8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"31" жовтня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2956/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мужичук Ю.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стемакс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРБУДДНІПРО»
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю “СТЕМАКС» через систему "Електронний суд" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОРБУДДНІПРО», в якій просить суд стягнути 8 578,62 грн з яких:
- 4 146,84 грн - заборгованість за поставлений товар;
- 1 666,45 грн - інфляційні втрати;
- 2 765,33 грн - 20 % річних.
Також позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором поставки № 1018/21-Д від 06.12.2021, не розрахувався за отриманий товар.
Також, позивач виклав клопотання про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач посилається на норми Цивільного кодексу України.
Справа підсудна Господарському суду Харківської області.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.08.2025 позов залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду копії Акту пожежі від 26.04.2022 та переліку знищених документів під час пожежі в приміщенні товариства в м. Буча у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України.
28.09.2025, на виконання вимог ухвали суду, позивач усунув недоліки, які слугували підставою для залишення позовної заяви без руху шляхом подання клопотання про долучення доказів (вх.№ 19758).
Разом з позовною заявою позивач надав клопотання про витребування у відповідача копії Договору поставки № 1018/21-Д від 06.12.2021 року. В обґрунтування клопотання зазначив, що не може самостійно подати суду копію свого примірнику Договору, оскільки згідно з Актом пожежі від 26.04.2022р. та переліком знищених документів під час пожежі в приміщенні товариства в м. Буча у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України повернутий відповідачем примірник Договору з його підписом втрачено. У зв'язку із чим, позивач самостійно звертався з листом від 19.08.2025 до відповідача про надання копії примірника цього Договору, однак, відповіді не отримав. Також позивач зазначив, що даний доказ може підтвердити виникнення правовідносин сторін з поставки товару.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 922/2956/25 постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Також, вказаною ухвалою задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “СТЕМАКС» про витребування доказів. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОРБУДДНІПРО» копії Договору поставки № 1018/21-Д від 06.12.2021 року, яку необхідно надати протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали. Товариству з обмеженою відповідальністю “ДОРБУДДНІПРО», у разі неможливості надати витребувані докази у встановлені строки, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
На момент відкриття провадження у справі у відповідача не було електронного кабінету, тому ухвала про відкриття провадження у справі від 02.09.2025 направлялись за адресою, зазначеною у позовній заяві, що кореспондуються із даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Героїв Праці, буд. 38-А, офіс 13, м. Харків, 61146.
Проте відповідачу вказана ухвала вручена не була та повернута відділенням поштового зв'язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" 09.09.2025, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою поштового відділення.
Суд зазначає, що ухвалою суду від 02.09.2025 про відкриття провадження у цій справі було встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 242 ГПК України рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.
За визначенням п. 4, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, з моменту проставлення у поштовому повідомленні відмітки починається обрахунок строку, обумовленого статтею 165 ГПК України, для подачі відповідачем відзиву.
У довідці поштового відділення про повернення ухвали суду від 02.09.2025 про відкриття провадження у цій справі проставлено відмітку про повернення ухвали суду 09.09.2025.
Відтак, днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у цій справі є 09.09.2025.
Отже, відповідач мав право подати до суду відзив на позовну заяву не пізніше 24.09.2025.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк та відзив на позов із викладенням своєї правової позиції не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, відтак, у відповідності до ч.9 ст. 165 ГПК України суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
06 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “СТЕМАКС» (далі - Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ДОРБУДДНІПРО» (далі - Відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки № 1018/21-Д від 06.12.2021 (далі - Договір).
При цьому позивачем надано копію примірнику Договору Позивача, оскільки згідно з Актом пожежі від 26.04.2022 та переліком знищених документів під час пожежі в приміщенні товариства в м. Буча у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України (а.с. №41-42) повернутий Відповідачем примірник Договору за його підписом втрачено.
У зв'язку із викладеними обставинами, позивач заявив клопотання про витребування у відповідача копії Договору поставки № 1018/21-Д від 06.12.2021 року, яке судом задоволено та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОРБУДДНІПРО» копії Договору поставки № 1018/21-Д від 06.12.2021 року.
Відповідачем витребуваного у нього згідно ухвали суду про відкриття провадження у справі від 02.09.2025 копії Договору поставки № 1018/21-Д від 06.12.2021 не надано.
Згідно з п.1.1. договору постачальник зобов'язувався передати (поставити) у зумовлені Сторонами строки у власність Покупця системи кріплення, метизні вироби, витратні матеріали, а також електроінструмент, інструментальне оснащення та ручний інструмент (далі - Товар), а Покупець прийняти та оплатити Товар в термін і на умовах, передбачених даним Договором.
Найменування, асортимент, кількість та ціна Товару узгоджуються Сторонами на підставі Замовлень (заявок) Покупця і відображаються у видаткових накладних (п.1.2. договору).
Видаткові накладні, підписані уповноваженими представниками Сторін та скріплені печатками, додаються до цього Договору і є його невід'ємною частиною (п.1.3. договору).
Позивач (постачальник) здійснив поставку Товару Покупцю на загальну суму 4146,84 грн, отримання якого відбувалось за наступними видатковими накладними: № 7823 від 14.02.2022 на суму 1246,62 грн; № 9450 від 21.02.2022 р. на суму 2 900,22 грн (а.с. №11-12).
Загальна сума даного Договору визначається виходячи із загальної вартості Товарів, поставлених протягом строку дії даного Договору, та розраховується відповідно до підписаних Сторонами видаткових накладних та Специфікацій (в разі їх наявності). Сторони погодили, що в разі відсутності Специфікацій до Договору, факт оплати Покупцем рахунку-фактури Постачальника та/або підписання представником Покупця видаткової накладної на Товар є підтвердженням згоди Покупця з обсягом, асортиментом, кількістю та ціною на Товар, що поставляється в конкретній партії (п.2.1 договору).
Відповідно до п. 2.4. Договору оплата Товару за даним Договором, крім випадів передбачених п. 2.5. цього Договору, здійснюється Покупцем на підставі виставленого рахунку-фактури в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100 % вартості партії Товару, вказаної у відповідному рахунку-фактурі, на поточний банківський рахунок Постачальника, в строк не пізніше 21 (двадцяти одного) календарного дня від дати, вказаної у відповідній видатковій накладній. Покупець має право достроково оплатити рахунок-фактуру.
Враховуючи умови п. 2.4. Договору та дату отримання Товару, Покупець повинен був розрахуватися за отриманий Товар за видатковою накладною № 7823 від 14.02.2022 до 07.03.2022; за видатковою накладною № 9450 від 21.02.2022 до 14.03.2022 включно.
Позивач вказує, що Відповідач у встановлений умовами договору строк вартість товару не сплатив, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за поставлений товар в розмірі 4146,84 грн.
Відповідно до п. 10.1. Договору Сторони домовилися, що Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2022 року.
Пунктом 10.2. Договору Сторони передбачили, що у випадку якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії Договору жодна із Сторін письмово не заявить про намір припинити його дію, цей Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік. Аналогічний порядок пролонгації діє на наступні роки, якщо Сторони не передбачать інший порядок у відповідній додатковій угоді до Договору.
Враховуючи відсутність у матеріалах справи заяви однієї із сторін про припинення дії договору поставки № 1018/21-Д від 06.12.2021, вказаний договір є продовженим на 2023-2025 роки і є діючим на даний час.
Умовами п.п. 8.1., 8.2. Договору передбачено, що сторони повинні виконувати свої зобов'язання добросовісно, належним чином відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства України, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань, Сторони несуть відповідальність згідно з даним Договором та чинним законодавством України.
У відповідності до п. 8.4. Договору у разі порушення строків оплати передбачених п. 2.4 Договору більше ніж на 5 (п'ять) календарних днів, Покупець додатково сплачує проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 20% річних від суми заборгованості за весь час прострочення до моменту погашення.
Позивач в порядку досудового врегулювання спору звертався до відповідача із претензією за вих. №94 від 12.08.2025, в якій вимагав погасити заборгованість за отриманий товар у розмірі 4146,84 грн у 7-ми денний термін з дня отримання претензії. Докази направлення претензії надані позивачем до матеріалів справи (а.с. 13-14).
Проте, відповідач на вказану претензію не відреагував та суму боргу у розмірі 4146,84 грн не погасив.
Позивач звернувся до відповідача із претензією за вих. №100 від 19.08.2025 повторно, в якій попередив, що оскільки в добровільному порядку сума боргу за отриманий товар у розмірі 4146,84 грн не сплачена, позивач має намір звернутися до суду про стягнення суми боргу у примусовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та доказів, які надані у справі, суд виходить з наступного.
Спір у справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем зобов'язання за Договором поставки № 1018/21-Д від 06.12.2021 в частині своєчасної оплати поставленого позивачем товару, з огляду на що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 4146,84 грн. Також, у зв'язку із простроченням оплати відповідачем позивач нарахував та заявив до стягнення інфляційні втрати у розмірі 1666,45 грн, що нараховані за період з квітня 2022 року по серпень 2025 року та 20% річних у розмірі 2765,33 грн, що нараховані за період з квітня 2022 року по серпень 2025 року.
При цьому позивачем надано копію примірнику Договору Позивача, оскільки згідно з Актом пожежі від 26.04.2022 та переліком знищених документів під час пожежі в приміщенні товариства в м. Буча у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України (а.с. №41-42) повернутий Відповідачем примірник Договору за його підписом втрачено. Ухвалою суду від 02.09.2025 копію договору поставки № 1018/21-Д від 06.12.2021 витребувано у відповідача.
Згідно з приписами п.1 ч.2 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як зазначає Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону та залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами.
Матеріалами справи підтверджується, що у видаткових накладних: № 7823 від 14.02.2022 на суму 1246,62 грн; № 9450 від 21.02.2022 на суму 2 900,22 грн має місце посилання на договір поставки №1018/21-Д віфд 06.12.2021, за якими Товариством з обмеженою відповідальністю "СТЕМАКС" було здійснено поставку товару відповідачу.
Також, вказані вище видаткові накладні містять підписи представників постачальника, а також покупця та печатки ТОВ "СТЕМАКС" та ТОВ "ДОРБУДДНІПРО".
Згідно з ч. 10 ст. 81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Враховуючи те, що відповідачем у справі не надано копії Договору поставки № 1018/21-Д від 06.12.2021, судом визнаються обставини щодо виникнення між позивачем та відповідачем правовідносин у формі договору поставки № 1018/21-Д від 06.12.2021.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що договір поставки № 1018/21-Д від 06.12.2021 вважається укладеним і виконаним позивачем.
Системний аналіз зазначених норм з урахуванням обставин, встановлених судом під час розгляду справи, дає підстави для висновку суду, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 1018/21-Д від 06.12.2021. Позивач, як постачальник, виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі та поставив відповідачу товар на загальну суму 4146,84 грн, що підтверджується видатковими накладними, а саме: видатковими накладними: № 7823 від 14.02.2022 на суму 1246,62 грн; № 9450 від 21.02.2022 на суму 2 900,22 грн (а.с. №11-12).
Строк оплати товару згідно з умовами п.2.4 Договору є таким, що настав.
Проте відповідач умови договору щодо оплати поставленого позивачем товару у встановлені договором строки не виконав, внаслідок чого у відповідача утворилась прострочена заборгованість у розмірі 4146,84 грн.
Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.
Враховуючи викладене, з урахуванням зазначених норм суд висновує, що позовні вимоги позивача про стягнення основної заборгованості за договором поставки № 1018/21-Д від 06.12.2021 в сумі 4146,84 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також, у зв'язку із простроченням оплати відповідачем позивач нарахував та заявив до стягнення інфляційні втрати у розмірі 1666,45 грн, що нараховані за період з квітня 2022 року по серпень 2025 року та 20% річних у розмірі 2765,33 грн, що нараховані за період з квітня 2022 року по серпень 2025 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За загальним правилом інфляційні та три відсотки річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання нараховуються за весь час прострочення боргу. Таке нарахування може відбуватися і вже після отримання позивачем заборгованості від боржника в межах строків позовної давності. При цьому слід виходити з того положення закону, що зобов'язання з оплати боргу припиняється після його повного виконання.
Інфляційні втрати (індекс споживчих цін) - це показник, який характеризує зміни загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничого споживання (постанова Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №341/915/16-ц).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17).
Таким чином, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу. Такі висновки викладено і у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18.
При цьому пунктом 8.4. Договору сторони погодили, що у разі порушення строків оплати передбачених п. 2.4 Договору більше ніж на 5 (п'ять) календарних днів, Покупець додатково сплачує проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 20% річних від суми заборгованості за весь час прострочення до моменту погашення.
У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару позивачем нараховано: інфляційні втрати у розмірі 1666,45 грн за період з квітня 2022 року по серпень 2025 року та 20% річних у розмірі 2765,33 грн за період з квітня 2022 року по серпень 2025 року.
Суд, перевіривши нарахування 20% річних, враховуючи, що сторони при укладанні договору визначили такий розмірі відсотків, та інфляційних втрат, вказує, що період нарахування визначено у відповідності до умов договору та вимог діючого законодавства. Перевіривши здійснені нарахування за допомогою калькулятору системи "Ліга", вважає нарахування 20% річних та інфляційних втрат арифметично правильним. Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 20% річних у сумі 1666,45 грн та інфляційних збитків у сумі 2765,33 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При цьому суд враховує, що позовна заява подана позивачем через систему Електронний суд, проте позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, не враховуючи коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто надмірно сплатив судовий збір у сумі 605,60 грн. Отже вірною сумою судового збору за подання даного позову до суду є сума 2422,40 грн, з якої й обраховується сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 610-612, 625, 599, 627-629, 634, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 130, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРБУДДНІПРО" (вул. Героїв Праці, буд. 38-А, офіс 13, м. Харків, 61146, код ЄДРПОУ 42106279) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕМАКС" (вул. Хмельницького Богдана, буд. 55, м. Київ, 01054, код ЄДРПОУ 40212649) 8 578,62 грн з яких:
- 4 146,84 грн - заборгованість за поставлений товар;
- 1 666,45 грн - інфляційні втрати;
- 2 765,33 грн - 20 % річних;
- 2422,40 грн - судовий збір.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено "31" жовтня 2025 р.
Суддя Ю.Ю. Мужичук