилаючись на те, що зібраними в ході досудового розслідування доказами доведено, що ОСОБА_6 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, перебуває на тимчасово окупованій території України, наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий вважає, що є всі підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого.
Розгляд клопотання було проведено слідчим суддею в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, запобіжні заходи.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Статтею 176 КПК України визначені загальні положення про запобіжні заходи. Так. одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (частини 3, 4, 6 ст. 176 КПК України).
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України визначені обставини, які враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
У судовому засіданні встановлено, що другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025080200002048 від 11.09.2025 за ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що після початку збройної агресії підрозділами збройних формувань РФ проти України 24.02.2022 деякі громадяни України з власної ініціативи, добровільно, з корисливих мотивів, зайняли посади у незаконно створеному правоохоронному органі так званому мовою оригіналу «Государственному унітарному предприятию «Херсонская железная дорога».
Починаючи з 27.05.2022 року на території тимчасово окупованого міста Херсон невстановлені особи з числа військових та представників спецслужб РФ створили незаконний орган у місті Херсоні, а саме: так званий «Херсонский отряд военизиованой охраны», який діє у складі так званого «Государственного унітарного предприятия «Херсонская железная дорога», та почали підшукувати осіб з числа місцевого населення, у тому числі діючих та колишніх працівників, які б співпрацювали з ними у вищевказаному новоствореному окупаційною владою незаконному органі.
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як громадянин України, який згідно зі ст. 65 Конституції України має обов'язок здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який у відповідності до частин 2, 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» може бути реалізований шляхом проходження військової служби виключно у Збройних силах України, інших утворених відповідно до Законів України військових формуваннях, а також правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання російською федерацію частини території України, а саме: м. Херсону, вирішив зайняти посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території України.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, являючись громадянином України, в порушення вимог ст. ст. 1, 2, 17, 19, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», з власної ініціативи, добровільно, з корисливих мотивів, достеменно знаючи про факт тимчасової окупації збройними формуваннями РФ, діючи умисно, підтримуючи воєнну агресію РФ на території України, не пізніше 19.07.2022 (точна дата та час стороною обвинувачення не встановлені) зайняв посаду, мовою оригіналу «начальник караула отряда военизированной охраны Государственного унитарного предприятия «Херсонская железная дорога» у незаконному правоохоронному органі на тимчасово окупованій території України, так званому «Государственному унітарному предприятию «Херсонская железная дорога».
Перебуваючи на вказаній посаді, ОСОБА_6 , діючи умисно, від імені та в інтересах держави-агресора, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, надавав російській федерації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, виконуючи службові обов'язки за посадою, безпосередньо сприяв представникам окупаційної адміністрації у становленні незаконно створеного підрозділу окупаційного органу влади - «Херсонского отряда военизированой охраны», у складі так званого «Государственного унітарного предприятия «Херсонская железная дорога», забезпечив його належне функціонування.
29.08.2025 у порядку ст. 135 та ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме: у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Письмове повідомлення про підозру 29.08.2025 опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.
Крім того, ОСОБА_6 було викликано до слідчого другого слідчого відділу для допиту та участі у слідчих діях шляхом опублікування повісток на сайті офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр».
Проте, підозрюваний ОСОБА_6 до слідчого не прибув, будь-які документи, які підтверджують поважність причин неприбуття, не надав.
20.08.2025 прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами державного бюро розслідувань Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 винесено постанову, відповідно до якої кримінальне провадження за № 42025230000000033 від 11.04.2025 за ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України об'єднанні з іншими кримінальними провадженнями з опублікуванням в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 42025230000000033.
В подальшому 11.09.2025 постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами державного бюро розслідувань Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 виділено в окреме провадження № 62025080200002048 у кримінальному провадженні № 42025230000000033 від 11.04.2025 щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за підозрою ОСОБА_6 .
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, підтверджується доданими до матеріалів клопотання доказами, зокрема, даними рапорту ст. о/у 3 сектору 2 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Херсонській області за № 71/22/8-1328; протоколу огляду від 09.09.2025; протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 19.08.2025; протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 21.08.2025 та протоколу пред'явлення вказаному свідку підозрюваного для впізнання за фотознімками від 21.08.2025; висновку експерта від 02.09.2025 № СЕ-19/115-25/14166-ПЧ.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, фактичні дані, які містяться у наданих стороною обвинувачення доказах, на думку слідчого судді, здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, а отже, підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Слідчий судді вважає, що наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Так, в судовому засіданні встановлено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. При цьому слідчий суддя виходить як із суворості покарання, що загрожує ОСОБА_6 в разі визнання його винуватим, так і з його процесуальної поведінки.
Крім того, стороною обвинувачення отримані фактичні дані про те, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України, на виклики слідчого не з'являється без повідомлення причин, у зв'язку з чим оголошений у розшук.
Слідчий суддя вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх до надання неправдивих показань. Цей ризик зберігається до допиту свідків судом.
В судовому засіданні також встановлено і існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто, можливість ОСОБА_6 вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити дій, у вчиненні яких він підозрюється.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , наявність підстав, передбачених статтею 177 КПК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України. Підозрюваному ОСОБА_6 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, яке буде виправданим на даному етапі досудового розслідування, оскільки існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, у кримінальному провадженні, що здійснюється щодо злочинів, вчинених в умовах воєнного стану, проти основ національної безпеки України.
При цьому слідчий суддя вважає, що відсутні і підстави для визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_6 , врахувавши положення ч. 4 ст. 183 КПК України, відповідно до яких при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Керуючись ст. ст. 131, 176-178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Херсон, громадянину України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_6 не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки до місця кримінального провадження, доставити до слідчого судді, суду для розгляду за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 29.10.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1