29 жовтня 2025 року Справа № 280/5475/25
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Богатинського Б.В., розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.06.2024 №0716642-2410-0828- UА23060070000082704, підписане керівником (виконуючим обов'язки (заступника) уповноваженою особою) ГУ ДПС у Запорізькій області Оленою ШИШКІНОЮ, про податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2023 рік для фізичних осіб, які є власниками житлової нерухомості (КБК 18010200) на суму 6 097,00 грн.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.01.2025 №0187292-2411-0829-UА 23060070000082704, підписане керівником (виконуючим обов'язки (заступника) уповноваженою особою) ГУ ДПС у Запорізькій області Володимиром БАБИЧЕМ, про податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2024 рік для фізичних осіб, які є власниками житлової нерухомості (КБК 18010200) на суму 6461,00 грн.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 01 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду: належним чином оформленої позовної заяви (у примірнику для суду та копії для відповідача або докази надсилання відповідачу у разі подання позову в електронній формі) у якій вказати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
21 липня 2025 року до суду надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви. Позивач просить суд прийняти до уваги, що до 16.04.2025 не була ознайомлена зі змістом податкового повідомлення-рішення від 25.06.2024 №0716642-2410-0828- UА23060070000082704, а від дати ознайомлення 16.04.2025 в електронному кабінеті (факт якого позивач не може підтвердити документально) або від дати офіційного ознайомлення з листом від 09.05.2025 №20888/6/08-01-24-11, позивачем дотриманий строк звернення до суду.
Судом враховані наведені позивачем обставини для оцінки поважності причин пропуску строку звернення до суду та з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя поновлено строк звернення до суду.
Ухвалою суду від 28 липня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
06 серпня 2025 року відповідачем надане до суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
07 серпня 2025 року відповідачем надане до суду клопотання (уточнене) про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
У відповіді на відзив від 15.08.2025 позивач, повідомляє, що дати 16.04.2025 та 09.05.2025 є датами, з яких починається відлік строку звернення до суду, оскільки лише з цього моменту позивач ознайомлена зі змістом документа, який стосується порушення прав та інтересів і отримала можливість почати реалізовувати право на захист.
Вирішуючи подані клопотання суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язаний з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При цьому, слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Матеріали справи містять рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно з яким, вручено «Діденко», «27.08.24», «(ппр 828) нерухомість».
Проте, вказане рекомендоване повідомлення не містить підтвердження того, що позивачем отримано саме оскаржуване податкове повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік №0716642-2410-0828-UA23060070000082704 від 25.06.2024 року на суму 6097,00 грн, як на тому наполягає представник відповідача.
Водночас, інших доказів отримання оскаржуваного рішення позивачем саме 27.08.2024, суду не надано, матеріали справи таких доказів також не містять.
Отже, надане відповідачем рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке, на його переконання, підтверджує факт отримання позивачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення саме 27.08.2024, не є належним у цій справі доказом на підтвердження вказаного, оскільки воно не містить відомостей щодо документу, який отримано за цим рекомендованим повідомленням та не містить підпису отримувача.
З огляду на викладене, суд не може врахувати надане контролюючим органом рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, як доказ отримання позивачем саме оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25.06.2024 №0716642-2410-0828- UА23060070000082704.
Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач достеменно дізналась про оскаржуване вимогу отримавши відповідь від 09.05.2025 на заяву.
Також, судом встановлено, що позивачем до ДПС України подано скаргу на податкове повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 рік від 22.01.2025 №0187292- 2411-0829-UA23060070000082704 на суму 6461,00 грн.
За результатами розгляду скарги винесено рішення про залишення скарги без задоволення №11951/6/99-00-06-01-02-06 яке надіслано позивачу поштою та отримано 06.05.2025.
Суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 зазначила, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду, і наявності підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду поважними при відкритті провадження у цій справі суд врахував, що рішення за результатами адміністративного оскарження отримане позивачем 06.05.2025, вперше позивач звернулась до суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 22.01.2025 №0187292-2411-0829-UА 23060070000082704, 02.05.2025 (ухвалою суду у справі від 16.05.2025 позовну заяву повернуто), позовну заяву у цій справі подано 26.06.2025.
Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви N 17160/06 та N 35548/06; п. 33).
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (Ilhan v. Turkey N 22277/93).
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Так, відповідно до частини 1 та 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на викладені приписи КАС України, проаналізувавши у сукупності наведені сторонами доводи, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд при відкритті провадження у справі вважав за необхідне визнати причину пропуску строку звернення до адміністративного суду поважною та поновити позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду з поданою позовною заявою.
Відтак, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.
Керуючись 122, 241-243, 248 КАС України, суд -
У задоволенні клопотань Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позову без розгляду, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Б.В. Богатинський