29 жовтня 2025 року Справа № 280/5475/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.06.2024 №0716642-2410-0828- UА23060070000082704, підписане керівником (виконуючим обов'язки (заступника) уповноваженою особою) ГУ ДПС у Запорізькій області Оленою ШИШКІНОЮ, про податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2023 рік для фізичних осіб, які є власниками житлової нерухомості (КБК 18010200) на суму 6 097,00 грн.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.01.2025 №0187292-2411-0829-UА 23060070000082704, підписане керівником (виконуючим обов'язки (заступника) уповноваженою особою) ГУ ДПС у Запорізькій області Володимиром БАБИЧЕМ, про податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2024 рік для фізичних осіб, які є власниками житлової нерухомості (КБК 18010200) на суму 6461,00 грн.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення про визначення позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 та 2024 роки, є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки при здійсненні розрахунку податку на нерухоме майно в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях контролюючим органом не було застосовано нульову ставку податку для нерухомого майна щодо будинку позивача, площа якого не перевищує 250 кв.м., чим порушено пп. 266.5.1. п. 266.5.1. ст. 266 Податкового кодексу України та абз. 1 пп. 2.5.2 п. 2.5 ч. 2 Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 р. № 5 (зі змінами). Позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою суду від 01 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду: належним чином оформленої позовної заяви (у примірнику для суду та копії для відповідача або докази надсилання відповідачу у разі подання позову в електронній формі) у якій вказати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
21 липня 2025 року до суду надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви. Позивач просить суд прийняти до уваги, що до 16.04.2025 не була ознайомлена зі змістом податкового повідомлення-рішення від 25.06.2024 №0716642-2410-0828- UА23060070000082704, а від дати ознайомлення 16.04.2025 в електронному кабінеті (факт якого позивач не може підтвердити документально) або від дати офіційного ознайомлення з листом від 09.05.2025 №20888/6/08-01-24-11, позивачем дотриманий строк звернення до суду.
Судом враховані наведені позивачем обставини для оцінки поважності причин пропуску строку звернення до суду та з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя поновлено строк звернення до суду.
Ухвалою суду від 28 липня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
06 серпня 2025 року відповідачем надане до суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Відповідач 06 серпня 2025 року подав відзив на позов, в якому Головне управління ДПС у Запорізькій області заперечує проти позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав. Запорізькою міською радою встановлено пільгу у вигляді зменшеної ставки податку відносно окремих типів майна, а не платників з певним рівнем майнового стану чи певним рівнем доходів. Рішення Запорізької міської ради № 5 від 28.01.2015 суперечить ст. 266 Податкового кодексу України та застосовує відповідні пільги з урахуванням визначених тією ж статтею Податкового кодексу України. Головне управління ДПС у Запорізькій області вважає податкові повідомлення-рішення про визначення суми зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки винесено з дотриманням вимог статті 58 Податкового кодексу України та не суперечить Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» від 28.12.2015 №1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №658, є такими, що відповідає вимогам діючого законодавства та підлягає сплаті в повному обсязі. Відповідач просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
07 серпня 2025 року відповідачем надане до суду клопотання (уточнене) про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
15 серпня 2025 року до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач з доводами відповідача викладеними у відзиві на позов, не погоджується, повідомляє, що дати 16.04.2025 та 09.05.2025 є датами, з яких починається відлік строку звернення до суду, оскільки лише з цього моменту позивач ознайомлена зі змістом документа, який стосується порушення прав та інтересів і отримала можливість почати реалізовувати право на захист.
Ухвалою суду від 29 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотань Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позову без розгляду.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
Позивач є власницею житлового будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 221 кв.м., що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №39549352 від 23.06.2015.
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовані податкові повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
- від 25.06.2024 №0716642-2410-0828-UА23060070000082704, за податковий період 2023 рік, в сумі 6 097,00 грн;
- від 22.01.2025 №0187292-2411-0829-UА23060070000082704, за податковий період 2024 рік, в сумі 6461,00 грн.
Позивач вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ст.67 Конституції України).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з п.15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно з пунктом 4.4 статті 4 ПК України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими задами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також пунктом 24 частини першої статті 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 143 Конституції України.
У відповідності до пункту 10.3 статті 10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Згідно з пунктом 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Приписи пп.266.2.1 п.266.1 ст. 266 ПК України визначають, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовані податкові повідомлення-рішення: від 25.06.2024 №0716642-2410-0828-UА23060070000082704, за податковий період 2023 рік, в сумі 6 097,00 грн; від 22.01.2025 №0187292-2411-0829-UА23060070000082704, за податковий період 2024 рік, в сумі 6461,00 грн.
Обґрунтовуючи правомірність прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень контролюючий орган повідомив, що при розрахунку податкового зобов'язання слід керуватись правилами, встановленими ПК України.
Суд враховує, що рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 за №5 «Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).
До вказаного Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5 (надалі - Положення про податок на майно), внесено зміни Рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за №5, від 26.02.2016 за №30, від 25.08.2016 за №50, від 21.12.2016 за №49, від 26.04.2017 за №51, від 27.05.2020 за №49.
Відповідно до пункту 2.5 Положення про податок на майно, ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, становить 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв метр бази оподаткування, за винятком об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме:
- квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв метрів;
- будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв метрів;
- різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів).
Вказане рішення не скасовано в судовому або іншому порядку, внаслідок чого є обов'язковим як для позивача, так і для відповідача у цій справі.
З матеріалів справи встановлено та не є спірним, що позивачу на праві приватної власності належить житловий будинок загальною площею 211 кв. м, розташований за адресою АДРЕСА_1 .
Враховуючи, що в розумінні положень підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України Запорізькій міській раді делеговано право встановлення ставок податку для об'єктів житлової нерухомості, то податок на будинок/будинки, які знаходяться у місті Запоріжжя та перебувають у власності фізичних осіб загальною площею до 250 кв.м, згідно з Положенням про податок на майно, затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5, оподатковуються за ставкою у розмірі 0 відсотків.
Про необхідність врахування контролюючими органами у своїй діяльності рішень органів місцевого самоврядування щодо пільг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, вказано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах, наприклад - від 06.12.2022 у справі №2140/1892/18 (адміністративне провадження №К/9901/15199/19); від 27.06.2023 у справі №804/15401/15 (адміністративне провадження №К/9901/24913/18).
Крім того, суд завертає увагу, що на офіційному сайту ДПС України розміщена зведена інформація щодо об'єктів оподаткування та ставок податку на нерухоме майно (доступно за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/stavki-mistsevih-podatkiv-ta-zboriv/zaporizka-oblast/zvedena-informatsiya-2023/ - 08 м.Запоріжжя Запорізька ТГ 2310100000, https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/stavki-mistsevih-podatkiv-ta-zboriv/zaporizka-oblast/zvedena-informatsiya-2024/, - 08 Запорізька міська рада UA23060070000082704), у якій відповідач повідомляє ставки податку з урахуванням вищевказаного рішення Запорізької міської ради (з урахуванням змін), ГУ ДПС в Запорізькій області зазначено, зокрема, про ставки податку на нерухоме майно, для фізичних осіб, встановлені для міста Запоріжжя:
Будинки одноквартирні масової забудови:
000,0000 (0 м2- 250 м2 заг.площі будинку/будинків),
001,0000 (понад 250 м2 заг.площі будинку/будинків);
Котеджі та будинки одноквартирні підвищеної комфортності:
000,0000 (0 м2- 250 м2 заг.площі будинку/будинків),
001,0000 (понад 250 м2 заг.площі будинку/будинків);
Будинки садибного типу:
000,0000 (0 м2- 250 м2 заг.площі будинку/будинків),
001,0000 (понад 250 м2 заг.площі будинку/будинків);
Будинки дачні та садові:
000,0000 (0 м2- 250 м2 заг.площі будинку/будинків),
001,0000 (понад 250 м2 заг.площі будинку/будинків).
За таких обставин, оскільки у власності позивача перебуває житловий будинок, загальна площа якого не перевищує 250 кв.м, ставка податку для такого об'єкта житлової нерухомості у місті Запоріжжі, у 2023 та 2024 році дорівнює нулю, а тому підстави для визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо такого об'єкта нерухомості у 2023 та 2024 році відсутні.
Суд також вказує, що лист Державної регуляторної служби України від 11.08.2021 за вих.№5849/0/20-21, на який посилається контролюючий орган, не може бути покладено в основу судового рішення, оскільки будь-які листи міністерств та відомств мають рекомендаційний характер та не є нормами права.
Лист є лише доказом листування між конкретними особами, зокрема, в листі може висвітлюватися власна позиція Державної регуляторної служби України.
Водночас, суд не може у межах даної справи перевірити правомірність прийняття Запорізькою міською радою Рішень щодо податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), оскільки це не є предметом спору у цій справі.
Суд звертає увагу на те, що станом на сьогоднішній день Рішення міської ради м.Запоріжжя №5 від 28.01.2015 про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (зі змінами), якими встановлено нульову ставку податку для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, площа яких не перевищує 120 кв.м, не скасоване, а відтак - є діючим нормативно-правовим актом України і повинне застосовуватись до правовідносин, які є предметом розгляду у цій справі.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.11.2018 у справі №817/2019/17, фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів житлової нерухомості податок нараховується виходячи із бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України, з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України, пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку.
Крім того, суд також враховує висновок Верховного Суду викладений в постанові від 15.05.2019 у справі №825/1496/17, відповідно до якого, встановлення місцевих податків і зборів входить до компетенції органів місцевого самоврядування, податковий же орган, яким є відповідач у справі, наділений повноваженнями по застосуванню в межах своєї компетенції вже прийнятих нормативно-правових актів, в тому числі рішень органів місцевого самоврядування, норми яких є чинними на час їх застосування та є обов'язковими.
Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на постанову суду апеляційної інстанції, оскільки відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що контролюючий орган, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.06.2024 №0716642-2410-0828-UА23060070000082704, за податковий період 2023 рік, в сумі 6 097,00 грн; від 22.01.2025 №0187292-2411-0829-UА23060070000082704, за податковий період 2024 рік, в сумі 6461,00 грн, діяв не у спосіб, що визначений законом, а тому вказані оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 255 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 25.06.2024 №0716642-2410-0828- UА23060070000082704, яким визначено податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2023 рік для фізичних осіб, які є власниками житлової нерухомості (КБК 18010200) на суму 6 097,00 грн.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 22.01.2025 №0187292-2411-0829-UА 23060070000082704, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, яким визначено податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2024 рік для фізичних осіб, які є власниками житлової нерухомості (КБК 18010200) на суму 6461,00 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663).
Повне судове рішення складено 29.10.2025.
Суддя Б.В. Богатинський