Справа №461/7771/25
Провадження №3/461/2733/25
30 жовтня 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника митного органу Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Королівства Іспанія місце народження - м.Запоріжжя, місце роботи - не працює, місце проживання - АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 07.07.2020,
за ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України,
встановив:
02 вересня 2025 року, близько 12 годин 07 хвилин в зону митного контролю пункту пропуску "Шегині-Медика", митного поста "Мостиська" Львівської митниці на в'їзд в Україну смугою руху «червоний коридор» прибув туристичний автобус марки «MERCEDES-BENZ», р/н НОМЕР_2 під керуванням водія громадянина ОСОБА_2 , у якому в якості пасажира слідувала громадянка Іспанії ОСОБА_1 . Для здійснення митного оформлення гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 подали митні декларації в яких вказали про відсутність будь-яких товарів. Під час проведення візуального огляду даного транспортного засобу виникла підозра щодо наявності в ньому товарів та предметів які є обов'язкові для письмового декларування або товарів та предметів заборонених чи обмежених до переміщення через митний кордон України. Після завірення декларацій штампом «Під митним контролем № 3931», під час проведення митного огляду транспортного засобу з використанням службового собаки за кличкою «Алсу», в багажному відділені було виявлено картонну коробку, в якій без ознак приховування знаходився незадекларований за встановленою формою товар, який відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2025 №770 підпадає під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України, а саме:
- Трансдермальний пластир з маркуванням «TRANSTEC 35 MICROGRAMOS/HORA PARCHE TRANSDERMICO» (діюча речовина - бупренорфін) в кількості 10 шт. 2. Таблетки з маркуванням «ZALDIAR 37.5MG/325MG» (діюча речовина - трамадол) в кількості 69 шт. 3. Таблетки з маркуванням «TRAMADOL/PARACETAMOL CINFA 37.5MG/325MG» (діюча речовина - трамадол), в кількості 60 шт. 4. Таблетки з маркуванням «TRAMADOL CINFA 50MG» (діюча речовина - трамадол) в кількості 19 штук. Згідно постанови КМУ № 770 таблиці ІІ списку І відносяться до наркотичних засобів, обіг яких обмежено;
- Таблетки з маркуванням «LORAZEPAM NORMON 1MG COMPRIMIDOS EFG» (діюча речовина - лоразепам) в кількості 99 шт. 2. Таблетки з маркуванням «LORMETAZEPAM TEVA 1MG COMPRIMIDOS EFG» (діюча речовина - лорметазепам) в кількості 90 шт. 3. Таблетки з маркуванням «LORMETAZEPAM CINFA 1MG» (діюча речовина - лорметазепам) в кількості 60 шт. 4. Таблетки з маркуванням «DIAZEPAN PRODES 10MG» (діюча речовина - діазепам) в кількості 88 шт. 5. Таблетки з маркуванням «DIAZEPAN PRODES 2.5MG» (діюча речовина - діазепам) в кількості 16 шт. 6. Таблетки з маркуванням «DIAZEPAN NORMOGEN 5MG COMPRIMIDOS EFG» (діюча речовина - діазепам) в кількості 87 шт;
- Таблетки з маркуванням «DIAZEPAN CINFA 5MG COMPRIMIDOS EFG» (діюча речовина - діазепам) в кількості 26 шт. 8. Таблетки з маркуванням «NOCTAMID 2MG COMPRIMIDOS» (діюча речовина - лорметазепам) в кількості 19 штук. Згідно постанови КМУ №770 таблиці ІІІ списку 2 відносяться до психотропних речовин, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю.
Громадянка Іспанії ОСОБА_1 дозвільних документів на право переміщення через митний кордон України вказаних лікарських засобів не надала, однак у письмовому поясненні повідомила, що взяла як гуманітарну передачу.
02.09.2025 року Львівською митницею у Яворівський районний відділ поліції ГУНП у Львівській області направлено повідомлення № 308/25 про протиправне діяння, що містить ознаки злочину, передбаченого ст. 309 КК України. Вищевказані медичні препарати були вилучені працівниками ВП №1 Яворівського РВП ГУНП в Львівській області «протоколом огляду місця події».
Відповідно до ст.526 МК України, вважаю можливим провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не з'явилася у судове засідання, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, зокрема особистим підписом у протоколі.
Статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до статті 129 Конституції України, розумні строки розгляду справ судом віднесено до основних засад судочинства в Україні. Ця засада втілена, зокрема, у статті 245 КУпАП.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності особи відносно якої складено протокол, суд враховує принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, оскільки неявка в судове засідання особи, в тому числі внаслідок неотримання нею поштової кореспонденції, відсутності за місцем проживання зазначеним у протоколі тощо, нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством визначених статтею 1 КУпАП.
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У свою чергу, законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу та ухвалить остаточне рішення, а також визначені строки притягнення до відповідальності. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає, серед іншого, у недопущенні зловживань наданими правами. Дотримання балансу між інтересами усіх сторін при розгляді справи законодавцем покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством засад та строків розгляду справи.
За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з'явилася в судове засідання, повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи за встановленою процедурою, вважаю можливим провести розгляд справи у її відсутності.
Крім того, виходжу з того, що положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану» покладають на суд обов'язок продовжувати здійснювати правосуддя в умовах введення воєнного стану, за наявності такої можливості та встановлюють те, що повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. При цьому, скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства прямо забороняється Законом.
Також, ухвалюючи рішення щодо можливості розгляду справи за відсутності особи відносно якої складено протокол, враховую висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2024 року (справа № 990SCGC/20/24, провадження № 11-222сап24), згідно яких питання своєчасного розгляду справ про адміністративні правопорушення із дотриманням строку, визначеного статтею 38 КУпАП, має бути предметом постійної уваги та контролю суддів, у провадженні яких перебувають такі справи. Судді не повинні допускати безпідставних зволікань із розглядом справ цієї категорії та вживати усіх можливих заходів, які забезпечать їх розгляд у строк, визначений законом, або у строк, який з урахуванням обставин справи можна визнати розумним та який не виходить за межі тримісячного строку з дня вчинення правопорушення. З огляду на завдання проваджень у справах про адміністративні правопорушення, визначені статтею 245 КУпАП, недотримання суддею встановлених КУпАП правил щодо строків розгляду справ про адміністративні правопорушення має істотний негативний наслідок, зокрема невиконання завдань цього Кодексу щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так й іншими особами.
Представник Львівської митниці Державної митної служби протокол підтримав.
Частиною 3 статті 471 МК України передбачена відповідальність за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.
Відповідно до ч. 2 ст. 366 МК України, канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Згідно ч. 4 ст. 366 МК України, громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 374 МК України, товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами. Товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).
Відповідно до ч. 1 ст. 378 МК України, пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються в 1-24 групах УКТ ЗЕД та ввозяться громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах не дозволяється.
Згідно постанови КМУ від 21.05.12 р. № 434 «Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання», громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:
-в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, - у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу;
-без упаковки - у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу;
-без упаковки - неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу;
Під час ввезення громадянами на митну територію України зазначених харчових продуктів здійснюється їх декларування (шляхом вчинення дій, усно або письмово за бажанням власника таких продуктів або на вимогу посадової особи митниці).
Згідно ч. 1 ст. 196 МК України, не можуть бути пропущені через митний кордон України:
1) товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або відповідно до закону чи міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
2) товари (крім товарів для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязі та порядку, встановлених статтями 376 і 378 цього Кодексу), на пропуск яких відповідно до закону потрібні документи державних органів, установ та організацій, уповноважених на їх видачу, - в разі відсутності таких документів;
3) товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, а саме недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами, що підтверджується протоколом про порушення митних правил №1281/UA209000/2025 від 02.09.2025 року до якого ОСОБА_1 зауважень не висловила; долученими до протоколу копіями паспорта ОСОБА_1 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, контрольного талону; актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу; митними деклараціями; бланком декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей; описом предметів затриманих у справі про порушення митних правил; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; доповідною та службовою записками представників митного органу щодо обставин даної справи; повідомленням про протиправне діяння, що містить ознаки злочину.
З наведених доказів вбачається, що вони доводять факт та порядок перетину митного кордону особою відносно якої складено протокол, обставини виявлення незадекларованого товару, його перелік, найменування, вартість, кількість, характеристики.
Аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України доведена належним чином.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, приймаю до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Також, приймаю до уваги те, що згідно ч. 2 ст. 458 МКУ, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Відповідно до ч. 2 ст. 9 КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Даних про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за дії наведені у протоколі матеріали справи не містять, як і не встановлено відсутності у її діях складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, яка раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу, в межах встановлених санкцією ч. 3 ст. 471 МК України. Разом з тим, з огляду на те, що виявлений товар вилучено органом досудового розслідування, його доля повинна вирішуватись в межах відповідного кримінального провадження. З огляду на наведене, підстав для застосування додаткового стягнення у виді конфіскації товару суд не вбачає.
Згідно ст. 519 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, а також з інших понесених митними органами витрат на провадження або розгляд справи. До витрат у справі про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов'язків та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення, а також кошти, одержані свідком на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачі пояснень.
Відповідно до ст. 520 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил.
У відповідності до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Статтею ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 458, 459, 461, 471, 486, 527, 528 МК України,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605,60 гривень судового збору.
Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень.
Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя В.В. Стрельбицький