8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"31" жовтня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3296/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків
до Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області, селище Мала Данилівка
про стягнення 155733,06 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Акціонерне товариство "Харківобленерго", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області, відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 155733,06 грн, що складається вартості наданих послуг з тимчасового приєднання в частині будівництва лінійної частини приєднання в сумі 153185,57 грн, інфляційних нарахувань в сумі 1225,48 грн та 3% річних в розмірі 1322,01 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 15.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку документу в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження у справі (спрощене)" від 15.09.2025 до їх електронних кабінетів (а.с. № 108-110).
Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Так, ухвалою суду від 15.09.2025, з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, судом відповідачу був встановлений строк подати відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Проте, відзив на позовну заяву відповідач до суду не подав.
Згідно ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України", від 02.12.2010 "Шульга проти України", від 21.10.2010 "Білий проти України").
Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Оскільки відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.
23.08.2024 між АТ “Харківобленерго» (далі - позивач, ОСР) та Малоданилівською селищною радою Харківського району Харківської області (далі - відповідач, замовник) укладений договір про тимчасове приєднання до електричних мереж № 553/1/780 (далі - Договір).
Згідно з п. 1.5. договору замовником обраний варіант тимчасового приєднання - із встановленням точки приєднання на межі земельної ділянки (на території цієї земельної ділянки) замовника.
Відповідно до п. 1.6. цього договору замовником обрано сторону, відповідальну за будівництво лінійної частини тимчасового приєднання (електричної мережі, яка забезпечує живлення електроустановок замовника при тимчасовому приєднанні від точки забезпечення потужності до точки приєднання) - ОСР, тобто - будівництво лінійної частини тимчасового приєднання покладено на позивача.
Відповідно до п. 2.1. договору (в редакції додаткової угоди від 23.08.2024 № 1) (додаток 3) ОСР забезпечує надання послуги з тимчасового приєднання електроустановок об'єкта замовника (проєктування, виконання будівельномонтажних робі лінійної частини приєднання), та здійснює тимчасове підключення електроустановок об'єкта замовника до електричних мереж системи розподілу електроустановок об'єкта “Комунальний заклад “Черкаськолозівський ліцей» Малоданилівської селищної ради (нежитлова будівля літ. “А-2»). Місце розташування об'єкта замовника: вул. Горького, б. 25Е (раніше вул. Горького, б. 25А), с. Черкаська Лозова, Харківський район, Харківська області, Україна» на умовах цього договору відповідно до ДК 021:2015 45310000-3 Електромонтажні роботи. А замовник, відповідно до п. 2.2. договору оплачує ОСР вартість надання послуги з тимчасового приєднання в частині будівництва лінійної частини приєднання на умовах цього договору.
За приписами пп. 3.1.2 п. 3.1. (в редакції додаткової угоди від 23.08.2024 № 1) цього договору ОСР зобов'язаний здійснити в установленому порядку тимчасове приєднання (проєктування, виконання будівельно-монтажних робіт лінійної частини приєднання від точки забезпечення до тимчасової точки приєднання) до електричних мереж системи розподілу об'єкта замовника. Строк надання послуги з тимчасового приєднання встановлюється сторонами терміном не більше трьох місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
На виконання пп. 3.1.2 п. 3.1. договору, у строки, встановлені договором, позивач здійснив тимчасове приєднання до електричних мереж системи розподілу електроустановок відповідача, а саме: проектування та будівельно-монтажні роботи лінійної частини приєднання від точки забезпечення до тимчасової точки приєднання, про що свідчать розроблений та затверджений робочий проєкт “Реконструкція “ТП-0114» (інв. № 00562171/02), з прокладанням ЛЕП 0,4 кВ для зовнішнього електропостачання об'єкта “нежитлова будівля» за адресою: вул. Горького, б. 25Е, (раніше вул. Горького, б. 25А), с. Черкаська Лозова, Харківський рн., Харківська обл., Україна» (реєстр. № 120065), замовник - Малоданилівська селищна рада», наказ від 13.09.2024 № 544 “Про затвердження робочого проєкту» (додаток 6), Акти “Реконструкція “ТП-0114» (інв. № 00562171/02), з прокладанням ЛЕП 0,4 кВ для зовнішнього електропостачання об'єкта “нежитлова будівля» за адресою: вул. Горького, б. 25Е, (раніше вул. Горького, б. 25А), с. Черкаська Лозова, Харківський р-н, Харківська обл., Україна» (реєстр. № 1200650)» від 30.01.2025 № 553/269, від 04.02.2025 № 553/332 та № 553/334 (далі - Акти про витрати), Акти на списання витрачених матеріальних цінностей від 30.01.2025 № 553/269 (Внутр. № 4141141), від 04.02.2025 № 553/332 (Внутр. № 4143579) та № 553/334 (Внутр. № 4143580), Акт приймання-здавання технічно переоснащених або замінених складових частин об'єктів електричних мереж від 05.02.2025 (додаток 13) та Акт надання послуги з тимчасового приєднання.
Згідно з п. 4.1. договору вартість надання послуги з тимчасового приєднання в частині будівництва лінійної частини приєднання становить 197539,00 грн (в т.ч. ПДВ 32923,17 грн). Остаточна вартість надання послуги з тимчасового приєднання в частині будівництва лінійної частини приєднання визначається ОСР за фактичними витратами, понесеними ОСР під час надання послуги з тимчасового приєднання.
Наведене повністю кореспондується з положеннями, визначеними абзацом четвертим п. 14 Порядку тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану», затвердженого постановою НКРЕКП від 26.03.2022 № 352 (далі - Порядок тимчасового приєднання), відповідно до якого, у разі обрання замовником точки приєднання на межі земельної ділянки замовника (на території цієї земельної ділянки) та прийняття рішення про будівництво лінійної частини приєднання оператором системи розподілу, остаточна вартість надання послуги з тимчасового приєднання визначається за фактичними витратами, понесеними оператором системи розподілу під час надання послуги з тимчасового приєднання.
Так, як вбачається з Актів про витрати позивач поніс фактичні витрати на виконання умов договору в розмірі 127654,64 грн.
Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції з постачання товарів і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (в тому числі і послуг з тимчасового приєднання до електричних мереж). Ставка ПДВ, відповідно до ст. 193 та ст. 194 цього Кодексу становить 20% від бази оподаткування. А тому, з урахуванням ПДВ в розмірі 25530,93 грн, загальна сума фактичних понесених Позивачем витрат складає 153185,57 грн, що і є остаточною вартістю надання послуги з тимчасового приєднання, та відповідає положенням п. 4.1. договору та абзацу четвертому п. 14 Порядку тимчасового приєднання.
Згідно з п. 8.1. договору факт надання послуги з тимчасового приєднання підтверджується Актом надання послуги з тимчасового приєднання. Акт з надання послуги з тимчасового приєднання (надалі - Акт) складається у наступному порядку: після закінчення виконання обов'язків по п. 3.1.2 цього договору ОСР готує та передає на погодження Замовнику два примірники Акту. Замовник зобов'язаний протягом 5 днів підписати та повернути один примірник вказаного Акту або надати письмові обґрунтовані заперечення. У випадку, якщо протягом зазначеного періоду ОСР не отримає підписаний замовником примірник Акта або обґрунтовані письмові заперечення, Акт вважається підписаним, а послуги такими, що надані належним чином.
Так, 05.02.2025, тобто, в строки, визначені пп. 3.1.2 п. 3.1. договору, позивачем надана послуга з тимчасового приєднання, про що складено Акт № 120065_553_J на суму 153185,57 грн, яка і складає остаточну вартість надання послуги з тимчасового приєднання.
Вказаний Акт та проєкт додаткової угоди про внесення змін до п. 4.1. договору отримані відповідачем 14.03.2025 (а.с. № 89).
Тобто, з урахуванням приписів п. 8.1. договору, Акт з надання послуги з тимчасового приєднання, відповідач зобов'язаний був підписати протягом 5 днів (до 19.03.2025 включно), або, в цей же строк, надати обґрунтовані заперечення.
Позивач вказує, що відповідач, у строк до 19.03.2025 включно не повернув на адресу позивача підписаний зі свого боку один примірник Акту з надання послуги з тимчасового приєднання та не надав обґрунтовані письмові заперечення, а тому, в силу приписів п. 8.1. договору, такий Акт вважається підписаним, а послуги такими, що надані належним чином.
Відповідно до пп. 3.2.1 п. 3.2. договору замовник зобов'язаний оплатити ОСР на умовах цього договору вартість надання послуги з тимчасового приєднання в частині будівництва лінійної частини приєднання (п. 4.1. цього договору).
Відповідно до п. 4.2. Договору (в редакції додаткової угоди від 23.08.2024 № 1) Замовник сплачує оплату за тимчасове приєднання в частині будівництва лінійної частини приєднання на поточний рахунок ОСР у розмірі 100 відсотків плати, визначеної пунктом 4.1. цього договору, по факту надання послуги з тимчасового приєднання на протязі 60 календарних днів.
З урахуванням наведеного, відповідач повинен був сплатити на користь позивача плату за тимчасове приєднання в частині будівництва лінійної частини приєднання у розмірі 153185,57 грн в строк до 18.05.2025 включно.
Проте, в порушення пп. 3.2.1 п. 3.2. та п. 4.2. договору, відповідач оплату не здійснив, чим порушив права та законні інтереси позивача.
Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивачем нараховані до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1322,01 грн (за період з 19.05.2025 по 31.08.2025) та індекс інфляції в сумі 1225,48 грн (за червень 2025 року).
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За своєю правовою природою Договір № 553/1/780 від 23.08.2024 є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
На підтвердження надання послуг на суму 153185,57 грн, позивачем надано Акт здачі-приймання наданих послуг № № 120065_553_J від 05.02.2025, який підписано з боку позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем отримано на руки 14.03.2025 додаткову угоду № 3 до договору про тимчасове приєднання від 23.08.2024 № 553/1/780 з уточнення вартості тимчасового приєднання та акт надання послуги з тимчасового приєднання № 120065_553_J від 05.02.2025.
Згідно з п. 8.1. договору факт надання послуги з тимчасового приєднання підтверджується Актом надання послуги з тимчасового приєднання. Акт з надання послуги з тимчасового приєднання (надалі - Акт) складається у наступному порядку: після закінчення виконання обов'язків по п. 3.1.2 цього договору ОСР готує та передає на погодження замовнику два примірники Акту. Замовник зобов'язаний протягом 5 днів підписати та повернути один примірник вказаного Акту або надати письмові обґрунтовані заперечення. У випадку, якщо протягом зазначеного періоду ОСР не отримає підписаний замовником примірник Акта або обґрунтовані письмові заперечення, Акт вважається підписаним, а послуги такими, що надані належним чином.
Водночас, матеріали справи не містять будь-яких повідомлень відповідача, адресованих позивачу, про порушення умов договору та надання послуг неналежної якості, а також, акту, складеного згідно вимог п. 8.1 договору.
Суд зазначає, що згідно з договором про надання послуг, важливим є не сам результат, а дії, які до нього призвели. З урахуванням наведених особливостей слід зазначити, що стаття 177 ЦК України серед переліку об'єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об'єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.
Отже, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження надання позивачем послуг неналежної якості та/або у менших об'ємах.
Тому суд дійшов висновку, що послуги є такими, що надані позивачем та прийняті відповідачем без зауважень.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу послугу на загальну суму 153185,57 грн.
Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пп. 3.2.1 п. 3.2. договору замовник зобов'язаний оплатити ОСР на умовах цього договору вартість надання послуги з тимчасового приєднання в частині будівництва лінійної частини приєднання (п. 4.1. цього договору).
Відповідно до п. 4.2. договору (в редакції додаткової угоди від 23.08.2024 № 1) замовник сплачує оплату за тимчасове приєднання в частині будівництва лінійної частини приєднання на поточний рахунок ОСР у розмірі 100 відсотків плати, визначеної пунктом 4.1. цього договору, по факту надання послуги з тимчасового приєднання на протязі 60 календарних днів.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги, в тому числі, станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.
Отже, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату отриманих послуг у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 153185,57 грн.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу узгоджених послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 153185,57 грн.
Також, у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 1322,01 грн (за період з 19.05.2025 по 31.08.2025) та інфляційні втрати в сумі 1225,48 грн (за червень 2025 року).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 1322,01 грн та інфляційних втрат у сумі 1225,48 грн, судом встановлено, що розмір 3% річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, обґрунтованим, а тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області ( 62341, Харківська область, Харківський район, селище Мала Данилівка, вул. Ювілейна, буд. 5, код ЄДРПОУ 04398790) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, місто Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954) заборгованість вартості наданих послуг з тимчасового приєднання в частині будівництва лінійної частини приєднання у сумі 153185,57 грн, інфляційних нарахувань у сумі 1225,48 грн, 3% річних у сумі 1322,01 грн, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повне рішення складено "31" жовтня 2025 р.
Суддя Л.В. Шарко