cправа №521/14422/25
провадження №1-кп/947/1255/25
10 жовтня 2025 року м.Одеса
Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засідання заяви захисника ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відвід прокурора ОСОБА_6 у судовій справі №521/14422/25 (кримінальне провадження №12024163470000587 від 14.08.2024 року) за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України (в редакції від 22.11.2018 року); ч.5 ст.190, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України (в редакції від 22.11.2018 року); ч.5 ст.190 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , її захисника ОСОБА_10 , обвинуваченої ОСОБА_8 , її захисника ОСОБА_11 , потерпілих: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , його представник ОСОБА_41 , представника потерпілої ОСОБА_42 - ОСОБА_43 ,
1. Заяви про відвід.
1.1. 10.10.2025 року, під час підготовчого судового засідання, захисник ОСОБА_3 заявив про відвід прокурора ОСОБА_6 у судовій справі №521/14422/25. В обґрунтування якого, зокрема зазначив, що 15.08.2025 року Хаджибейською окружною прокуратурою було подано обвинувальний акт до Хаджибейського районного суду м.Одеси за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4, 5 ст.190 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4, 5 ст.190 КК України та ч.3 ст.209 КК України у кримінальному провадженні №12024163470000587 від 14.08.2024.
Вказував, що 05.08.2025 року було здійснення відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України. Того ж дня, 05.08.2025 року, прокурором Малиновської окружної прокуратури м.Одеси було вручено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024163470000587 від 14.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України (в редакції від 22.11.2018) та ч.5 ст.190 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України (в редакції від 22.11.2018) та ч.5 ст.190 КК України, ч.3 ст.209 КК України з реєстром.
В подальшому, слідчий СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області листом від 14.08.2025 року повідомив сторону захисту, що 05.08.2025 року ОСОБА_7 та захисникам було вручено затверджений обвинувальний акт по вказаному кримінальному провадженню та з проханням його повернути, оскільки обвинувальний акт був затверджений та вручений прокурором, котрий на момент вручення не мав підстав для виконання вказаних дій, оскільки згідно положень наказу Генерального прокурора від 04.08.2025 №224, внесено зміни до переліку і територіальної юрисдикції окружних прокуратур. У зв'язку з цим, просив повернути вручений обвинувальний акт для подальшого прийняття законного рішення.
Вважав, що слідчим СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_44 було зафіксовано, що ОСОБА_6 не мала повноважень для затвердження та вручення обвинувального акту.
Стверджував, що посилання слідчого та позиція прокурора ОСОБА_6 щодо відсутності повноважень у прокурора через перейменування Малиновської окружної прокуратури м.Одеси на Хаджибейську окружну прокуратуру є безпідставною, оскільки відповідно до наказу Генерального прокурора від 04.08.2025 року №224 «Про внесення змін до переліку і територіальної юрисдикції окружних прокуратур, затверджених наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 №39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» було внесено зміни до переліку і територіальної юрисдикції окружних прокуратур, та перейменовано Малиновську окружну прокуратуру міста Одеси (з місцем розташування у місті Одесі) на Хаджибейську окружну прокуратуру міста Одеси (з місцем розташування у місті Одесі), а в переліку громад, на які поширюється її територіальна юрисдикція, слова «Одеської міської територіальної громади (Малиновський район міста Одеси)» замінено словами «Одеської міської територіальної громади (Хаджибейський район міста Одеси)».
Відтак, відбулося адміністративне перейменування Малиновської окружної прокуратури м.Одеси у Хаджибейську окружну прокуратуру м. Одеси, однак перейменування не є ліквідацією юридичної особи, не створює нову прокуратуру, не змінює статусу прокурора, зокрема ОСОБА_6 , яка продовжує здійснювати повноваження в межах своєї компетенції та посадових обов'язків.
Акцентував, що перейменування прокуратури не є її реорганізацією чи ліквідацією (в контексті ч.1 ст.12 Закону України «Про прокуратуру»), оскільки не створює нового органу прокуратури і не припиняє діяльність попереднього.
Виснував, що перейменування окружної прокуратури - це організаційно-адміністративна дія, яка не змінює статус прокуратури як органу і не впливає на юридичний статус прокурора, жоден пункт ст.ст.51 або 60 Закону України «Про прокуратуру» не передбачає перейменування прокуратури, як підстави для звільнення прокурора або припинення його повноважень. Отже, у разі відсутності наказу про звільнення, прокурор залишається чинним суб'єктом повноважень і має законне право здійснювати процесуальні дії в межах своєї компетенції незалежно від зміни назви органу прокуратури.
Звертав увагу, що згідно постанови про визначення групи прокурора від 28.02.2024 року було визначено для здійснення повноважень прокурора у даному КП та призначено прокурора Малиновської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_6 . Згідно постанови про заміну групи прокурорів від 11.08.2025 року було замінено групу прокурорів у даному КП та визначено прокурора Хаджибейської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 . Зазначена постанова була винесена, зокрема, у зв'язку із наказом Генерального прокурора про перейменування Малиновської окружної прокуратури м. Одеси.
Заявляв, що з огляду на вищенаведене, перейменування Малиновської окружної прокуратури на Хаджибейську окружну прокуратуру не тягне жодних юридичних наслідків щодо чинності повноважень прокурора ОСОБА_6 , адже ОСОБА_6 не була звільнена чи переведена в інший орган, а продовжила здійснювати свої повноваження в тій же прокуратурі, яка лише змінила назву. Отже, будь-які твердження сторони обвинувачення про «відсутність повноважень» у зв'язку з перейменуванням є надуманими та ґрунтуються на домислах замість чинного законодавства України, що безумовно викликає сумніви у сторони захисту щодо прокурора Хаджибейської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_6 .
Окрім того вказував, що була порушена процедура передачі до суду обвинувального акту, адже до суду мав бути скерований обвинувальний акт від 05.08.2025 року. Відтак, якщо обвинувальний акт було вручено 05.08.2025 року особі та її захиснику - це момент набуття підозрюваним статусу обвинуваченого, а наступний обвинувальний акт від 14.08.2025 року (що навіть не передбачено КПК України) не має зворотньої сили, адже статус уже закріплено.
Наголошував, що мова йде не про формальні недоліки, а про повторне складання і вручення нового акту, вже після того, як особа набула статусу обвинуваченого, за буквальним змістом КПК, що є недопустимими перевищенням повноважень і на порушення п.9 ч.2 ст.291 КПК України, адже стороною прокурором надано до суду обвинувальний акт з іншою дату його складення та затвердження.
Вказував, що після вручення обвинувального акту, орган досудового розслідування мав наміри вручити ОСОБА_7 та його захисникам повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри 14.08.2025 року, що є неможливим з огляду на приписи КПК України, адже ОСОБА_7 вже набув статусу обвинуваченого 05.08.2025 року, адже згідно з ч.1 ст.293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта, до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику.
Виснував, що вручення зміненого повідомлення про підозру після вручення обвинувального акту є незаконним, оскільки КПК не передбачає процесуальної можливості здійснювати таку процесуальну дію. Вручення зміненого повідомлення про підозру після надання обвинувального акту є процесуально недопустимим, такі дії порушують права обвинуваченого на захист та суперечить засадам кримінального провадження. З огляду на це, прокурор всупереч ч.1 ст.9 КПК України порушує обов'язок неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Заявляв, що за наявності посилань сторони захисту на перший з двох обвинувальних актів вбачається, що після вручення обвинувального акту відбулась зміна обвинувачення поза межами судового розгляду, хоча досудове розслідування вже завершено 05.08.2025 з огляду на п.5 ч.1 ст.3 КПК України.
Відмічав, що фактично нормами КПК України не передбачено порядок зміни обвинувачення прокурором після того, як обвинувальний акт вже було вручено. Отже, КПК України не наділяє прокурора правом змінювати обвинувачення (шляхом зміни правової кваліфікації) поза межами судового розгляду.
Однак, сторона обвинувачення, обравши не передбачений КПК України процесуальний шлях, користуючись аналогією закону (а саме екстраполюючи зміст норми ст.338 КПК України на стадію досудового розслідування), змінюючи обвинувачення, складає новий обвинувальний акт, вийшовши за межі своїх повноважень. Дане тільки підтверджує факт виходу сторони обвинувачення за межі допустимих дій після стадії вручення обвинувального акту, оскільки як зміна кваліфікації дій особи, так і відповідні погодження зміни обвинувачення допустимі лише під час судового розгляду, враховуючи факт вручення обвинувального акту 05.08.2025 року.
Вважав, що у даному кримінальному провадженні, вимоги закону органом обвинувачення були проведені у непередбачений КПК спосіб, зокрема, процедура вручення обвинувального акту та направлення до суду вкрай порушена, а підозру змінено після вручення обвинувального акту, дані дії прокурора Хаджибейської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_6 є беззаперечними підставами для відводу на підставі п.3 ч.1 ст.77 КПК України, - існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, так як термін «неупередженість» є структурним елементом такого базового принципу кримінального провадження, як законність (ст.9 КПК України).
Посилаючись на викладене, керуючись у тому числі ст.4, 5, 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, просив суд відвести прокурора Хаджибейської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_6 від участі у розгляді справи №521/14422/25 (кримінальне провадження №12024163470000587 від 14.08.2024 року).
Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_9 підтримали заяву про відвід.
1.2. Крім того, 10.10.2025 року, під час підготовчого судового засідання, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , також заявили про відвід прокурора ОСОБА_6 у судовій справі №521/14422/25. В обґрунтування якого, зокрема зазначили, що заявляють відвід прокурору Хаджибейської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_6 на підставі: п.3 ч.1 ст.77 КПК України; ч.2, 3, 4 ст.80 КПК України; ст.338 КПК України; ч.2 ст.9 КПК України; ст.4, 5, ч.2 ст.11, ст.15 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, оскільки існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, зокрема через: упередженість або заінтересованість; порушення прав сторони захисту; порушення норм процесуального закону під час здійснення повноважень.
Вважали, що дії прокурора ОСОБА_6 свідчать про необ'єктивність, упередженість та відверте порушення принципу верховенства права.
Вказували, що 05.08.2025 р. стороні захисту та підозрюваним вручено обвинувальний акт, що юридично завершило досудове розслідування. Статус підозрюваних змінився на статус обвинувачених. Надалі продовження запобіжного заходу слідчим суддею 25.08.2025 р. за клопотанням прокурорів ОСОБА_6 та ОСОБА_45 про продовження тримання під вартою від 15.08.2025 р. мало відбутися в новій стадії - судовій, а не в межах досудового розслідування.
05.08.2025 р. по закінченню досудового розслідування та виконанням приписів ст.290 КПК України, обвинувальний акт мав бути скерований до Хаджибейського районного суду м.Одеси, де мала розпочатися нова стадія - підготовче провадження та судовий розгляд справи. В клопотанні зазначено, що обвинувальний акт від 14.08.25 р. направлено до суду, але не зазначено, що по справі існують 2 обвинувальних акта (перший від 05.08.25 р.). які відрізняються один від одного.
Стверджували, що прокурор ОСОБА_6 проігнорувала факт завершення розслідування, не повідомила суд та не внесла відповідних даних до матеріалів клопотання, чим свідомо ввела суд в оману, продовжуючи наполягати, що розгляд клопотання відбувається в межах досудового розслідування.
07.10.2025 р. в судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтвердила, що вручення обвинувального акту відбулось особою, яка не мала на це повноважень.
Наголошували, що вручення обвинувального акту відбулось особою, яка не мала на це законних повноважень, це може свідчити про порушення вимог КПК України, що є підставою для повернення обвинувального акту судом або його повернення прокурору для усунення недоліків. Таке порушення впливає на законність подальшого судового розгляду, тому сторона захисту має заявити про це під час підготовчого судового засідання.
Звертали увагу на недотримання процедури, порушення прав підозрюваного/обвинуваченого.
Заявляли, що клопотання про продовження тримання під вартою від 15.08.2025 р. та додатки до нього не були вручені обвинуваченим відповідно до ч.3 ст. 184 КПК України - не пізніше ніж за 3 години до початку розгляду. Клопотання надіслані захисникам у не передбачений КПК спосіб, а додатки взагалі не надано. Це порушило право на захист і унеможливило належну підготовку.
Акцентували, що 07.08.25 р. захисники не були залучені до слідчих дій під час вилучення обвинувального акту від 05.08.205 р., що порушує ст.20 КПК України, а також позицію ЄСПЛ.
Зауважували, що спроби повторного вручення підозри та другого обвинувального акту (14-15.08.2025 р.) після закінчення досудового розслідування, що відбувалося за ініціативою прокурора ОСОБА_6 , є нікчемною процесуальною дією. Відсутні постанови про поновлення розслідування або продовження строків.
Відмічали про незаконне продовження тримання під вартою після 05.08.2025 р., так як тримання під вартою обвинувачених не мало правової підстави та порушувало ст.183, 199 КПК України. ст.5 Конвенції про захист прав людини, позицію ЄСПЛ.
Крім того вважали, що прокурор ОСОБА_6 порушила норми Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, а саме: ст.4 - законність і неупередженість; ст.5 - професійна честь та гідність; ч.2 ст.11 - недопущення зловживання повноваженнями; ст.15 - недопущення тиску, порушень прав учасників провадження.
Також звертали увагу, що з прослуханого під час судового засідання аудіозапису вбачається, що прокурор ОСОБА_6 скеровує дії потерпілих та пропонує заявити відвід головуючому по справі.
Виснували, що сукупність порушень викликає обґрунтований сумнів у неупередженості прокурора, а дії прокурора ОСОБА_6 суперечать принципу змагальності (ст. 22 КПК); підривають гарантії справедливого суду (ст.6 Конвенції); грубо порушують ч.2 ст.9 КПК (обов'язок діяти лише на підставі закону).
Посилаючись на викладене, керуючись зокрема п.3 ч.1 ст.77 КПК України, ст.338 КПК України, ч.2, 3, 4 ст.80 КПК України, ч.2 ст.9 КПК України, ст.4, 5, ч.2 ст.11, ст.15 Кодексу професійної етики прокурорів, просили: 1) усунути зазначеного прокурора ОСОБА_6 від участі у справі; 2) направити провадження для визначення іншого прокурора в порядку ст.36, 81 КПК України; 3) заборонити прокурору ОСОБА_6 здійснювати будь-які процесуальні дії у цьому провадженні.
Захисник ОСОБА_10 підтримала заяви про відвід.
2. Позиція прокурора.
Прокурор про відводу заперечувала, зокрема зазначила, що відсутня інформація про її упередженість. Обвинувальний акт від 05.08.2025 року не був скерований до суду через наказ Генерального прокурора про зміну назви.
Вказувала, що 05.08.2025 вона не мала повноважень, так як були заблоковані електроні ключі. Досудове розслідування було відновлено 05.08.2025. 07.08.2025 року був наказ про перейменування прокуратури і вона змогла виконувати свої повноваження. Після 11.08.2025 були повноваження у кримінальному провадженні.
Вважала, що її упередженості не має, а відновлення досудового розслідування не є порушенням.
Щодо аудіозапису зазначила, що ніколи не спілкувалася з потерпілими та не скеровувала їх дії, вважала це провокацією.
3. Думки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Обвинувачена ОСОБА_8 та її захисник підтримали заяви про відвід прокурора. Захисник ОСОБА_11 зокрема зазначила, що на постанові про відновлення досудового розслідування не має підписів захисників, було порушено право на захист, оскільки сторона захисту з 05.08. по 14.08.2025 року не знала, що були продовжені строки досудового розслідування. . Крім того, вважала, що
Інші учасники кримінального провадження, які були присутні під час судового засідання, проти відводу прокурора заперечували.
4. Передумови та висновки суду.
Заслухавши заявників, ознайомившись із заявами та дослідивши надані документи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.5 ст.80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з ч.1 ст.77 КПК України, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
При цьому, суд вважає, що вищевказані підстави поділяються на зовнішні, які пов'язані з тим, що у конкретному кримінальному провадженні, особа, яка є прокурором в силу посади, одночасно також є або була і певним учасником цього кримінального провадження в силу інших об'єктивних обставин, а також внутрішні, що спонукають прокурора до певних дій, вчинків або поведінки, які через приватний інтерес прокурора суперечать його службовим обов'язкам та можуть вплинути на об'єктивність та неупередженість його рішень чи дій.
Враховуючи викладене, на думку суду, підстава передбачена п.3 ч.1 ст.77 КПК України має внутрішній характер, та повинна бути доведена доказами, які свідчать про особисту заінтересованість прокурора, його близьких родичів чи членів його сім'ї в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
В той же час, із заяв адвоката та обвинувачених вбачається, що вони не погоджуються з процесуальними діями та рішеннями прокурора у кримінальному провадження, а також можливими порушеннями прокурором правил професійної етики.
При цьому, про конкретні обставини саме внутрішнього характеру, які б вказували на упередженість прокурора ОСОБА_6 не у процесуальному та моральному контексті, а в результаті особистих потреб, цілей та внутрішніх спонукань, ані захисник, ані обвинувачені не наводять.
Суд вважає, що заявники помилково ототожнюють не погодження з процесуальними діями і рішеннями прокурора у кримінальному провадження, його можливі порушення правил професійної етики, з підставою для його відводу, передбаченою п.3 ч.1 ст.77 КПК України, оскільки під час вирішення питання про відвід прокурора, суд повинен встановити саме внутрішні обставини в контексті ст.77 КПК України, а не давати оцінку процесуальним діям і рішенням прокурора поза межами судового розгляду, без їх співвідношенням з конкретними доказами на предмет їх належності та допустимості, або у відриві від розгляду питань, які перешкоджають подальшому судовому розгляду.
Окрім цього, на думку суду, питання про дотримання прокурором правил професійної етики та можливих її порушень, виходить за межи повноважень суду під час вирішенням питань про відвід прокурора у кримінальному провадженні, оскільки має окремий предмет та відноситься до компетенції органу, уповноваженого відповідно до закону вирішувати питання щодо дисциплінарної відповідальності прокурорів.
Таким чином, суд робить висновок, що заяви адвоката та обвинувачених про відвід прокурора є безпідставними та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.77, 81, 372 КПК України, суд
1. У задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відвід прокурора ОСОБА_6 у судовій справі №521/14422/25 (кримінальне провадження №12024163470000587 від 14.08.2024 року) - відмовити.
2. Ця ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1