Справа № 127/34056/25
Провадження № 1-кс/127/13261/25
Іменем України
29 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваного: ОСОБА_4 ,
захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
Слідчий четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчими Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025020000000146 від 29.08.2025, за підозрою інспектора з реагування патрульної поліції ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
В межах даного кримінального провадження 03.09.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України під час вчинення ним даного злочину та останньому 04.09.2025 оголошено про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
У ході досудового розслідування є необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- Переховуватися від органів досудового розслідування та суду: враховуючи, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину покарання якого передбачає виключно позбавлення волі, існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
- Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
- Незаконно впливати на свідків ( ОСОБА_7 ) у цьому кримінальному провадженні: у органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний в подальшому може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які будуть допитані в якості свідків у кримінальному проваджені;
- Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_4 підозрюється.
З урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_4 жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України не забезпечить належну поведінку підозрюваної, виконання з ним процесуальних дій та спробам останнього перешкоджати досудовому розслідуванню.
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.09.2025 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 01.11.2025, з можливістю внесення застави.
Постановою заступника керівника Вінницької обласної прокуратури від 27.10.2025, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025020000000146 від 29.08.2025 продовжено до 04.12.2025.
Приймаючи до уваги, що строк застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу закінчується 01.11.2025, однак продовжують існувати обставини які стали підставою для його застосування, оскільки підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші правопорушення, з метою запобігання даним ризикам слідчий, за погодженням з прокурором, звернулвя до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №42025020000000146, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що слідчими Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025020000000146 від 29.08.2025, за підозрою інспектора з реагування патрульної поліції ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу № 114/ос від 07.07.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , призначено на посаду інспектора з реагування патрульної поліції ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має спеціальне звання «старший лейтенант поліції».
Відповідно до вимог п. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ОСОБА_4 являється працівником правоохоронного органу.
Згідно з п. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» , завданнями поліції є забезпечення публічної безпеки і порядку.
В силу п.п. 3, 11, 24 ст. 23 вищезазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану.
Однак, ОСОБА_4 будучи службовою особою, яка постійно здійснює функції службової особи правоохоронного органу, наділеною правом у межах своєї компетенції пред'являти вимоги та приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними і юридичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості, діючи умисно, вчинив злочин у сфері недоторканості державних кордонів за наступних обставин.
Так, у невстановлений слідством час та місці, але не пізніше 28.08.2025, у ОСОБА_4 виник умисел на вчинення неправомірних дій щодо організації незаконного переміщення через державний кордон осіб призовного віку які бажають уникнути мобілізаційних заходів, з корисливих мотивів. З цією метою ОСОБА_4 відшукав невстановлених, на даний час, осіб, які, у подальшому, будуть безпосередньо здійснювати супровід та переміщення віднайдених ним осіб через державний кордон та вступив з ними в незаконну змову. Згідно вказаної домовленості, ОСОБА_4 мав займатись пошуком бажаючих перетнути кордон в незаконний спосіб та отримувати від ним грошові кошти з подальшим їх розподілом між учасниками змови, а невстановлені особи в свою чергу мали безпосередньо забезпечити подальший незаконний перетин кордону особами призовного віку з Чернівецької області до республіки Румунія поза межами пунктів пропуску.
У подальшому, реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України з корисливих мотивів, ОСОБА_4 , 03.09.2025 близько 18 год. 30 хв., перебуваючи на автомобільній стоянці за адресою: АДРЕСА_2 , біля ТЦ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », зустрівся із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та під час розмови з останнім повідомив, йому про те, що він має можливість та може організувати безперешкодне переправлення ОСОБА_7 , який є особою призовного віку, через державний кордон України, поза межами офіційних пунктів пропуску з території Чернівецької області до Республіки Румунія.
В ході бесіди ОСОБА_4 , здійснив інструктаж та розказав ОСОБА_7 , як останньому слід діяти для перетину державного кордону України. Зокрема ОСОБА_4 , надав вказівку ОСОБА_7 про необхідність прибуття останнього до м. Чернівці, до ТРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », де останнього зустрінуть невстановлені на даний час невідомі особи та забезпечують подальше переміщення ОСОБА_7 до державного кордону України у визначене місце де останній зможе пройти поза межами офіційного пункту пропуску зі створенням для нього безперешкодного коридору у певний період часу.
Однак, ОСОБА_4 зазначив, що усі контакти з вказаними невідомими особами будуть відбуватися в телефонній розмові через нього за умови передачі йому грошових коштів в розмірі 16 000 тисяч доларів США (що станом на 03.09.2025 еквівалентно 661 760 грн.), у тому числі для невстановлених осіб, які в подальшому забезпечують безперешкодний перетин ОСОБА_7 державного кордону України поза межами офіційних пунктів пропуску на території Чернівецької області до Республіки Румунія, на що ОСОБА_7 погодився.
В подальшому, 03.09.2025 близько 21 год. 00 хв. на виконання попередньої домовленості ОСОБА_4 із ОСОБА_7 , останній діючи з прямим спільним умислом та корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючі їх настання, перебуваючи на автомобільній стоянці за адресою: АДРЕСА_2 , біля ТЦ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », зустрівся вдруге із ОСОБА_7 , повторно надав детальний інструктаж та роз'яснив останньому план безперешкодного перетину останнім державного кордону України поза межами офіційних пунктів пропуску на території Чернівецької області до Республіки Румунія та отримав від ОСОБА_7 попередньо обумовлену суму грошових коштів у розмірі 16 000 тисяч доларів США (що станом на 03.09.2025 еквівалентно 661 760 грн.), після чого ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Тобто ОСОБА_4 виконано усі кримінально-протиправні дії, які він вважав за необхідне з метою завершення свої дій у організації, сприянні та наданні порад і вказівок для подальшого незаконного переправлення ОСОБА_7 державного кордону України у напрямку Республіки Румунія поза пунктами пропуску.
03 вересня 2025 року о 21 год. 04 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
04 вересня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненої за попередньою змовою групою осіб із корисливих мотивів.
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.09.2025 по справі №127/28029/25 застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, тобто до 21:04 год. 01 листопада 2025 року, в межах строку досудового розслідування з одночасним визначенням застави в розмірі двохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600,00 грн. (шістсот п'ять тисяч шістсот гривень).
Цією ж ухвалою, покладено на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В подальшому, постановою заступника керівника Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_8 від 28.10.2025 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025020000000146 від 29.08.2025 до трьох місяців, тобто до 04 грудня 2025 року.
Проаналізувавши зміст поданого клопотання та додані до нього документи слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, оскільки це підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №42025020000000146 від 29.08.2025; повідомленням про виявлене кримінальне правопорушення; протоколами допитів свідка; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.09.2025; протоколом обшуку; повідомленням про підозру від 04.09.2025, , іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.
Як зазначено вище, постановою заступника керівника Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_8 від 28.10.2025 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025020000000146 від 29.08.2025 до трьох місяців, тобто до 04 грудня 2025 року.
При цьому, строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 01 листопада 2025 року, однак як пояснив у судовому засіданні прокурор завершити досудове розслідування до вказаного терміну не представляється можливим, оскільки у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих та інших процесуальних дій, а саме:
- долучити до матеріалів кримінального провадження висновок техніко-криміналістичної експертизи, проведення якої триває;
- продовжити строк обраного запобіжного заходу ОСОБА_4 ;
- здійснити тимчасовий доступ на підставі ухвали суду від 20.10.2025 до документів, які знаходяться у ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » щодо імовірних спільників ОСОБА_4 ;
- провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, в яких виникне необхідність під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні;
- .виконати вимоги ст. 290 КПК України, із підозрюваним ОСОБА_4 та з його захисником;
- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження, які вручити стороні захисту;
- скерувати обвинувальний акт до суду для його розгляду по суті.
Зі змісту положень частини п'ятої статті 199 КПК України вбачається, що слідчий суддя зобов'язаний продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурором, слідчим буде доведено, що обставини, зазначені у частині 3 названої статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, зокрема, що заявлені ризики не зменшилися, а також є обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.
Згідно зі статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті п'ятої Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»).
В той же час, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).
На підставі викладеного, слідчий суддя при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання враховує у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, наявність таких ризиків як можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також особу підозрюваного, який на час розгляду клопотання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 332 КК України), яке відноситься до категорії тяжких злочинів, відповідальність за яке передбачена у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років.
Також, судом враховано особливості та заплановану тривалість досудового слідства, пов'язану з необхідністю додаткового часу для проведення слідчих дій та неможливістю у зв'язку з цим проведення всіх необхідних слідчих дій, які в свою чергу свідчать про наявність однієї з підстав надання строку для продовження тримання підозрюваного під вартою.
Суд звертає увагу на те, що на час розгляду клопотання вищевказані ризики, що встановлені ухвалою суду про застосування запобіжного заходу не зменшилися. Відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_4 в місцях затримання, зокрема, за станом здоров'я під час розгляду клопотання надано не було, а тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З огляду на викладене слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити та продовжити строк тримання підозрюваному ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, тобто до 04 грудня 2025 року (включно).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 199, 309, 372, 400 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 04 грудня 2025 року (включно).
Розмір застави визначений ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.09.2025 по справі №127/28029/25 - залишити без змін.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діє до 04 грудня 2025 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя