про відмову у відкритті провадження
справа № 285/5892/25
провадження у справі № 2-о/0285/206/25
29 жовтня 2025 року м. Звягель
Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О., розглянувши матеріали
заяви ОСОБА_1 ,
поданої в його інтересах адвокатом Осадчук Тетяною Сергіївною,
заінтересовані особи:
ОСОБА_2 ,
Звягельський відділ державної реєстрації актів цивільного стану
у Звягельському районі Житомирської області
про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Заявник 24.10.2025 звернувся до суду з заявою, в якій просив встановити факт народження його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записавши його батьком хлопчика у актовому записі про його народження. Метою подачі цієї заяви зазначив підтвердження громадянства України дитини, захисту її інтересів та реалізації в подальшому всіх належних їй прав та свобод.
У зв'язку із перебуванням його та матері хлопчика, заінтересованої особи, за кордоном, а також громадянством останньої російської федерації, протермінування її документів та не перебування їх у зареєстрованому шлюбі, здійснити державну реєстрацію дитини, окрім як через суд, не мають можливості.
Розглянувши подану заяву, приходжу наступного висновку.
Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових або майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Тлумачення ч.1 ст.293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.
Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, крім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження.
У цій справі заявник звернувся до суду за встановленням факту народження його дитини.
Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі. У разі неможливості батьків з тих чи інших причин зареєструвати народження дитини, реєстрація проводиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває. Разом із заявою про державну реєстрацію народження подаються оригінали чи копії наступних документів до державного органу реєстрації актів цивільного стану: паспортів, що посвідчують особи батьків; паспорта, що посвідчує особу заявника, у разі, якщо державна реєстрація народження проводиться не батьками, а іншою особою; документа про шлюб батьків у разі реєстрації шлюбу компетентним органом іноземної держави.
Підставою для державної реєстрації народження дитини є один із наступних документів: медичний висновок про народження; медичне свідоцтво про народження; медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу; лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; медичний документ, виданий уповноваженим органом іншої держави.
Державна реєстрація народження проводиться на підставі судового рішення про встановлення факту народження лише за відсутності підстав, зазначених вище.
За змістом ст.1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.
Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.
Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.
Вимоги заявника у цій справі за своїм предметом та можливими правовими наслідками пов'язані з його публічно-правовими відносинами з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку судочинства, позаяк органом державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_1 не було відмовлено у державній реєстрації народження його дитини.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація народження дитини проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження за заявою будь-кого з батьків або іншого визначеного законом представника.
Як вбачається з листа ВДРАЦС від 17.10.2025, відмови у проведенні державної реєстрації народження дитини заявникові не надавалось. Закон не містить заборони для батьків скористатися послугами консульської установи України за кордоном або уповноважити іншу особу на подання заяви до ВДРАЦС.
Тобто заявник має можливість встановити факт народження дитини в адміністративному порядку, без звернення до суду, шляхом: звернення до дипломатичної установи України за місцем перебування за кордоном або подання заяви через уповноважену особу з належною довіреністю.
Небажання заявника особисто прибути до України не свідчить про неможливість встановлення факту народження дитини в інший спосіб.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду (постанова від 15.02.2023 у справі №760/12345/22-ц, постанова від 05.07.2022 у справі №522/6789/21-ц) судовий порядок встановлення фактів має виключний характер і застосовується лише за наявності підтвердження, що факт неможливо встановити поза судом.
Резюмуючи викладене, підстав для прийняття заяви до розгляду в окремому провадженні немає і відкриття провадження є неможливим.
Керуючись статтями 186, 258, 260, 354 ЦПК України,-
Відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Суддя О. О. Літвин