28 жовтня 2025 року Справа 160/30573/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
23.10.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.04.2025р. № 046350015516 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до заяви про призначення пенсії від 11.04.2025 р.;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 час догляду за дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити пенсію по інвалідності відповідно до заяви від 11.04.2025 р..
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2025 адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України, та підлягає залишенню без руху з наступного.
Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00грн.
Відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З позовних матеріалів слідує, що позивачем заявлені позовні вимоги немайнового характеру, судовий збір за подання цього позову становить 968,96 грн.
Разом з тим, доказів сплати судового збору позивачем до позовної заяви не долучено.
В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання позивачем зазначено, що вона не працює, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від 22.10.2025 та Індивідуальними відомостями про застраховану особу (ОК-5) від 22.10.2025.
Вирішуючи заяву позивача про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з наступного.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються ч.1 ст. 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Слід зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Отже, ч.1 ст. 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
З урахуванням наведених норм права, підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору на підставі ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування судом майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 133 КАС України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження свого матеріального стану позивачем до заяви про звільнення від сплати судового збору долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від 22.10.2025 та Індивідуальні відомості про застраховану особу (ОК-5) від 22.10.2025.
Суд зазначає, що основна функція Державного реєстру фізичних осіб платників податків - це облік доходів, з яких утримуються податки та збори.
Соціальні допомоги, пенсії та інші державні допомоги не відображаються у відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.
Отже, відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків та витяг з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не в повній мірі відображають дані про об'єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання позову, оскільки позивач може мати і інші джерела доходу для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема, для сплати судового збору (державні допомоги, вклади, нерухоме та рухоме майно, з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).
Суд звертає увагу, що у розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.
Ненадання позивачем достатніх доказів на підтвердження свого скрутного фінансового становища зумовлює відсутність підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Суд зазначає, сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень ч.3 ст.161 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. Судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщ» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Така позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 10.10.2024 у справі №580/381/21.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору в силу положень частини першої статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.
Однак, позивачем не доведено суду відсутність можливості сплатити судовий збір за подання до суду цього позову, у зв'язку з чим клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
За таких обставин, позивачеві слід надати документ про сплату судового збору за подання до суду цього позову у розмірі 968,96грн., сплаченого в установленому порядку, або надати належні докази на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч.1, п.4, п.9 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п.9 ч.1 ст. 4 КАС України).
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні ч.1 ст. 5 КАС України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов'язання вказаного суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Як слідує з позовних вимог, прохаючи суд зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 час догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачем взагалі не конкретизовано періоди, які вона просить зарахувати до страхового стажу.
Наведені обставини, свідчать про абстрактність та невизначеність таких позовних вимог, тому є необхідність в їх конкретизації.
Водночас, суд позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд.
За наведених обставин, позивачу слід подати позовну заяву, в якій конкретизувати позовні вимоги щодо періодів роботи, які позивач просить зарахувати страхового стажу, що дає право на призначення пенсії, а також подати копію цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, або докази її надіслання до через електронний кабінет відповідачу.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити позов без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
-оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цього адміністративного позову у розмірі 968,96, сплаченого за наступними банківськими реквізитами суду:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або належних доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору;
- позовної заяви, в якій конкретизувати позовні вимоги щодо періодів, які позивач просить зарахувати страхового стажу, а також копії цієї позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, або докази її надіслання до через електронний кабінет відповідачу.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Бухтіярова