Житомирський апеляційний суд
Справа №296/4264/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/905/25
Категорія ст.331 КПК України Доповідач ОСОБА_2
21 жовтня 2025 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5
обвинуваченої: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 26 вересня 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 з застави на тримання під вартою,
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 26 вересня 2025 року задоволено клопотання прокурора ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 з застави на тримання під вартою до 24.11.2025 року, без визначення застави.
Слідчий суддя своє рішення обґрунтував тим, що обвинувачена ОСОБА_6 після внесення застави покладені на неї обов'язки не виконала, а тому слід застосувати більш суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою залишити в силі попередній запобіжний захід у вигляді застави.
Захист вказує, що ОСОБА_6 не була належним чином повідомлено, оскільки вона перебувала військовій службі, що є поважними причинами неприбуття до суду.
Крім того, суд був повідомлений, що обвинувачена призвана до ЗСУ та надано відповідні документи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченої, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Згідно із ч. 2 ст. 200 КПК України, у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які: виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Тобто із вказаних норм випливає, що зміна запобіжного заходу щодо обвинуваченого допускається за наявності на те підстав для його зміни, а саме наявності нових обставин. Обов'язковою умовою зміни запобіжного заходу на більш тяжкий є доведеність того, що раніше застосований запобіжний захід не забезпечує належну процесуальну поведінку підозрюваного/обвинуваченого і наявна об'єктивна необхідність в застосуванні більш суворого запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим заходом і він може бути застосованим тоді, коли жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених у ст. 177 КПК України.
Однак, під час апеляційного перегляду ухвали суду встановлено, що зазначені вимоги закону при розгляді клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 не були дотримані.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 190 КК України, які відповідно до вимог ст. 12 КК України, є нетяжкими злочинами.
08.04.2025 року слідчим суддею Корольовського районного суду м. Житомира підозрюваній ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 06.06.2025, який в подальшому неодноразово продовжено судом, востаннє 30.07.2025, строком до 27.09.2025 включно.
15.09.2025 року обвинуваченій ОСОБА_6 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира змінено запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, з можливістю внесення застави.
18.09.2025 року ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 внесено заставу в сумі 60650 гривень, визначену вказаним рішенням суду, внаслідок чого остання вважалась такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 23.09.2025 року було оголошено розшук обвинуваченої ОСОБА_6 , із наданням дозволу на затримання обвинуваченої з метою її приводу в суд для розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу з застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 зупинено до розшуку обвинуваченої.
25.09.2025 року працівниками поліції обвинувачену ОСОБА_6 затримано та 26.09.2025 року доставлено до суду.
Ухвалою суду від 26.09.2025 кримінальне провадження відновлено.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 26.09.2025 року задоволено клопотання прокурора ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 з застави на тримання під вартою до 24.11.2025 року, без визначення застави.
В обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу прокурором ОСОБА_8 вказано, що ОСОБА_6 порушено обов'язки, покладені ухвалою суду від 15.09.2025 року, а саме прибувати до суду за першою вимогою та не відлучатись із населеного пункту, в якому обвинувачена проживає без дозволу суду.
Відповідно до положень ст.138 КПК України, поважними причинами неприбуття особи на виклик є серед іншого обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_6 на виконання ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 09 вересня 2025 року була зобов'язана невідкладно, але не пізніше 72 годин з дня набрання законної сили ухвалою (тобто до 18 вересня 2025 року до 24-00 годин) прибути до військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби.
На виконання вказаної ухвали, дотримуючись встановленого строку визначеного судом вона прибула до міста Краматорськ Донецької області для продовження проходження військової служби, що об'єктивно унеможливлювало з'явлення особи на виклик до суду та не може розцінюватися як порушення обов'язків покладених на неї судом, оскільки обвинувачена була зобов'язана виконати судове рішення, яке передувало прийняттю рішення про зміну запобіжного захочу і про що був обізнаний суд постановляючи відповідну ухвалу.
З довідки №495 від 19.09.2025 року наданої командиром ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_10 вбачається, що солдат ОСОБА_6 перебуває на військовій службі за призивом під час мобілізації на особливий період з 19.09.2025 року.
Відповідно до ч.1 ст.335 КПК України у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
23 вересня 2025 року захисник ОСОБА_7 подав до Корольовського районного суду м.Житомира клопотання про зупинення судового провадження щодо ОСОБА_6 на час проходження нею військової служби до моменту її звільнення з військової служби.
З огляду на викладене, суд прийшов до помилкового висновку, що обвинувачена ОСОБА_6 ухилялась від суду та необґрунтовано, без наявності передбачених законом підстав змінив їй запобіжний захід у вигляді застави на тримання під вартою.
За таких обставин, апеляційна скарга захисника, підлягає задоволенню, а ухвала суду скасування з постановленням нової ухвали.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 26 вересня 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 з застави на тримання під вартою - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 з застави на тримання під вартою.
Звільнити обвинувачену ОСОБА_6 з під варти із зали суду.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: