Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
30 жовтня 2025 року Справа № 520/9928/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до приватної фірми "Феу" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,-
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить: - застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації виробничого будинку літ. “Ш-1» Приватної фірми “Феу», за адресою: м. Харків. вул. Велика Панасівська, будинок 67, шляхом його знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов'язання припинити використання цього будинку до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері (з питань) пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 26.02.2025 у виробничому будинку літ. «ШІ-І» приватної фірми «ФЕУ», за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 67 виникла пожежа на площі 10 кв. м. Більшу частину об'єкту вдалося врятувати, однак вогнем все ж було знищено побутові прилади, меблі, документація, а також пошкоджено меблі, міжкімнатні двері, електропроводка, внутрішнє облицювання приміщення. Причина пожежі - порушення правил технічної експлуатації електропобутових приладів. Головним управлінням (позивачем) складено акт про пожежу від 26.02.2025 та висновок про причини виникнення пожежі від 03.03.2025. Головним управлінням (позивачем) під час огляду місця пожежі на об'єкті встановлено (пункт 8 висновку), що він експлуатується з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які вже призвели до загоряння, створюють перешкоди для гасіння пожежі та евакуації людей, а також можуть знову призвести до її виникнення. Позивач вважає, що застосування судом заходів реагування до об'єкту гарантує усунення на ньому виявлених та зафіксованих у пункті 8 висновку порушень вимог законодавства, оскільки загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише за наявності порушень вимог пожежної безпеки, які безпосередньо можуть призвести до пожежі, але й за наявності інших порушень щодо нездійснення заходів із захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі. Просить позов задовольнити.
Відповідачем не подано до суду відзив, який би містив заперечення на позов.
Ухвалою суду від адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відтак розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
Юридична особа приватна фірма «ФЕУ», код ЄДРПОУ 30751570, місцезнаходження - місто Харків, вулиця Котлова (зміна назви на Велика Панасівська), будинок № 67, нежитлова будівля.
Суд установив, 26.02.2025 (час виявлення о 17.32 год) у виробничому будинку літ. «ШІ-І» приватної фірми «ФЕУ» за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 67 виникла пожежа на площі 10 кв. м. Вогнем знищено побутові прилади, меблі, документація, а також пошкоджено меблі, міжкімнатні двері, електропроводка, внутрішнє облицювання приміщення. Причина пожежі - порушення правил технічної експлуатації електропобутових приладів. Дані обставини установлено із акта про пожежу складеного відповідачем 26.02.2025 /а.с. 8-10/.
Відповідно до висновку дослідно-випробувальної лабораторії головного управління ДСНС України у Харківській області центру забезпечення діяльності №17/В-2025 (далі - висновок) об'єкт пожежі: виробничий будинок літ. «Ш-1», розмірами в плані 35 х 15 м. Конструктивно виконана наступним чином: стіни та перегородки цегляні перекриття дерев'яне: покрівля шиферні листи по дерев'яній обрешітці; фундамент - бетон: електромере 220 В., освітлення - електричне та крізь скління віконних отворів. Вентиляція природня. Опалення - місцеве, від газового котла. Площа земельної ділянки орієнтовно 650 мІ /п.6 висновку/.
Під час огляду об'єкта пожежі були виявлені наступні порушення дерев'яні елементи покрівлі виробничого буднику літ, «П-1» не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують і групу вогнезахисної ефективності (пункт 2,5, глави, 2 розділу III «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ)). у виробничому будинку літ, «III-1» не проведені заміри опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ), керівник об'єкту не пройшов спеціальне навчання з питань пожежної безпеки (пункт 16 розділу ІІ ПИБУ), у виробничому будинку літ, «III-1» використовуються побутові електронагрівальні прилади порушенням встановленихїх виробником правил експлуатації (пункт 18, глави 1, розділу ПБУ), у виробничому будинку літ. «II-1» допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою та такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості (пункт 18, глави 1. розділу IV, ППБУ); виробничий будинок літ. «ШІ-1» не в повному обсязі забезпечений первинними засобами пожежогасіння (пункт 3.6. глави, 3 розділу V ППБУ). не проведено захист виробничого будинку літ. «Ш-1» від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1,21, глави 1, розділу ІV. ППБУ) /п.8 висновку/.
Обставини виникнення пожежі: повідомлення про пожежу надійшло до рятувального підрозділу 26.02.2025 0 17 год. 34 хв. До місця пожежі направлено: 3 ДПРЧ І ДИРЗ У кількості двох відділень на АЦ SCANIA та АЦ DEWOO. По прибуттю до місця події 26.02.2025 0 17 год. 42 хв. пожежно-рятувальним підрозділом було встановлено, що горить адміністративне приміщення на площі 10 мІ. До ліквідації пожежі залучено 8 чоловік особового складу. Пожежу локалізовано 26.02.2025 о 18 год. 26 хв. та ліквідовано 26.02.2025 0 19 год. 00 хв. Умови, які вплинули на поширення пожежі та ускладнювали гасіння відсутні. Інформація про причетних до пожежі осіб відсутня /п.15 висновку/.
Причина виникнення пожежі, яка сталася 26.02.2025 у виробничому будинку літ. «Ш-1», за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 67 - порушення правил технічної експлуатації електропобутових приладів /п.18 висновку/.
У зв'язку із установленим, позивач звернувся до суд із цим позовом.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до статті 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Як встановлено частиною першою статті 3 Закону, державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки належить право звернутися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Отже, для вирішення спору суди мають встановити наявність або відсутність вищевказаних обставин на підставі відповідних доказів.
При цьому з аналізу правових норм, які містяться у пункті 12 частини першої статті 67, частині другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, вбачається, що передумовою звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування або підтвердження обґрунтованості застосування заходів реагування є встановлення таких порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Поняття «загрози життю та здоров'ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб'єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.
Відсутність мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не зазначення мотивів відхилення кожного аргументу учасника свідчать, що висновки суду про визнання підтвердженими обставин існування підстав для застосування заходів реагування є передчасними та необґрунтованими, здійсненими на підставі неповно встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.10.2018 у справі № 826/14758/17.
При цьому, суд повинен встановити обставини щодо того, які саме порушення були фактично усунуті школою на час прийняття судом рішення та чи не усунуті порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування саме у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача.
При обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, має враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.06.2018 у справі № 820/5143/17.
Звертаючись до суду з позовом про застосування заходів реагування орган державного нагляду повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки, тому необхідно з'ясувати чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами.
Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров'ю людей, але їх настання є вірогідною подією.
Чинним законодавством з питань цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки будівель та споруд встановлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
Як вбачається із адміністративного позову, контролюючий орган просить вжити захід реагування у вигляді повного зупинення подальшої роботи будівлі позивача шляхом відключення джерела електроживлення.
Позовні вимоги органу ДСНС України у Харківській області про вжиття заходів реагування ґрунтуються виключно на підставі акту про пожежу та висновків, які викладені у висновку про причини виникнення пожежі, який містить тільки перелік встановлених порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки без вказання родових ознак таких порушень і прив'язки їх до певного об'єкту та шляхи їх усунення.
Згідно з практики Європейського суду з прав людини оцінка додержання статті 1 Першого протоколу спирається на «справедливу рівновагу (баланс)» між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням у право власності, й інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»).
Однак цей баланс не варто розуміти як необхідність обов'язкового досягнення «соціальної справедливості» у кожній конкретній справі. Зазначений критерій означає, що повинно бути розумне співвідношення (іншими словами - обґрунтована пропорційність) між метою, якої передбачається досягти, та засобами, що для цього використовуються. «Справедливого балансу» не буде дотримано, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення в справі «Трегубенко проти України»).
Тобто порушення статті 1 Першого протоколу становить не саме по собі ущемлення прав особи, а наявний істотний дисбаланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном (рішення від 23.01.2014 в справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У пошуках «справедливої рівноваги» Європейський суд з прав людини враховує велику кількість різноманітних чинників. Але й у цих питання (як і в питаннях наявності «суспільного інтересу») також визнає за державою достатньо широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», рішення від 22 січня 2009 року в справі «Булвес проти Болгарії»).
Враховуючи те, що позивачем в акті перевірки не конкретизовано порушення та шляхи їх усунення, суд зазначає, що в цьому випадку зупинення експлуатації будівлі підприємства відповідача не є пропорційною мірою реагування з огляду на виявлені порушення.
Щодо питань застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом знеструмлення та опечатування пристроїв, суд відмічає наступне.
Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 21.10.2004 № 130 затверджено Інструкцію про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів (далі Інструкція № 130).
Пункт 6.2. Постанова про застосування запобіжних заходів підлягає виконанню шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення (якщо це можливо) з дати приведення її в дію. Дата приведення постанови в дію визначається посадовою особою органу держпожнагляду, яка її виносила, і не може бути меншою ніж п'ятнадцять днів з дня винесення постанови. При цьому враховується протипожежний стан об'єкта, загроза виникнення пожежі, пожежне завантаження, характеристика об'єкта, характер технологічного процесу тощо.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №166-р наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 21.10.2004 № 130 скасовано.
Тобто, станом на момент проведення перевірки та складання спірного акта, Інструкція № 130 втратила чинність.
Водночас, за змістом позову позивач правовою підставою звернення до суду вважає ч. 2 ст. 68 та ст. 70 КЦЗ України відповідно до яких у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Також суд бере до уваги, що відповідно до пп.35 п.4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затверджене наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 (у редакції наказу ДСНС 13.12.2019 № 711) Головне управління складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
З викладеного суд констатує відсутність у позивача повноважень щодо забезпечення виконання рішення суду про застосування заходів реагування шляхом опечатування та відімкнення від джерел електропостачання.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене суд прийшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У відповідності до ст. 139 КАС України судові витрати понесені суб'єктом владних повноважень покласти на останнього.
Керуючись ст. ст. 14, 139, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
У адміністративному позові головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до приватної фірми "Феу" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, місцезнаходження - місто Харків, вулиця Шевченка, будинок № 8, код ЄДРПОУ 38631015;
відповідач приватна фірма "Феу", місцезнаходження - місто Харків, вулиця Велика Панасівська, будинок № 7, код ЄДРПОУ 30751570;
Повне судове рішення складено суддею 30.10.2025.
Суддя М. І. Садова