справа № 285/5896/25
провадження у справі № 2/0285/2668/25
про залишення позовної заяви без руху
29.10.2025 року м. Звягель
Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О., розглянувши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1 , як законного представника неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
поданої в їх інтересах адвокатом Кобриною Ніною Володимирівною,
та ОСОБА_4
до Звягельської міської ради Житомирської області
про визнання права забудовника житлового будинку, -
Позивачі 24.10.2025 звернулись до суду з даним позовом, який не відповідає вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, оскільки ними невірно сплачено судовий збір.
Так, у своєму позові позивачі просять в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 (батька неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і сина ОСОБА_4 ) визнати за ними права та обов'язки забудовника незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за позовну заяву майнового характеру сплаті підлягає судовий збір в розмірі 1% ціни позову, але не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн х 5=15140 грн). При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості на момент пред'явлення позову, і суд не повинен визначати його вартість за відповідними вимогами, оскільки за приписами цивільно-процесуального законодавства України такий обов'язок покладається на позивача.
Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.
Як убачається з матеріалів, позивачем ОСОБА_4 сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, виходячи з мінімального розміру ставки збору, без підтвердження вартості спірного майна та без зазначення ціни позову. Разом з тим, надані відомості та характер спірного об'єкта свідчать, що дійсна вартість будівлі загальною площею 100,5 м2 у межах населеного пункту (м. Звягель, Житомирська область) очевидно перевищує суму, з якої позивач розрахувала судовий збір.
Так, відповідно до відкритих джерел (зокрема, офіційних сервісів з оцінки нерухомості, статистики середніх ринкових цін житла у Житомирській області) та з урахуванням місця розташування об'єкта ( АДРЕСА_1 ), його площі (100 м?) та ступеня готовності («незавершене будівництво»), а також публічно доступних даних про ринкову вартість житлових будинків у м. Звягель, середня ринкова вартість подібних будівель становить від 10000 грн за 1 м2. Таким чином, орієнтовна ринкова вартість спірного майна (100 м? ? 10000 грн) становить від 1000000 грн. Отже, сума судового збору мала б становити приблизно 10000 грн, що значно перевищує фактично сплачені позивачами 1211,20 грн.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що якщо позивач не визначив ціну позову належним чином, суд може визначити її орієнтовно, виходячи з наявних даних про вартість подібного майна, і запропонувати позивачу сплатити судовий збір у відповідному розмірі. Суд має право визнати, що сплачений судовий збір є неспівмірним дійсній вартості предмета спору, якщо ціна позову визначена довільно і не підтверджена документально. Суддя, залишаючи позов без руху, може вказати орієнтовну суму судового збору, виходячи з середньоринкової вартості майна у відповідному регіоні.
Окрім того, ані ЦПК України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б давали змогу зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору в меншому розмірі для випадків, коли декілька позивачів пред'являють вимоги майнового характеру до одного відповідача.
Під час тлумачення термінопоняття «вимога» в такому разі має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин (кількість позивачів та відповідачів). Отже, навіть за умови пред'явлення однорідних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного позивача слід визначати окремо.
Таким чином, у даній справі як ОСОБА_1 , матір неповнолітніх позивачів, так і позивач ОСОБА_4 повинні сплачувати судовий збір кожна окремо.
З огляду на наведене, у відповідності до ч.2 ст.185 ЦПК України, позивачам слід визначити розмір судового збору в сумі 10000 грн, недоплачена сума судового збору в такому разі становитиме - 8788,80 грн (з урахуванням вже сплаченої суми судового збору 1211,20 грн.)
Оскільки сторона, яка ініціювала дану справу та зобов'язана була правильно і в повному обсязі сплатити судовий збір цього не зробила, приходжу висновку про залишення позову без руху з наданням строку для можливості усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 175, 176, 177, 185 ЦПК України,-
Залишити без руху дану позовну заяву та надати позивачам строк терміном десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для доплати судового збору і роз'яснити, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. О. Літвин