про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю
29 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/26670/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Лозовського О.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій щодо не нарахування та не виплати з 01.07.2021 доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"; зобов'язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"; зобов'язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з 01.07.2021.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2023, яке набрало законної сили 19.12.2023, у даній справі позов задоволено, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 01.03.2023 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713.
20.10.2025 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області подати звіт про виконання рішення суду.
В обґрунтування якої позивач вказує на те, що станом на поточну дату відповідачем не здійснено жодного платежу щодо погашення заборгованості зі щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн за період з 01.03.2023 по 31.12.2023. Вказує, що згідно розрахунку суми, що підлягає виплаті згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 по справі №140/26670/23, який зроблений ГУ ПФУ у Волинській області, у позивача відсутня будь-яка заборгованість по пенсії, що суперечить рішенню суду.
У письмових поясненнях, поданих ГУ ПФУ у Волинській області 29.10.2025, представник відповідача заперечила проти поданої заяви.
Зокрема, вказала, що на виконання вказаного рішення суду від 16.11.2023 Головним управлінням в добровільному порядку проведено перерахунок пенсії, встановлено щомісячну доплату в розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 з 01.01.2024.
З урахуванням тої обставини, що рішення суду у справі №140/26670/23 не містить зобов'язання для Головного управління про виплату пенсії без обмеження її розміру максимальним розміром, при виконанні вказаного рішення застосовано частину сьому статті 43 Закону №2262-ХІІ, тобто розмір пенсії ОСОБА_1 обмежено десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність розмір пенсії встановлено в сумі 20930 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-ІХ встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з січня 2023 року в розмірі 2093 грн. Розмір пенсії обчислено з урахуванням таких складових: 19326,20 (грошове забезпечення) х 80% = 15460,96 (основний розмір пенсії) + 2705,66 (індексація 2022) + 1500 (індексація 2023) + 2000 (пост. №713) + 3865,24( збільшення основного розміру пенсії на 25%) + 837,20 (підвищення інваліду війни) + 50 = 26419,06 грн, з урахуванням максимального розміру до виплати 20930 грн. В подальшому розмір пенсії для виплати збільшувався із збільшенням прожиткового мінімуму на відповідний рік. Отже, ГУ ПФУ у Волинській області виконано рішення суду в межах покладених зобов'язань та з урахуванням чинних норм законодавства. Просила в задоволенні заяви відмовити.
Дослідивши доводи заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частинами першою, другою статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено у статті 382 КАС України.
За приписами частин першої, другої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції.
Згідно із частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 382 КАС України в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Отже, зміст наведеного правового регулювання свідчить на користь висновку, що умовою для вжиття судом заходів судового контролю за виконання судового рішення є існування підтвердженого обов'язку суб'єкта владних повноважень стосовно його виконання, а також наявність об'єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених згідно із судовим рішенням обов'язків суб'єкта владних повноважень їх виконати.
У постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Отже, підставою для встановлення судового контролю може бути факт невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення.
Фактичні обставини даної адміністративної справи вказують на те, що рішенням суду від 16.11.2023 зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести з 01.03.2023 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713.
Згідно розрахунку пенсії позивача у пенсійній справі №ХА14120-Міноборони вбачається, що ГУ ПФУ у Волинській області на виконання рішення суду з 01.03.2023 проведено перерахунок пенсії позивача та встановлено щомісячну доплату в розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 з 01.01.2024.
Разом з тим, оскільки рішення суду у справі №140/26670/23 не містить зобов'язання для про виплату пенсії без обмеження її розміру максимальним розміром, при виконанні вказаного рішення застосовано частину сьому статті 43 Закону №2262-ХІІ, тобто розмір пенсії ОСОБА_1 обмежено десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність розмір пенсії встановлено в сумі 20930 грн. Розмір пенсії обчислено з урахуванням таких складових: 19326,20 (грошове забезпечення) х 80% = 15460,96 (основний розмір пенсії) + 2705,66 (індексація 2022) + 1500 (індексація 2023) + 2000 (пост. №713) + 3865,24( збільшення основного розміру пенсії на 25%) + 837,20 (підвищення інваліду війни) + 50 = 26419,06 грн, з урахуванням максимального розміру до виплати 20930 грн.
В подальшому розмір пенсії для виплати збільшувався із збільшенням прожиткового мінімуму на відповідний рік.
Заборгованості щодо виплати нарахованої пенсії позивачу матеріали справи не містять.
Отже, матеріалами справи підтверджується та обставина, що відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду у даній справі в межах покладених зобов'язань та з урахуванням чинних норм законодавства.
Верховний Суд у постанові від 23.05.2018 у справі №820/680/16 виклав правову позицію, згідно з якою рішення суду набирає чинності і діє до фактичної зміни обставин чи зміни правового регулювання питання його виконання.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій адміністративній справі, з огляду на що у задоволенні заяви позивача належить відмовити.
Керуючись статтями 248, 256, 382, 382-1 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.А. Лозовський