Справа № 947/13682/25
Провадження № 1-кс/947/16259/25
24.10.2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю представника особи, щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту - адвоката ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання прокурора відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024160000001430 від 26.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12024160000001430 від 26.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК України, досудове розслідування в якому проводиться слідчим управлінням ГУНП в Одеській області.
Згідно матеріалів кримінального провадження: на адресу органу досудового розслідування надійшло повідомлення оперуповноваженого 1 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області за фактом організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, яке вчиняється за попередньою змовою організованою групою службових осіб медичного закладу, розташованого на території м. Одеси, з корисливих мотивів.
В подальшому, на адресу органу досудового розслідування надійшло повідомлення оперуповноваженого 1 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області за фактом виявлення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, яке здійснюється групою осіб із залученням окремих службових осіб та інших підконтрольних їм громадян України.
За вказаним фактом, органом досудового розслідування було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025160000000348 від 02.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Також, на адресу органу досудового розслідування надійшло повідомлення оперуповноваженого 1 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області за фактом виявлення організації складання та видачі службовими особами завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до відповідних документів завідомо неправдивих відомостей.
За вказаним фактом, було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025160000000349 від 02.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Вивченням матеріалів кримінального провадження №12024160000001430 від 26.11.2024, №12025160000000348 від 02.04.2025 та № 12025160000000349 від 02.04.2025 встановлено наявність підстав для їх об'єднання, оскільки кримінальні правопорушення можуть бути вчинені однією особою, про що прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону винесено вмотивовану постанову.
14.04.2025 постановою першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12024160000001430 від 26.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК України - доручено слідчим слідчого управління ГУНП в Одеській області.
В ході проведення досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням, слідчим надано доручення співробітникам УСБУ в Одеській області на проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. ст. 36, 41 КПК України з метою встановлення повних анкетних даних, адрес проживання осіб, які можуть бути причетні до вчинення відповідних кримінальних правопорушень, а також встановлення анкетних даних осіб, які володіють інформацією про обставини вчинення кримінальних правопорушень.
За результатами виконання доручення, надійшла відповідь, в якій зазначено, що отримано інформацію про причетність до вчинення зазначеного злочину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за адресою: АДРЕСА_1 розташований об'єкт житлової нерухомості (садовий будинок), який на праві власності належить ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Причетність до вчинення зазначеного кримінального правопорушення підтверджується матеріалами проведення слідчих (розшукових) дій, протоколами допитів свідків, інформацією співробітників оперативного підрозділу та в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження.
Так, 09.09.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси проведено обшук житлових приміщень будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
-посвідчення працівника поліції на ім'я ОСОБА_5 , серійний номер ОДП № 026920;
-картка-замісник № 80 на ім'я ОСОБА_5 ;
-жетон поліцейського № 0017185;
-мобільний телефон у корпусі темного кольору, з пошкодженнями корпусу та екрану;
-мобільний телефон у корпусі чорного кольору, модель «Redmi A3», IMEI1: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 ;
-ноутбук «MacBook AIR», s/n 6QRQ45WKM3 із зарядним пристроєм;
-мобільний телефон «Apple IPhone», у корпусі білого кольору, з чохлом коричневого кольору;
-ноутбук моделі «HP», s/n 8CG32O283H із зарядним пристроєм.
В ході досудового розслідування 09.09.2025 вилучені під час обшуку речі визнано речовими доказами про що винесено відповідну постанову.
Слідчими суддями Київського районного суду м.Одеси були винесені ухвали від 15.09.2025 та 26.09.2025 про повернення клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12024160000001430 від 26.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК України - прокурору із встановленням строку для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали слідчого судді.
Процесуальний керівник повторно звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.
Прокурор в судове засідання не з'явилася, на електронну адресу суду направила заяву в якій клопотання підтримала, просила задовольнити в повному обсязі, судове засідання провести у її відсутності, у зв'язку з службовою зайнятістю.
Представник осіб, щодо майна яких вирішується питання про накладення арешту ОСОБА_7 , ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилався на його необґрунтованість, зазначив, що останнє спрямоване на втручання у право власності осіб, а не задля досягнення мети кримінального провадження. Просив відмовити у задоволенні клопотання, повернути вилучене майно власникам.
Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З урахуванням вищевикладеного та з метою дотримання процесуальних строків розгляду такого роду клопотань, вважаю за можливе розглянути останнє у відсутності прокурора.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, думку представника власників майна, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до п.п.1,2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
При цьому, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Розглянувши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечення збереження речових доказів. В свою чергу не накладення арешту на тимчасово вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.
В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, є всі підстави вважати, що було знаряддям вчинення злочину, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
Відповідно до матеріалів клопотання, постановою слідчого від 09.09.2025 року вищезазначене вилучене майно визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню.
Стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого передбачає ч.3 ст.170 КПК України, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об'єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв'язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.
Так, вилучені речі та документи можуть мати пряме відношення до предмету досудового розслідування розпочатого за фактом заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах.
Накладення арешту на вилучені під час обшуку електронні носії інформації та документи потрібно для проведення їх детального огляду, виконання призначених слідчим судових експертиз, а саме судової експертизи за експертною спеціальністю 10.9 «Дослідження комп'ютерної техніки та програмних продуктів» відносно об'єктів - мобільного телефону у корпусі чорного кольору, модель «Redmi A3», IMEI1: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 ; ноутбуку «MacBook AIR», s/n 6QRQ45WKM3 із зарядним пристроєм; мобільного телефону «Apple IPhone», у корпусі білого кольору, з чохлом коричневого кольору; ноутбуку моделі «HP», s/n 8CG32O283H із зарядним пристроєм, комплексної судової експертизи за спеціальностями 2.1 «Дослідження реквізитів документів» та 2.3 «Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів» відносно вилучених в ході обшуку документів, а отримана інформація в ході виконання вказаних експертиз підтвердить або спростує факти та обставини, що встановлюються під час кримінального провадження.
Так, вилучені стороною обвинувачення під час обшуку технічні пристрої можуть містити докази можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, що входить до предмету досудового розслідування кримінального провадження, а тому є важливим доказом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК України.
Зв'язок вилученого майна із вчиненням злочинів, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
Крім того, вилучені під час обшуку документи, посвідчення працівника поліції, жетон поліцейського на ім'я ОСОБА_5 за умови припинення його службових повноважень останнього, можуть підлягати поверненню державному органу, який їх видав.
Доводи представника власника стосовно того, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, буде спрямоване на втручання у право власності осіб, а не задля досягнення мети кримінального провадження, є неприйнятними та такими, що не доводять порушення прав власників майна, оскільки слідчим суддею наразі, встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавленої особи пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності особи, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що недоліки зазначені в ухвалі слідчого судді про повернення клопотання прокурору усунуті, тому захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.
Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024160000001430 від 26.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене 09.09.2025 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
-посвідчення працівника поліції на ім'я ОСОБА_5 , серійний номер ОДП № 026920;
-картку-замісник № 80 на ім'я ОСОБА_5 ;
-жетон поліцейського № 0017185;
-мобільний телефон у корпусі темного кольору, з пошкодженнями корпусу та екрану;
-мобільний телефон у корпусі чорного кольору, модель «Redmi A3», IMEI1: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 ;
-ноутбук «MacBook AIR», s/n 6QRQ45WKM3 із зарядним пристроєм,
шляхом заборони будь-кому володіти, розпоряджатися та користуватися зазначеним майном до скасування арешту у порядку встановленому КПК України.
Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 .
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1