Справа № 127/23957/25
Провадження № 1-кп/127/821/25
31.10.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2025 за № 12025020020000347, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Розсоше Тиврівського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, пенсіонера, одруженого, громадянина України, несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 спільно проживає з дружиною ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є особою, на яку поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, де серед інших є подружжя.
Під час спільного проживання ОСОБА_3 умисно систематично вчиняв психологічне насильство відносно дружини ОСОБА_5 , що призвело до її психологічних страждань та погіршення якості життя. Вказані дії ОСОБА_3 виражались у словесних образах, погрозах фізичною розправою, принижуваннях, що мали систематичний характер.
Так, ОСОБА_3 03.11.2024, приблизно о 21 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив психологічне домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_5 , а саме: ображав її нецензурною лайкою, у зв'язку з чим було викликано працівників поліції, якими було припинено дії ОСОБА_3 , складено відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та винесено терміновий заборонний припис відносно кривдника.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.01.2025 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень 00 копійок.
Крім того, ОСОБА_3 14.11.2024 приблизно о 20 год. 40 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив психологічне домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_5 , а саме: ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, у зв'язку з чим було викликано працівників поліції, якими було припинено дії ОСОБА_3 , складено відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та винесено терміновий заборонний припис відносно кривдника.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2024 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень 00 копійок.
Крім того, ОСОБА_3 04.02.2025 приблизно о 13 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив психологічне домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_5 , а саме: виражався нецензурною лайкою, погрожував, у зв'язку з чим було викликано працівників поліції, якими було припинено дії ОСОБА_3 , складено відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та винесено терміновий заборонний припис відносно кривдника.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.02.2025 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 гривень 00 копійок.
Крім того, ОСОБА_3 05.02.2025 приблизно о 17 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , порушив вимоги термінового заборонного припису відносно дружини ОСОБА_5 , а саме: ображав нецензурною лайкою, принижував, погрожував фізичною розправою, у зв'язку з чим було викликано працівників поліції, якими було припинено дії ОСОБА_3 , складено відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та винесено терміновий заборонний припис відносно кривдника.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.05.2025 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень 00 копійок.
Незважаючи на неодноразові притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 173-2 КУпАП, що підтверджує систематичність вчинення ним домашнього насильства, він продовжив чинити протиправні дії відносно дружини.
Так, 08.04.2025 близько 16 год. 50 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем спільного проживання з ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 розпочав черговий конфлікт, у ході якого у нього виник умисел на вчинення психологічного насильства щодо ОСОБА_5 , а саме: виражався до неї нецензурною лайкою та обзивав.
Ситуації агресивного поводження з боку чоловіка ОСОБА_3 в стані сп'яніння в період тривалого проживання, були для ОСОБА_5 істотно психотравмувальними, погіршували її соціальне функціонування та якість життя. Обумовили формування негативних психоемоційних переживань та змін, а саме: страх за своє здоров'я, тривожні очікування, почуття приниженої гідності та образи, обмеженість повноцінного відпочинку, знижений та нестійкий настрій.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав та показав, що дійсно вчинив злочин за вказаних в обвинувальному акті обставин. У вчиненому щиро кається та жалкує про вчинене. Просить суд його суворо не карати.
У судове засідання потерпіла ОСОБА_5 , яка належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не прибула, однак надала до суду заяву, в якій просила судовий розгляд кримінального провадження здійснювати без її участі.
Відповідно до ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.
Суд, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечують проти проведення судового розгляду без потерпілої, вважає за можливе проведення судового розгляду без потерпілої ОСОБА_5 .
Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, врахувавши, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясував, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, судом також роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками судового провадження, не досліджувалися, за винятком документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих його даних, заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.
Допитавши обвинуваченого, який визнав себе винним та добровільно повідомив суду обставини вчинення кримінального правопорушення, а також дослідивши докази у кримінальному провадженні, вислухавши виступи учасників судового провадження в дебатах та останнє слово обвинуваченого, суд дійшов таких висновків.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
А тому суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ст. 126-1 Кримінального кодексу України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
Призначаючи обвинуваченому покарання суд, відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексуУкраїни щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст. 12 Кримінального кодексуУкраїни, є злочином невеликої тяжкості, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, пенсіонер, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, яка, згідно ст. 66 Кримінального кодексуУкраїни, пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, які, згідно ст. 67 Кримінального кодексуУкраїни, обтяжують покарання, судом не встановлено.
Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Під час судового провадження встановлено, що обвинувачений раніше не судимий, одружений, пенсіонер, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, у вчиненому щиро кається та завіряє суд, що подібне більше не повториться.
Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції ст. 126-1 Кримінального кодексу України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 Кримінального кодексу України.
Також, в інтересах потерпілої від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання у виді пробаційного нагляду, суд вважає за необхідне, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у виді направлення його для проходження програми для кривдників.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Відповідно до ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 25.07.2025 до обвинуваченого застосовувався запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до 24.09.2025, строк дії якого наразі завершився.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Процесуальні витрати та речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 50, 65-67 Кримінального кодексуУкраїни, ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексуУкраїни, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.
Згідно ч. 2 ст. 59-1 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_3 для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.
Суддя